Новина:
Міністерство іноземних справ Туніса опублікувало заяву, яка стосується подій, які відбулись в Сирії перед падінням режиму Башара Асада, де говорилось: «Туніс рішуче засуджує терористичні атаки, які нещодавно були скеровані проти північної Сирії. Він виражає свою повну солідарність з Сирією і закликає міжнародну спільноту підтримати цю братську країну, щоб вона зберегла суверенітет, безпеку свого народу, стабільність і цілісність своїх земель» (Офіційна сторінка Міністерства іноземних справ, міграції і тунісців за кордоном).
Коментар:
Зрадництво, яке проявилось в офіційній позиції Тунісу, вираженої у підтримці тирана Сирії Башара Асада у протистоянні ісламському революційному руху під приводом боротьби з мракобіссям і заперечення геноциду, пережитого народом Сирії, недивно для режиму, який обдурив свій народ, щоб утвердити секуляризм і зберегти колоніальні національні кордони. Цей режим віддав перевагу схилитись до Франції, роблячи помилки колишніх правителів, щоб завадити Ісламській Уммі відновити свою єдність і відродити свою державність — Праведний Халіфат.
Уперта підтримка злочинця Башара, яка виражена в офіційних заявах, повних ганьби і безчестя, які суперечать настрою усієї Умми, включаючи туніський і сирійський народи, є грубою помилкою. Така політика лише наближує руйнівне падіння, яке неминуче послідує за цим моральним і політичним крахом. Офіційна пропаганда в Тунісі намагається представити цей ганебний крок як героїчну і гідну позицію, тим самим іще більше вводячи людей в оману і спотворюючи їх сприйняття реальності. Очевидно, що тиранічні режими засліплені жагою утримати свої трони, але вони завжди залишаються далекими від реальних подій. Вони нездані передбачити ані планів колонізаторів, ані мить, коли ті вирішать позбутись від своїх маріонеток.
Туніський режим не обмежився нормалізацією відносин з тираном Башаром Асадом, відновленням дипломатичних зв’язків з його огидним режимом, а також рукостисканням з його закривавленими руками, на яких кров сотень тисяч невинних жителів Сирії. В кулуарах саміту Ліги арабських держав він брав участь у змові проти народу Гази. Також він не зупинився на обміні привітаннями щодо перемоги в ганебних і принизливих «виборчих виставах», де тирани змагаються один з одним за право залишитись при владі. Туніський режим продовжує підтримувати злочинця, він вдалині від будь-яких спроб притягти його до відповідальності чи покарання. Ці режими, окрім свого протиріччя законам Аллаха, іще і мають політичну недалекоглядність. Ця недалекоглядність позбавляє їх можливості передбачати долю кожного зарозумілого і жорстокого тирана, а також заважає їм усвідомити, що кожен тиран, незважаючи на свої грізні титули, може пасти і втекти, як миша, навіть якщо його називають «левом». Усе це повинно стати уроком. Особливо слід пам’ятати, як Бен Алі втік із країни. Цей випадок повинен залишитись у пам’яті кожного, хто прийшов до влади після подій Арабської весни, нагадуючи про те, що часи змінюються, і ніщо не є вічним. Істину сказав Всевишній Аллах:
وَلاَ تَرْكَنُواْ إِلَى الَّذِينَ ظَلَمُواْ فَتَمَسَّكُمُ النَّارُ وَمَا لَكُم مِّن دُونِ اللهِ مِنْ أَوْلِيَاء ثُمَّ لاَ تُنصَرُونَ
«Не схиляйтесь на бік беззаконників, щоб вас не торкнувся Вогонь. Немає у вас покровителів і помічників, окрім Аллаха, і тоді ніхто вам не надасть підтримки» (11:113).
Урок полягає в тому, що відсутність ісламської політичної свідомості неминуче приводить правителів на бік ворогів, навіть якщо спочатку вони бажали благого. Що ж говорити про тих, хто відвернувся від Шаріату Аллаха, відкинув проект Умми і воює з його прибічниками під приводом «боротьби з тероризмом» в угоду США? Вони відкрили двері для американського впливу, дозволивши їм проникати до армій, тим самим не давши їм прийти на допомогу пригнобленим в Газі.
Чи схаменуться правителі Тунісу і зрозуміють справжню загрозу, яку готують США? Під загрозою хаосу вони прагнуть перетворити Близький Схід на справжнє пекло. Американці давно відточили свою майстерність таємних операцій, і, можливо, незабаром тисячі військових із Сирії переберуться до Лівії і Тунісу. Швидше за усе, цей сценарій буде координуватись спецслужбами, щоб створити привід для втручання НАТО. Або ж туніська влада продовжить випускати офіційні заяви, де буде говорити про «єдність сирійських територій» і оплакувати падіння режиму Башара Асада, якого Аллах принизив і позбавив влади? Чому усі ці правителі продовжують уперто розділяти мусульманські землі? Чому вони відкидають благословенну землю Шаму, як відкинули священні місця — мечеть Аль-Харам і мечеть Аль-Акса? Всевишній Аллах сказав:
إِنَّ هَذِهِ أُمَّتُكُمْ أُمَّةً وَاحِدَةً وَأَنَا رَبُّكُمْ فَاعْبُدُونِ
«Воістину, ця ваша релігія — релігія єдина. Я ж — ваш Господь. Поклоняйтесь ж Мені!» (21:92).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Інженер Вісам Атраш, Туніс
8 Джумада ас-Сані 1446 р.х.
10 грудня 2024 р.
