Усілякого разу, коли підсилюється злобний натиск невірних та їх агентів на акъиду та закони Ісламу, вони завжди поширюють заблудлі ідеї, які знаходять відгук у дурних людей та проштовхуються серед простолюдинів через те, що вони не усвідомлюють небезпеки цих понять для синів Умми. Мета цих оман полягає у тому, щоб внести тріщину в акъиду мусульман та паралельно з цим посилити контроль існуючих правлячих режимів над ними, зробивши вигляд, нібито порочність в усіх її видах та проявах не ішла від самих цих режимів та не є їх плодом!!!
До числу таких заблудлих понять відноситься думка про те, що «спокій стоїть перед вірою», яка несе в собі велику небезпеку. Ця думка суперечить текстам Корану, вказівка яких ясно, відкрито та категорично у тому, що спокій сам по собі є наслідком віри в Аллаха та прихильності Його Шаріату. Сказав Аллах Всевишній:
الَّذِينَ آمَنُوا وَلَمْ يَلْبِسُوا إِيمَانَهُم بِظُلْمٍ أُولَـٰئِكَ لَهُمُ الْأَمْنُ وَهُم مُّهْتَدُونَ
«Ті, які увірували та не вбрали свою віру у несправедливість, перебувають у безпеці, і вони ідуть прямим шляхом» (6:82)
Цей благородний аят повністю роз’яснює, що якщо б була віра в Аллаха, в усе, про що говориться у Благородному Корані та пророцькій категоричній (мутаватір) Сунні, при умові, що ця віра не була вбрана у несправедливість, тобто не було допущено правління та суду на підґрунті чогось іншого окрім Шаріату Ісламу , то плодом цього стане спокій в усіх його видах та проявах, як, наприклад, душевний спокій, спокій за харчування, спокій за політичні процеси і т.д. Несправедливість – це внесення чогось не на його місце. Нема більш потворної, жахливої та сильної несправедливості аніж те, коли закони людини ставляться на місце законів Творця людини у правлінні та у піклування про справи людей. Лише Один Аллах знає, що корисно для людини, а що їй шкодить в усі часи та у кожному місці. Сказав Всевишній:
أَلا يَعْلَمُ مَنْ خَلَقَ وَهُوَ اللَّطِيفُ الْخَبِيرُ
«Невже цього не буде знати Той, Хто створив, якщо Він – Проникливий (або Добрий), Відаючий?» (67:14)
Саме з вірою та прихильністю до законів Шаріату та з їх втіленням в усіх життєвих справах за допомогою Праведного Халіфату і досягається оспівуваний спокій. Цей спокій є плодом самої віри, а не стоїть перед нею. Справжній спокій досягається лише при наявності віри, яка сіє богобоязливість у душах людей, і вони починають дотримуватись Шаріату Аллаха. Таким чином, спокій – це продукт втілення Шаріату у людях. Неможливо знайти спокою у затишку людських режимів, , таких як капіталізм та інші, тому що розуміння спокою, яке є у режимів, розроблених людиною, є помилковим Спокій у таких режимах буває лише у правлячого класу та їх прибічників, не враховуючи решту людей. Решту людей, у їх баченні, не повинен зачіпати спокій, і якщо їх не вбивають, то починають руйнувати їх життя, арештовувати, принижувати та поводити з ними жорстоко. Фараон вважав, що спокій повинен зачіпати лише його родину, його трон, його царство та хибне правління, і заради захисту цього він опустився навіть до вбивства дітей. Він був насправді вищим беззаконником.
У часи джахілії, перед тим, як зійшло сонце послання Ісламу у світі, цей світ був занурений у порочність, і спокою абсолютно не було. Але коли прийшов Іслам та Посланець Аллаха ﷺ встановив свою державу та поширив Послання, благо та спокій охопили усі ті землі, до яких він дійшов, так, що вершник міг подорожувати із Санаа до Хадрамауту, не боячись нікого, окрім Аллаха та вовків за своє. Іслам зробив із бандитів та розбійників стражів, які оберігали життя людей. У наш час у Середній Азії хлопці Хізб ут-Тахрір змогли змінити райони, раніше відомі своєю злочинністю, грабіжництвом, вбивствами, торгівлею наркотиками, тобто райони, в яких практично не було ніякого спокою, в райони, по яким поширився спокій; вони зробили це з силою, яка розплавила ці злочини, і вони буди зведені до мінімуму. Це було плодом поширення віри та богобоязливості у серцях людей, після чого і з’явився спокій у їх країні. Так якщо це біло пов’язано з впливом Хізб ут-Тахрір з урахуванням переслідування його з боку правлячих режимів, арештів тисяч його членів, то яким стане вплив держави Халіфат, коли вона стане поширювати спокійне життя в усіх ісламських країнах??? У той же самий час ми знаходимо, що капіталістичні режими, які продовжують правити по сьогодні, знищили саме поняття «спокійне життя», яке припинило існувати, і на її місце прийшов хаос!!!
Висновок такий, що поняття «спокій стоїть перед вірою» є помилковим та таким, що суперечить ісламській акъиді, воно виводить її носія із Ісламу у невір’я, окрім якщо він був невігласом у законах Шаріату... Поширення такої думки допомагає посиленню панування існуючих деспотичних режимів, щоб вони стали іще більше сильними та не давали повернути правління Ісламу.
Таким чином, спокій є одним із плодів віри. Цей плід є, коли є віра, і він зникає з її зникненням. Спокій завжди прив’язаний до віри. Майбутній Праведний Халіфат за методом пророцтва, який встановиться у найближчому майбутньому, з дозволу Аллаха, поверне істинний, такий бажаний спокій на усю землю після того, яка він зникне на ціле сторіччя. Спокій повернеться з втіленням Ісламу в усіх життєвих справах, а справедливість та благо охоплять усі куточки цього світу.
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Шаіф аш-Шарадій – Санаа
8 Шаъбан 1437
15.05.2016
