هُوَ الَّذِي أَرْسَلَ رَسُولَهُ بِالْهُدَىٰ وَدِينِ الْحَقِّ لِيُظْهِرَهُ عَلَى الدِّينِ كُلِّهِ وَلَوْ كَرِهَ الْمُشْرِكُونَ
«Він – Той, Хто відправив Свого Посланця з вірним керівництвом та істинною релігією, щоб піднести її над рештою релігій, навіть якщо це ненависно многобожникам» (8:33).
12 Рабіъ уль-авваль (у 2016 році співпало з 11 грудня) є днем, коли мусульмани усього світу згадували народження найкращого із людей – Пророка Мухаммада ﷺ. Він ﷺ народився у часи невігластва, анархії та відкритого ширку (поклоніння ідолам), і Аллах беріг його від усього цього, доки йому не виповнилося сорок років, коли йому уперше було ниспослане божественне одкровення послання усьому світу, у той час як на землі поширювався один морок поверх іншого. Так Мухаммад ﷺ став милістю до світів. Всевишній говорить:
وَمَا أَرْسَلْنَاكَ إِلَّا رَحْمَةً لِلْعَالَمِينَ
«Ми відправили тебе лише у якості милості для світів» (21:107).
Він ﷺ був посланий з метою вивести людей із поклоніння створеним до поклоніння Творцю, із пітьми невір’я – до світла Ісламу, із тісняви цього світу та сваволі людей до простору і справедливості Ісламу. Він ﷺ прийняв послання Господа і почав стукатись у кожні двері, застерігаючи та наставляючи. До нього примкнула група людей, яка увірувала в Аллаха і міцно трималась за цю віру, у той час як ті, хто відмовився увірувати, оскалили зуби і почали намагатись зупинити його заклик. Проте Пророк ﷺ боровся з ними словом істини, безперервно закликаючи їх до Ісламу, і надаючи очевидні докази. Він ﷺ продовжував виконувати свою місію, незважаючи на те, що його та його сподвижників піддавали різноманітного роду мукам. Вивів аль-Хакім у «Мустадрак» достовірну передачу по умовам Мусліма, що Анас (р.а.) сказав: «Одного разу язичники побили Посланця Аллаха ﷺ так, що він ледве не втратив свідомість. Тоді Абу Бакр закричав: «Горе вам! Невжде ви уб’єте людину лише за те, що вона говорить: «Мій Господь – Аллах»?!». Тоді хтось спитав: «Хто це ?». Йому відповіли: «Це – божевільний Ібн Абу Кухафа»». Досить згадати, як на голе тіло Біляля аль-Хабаші наділи залізну кольчугу і тримали його під палючим сонцем, як піддавали Хаббаба ібн аль-Аратту тортурам вогнем, як мучили мати Абіса та Заніра, як проливали чисту кров родини Ясіра і як багато інших сподвижників віддавали свої життя на шляху Ісламу.
Посланець Аллаха ﷺ продовжував відкрито боротися проти думок невір’я, проголошуючи істину і твердо переносячи усі випробування, які спіткали його на цьому шляху. Приводить Ібн Касір в «Аль-Бідая», що Пророк ﷺ сказав:
وَاللهِ يَا عَمِّ لَوْ وَضَعُواْ الشَّمْسَ فِيْ يَمِينِيْ وَالْقَمَرَ فِيْ يَسَارِيْ عَلَىْ أَنْ أَتْرُكَ هَذَا الأَمْرَ مَا تَرَكْتُهُ حَتَّى يُظْهِرَهُ اللهُ أَوْ أَهْلَكَ دُونَهُ
«О мій дядько! Якщо навіть вони покладуть сонце у праву руку, а місяць – у ліву, з умовою залишити цю справу, я не залишу її, не завершить його Аллах повністю або доки я не загину на цьому шляху».
В усіх куточках Мекки, серед усіх племен арабів, на кожному зібранні Посланець Аллаха ﷺ говорив:
يَا أَيُّهَا النَّاسُ قُولُواْ لا إِلَهَ إِلَّا اللهُ تُفْلِحُواْ
«О люди! Скажіть: «Нема божества, окрім Аллаха», – і рятуйтесь від Вогню».
