Новина:
Башар Асад відмовився виступити з промовою про свою відставку після стрімкого розвитку подій, які почались з захоплення Алеппо силами Командуванням військовими операціями під керівництвом «Хайят Тахрір аш-Шам». Про це повідомив Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини. Згідно повідомленню, у минулу суботу на тлі останніх подій і відмови Асада виступити з заявою про ухід, військове командування і керівники спецслужб покинули Дамаск і вирушили до своїх домів в селах, побоюючись помсти. Джерела зазначають, що Асад розраховував на підтримку Ірану, проте іранські озброєні формування відмовились допомагати йому після битви за Алеппо, як і Росія, яка припинила участь у військових операціях після поразки сил режиму в Хамі (Sky News Arabia).
Коментар:
Асад руйнував свою країну, вбивав свій народ, примусив мільйони втікати зі своїх домів. Він використав найжорстокіші методи вбивств, тортур і знущань. Його жорстокість не обійшла стороною ані жінок, ані дітей, ані навіть каміння і дерева. А в ітозі він залишився один, став ізгоєм і втікачем.
Він не перший втікач і, з дозволу Аллаха, не буде останнім. До нього були десятки правителів, які встали на шлях зрадництва. Деякі із них закінчували свої дні, будучи вигнанцями і бродягами, інші помирали у приниженні і ганьбі. Ці зрадники не вилучили уроків із долі своїх попередників, таких як президент Пакистану Первез Мушарраф, шах Ірану Мохаммед Реза Пехлеві, президент Філіппін Фердінанд Маркос, президент Панами Мануель Норьєга, президент Грузії Едуард Шеварднадзе, президент Індонезії Сухарто, диктатор Чилі Аугусто Піночет, диктатор Куби Фульхенсіо Батиста, президент Конго Мобуту Сесе Секо, президент Тунісу Зін ель-Абідін Бен Алі, президент Судану Джафар Німейрі, президент Єгипту Хосні Мубарак та інші.
Їх серця розривались від гіркоти і відчаю після зрадництва тих, кому вони служили. Ось, наприклад, колишній президент Грузії Едуард Шеварднадзе говорив: «Я зробив для американців усе, що вони просили, навіть більше. Я зіграв ключову роль в розвалі Радянського Союзу, привів їх генералів для навчання нашої армії та її керівництва. І, незважаючи на усе це, вони зрадили мене і організували переворот проти мене. Американський посол сидів зі мною, а через усього одну годину я побачив його серед протестуючих на площі перед будівлею парламенту. Я досі не розумію, чому вони так вчинили зі мною».
Слова Каддафі стали найяскравішим вираженням глибини зрадництва, обурено він говорив: «Чим я їх розчарував?», і з гіркотою додавав: «Вони брали участь у змові проти мене». Його син, Сеіф аль-Іслам, відверто визнав існування особливих відносин між Лівією і Великобританією: «Блер встановив відмінні відносини з моїм батьком».
Уільям Салліван, останній американський посол в Ірані, перед скиненням шаха в своїй книзі «Америка і Іран» писав: «Шах обернувся до мене і сказав: «Я упевнений, що проти мене плетуть іноземну змову. Мене не дивує, що за цим можуть стояти радянська влада чи британці. Але те, що ранить мене сильне за усе — це участь ЦРУ США».
Кожен, хто править системою, яка суперечить і іде врозріз з переконанням своєї Умми, є зрадником. Кожен, хто віддає волю своєї країни до рук іноземної держави — зрадник. Кожен, хто шукає підтримку іноземних держав для приходу до влади — зрадник. Кожен, хто виконує плани колоніальних держав — зрадник. Це стосується усіх правителів мусульманських країн без винятку.
Щоб розірвати коло зрадництва, правитель повинен опиратись тільки на свою Умму. Лише правитель, обраний народом, вірний Книзі Аллаха і Сунні Його Посланця ﷺ і який є халіфом мусульман, позбавить мусульман від пригноблення і поверне їм колишню славу і велич.
وَللهِ الْعِزَّةُ وَلِرَسُولِهِ وَلِلْمُؤْمِنِينَ
«Могутність притаманна Аллаху, Його посланцю і віруючим» (63:8).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хизб ут-Тахрір
Хасбуллах Нур, Судан
11 Джумада ас-Сані 1446 р.х.
13 грудня 2024 р.
