Новина:
Секретар Ради Безпеки Російської Федерації Сергій Шойгу, який очолив російську делегацію, відвідав Кабул з офіційним візитом, де обговорив питання розвитку двобічних відносин з представниками «Талібану».
Під час візиту він зустрівся з заступником прем’єр-міністра Афганістану по політичним і економічним питанням, міністром оборони, міністром внутрішніх справ і директором розвідувального управління. За підсумками візиту у межах саміту ОДКБ президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва прагне розширити свої відносини з нинішньою афганською владою.
Коментар:
Відносини між Росією і «Талібаном» не слід розглядати просто як інструмент протистояння американським інтересам в Афганістані і регіоні. Росія послідовно дотримується обережної політики в цьому питанні. Наприклад, в період окупації Афганістану силами НАТО Росія підтримувала стратегію боротьби з тероризмом, розроблену США і НАТО. Хоча в той час Росія підтримувала відносини з «Талібаном», вона не надавала йому значної підтримки, яка могла б напряму загрожувати американським інтересам. Більше того, Росія зіграла ключову роль в сприянні мирним переговорам між США і «Талібаном», запропонувавши московську платформу для діалогу — ініціативу, яка також відповідає політичним цілям Росії.
Тісні відносини між Росією і рухом «Талібан» обумовлені геополітичними інтересами і загрозами безпеці, пов’язаними з діяльністю озброєних угрупувань. Зокрема, загрози, які виходять від ІДІЛ, і присутність джихадістських угрупувань в Центральній Азії, багато із яких виразили свою лояльність «Талібану», що і спонукало Росію перейти до більш конструктивної співпраці. Як нещодавно зазначив Володимир Путін, «Талібан» став союзником Росії в боротьбі з тероризмом».
Ці відносини також пов’язані з прикордонними загрозами безпеці. Центральна Азія, яка вважається стратегічним «заднім двором» Росії, усе більше страждає від діяльності озброєних угрупувань. Проблема наркоторгівлі, яка залишається важливим регіональним викликом, представляє собою серйозну загрозу для Росії. У зв’язку з цим візит російської делегації до Кабулу зосереджений на питаннях безпеки, а не на економічних проблемах. Як заявила Марія Захарова, прес-секретар Міністерства іноземних справ Росії: «Раніше ми зазначали, що Росія, як і інші провідні світові держави, має намір розвивати з Кабулом практичну взаємодію з питань взаємного інтересу, включаючи задачу протидії ідучим з афганської території загрозам тероризму і наркотрафіку. Очевидно, що без зняття з руху талібів статусу терористичної організації зробити це неможливо».
В ході свого останнього візиту Росія запропонувала «Талібану» низку поступок, включаючи збільшення обсягів торгівлі і транзиту, інвестиції до інфраструктури Афганістану, виключення «Талібану» із російського списку терористичних організацій і надання Афганістану статусу країни-спостерігача в Шанхайській організації співпраці. Проте подібна інформація про взаємні обіцянки і зобов’язання талібів відсутня. Незважаючи на те, що Росія під керівництвом Путіна часто сприймає себе як сильну державу, аніж вона є насправді, вона продовжує жити в ілюзіях відносно своєї міжнародної політики.
Росія історично проводила політику, скеровану проти інтересів мусульман, і її злочини тривають донині в різних регіонах, в тому числі всередині Росії, в Центральній Азії, на Кавказі і на Близькому Сході.
Незважаючи на те, що зовнішня політика орієнтована на економічні вигоди, і співпраця з невіруючими країнами в короткостроковій перспективі може принести вигоду, проте в довгостроковій перспективі вона веде до відхилення від ісламських цінностей.
«Талібану» необхідно вилучити уроки із долі інших рухів і регіонів. Наприклад, економічна політика Саудівської Аравії призвела до організації таких заходів як фестивалі танців і музики за участю напівоголених жінок на священній землі. Економічна політика Туреччини призвела до економічної, політичної і військової співпраці з єврейським утворенням, у той час як турецькі лідери проливають крокодилячі сльози по Газі.
Таким чином, сучасна історія мусульманських країн вчить нас, що Іслам неможливо запровадити в межах національних держав. Його можна реалізувати тільки в умовах Халіфату, який здатний відновити єдність, гідність і силу. Якщо зовнішня політика не буде ґрунтуватись на законах Ісламу і ясному розумінні принципів дружби і непричетності (Аль-Валя валь-Бара), то вона втягне нас до порочної міжнародної системи і перетворить на простих пішаків в регіональних і глобальних геополітичних іграх.
І, нарешті, наше звернення до наших щирих братів із руху «Талібан»: розглядайте Росію як історичного ворога Ісламу і мусульман, уникайте будь-яких кроків до зміцнення відносин з нею. Зміцнення зв’язків з Росією сприймається як зрадництво мусульман в Центральній Азії, Чечні, Сирії і Африці. Замість цього прагніть до встановлення Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва — єдиного шляху до істинного процвітання, прогресу і політичної сили.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Юсуф Арслан
Член інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір, Афганістан
6 Джумада ас-Сані 1446 р.х.
8 грудня 2024 р.
