Останнім часом нас засипали масою завуальованих статей під релігійними, логічними і філософськими гаслами, не дивлячись на те, що між ними і істиною - величезна нездоланна прірва. І найголовніше - вони повністю не відповідають Корану і Сунні Посланника Аллаха ﷺ.
Ці статті з'явилися в нелегкий час для благословенної революції Шама. Всім відомо, що Америка протягом останніх п'яти років намагається всіма силами зберегти сирійський режим - свого агента, який стоїть на сторожі її інтересів в регіоні більш ніж чотири десятки років. Спочатку вона зажадала від режиму придушити революцію, потім, коли не впоралася із завданням, оснастила і підтримала його Іраном і його партією в Лівані. Однак цього виявилося недостатньо, що змусило Америку дозволити Росії зробити пряме військове втручання в Сирії, щоб допомогти правлячому режиму. З самого початку революції Америка усіма силами намагається зберегти військовий режим, який вона колись створила. І режим - це червона риска для Америки. Що ж стосується особистості Асада, то він - всього лише тапок, який Америка використовує і незабаром викине, як тільки дозріє йому заміна.
Нині Америка намагається досягти своєї мети шляхом політичних переговорів, до яких вона закликала з самого початку революції з тим, щоб політичні переговорники, які сіли за один стіл з режимом, зберегли військовий і політичний режим в Сирії в колишій формі з деякими формальними змінами.
Це не нове явище, і нескладно зрозуміти його. Кожен стежить за революцією прекрасно розуміє, що Америка прагне взяти під контроль революцію і до цього дня. І Хізб ут-Тахрір випередив її в утворенні революції і ополченців з перших днів революції. Хізб ут-Тахрір зміг донести правду про те, що Америка хоче заманити революцію до переговорів, щоб затвердити проамериканський режим в регіоні після того, як не змогла придушити її військовим шляхом.
Таким є задум, а шлях досягнення його лежить через формальні переговори між учасниками переговорів від опозиції і сирійським режимом, які, в кінцевому рахунку, завершаться зміцненням сирійського режиму на користь Америки і захистом її інтересів. І, на превеликий жаль, в своєму проекті Америка змогла домогтися відчутного успіху через зраду переговірників, відступників і занепалих сирійців.
Для того, щоб Америка досягла своїх цілей, їй необхідна інтелектуальна підтримка з боку деяких публіцистів, агентів і недалекоглядних синів повсталого народу в Сирії. І деякі сирійці, які не володіють повним розумінням щоденних деталей революції і не розуміють загальних її курсів, а також деякі місцеві продажні письменники почали прикрашати плани Америки. Розуміли вони це чи ні - результат був один. Обидві сторони намагаються просунути американський проект і нанести, прямо або побічно, удар по революції і революціонерах. І в зв'язку з цим мені хотілося б написати цю статтю; можливо, завдяки їй наші брати, які пишуть і не розуміють того, що пишуть, відступлять від своїх статей, і, можливо, наш народ і революціонери в Шамі будуть пильні до їх статтей, спрямованих на досягнення американських інтересів.
Як говорилося вище, ці статті мають на меті домогтися поблажливості і віроломства під всілякими назвами, як, наприклад, «відкинемо відмовки», «припинимо страждання сирійського народу», «використаємо політичну хитрість і вмілість» та інші назви, якими намагаються замаскувати неподобство і приховати, як то кажуть, ложку дьогтю в бочці меду. Однією з таких публікацій є стаття доктора Ахмада Мавкуфа Зайдан під назвою: ««Джабахт ан-Нусра : обривання зв'язку, але не обривання Шама».
Автор пропонує «Джабхат ан-Нусра» обірвати свій зв'язок з «Аль-Каїдою». Він каже: ««Джабхат ан-Нусра» розплачується за свій зв'язок з вороже налаштованою до Америки організацією «Аль-Каїда». При цьому Америка шукає будь-який привід, щоб розколоти будь-яку сунітську силу».
Так, за допомогою цих завуальованих термінів, таких як «відкинемо відмовки», йде спроба просування ідеї поблажливості, зміни програм і відмови від прихильності істині, послідовники якої вважають, що вона - це дійсно істина. За допомогою такого прикрашання йде спроба відриву «Джабхат ан-Нусра» від «Аль-Каїди». Хоча суть - не у відриві і не в збереженні зв'язку з «Аль-Каїдою». Це - особиста справа «Ан-Нусра»; нехай ця група приймає рішення на підставі сили доказів. Незважаючи на те, що я дотримуюся іншої думки, ніж салафітско-джихадистської думки в зміні нинішнього порочного положення, проте, ці заклики і публікації - не що інше, як впровадження огидної ідеї - поблажливості і малодушності, а далі - заклику до того, щоб ми сіли за стіл переговорів із сирійським режимом.