Він говорить це, не звертаючи увагу на звинувачення у брехні, на погане обходження людей, гнів народу та страждання своїх послідовників . Посланець Аллаха ﷺ продовжував заклик, навіть коли йому та усьому роду Бану Хашім об’явили бойкот, і вони були вимушені декілька років провести в гірській ущелині. Цим самим невіруючі хотіли загасити світло Ісламу, який суперечив їх зіпсованій доктрині та традиціям.
Так, Посланець Аллаха ﷺ за наказом свого Господа почав звертатись до усіх племен, закликаючи їх до Ісламу. Його не відвернули усілякого роду знущання, і він не погодився на умови, які висували ці племена, тому що втіленні Ісламу зі своєю доктриною та усіма законами – це питання життя і смерті, а залишення якої-небудь частин Ісламу – це загибель його місії. Численні спроби Пророка ﷺ отримати підтримку племен для встановлення Ісламської Держави врешті решт увінчались першою, а потім – другою присягами при Акабі, де голови мединських племен надали йому допомогу. Після цього він ﷺ здійснив хіджру (переселення) 12 Рабіъ уль-авваля та встановив Ісламську Державу у Медині, у затишку якої втілились усі закони, ниспослані через одкровення. Звідти армія мусульман вийшла на джихад, внаслідок чого кордони держави почали розширюватись, а історія запам’ятала яскравих героїв, які виросли на території Ісламської Держави і усе життя присвятили поширенню цієї релігії. Вони несли послання Мухаммада ﷺ разом з ним і після нього, оберігаючи свою державу від усіх негараздів. Так продовжувалось до 28 Раджаба 1342 р.х., що відповідає 03.03.1924 року. У цей день Умма втратила свою велич, ставши падіння своєї держави Халіфат та приниженого розчленування на полу країни, керовані невірними колонізаторами . Дійшло до того, що сьогодні усіма справами Умми завідує Вашингтон.
Уми мусульман стали отруєні думками невір’я, а країни Заходу не перестають реалізовувати свої підступні плани, націлені на те, щоб погубити ісламську молодь та відсторонити її від правильного шляху. Незважаючи на це, у серцях мусульман залишилась любов до Посланця Аллаха ﷺ, проте вона проявляється у неправильному виді. Сьогодні проповідники зайнялись другорядними справами та покращенням моралі, а кожен рік 12 Рабіъ уль-авваля вони готуються до проведення святкових церемоній, приурочених до дня народження кращого із людей ﷺ. Мусульмани попалися на гачок Заходу, яку він здійснив через деяких придворних вчених. Цей обман вертиться навколо декількох подій, пов’язаних з певними датами, наприклад: 27 Раджаба мусульман займають проведенням святкових церемоній, приурочених до нічного перенесення та піднесення Пророка ﷺ, намагаючись затьмарити 28 Раджаба – дату, яка несе пам’ять про болючу подію, плоди якої ми досі пожинаємо, – день руйнування Халіфату руками Кемаля Ататюрка. Також вони намагаються затьмарити велику подію 28 Раджаба – перемогу, про повторення якої мусульмани і домі сумують. Цього дня Салахуддін аль-Аюбі увійшов у місто аль-Кудс (нинішній Єрусалим) і звільнив його від хрестоносців у 583 р.х. З таким же умислом кожного року 12 Рабіъ уль-авваля мусульман намагаються відволікти святкуванням дня народження Пророка ﷺ, щоб вони забули про події, які нагадують про колишню велич, єдність, перемогу над ворогами та джихаді з метою донести релігію до усього людства. Вони хочуть, щоб ми не думали про те, що усе це повернеться зі встановленням Праведного Халіфату за методом пророцтва.
Насправді, 12 Рабіъ уль-авваля повинен асоціюватись з місією Посланця Аллаха ﷺ, хіджрою, першим днем встановлення Ісламської Держави і досягненням Мухаммадом ﷺ своєї мети.
