Новина:
Сирійське арабське інформаційне агентство опублікувало кадри Латіфи ад-Друбі, дружини сирійського президента Ахмада аш-Шараа, під час її зустрічі з Сьюзан Купер, дружиною командуючого Центральним командуванням армії США адмірала Бреда Купера, у народному палаці у Дамаску. У повідомленні зазначається, що вони обговорили гуманітарні і соціальні питання, які становлять взаємний інтерес, що відображає роль жінки у побудові мостів взаєморозуміння між народами.
Агентство також зазначило, що аш-Шараа і Купер обговорили «перспективи співпраці у політичній і військовій сферах, в інтересах спільних цілей і для зміцнення основ безпеки і стабільності у Сирії і регіоні».
Коментар:
Чому сирійський режим на чолі з Ахмадом аш-Шараа так підкорений Америці?
Чому сирійський президент виводить свою дружину зустрічати дружину американського військового командуючого, який відповідає за контроль над Близьким Сходом, або, інакше кажучи, за його окупацію?
Чому дружина сирійського президента обговорює «гуманітарні і соціальні питання, які становлять взаємний інтерес», які нібито відображають «роль жінки у побудові мостів взаєморозуміння», з дружиною цього командуючого, для якого головне — закріпити американське військове панування у Сирії і регіоні?
Яку користь можна вилучити із подібних зустрічей, окрім як позувати перед камерами, створюючи враження про «теплі відносини» між Сирією і Америкою, демонструючи, нібито вони люблять одна одну, союзники і друзі, у той час як Америка — найбільш ворожа до мусульман держава і головний покровитель єврейського утворення?
Америка — це злочинна держава, яка усіма силами підтримує єврейське утворення, щоб окупувати регіон і розірвати його на частини. Хіба можна повірити, що між нами і нею можуть існувати якість «мости взаєморозуміння» і «спільні питання в усіх сферах життя», як стверджує дружина президента?!
Невже у арабських правителів немає іншого способу взаємодіяти з Америкою, окрім як просити, підлещуватись і благати?
Невже правителі Бразилії, Колумбії, Венесуели та інших країн, які кинули виклик Америці і протистоять їй, виявились сміливіше наших правителів? Або ж причина полягає у тому, що ці немусульманські правителі просто не такі слухняні Америці, як правителі мусульман?
