Новина:
Пешавар, Пакистан. У вівторок пакистанські ВПС нанесли авіаудари по декільком припускаємим укриттям пакистанських талібів на території Афганістану. За даними чотирьох представників сил безпеки, в ході операції були знищені тренувальна база і декілька бойовиків, (The Washington Post).
Коментар:
Інаятулла Хорезмі, представник Міністерства оборони Талібану, спростував звинувачення Пакистану і повідомив на платформі X, що в результаті авіаудару загинули мирні жителі, більшість із яких — біженці із Вазірістану. Він додав, що «в результаті атаки також були вбиті і пораненні декілька дітей».
Атака трапилась у ту мить, коли лідери «Талібану» проводили зустрічі з високопосадовою пакистанською делегацією, що свідчить про відновлення таких контактів після річної перерви, викликаної звинуваченнями в тероризмі. Пакистанський посол Сардар Айяз Садік, перебуваючи з візитом для зміцнення двобічних відносин, написав в Х: «Сьогодні я зустрівся з міністром іноземних справ Аміром Ханом Муттакі. Ми провели обширні переговори і домовились працювати разом для зміцнення двобічної співпраці, а також заради миру і процвітання в регіоні».
Ця жага миру і прогресу, яка визначається Заходом, віддалила мусульманських лідерів від їх початкових обов’язків. В результаті чого ми стали свідками пролиття крові мусульман в кожному куточку світу. Коли меч піднімається серед братів, в будь-якому випадку це служить інтересам Америки. Мусульмани здаються настілки розділеними, що ідея відновлення їх єдності здається неможливою. Захід зображає себе хранителем і рятівником світу, єдиною розумною силою, яка управляє дикунами, і що саме мусульмани більше за усе потребують його керівництва. Після виведення американських військ із Афганістану і формування уряду «Талібану» пакистанська армія вжила обережні кроки, щоб дистанціюватись від хаосу, залишеного Америкою, оскільки лідери Пакистану знали, які хибні ствердження вони підтримували і які небезпечні сили вони виховали, виходячи із потреб того часу. Одним із таких попереджувальних кроків стало вигнання біля 800 тисяч афганських біженців із Пакистану. Багато хто з них жили тут десятки років, вважаючи цю країну своїм домом, і багато хто народився на цій землі.
Пакистанська армія повинна пам’ятати, що її основна ціль — служити країні, створеної заради Ісламу, на землі, куди прийшли люди в пошуках безпеки. Ця земля не належить ніякому етносу. Визначення, що мусульмани по дві сторони лінії відрізняються один від одного, з’явилось пізніше, порушивши єдність. Необхідно зносити кордони, а не виселяти тих, хто не відповідає певній національності. Народи Афганістану і Пакистану можуть стати основою єдиної сильної армії. Історія не раз підтверджувала, починаючи з трьох англо-афганських війн і закінчуючи виведенням американських військ із Афганістану в 2021 році. Наші сини в пакистанській армії і народ Афганістану поклоняються одному і тому ж Творцю, їх права і обов’язки ґрунтуються на ісламській вірі, а не на громадянстві. Націоналізм залежить від регіону, з яким ви себе ідентифікуєте, чи регіоном, який надає вам соціальне визнання. Тому будь-які географічні зміни можуть змінити вашу національну приналежність. Ситуація в Афганістані, Хайбер-Пахтунхві і навіть Белуджистані наочно показує, що національні кордони не змогли зруйнувати усталені племінні зв’язки. Навпаки, племінна ідентичність виявилась сильніше, аніж національна. Захист територіального суверенітету і цілісності кордонів, встановлених колонізатором, суперечить захисту земель в Ісламі. Це предопределяє ціль боротьби, і солдат буде вимушений битись з тими, кого капіталістичний правитель накаже знищити, навіть якщо це його брат-мусульманин, який стоїть по той бік кордонів. Ми, мусульмани, уклали договір з Аллахом, і ані кров, ані любов, ані земля, ані особисті інтереси не можуть стати нашим пріоритетом. Є стара приказка: «Я проти мого брата. Я і мій брат проти мого двоюрідного брата. Я, мій брат і мій двоюрідний брат проти усього світу»! Ми не такі. Ми — брати в Ісламі і повинні стояти єдиним фронтом проти ворогів Ісламу.
Солдати пакистанської армії — це наш сини і брати, і ми повинні нагадати їм про їх обов’язки. Вірність і послух повинні бути тільки Аллаху, а потім правителю, який править згідно з тим, що ниспослав Всевишній Аллах. Праведний Халіфат не тільки врятує життя мусульман, але й закличе решту людей до Ісламу і принесе їм благо як в цьому, так і в Наступному світі.
وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنْكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِنْ قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُمْ مِنْ بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا يَعْبُدُونَنِي لا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئًا وَمَنْ كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُولَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ
«Аллах обіцяв тим із вас, яків увірували і робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені і не долучають співтоваришів до Мене. Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями» (24:55).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір»
Іхляк Джихан
27 Джумада ас-сані 1446 р.х.
29 грудня 2024 р.
