Новина:
Ердоган взяв участь у 32-й консультаційно-оціночній нараді своєї партії в Анкарі у районі Кизилджахамам, де заявив: «Починаючи з учорашнього дня, чума тероризму, яка тривала 47 років, увійшла до своєї завершальної стадії. Сьогодні новий день, відкрита нова сторінка в історії. Сьогодні до сторіччя Туреччини розпахнулись двері до Великої і Могутньої Туреччини. Ми створимо комісію у Великому національному зібранні і почнемо обговорення правової бази для цього процесу. Як «Народний альянс», ми спільно з Партією справедливості і розвитку (тур. Adalet ve Kalkınma Partisi, AKP), Партією націоналістичного руху (тур. Milliyetçi Hareket Partisi, MHP) і Демократичною партією Туреччини (тур. Demokrat Parti, DP) будемо працювати над вдосконаленням очікуваного процесу і його просуненням у майбутнє» («Анадолу», 12.07.2025).
Коментар:
Ми переживаємо період, під час якого політичні інтереси, особиста вигода і жорстока жага панування перевісили віру, цінності і моральність. На тлі нинішньої політичної ситуації у Туреччині союз трьох партій не слід розглядати просто як політичну тактику чи маневр. В умовах демократії взаємні вигоди і інтереси політичних партій стають основою їх існування. Об’єднання політиків, які раніше вважались ідеологічно несумісними, стало логічним результатом принципу «хто старе згадає, тому око геть»! До того ж, той факт, що лідери, які роками публічно оскорбляли один одного нецензурними словами, тепер стали частиною спільного альянсу, і те, що вони вважають партію, яку раніше називали «політичним крилом тероризму», частиною свого власного союзу, ясно показує, що така «єдність» можлива тільки у межах порочної демократичної системи.
Заява, яку зробив Ердоган 12 липня: «Ми спільно з Партією справедливості і розвитку, Партією націоналістичного руху і Демократичної партії Туреччини будемо працювати над вдосконалення майбутнього процесу», стало визнанням багатої кількості політичних розрахунків. Ердоган — лідер, який заклав в основу своєї політики принцип «ціль виправдовує засоби». Для досягнення цілей він перетворив релігію, цінності, духовність, Умму, сім’ю і решту іншого, що тільки можна собі уявити, на політично витратний матеріал. Ердоган, який в досконалості засвоїв правила демократичної політики, зумів зберегти владу навіть під час періодів, коли рівень народної підтримки почав слабшати. Якщо в подіях, пов’язаних з операцією «Хендек» (тур. Hendek operasyonları), він зміцнив свою владу, опираючись на турецький націоналізм через союз з MHP, то сьогодні він прагне зберегти владу, розширюючи фронт свого альянсу за рахунок зближення з DP проти Республіканської народної партії (тур. Cumhuriyet Halk Partisi, CHP). «Народний альянс», якому бракує необхідної кількості голосів для нової конституційної поправки, восповнить цей недолік за рахунок DP по деяким питанням.
Очевидно, що демократичні партії ніяким чином не можуть представляти мусульман. Система, заснована на принципах, в якій інтереси ставляться вище за усе, а жага влади придушує усі цінності, не може нас представляти. Ці союзи, узаконені в ім’я «громадського блага», слугують інтересам партійних лідерів, а не інтересам мусульман. Світська кемалістська демократична система, яка існує вже сторіччя, є джерелом проблем і не може бути частиною їх вирішення. Оскільки саме ця система є причиною проблем і перешкодою до пошуку рішень, безглуздо відволікати увагу людей на її результати. Немає нічого більш абсурдного, аніж вірити у те, що демократія відкриє нову сторінку в історії. Система, яку застосовували ціле сторіччя, призвела нас до того, що ми маємо сьогодні. Відверто кажучи, великі цілі і сильні держави народжуються із твердих переконань, і таким є переконання Ісламу. Якщо ми будемо застосовувати ідеї і рішення, які виходять із Ісламу, хід історії зміниться. Ми повинні перестати вибирати менше із двох зол. Прийшов час встановити систему, яка втілює і захищає справедливість, закон і права в усіх сферах життя не на словах, а на ділі. В іншому випадку, як сказав імам аль-Газалі, «союзи за розрахунком з тиранами служать не Ісламу, а Шайтану». Ісламська система, яка не відволікає народ брудними союзами і не розтрачає енергію Умми на особисті інтереси, — наш єдиний шлях до порятунку.