Думка «відкинемо відмовки» щодо Америки схожа на того, хто говорить: «оголити себе, щоб твій ворог бачив, що ти не маєш зброї, і перестав вбивати тебе», - а потім каже: «А тепер йди за мною до столу переговорів з ним".
Наведу ще один приклад прикрашання статей на даному етапі, якими намагаються підготувати всіх нас до переговорів. Ці статті говорять: «Сирійський народ втомився, і настав час перепочити. Політику і хитрість слід проводити шляхом ухилення і переговорів». У своїй статті доктор Зайдан каже: «Можливо, деякі як відповідь зачитають слова Всевишнього Аллаха:
وَلَن تَرۡضَىٰ عَنكَ ٱلۡيَهُودُ وَلَا ٱلنَّصَٰرَىٰ
«Іудеї та християни не будуть вдоволені тобою» (2:120).
Однак, в даному випадку, коли ви обриваєте зв'язок з «Аль-Каїдою», ви не дотримуєтесь думки Америки. Швидше, ви дотримуєтеся думки більшості мусульман, зокрема - дотримуєтеся переможного народу Шама, який закликає вас зробити це ось уже кілька років. Можливо, цим самим ви позбавите американців приводу вбивати вас і посприяєте своїм близьким і прихильникам відкрито стати на ваш бік, оскільки зміна сердець з їх боку необхідна вам. Адже те, що мусульмани вважають красивим, те є красивим і у Аллаха. Неможливо, щоб Умма в Шамі та інших ісламських країнах зійшлася на омані, коли закликає вас обірвати цей зв'язок. Адже вона молиться за вас, а ви боретеся з прихильниками поділу Сирії на етно-конфесійній основі і жертвуєте своїми душами і кров'ю заради Шама і його жителів».
По-перше, автор підносить своє міркування у вигляді очевидної і беззаперечної істини - ніби жителі Шама вимагають від «Джабхат ан-Нусра» обірвати зв'язок з «Аль-Каїдою». І тут напрошується питання: «Звідки ти, авторе, взяв, що жителі Шама хочуть цього? Може бути, це ти й інші прихильники політики переговорів і поблажливості бажаєте того, щоб «Джабхат ан-Нусра» обірвала свій зв'язок?». Однак жителі Шама, які просуваються до своєї мети і не згодні йти на поблажливості, не вимагають подібного від «Ан-Нусра». Це - особиста справа «Ан-Нусра». І це питання стосується їх шаріатських висновків (іджтіхада) і переконань, які повинні будуватися на основі певного шаріатського розуміння і богобоязливості, а аж ніяк не на бажанні саудівського короля Сальмана, Барака Обами і деяких малодушних та віроломних сирійців, які під керівництвом американського агента Дахляна йдуть на нескінченні поблажливості. Воістину, ці переговори - не що інше, як зневага крові шахідів і страждань вигнаних синів Шама.
Потім, на підтвердження правильності своєї думки про необхідність поблажливості, автор говорить: «І тому необхідно вдатися до джерел «м'якої сили». Найголовнішим з них, після Всевишнього Аллаха, виступає народ Шама. Шам - це країна Муавії та Омейядів, які показали світу свою хитрість, кмітливість і геніальність. І їй не варто застигати і бути дурною перед строкатими найменуваннями і красномовними словами. Пророк Мухаммад ﷺ спонукав нас не покладати на віруючих те, що їм не під силу. Він ﷺ говорив: «Не личить віруючому принижувати себе». Його спитали: «А як він може принизити себе?». Він ﷺ відповів: «Піддаючи себе нестерпним стражданням». І чи є більш гірші страждання, ніж накликати на себе ворожість Америки і всього світу через зв'язок з певною назвою?! Навіть сама ця організація, як ми бачили раніше, змінювала свою назву протягом декількох років на «Каїда Джихаду» замість просто «Аль-Каїда»».
Як говорилося вище, ідея про необхідність поблажливості стала аргументуватися аятами, хадисами, особистістю і хитрістю Муавії. Однак, Муавія і благородні сподвижники не мають нічого спільного з ідеєю поблажливості і засідання за столом переговорів з ворогами. І як можна поблажливість і легкодухість вважати проявом особистості і хитрістю?! Все в точності навпаки: прояв особистості, характер - це стійка прихильність до істини і безкомпромісне дотримання принципів. Хитрість ж - це пошук можливостей для того, щоб не відступити від непорушних істин, а не пошук причин для того, щоб відмовитися від них за будь-яких труднощів.
