Новина:
У своєму новорічному посланні Ердоган зачепив ситуацію у Газі, заявивши: «Перемир’я у Газі, досягнуте за нашою участю, зберігається завдяки мудрості наших братів і сестер у Газі, незважаючи на усі порушення з боку «Ізраїля» (ЗМІ, 31 грудня 2025 р.).
Коментар:
Політика Туреччини стосовно Палестини продовжує коливатись між слабкістю, приниженням і лицемірством. З одного боку звучать заяви на усіх платформах про підтримку народу Гази, з іншого — вживаються практичні кроки, які повністю відповідають політиці США, які виправдовують єврейське утворення за його злочини і підготовлюють підґрунтя для нормалізації відносин з ним.
Два роки тому назад, коли почався геноцид у Газі, Ердоган називав ХАМАС муджахідами, які захищають свою землю. Однак сьогодні він спочатку підписав Нью-Йоркську декларацію у липні 2025 року разом з країнами Ліги арабських держав, в якій операція «Наводнення Аль-Акси» була охарактеризована як терористичний акт, а від ХАМАС почали вимагати скласти зброю і капітулювати. Потім, 13 жовтня 2025 року у Шарм-еш-Шейху він став гарантом злісного плану Трампа по перетворенню Гази на туристичний центр і остаточної ліквідації палестинського питання.
З 7 жовтня 2023 року і донині у Газу не було не було направлено навіть мінімальної допомоги, у той час як протягом семи місяців Туреччина відкрито торгувала з єврейським утворенням, а потім таємно. У даний час потреби окупантів, які скоюють геноцид, у паливі забезпечуються за рахунок азербайджанської нафти, яка проходить через Туреччину по трубопроводу Баку — Тбілісі — Джейхан.
У новорічній заяві Ердоган підтвердив дотримання режиму припинення вогню у Газі, що вказує на повне підкорення планам Трампа, і що у нього немає ніяких політичних принципів і твердої позиції. Це спустошення і втрата духу стали настільки буденними, що ніхто вже не замислюється ані про зміст промовляємих слів, ані про релігійну і політичну відповідальність за вживаємі кроки. Стало очевидним, що консервативно-демократичне мислення розглядає політику як абсолютне прославляння грубої сили, прийняття махінацій невірних як реальності і спроби за будь-яку ціну втриматись при владі, підтримуючи хороші відносини зі Сполученими Штатами.
Враховуючи реальність так званого припинення вогню у Газі з миті об’явлення угоди про припинення вогню 10 жовтня 2025 року і незважаючи на зниження інтенсивності атак з боку окупаційного єврейського утворення, угода була порушена як мінімум 969 разів — фактично під щоденними ударами. Внаслідок авіаційних і артилерійських обстрілів, а також прямого вогню було вбито 405 палестинців і поранено 1114 людей. Крім того, що єврейське утворення у значній мірі продовжує блокувати надходження гуманітарної допомоги у Газу, використовуючи голод і нестачу медикаментів як зброю. Паралельно воно готується закріпити окупацію, зводячи нові військові бази у буферній зоні, яка згідно з угодою про припинення вогню повинна була бути демілітаризованою. До цього додаються терор поселенців на Західному березі, жорстокі тортури у в’язницях і принизливі погрози на адресу усього регіону.
Як можна стверджувати, що режим припинення вогню зберігається, якщо єврейське утворення так відкрито і нахабно порушує угоду?! Хіба припинення вогню не є домовленістю між двома сторонами? Хіба Туреччина не спричиняла тиску на муджахідів, щоб вони погодились на це перемир’я під приводом того, що окупанти припинять атаки? Хіба Ердоган і його чиновники не хизувались, публікуючи світлини за столом Трампа в Єгипті з підписаною угодою і представляючи її як перемогу, досягнуту при гарантіях Туреччини?!
На ділі усе ясно. Проте складається враження, що Ердоган заявляє про «збереження» режиму припинення вогню лише для того, щоб уникнути відповідальності за роль Туреччини у цій угоді і не вступати у пряме протистояння з сіоністсько-хрестовим альянсом. Інакше кажучи, він фактично мовчки погоджується зі вбивством жителів Гази під прикриттям так званого перемир’я і тим самими заохочує єврейське утворення до подальших порушень і масових вбивств. Іще одна причина позиції Туреччини полягає у її бажанні брати участь у міжнародних зусиллях по стабілізації ситуації у Газі з метою роззброєння муджахідів, щоб Ердоган міг представити Трампу чергову «історію успіху» і отримати додаткове схвалення і політичну легітимність.
Однак задум Аллаха вище за будь-які плани. З Його допомогою, коли у найближчому майбутньому «Наводнення Аль-Акси» перетвориться в «Наводнення Умми», підступний план Трампа рухне, історія буде переписана, буде встановлений Праведний Халіфат, а його славетна армія знищить єврейське утворення, повернувши Благословенну землю Аль-Акси її законним хазяям, і тоді почнеться епоху Ісламу. І навіть якщо засліплені зарозумілістю цього не побачать, обіцянка Аллаха неодмінно збудеться.
