Новина:
Трамп і Путін проводять історичний саміт на Алясці і обговорюють його вплив на світ (Al Sharqiya, 16.08.2025)
Коментар:
Чи призведе американсько-російська зустріч на Алясці до економічної поразки Росії через перевагу торгового балансу на користь Америки? Чи програє вона знов, як у жовтні 1867 року, коли продала Аляску через тодішню недалекоглядність і прорахунки російського керівництва?
Відомо, що Америка заздалегідь підготувала підґрунтя для цього, втягнувши Росію у війну проти України, мобілізувавши проти неї Європу і наклавши на неї санкції, що призвело до виснаження її економіки і показало слабкість її військових можливостей у досягненні вирішального кінця перед лицем української армії, підтримуваної США і Європою.
Можливо, саме ця причина та інші чинники призвели до того, що Путін поквапився вирушити на Аляску, причому навіть говорив з Трампом по-англійськи, щоб привернути його до себе, що, ймовірно, відображає новий стан слабкості. Можливо, таким чином він хотів виразити своє прагнення до більшого зближення. Це з боку Росії. Щодо ж Америки, то зустріч Трампа з Путіним саме на Алясці, а не в іншому місці, була не випадковою, а навмисною — історично і політично — заради зближення і співпраці в інтересах обох країн.
Зустріч була названа «історичною» тому, що вона переведе світ і Америку в новий стан, зупинивши російсько-українську війну, можливо, лише в інформаційному просторі, чого, ймовірно, Америка насправді і не хоче. Усе ж таки це дозволить Америці зітхнути з полегшенням, якщо будуть виконані пункти угоди, задуманої Трампом. І, здається, Америка налаштована на це рішуче, що ясно із заяви Трампа після зустрічі із ним про те, що він введе «легкі» санкції проти Росії у випадку поразки переговорів. Можливо, ця заява була зроблена жартома, оскільки він був упевнений в укладанні угоди, адже під час своєї прес-конференції він оцінив зустріч «на 10 із 10». Крім того, Трамп розуміє обставини, в яких опинилась Росія, а саме — втрата життєво важливого простору у Вірменії після нещодавньої азербайджансько-вірменської угоди і припинення поставок газу до Європи внаслідок української війни. Натомість Америка пропонує Росії участь в інвестиційних проектах в Арктиці — розвідку і видобуток корисних копалин, щоб компенсувати їй ринки, втрачені через санкції і політичні зміни навколо. Також США готові закрити очі на анексію Криму і зайняті українські території, а також повернути Росію до «Великої вісімки». Усе це одночасно служить інструментом її віддалення від Китаю, чого Америка завжди добивалась, прагнучи ізолювати свого головного торгового конкурента. І, можливо, саме такі домовленості здатні змінити баланс між США і Китаєм. Проте головне питання залишається відкритим: чи стане Росія внаслідок цієї угоди рівноправним партнером Америки або лише виконавцем її волі, як це було раніше у Сирії, Лівії і деяких країнах Африки? На це питання дадуть відповідь найближчі події.
Такою є реальність великих держав світу, вони постійно ведуть боротьбу за власні інтереси, розграбовуючи багатства народів, вдалині від будь-яких людських цінностей і норм, які могли б сприяти зближенню і служінню людству. І усе це — результат їх прихильності огидній капіталістичній системі. Наші землі — лише частина цього світу, за який йде боротьба, особливо після того, як в 1924 році було скасовано політичне утворення Умми — держава Халіфат, яка є основою нашої єдності і нашої величі, більше того, усього людства. Історичних свідчень цього предосить. Ісламська Умма повинна знов докласти зусиль для встановлення держави Ісламу, щоб врятувати себе і усе людство, адже Всевишній Аллах сказав:
وَمَا أَرْسَلْنَاكَ إِلَّا رَحْمَةً لِلْعَالَمِينَ
«Ми відправили тебе тільки у якості милості до світів» (21:107).
