Новина:
Багато агентств повідомили про мученицьку смерть спікера бригади «Аль-Кассам» Абу Убайды, усі вони посилались виключно на джерела єврейського утворення і його офіційних осіб.
Коментар:
Якщо новина про мученицьку смерть Абу Убайды вірна, то він досяг того, до чого прагнув. Ми просимо Всевишнього Аллаха дарувати йому велику милість, високий ступінь і найвищу нагороду. Примітним тут є те, що єврейське утворення і його офіційні особи тріумфують і хизуються успіхом у ліквідації прес-секретаря невеликої групи муджахідів, це зовсім не демонструє силу, а швидше показує відчайдушну нужду цього утворення і його армії у будь-якій «перемозі». Особливо якщо враховувати, що ось вже два роки євреї не в силах отримати вирішальну перемогу над невеликою групою муджахідів, осаджених з суші, моря і повітря, незважаючи на підтримку зброєю з боку світових тиранів на чолі з Америкою, а також за участю арабських правителів у змові і блокаді, скерованих на те, щоб утримати Умму і не дозволити їй вирвати це утворення з коренем.
Само святкування вбивства Абу Убайди свідчить про слабкість їх душ і ницість бойового духу, адже слова однієї людини у масці роз’їдали їх зсередини, позбавляли упевненості у собі, у своїй армії і у своєму керівництві. Це лише підтверджує глибоку внутрішню порожнечу єврейського утворення, незважаючи на усі його значні ресурси і озброєння. Їх же жорстокість відносно дітей, жінок і навіть домів — це жорстокість боягузливого і підлого.
Єврейське утворення відчуває небезпеку від кожного голосу, який звертається до Умми, взиває до її підтримки і пробуджує її, особливо якщо цей голос чути за межами кордонів, і до нього прислухаються серця і вуха, як це було з промовами Абу Убайди. Воно також відчуває загрозу у кожному кадрі, який передає те, що відбувається, будь то кадри знищення, голоду і злочинів, або ж терпіння, героїзму і стійкості. Тому недивно, що сотні журналістів і фотографів стали ціллю підлого і боягузливого вбивства.
До того ж, євреїв лякає кожен голос, звернений до сил і армій Умми, закликаючий усунути перешкоди. Але ми вважаємо, що арабські режими відчувають набагато більший страх і жах від вищевикладеного, вони набагато більше радіють новині про смерть Абу Убайди, аніж самі євреї. Особливо враховуючи, що вони кидали у в’язниці, придушували і катували кожен свобідний голос і працювали над тим, щоб заглушити кожен виступ, скерований на пробудження в людях їх віри, доблесті і честі, яке нагадує їм про братство в Ісламі і обов’язки відносно Палестини і її народу. Адже такі голоси викривали, ганьбили і підривали їх основи. Якщо б їх трони не були такими хиткими, а єврейське утворення не було б слабше павутиння, вони не страшились би істини і її голосу і не намагались би заглушити його. Але усі їх спроби — лише ілюзія.
وَاللَّهُ غَالِبٌ عَلَىٰ أَمْرِهِ وَلَٰكِنَّ أَكْثَرَ النَّاسِ لَا يَعْلَمُونَ
«Аллах переможно завершує Свою справу, проте більшість людей не знає про це» (12:21).