Потім автор вважає, що збереження «Ан-Нусра» свій зв'язок з «Аль-Каїдою» - це приниження і надання приводу для Америки наносити удари по Шаму. Неначе Америка потребує приводу, щоб завдавати ударів по Шаму?! Неначе Америці, яка відправила Росію, Іран і його партію в Лівані на допомогу сирійському режиму, потрібен привід, щоб завдавати ударів по Шаму?! Неначе Америка, яка вбила і перетворила мільйони мусульман у біженців, блукаючих по світу, потребує приводу?! Як можна так вважати?!
Потім автор статті говорить: «Якщо не дати Америці приводу, це ще більше викриє її!». Це все - відмовки. Америка показала своє справжнє обличчя і викрила себе десять років тому. Весь світ дивиться, як Америка вбиває мільйони людей в Іраку, Сирії та Афганістані, при цьому і оком не моргнувши. Про яке ще викриття говорить автор?! Хто з держав невіри неслухняний і стане перед лицем Америки на благо нашої Умми? Невже ми ще не зрозуміли, що Америка, Європа і Росія - всі вони - з жадібним прагненням дивляться на багатства наших країн і з безмежною ненавистю ставляться до нас, думаючи лише про свої колоніальні інтереси? Невже ми ще не зрозуміли, що ООН і її Рада Безпеки - це не що інше, як міжнародні інструментарії для зміцнення наддержав через колонізацію інших країн світу, особливо - нафтових і багатих країн мусульман?! Невже ми досі наївно будемо говорити про те, що не можна давати їм приводу, що необхідно йти на компроміси та переговори?! Скільки країн має загинути, перш ніж ми зрозуміємо, що Європа і Америка конкурують між собою за розподіл ресурсів наших країн, що вони поставили нам наших правителів, які гнобили, кидали до в'язниць і вбивали нас протягом десятиліть? Як ми можемо робити суддею тюремника і ката одночасно?
Для пояснення хотілося б відзначити, що своєю відповіддю цьому автору ми не закликаємо «Джабхат ан-Нусра» берегти свій зв'язок з «Аль-Каїдою», у жодному разі. Це - особиста справа «Ан-Нусра», яке повертається до переконання і шаріатських висновків прихильників цієї групи, де в основу слід брати силу шаріатського доказу, а не політику поблажливості і малодушності. Причиною даної відповіді послужив той факт, що мусульманам набридла ця горезвісна політика поблажливості, виправдання і малодушності, яка завжди садовить своїх послідовників за столи переговорів, поблажливості і смерті. Необхідно зрозуміти, що мусульмани не повинні обманювати себе цією ідеєю поблажливості і остерігатися її, особливо - в сьогоднішній вирішальний період благословенної сирійської революції. Ісламську Умму спіткало безліч лих від цієї огидної ідеї, яку, незважаючи на те, що вона покрилася іржею, знову намагаються відновити серед мусульман.
І тут хотілося б сказати тим, хто співає про інтерес і страждання сирійського народу і каже, що вони співчувають йому і бажають покінчити з його стражданнями і болями: хіба не за звільнення, незалежність і припинення страждань сирійського народу ведеться боротьба? Хіба не падіння режиму Асада є єдиним гарантом припинення страждань жителів Сирії? Хіба ваш шлях - шлях поблажливості і переговорів - не спрямований на зміцнення режиму Асада над жителями Сирії? Як ви можете так думати і судити?
Одним з злощасних випробувань, яких зазнала Умма Мухаммада ﷺ, стала ідея поблажливості і прихованого малодушності під всілякими назвами, як, наприклад, загальний інтерес, політичний експеримент, вміле управління або фікх аль-Мувазанат (порівняння), хоча вона являє собою не що інше, як послідовну політику поблажливості, малодушності і явного провалу на цьому світі і в світі вічному. Ця ідея прогнила і покрилася цвіллю. Однак донині її адепти намагаються збути її синам Умми Мухаммада ﷺ у формі порад і настанов, які нічого корисного не несуть іншим людям. Навпаки, кожен прийняв її виявляється на самій останній сходинці залежності і з головою поринає в підступну політику Заходу, яка крутить ним так, як їй заманеться. І тому будьте обережні і завбачливі!
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Д-р Фарадж Мамдух
8 Раджаба 1437 року
15 квітня 2016 року
