Новина:
«Міжнародні сили перекидають озброєні групи до Сирії» (Ahad TV 18.12.2024).
Коментар:
Протягом усієї історії люди неодноразово піднімали повстання проти своїх правителів через несправедливість і пригноблення, які досягли своєї межі. Історичних свідоцтві тому багато. Починаючи з XX сторіччя, повстання Ісламської Умми були викликані наслідками скасування Османського Халіфату, його розділення на дрібні держави і нав’язування секулярної капіталістичної системи правління замість Шаріату. Ці зміни проводились руками колонізаторів чи їх ставлеників із числа мусульман, вихованих на чуждих Умми переконаннях і ідеології. Народ, не приймаючи колоніалізм і його систему, піднімав повстання проти нав’язаного чужинцями порядку. Щоб заспокоїти невдоволення, правителі, які діяли в інтересах колонізаторів, часто змінювались, пропонуючи нові форми правління — то націоналізм, то панарабізм, то демократію. Проте усі ці зміни стосувались лише зовнішніх гасел, у той час як сам секулярний підхід залишався незмінним. Революція Умми, почата на початку XXI сторіччя і відома як «Арабська весна», стала новим етапом боротьби проти правителів та їх режимів, які є джерелом несправедливості, оскільки ці режими нав’язані ззовні, суперечать переконанням народу і його прагненню до правління на основі Шаріату.
Ці революції не були рухом робочих чи селян, і вони не переслідували на меті покращення умов життя чи підвищення заробітної плати. Але, на жаль, ці революції були вкраденими новими обличчями, які з’явились на арені зі схвалення невірних, як це відбулось в Тунісі, Єгипті, Ємені і Лівії. Окрім того, свою роль в цьому також зіграли деякі ісламські рухи, які брали участь у революції, але не володіли глибоким поглядом. Останньою із таких революцій стала сирійська, яка проголосила прихильність ісламському правлінню та ідеї Халіфату. Вона майже досягла перемоги у перший же рік, але Америка і світова спільнота, усвідомивши масштаб загрози, об’єднали свої зусилля, щоб придушити її. Проти революції виступили не тільки світові держави, але й мусульманські правителі та їх ставленики, які прагнули захистити режим Асада. Тим не менш, незважаючи на усі перешкоди, революція продовжила свій опір.
Через 13 років революція зуміла скинути режим зусиллями різних фракцій, кожна із яких мала свої цілі. Деякі із них пішли на поступки і вступили до переговорів, підконтрольних США і Росії, частина із яких велась відкрито, а частина залишалась прихованою. Ці процеси стали очевидними після скинення режиму, коли управління було передано таким угрупуванням, як «Хайат Тахрір аш-Шам» і «Свобідна сирійська армія». Проте замість змін вони залишили ту ж модель правління, зберігши режим і його інститути влади, а в деяких випадках навіть залишились обличчя колишнього уряду. Ситуація усугубилась, коли Джулані відкрито заявив про демократію і модель громадянської (світської) держави, прикритої ісламською постаттю. Це поверне Уммі її колишні страждання, оскільки втрачена основа революції.
О, Ісламська Умма! О, жителі Сирії! Ви довго страждали від пригноблення і влади невір’я, будьте пильними і не обманюйтесь тим, що замість Асада прийде інший правитель з більш м’якими манерами. Адже ваші боротьба і повстання були проти несправедливого і порочного режиму — його ідеології, конституції та інститутів, заснованих на секуляризмі, який дозволив Асаду проливати кров і поширювати нечестя. І кожен, хто прийде після нього на чолі цього ж режиму, будь то Джулані або хто-небудь інший, стане лише її продовженням. Не дозволяйте себе обдурити ані ім’ям його руху, ані його бородою, ані його релігійною приналежністю!
О, народ Сирії, опора Ісламу, яка осяє весь світ! О, ті, над якими янголи поширили крила! О, кращі із жителів землі! Ви вийшли на вулиці тільки заради Аллаха, щоб запровадити Його Шаріат, так продовжуйте з благословення Аллаха, і нехай не лякають вас агенти, які приймають умови Америки і єврейського утворення. Пам’ятайте, що Аллах гарантував вам перемогу і підтримку. Всевишній Аллах сказав:
فَلَا تَخَافُوهُمْ وَخَافُونِ إِنْ كُنْتُمْ مُؤْمِنِينَ
«Не бійтесь їх, а бійтесь Мене, якщо ви є віруючими» (3:175).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір»
Мухаммад Хамдан, Ірак
22 Джумада ас-сані 1446 р.х.
24 грудня 2024 р.