Фетва про джихад у Газі: голос вчених проти бездіяльності режимів

Фетва закликає як окремих осіб, так і країни надати військову, фінансову і політичну підтримку палестинцям, а також настирливо рекомендує мусульманським країнам розірвати відносини з окупаційним єврейським утворенням і вжити рішучих заходів проти триваючого геноциду в Газі, який почався у жовтні 2023 року і призвів до великих людських жертв, блокади і руйнування інфраструктури. Незважаючи на рішучий характер фетви, реакція правлячих режимів, включаючи Малайзію, була в основному обережною і обмежувалась засудженням і гуманітарною допомогою, інакше кажучи, була слабкою.

Коментар:

Фетва відображає тверду прихильність законам Ісламу, підкреслюючи, що джихад є обов’язком по захисту пригноблених мусульман, а не проявом екстремізму. В ній підкреслюється, що захист Гази — це релігійний обов’язок, глибоко укорінений в Ісламі, особливо у ситуації, коли її жителі не в змозі захистити себе самостійно. Тим не менш, жалюгідний відгук правлячих режимів в мусульманських країнах викликає глибокий жаль. Незважаючи на фетву, лідери цих країн в своїй більшості утримались від яких-небудь дій, які виходять за межі дипломатичних заяв. Аналогічно і Малайзія, незважаючи на свою традиційну підтримку Палестини, обмежилась наданням допомоги і вираженням солідарності, не вживши жорстоких заходів, передбачених фетвою. Здається, що страх перед геополітичними наслідками і внутрішня обережність перевищили релігійний обов’язок, оголивши політичний параліч, який уразив значну частину мусульманських лідерів.

На відміну від офіційної влади, громадянські інститути, неурядові організації і незалежні ісламські вчені по усьому мусульманському світу відгукнулись на фетву. Від Малайзії до інших мусульманських країн спостерігалась рішуча народна підтримка Гази. Масові заклики до політичних дій, бойкоту і зміцнення солідарності свідчать про глибокий резонанс, який викликала фетва серед широких прошарків населення.

Хоча сама фетва прямо не закликає до створення Халіфату, але вона розкриває фундаментальну слабкість нинішнього розділення в мусульманських країнах. Без єдиного керівництва, подібного тому, яке раніше забезпечував Халіфат, колективна воля Умми залишається роздробленою і неефективною. Фетва косвенно вказує на гостру необхідність у політичній структурі, здатної мобілізувати сили Умми на захист пригноблених. По своїй суті ця фетва — це не просто заклик до дій на підтримку Гази, це дзеркало, яке відображає глибоке розділення Умми і гостру потребу у сміливому і єдиному керівництву. Поки правлячі режими бездіють, серце Ісламської Умми б’ється з новою силою, виражаючи прагнення до справедливості, єдності і керівництву, яке буде діяти згідно з приписами Ісламу.