Коли територія Халіфату розширилась, другий праведний халіф – Умар ібн аль-Хаттаб – почав ралитись з іншими сподвижниками відносно літочислення та прийняття ісламського календаря, щоб ним могли користуватись усі держзаклади та датувались усі великі події. Врешті решт сподвижники дійшли єдиної думки, що треба почати літочислення з найвизначнішої дати для мусульман, коли Пророк ﷺ досяг своєї мети, до якої йшов 13 років, – коли встановив Халіфат і почав втілення Шаріату і несення заклику усьому світу. Початком мусульманського календаря стала хіджра (переселення) Пророка ﷺ на територію Медини, жителі якої дали присягу, надали притулок мусульманам, надали допомогу у релігії і, підкорившись владі Ісламу, міцно притиснули до грудей Ісламську Державу.
Народження Пророка ﷺ означає народження Умми, яку об’єднує одна віра, один обов’язок слідувати правильному шляху, згуртуватись навколо одного правителя, який буде правити Книгою Аллаха та Сунною Його Посланця ﷺ, зітре кордони, що розділяють Умму, усуне тиранів, які пригнічують її, і схопить невірних за руки, простягнуті до майна мусульман.
О краща община, яка з’явилась на благо людства! Наш Всевишній Господь говорить:
كُنتُمْ خَيْرَ أُمَّةٍ أُخْرِجَتْ لِلنَّاسِ تَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَتَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَتُؤْمِنُونَ بِاللّهِ
«Ви є кращою із общин, яка з’явилась на благо людства, наказуючи робити схвалене, утримуючи від забороненого та віруючи в Аллаха» (3:110).
Найкраще із схваленого та вінець усіх фардів – це триматись за спадщину Мухаммада ﷺ, встановивши державу нашої релігії – Праведний Халіфат за методом пророцтва, обіцяний Аллахом для Своїх благочестивих рабів; Халіфат, яким Посланець ﷺ обрадував слабких мусульман. Вже настав час Халіфату, а щирі сини Умми чекають його з нетерпінням і пам’ятають слова Всевишнього Аллаха:
وَكَذَلِكَ جَعَلْنَاكُمْ أُمَّةً وَسَطاً لِّتَكُونُواْ شُهَدَاء عَلَى النَّاسِ وَيَكُونَ الرَّسُولُ عَلَيْكُمْ شَهِيداً
«Ми зробили вас общиною, яка дотримується середини (справедливості), щоб ви свідчили про усе людство, а Посланець свідчив про вас самих» (2:143).
Щирі мусульмани усвідомили, що Умма не виконає наказ Аллаха «дотримуватись середини», доки не встановить Халіфат і не відновить ісламський образ життя, який був втрачений разом із Халіфатом. Щирі мусульмани зрозуміли, що любов до Пророка ﷺ не виражається компліментами на святкових церемоніях, а виражається у повному послуханні Аллаху та Його Посланцю ﷺ. Всевишній Аллах говорить:
قُلْ إِن كُنتُمْ تُحِبُّونَ اللَّهَ فَاتَّبِعُونِي يُحْبِبْكُمُ اللَّهُ وَيَغْفِرْ لَكُمْ ذُنُوبَكُمْ وَاللَّهُ غَفُورٌ رَّحِيمٌ
«Скажи: «Якщо ви любите Аллаха, то слідуйте за мною, і тоді Аллах полюбить вас та пробачить вам ваші гріхи, адже Аллах – Прощаючий, Милосердний»» (3:31).
Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لا يُؤْمِنُ أَحَدُكُمْ حَتَّى أَكُونَ أَحَبَّ إِلَيْهِ مِنْ وَالِدِهِ وَوَلَدِهِ وَالنَّاسِ أَجْمَعِينَ
«Не увірує ніхто із вас доти, доки не полюбить мене більше, аніж свого батька, свого сина та решти» (Бухарі, Муслім).
Таким чином, любов до Аллаху та Його Посланцю ﷺ означає підкорення їм, а повне підкорення досягається шляхом втілення усього Шаріату лише у державі Халіфат. Всевишній Аллах говорить:
وَأَنِ احْكُم بَيْنَهُم بِمَا أَنزَلَ اللَّهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَن يَفْتِنُوكَ عَن بَعْضِ مَا أَنزَلَ اللَّهُ إِلَيْكَ فَإِن تَوَلَّوْا فَاعْلَمْ أَنَّمَا يُرِيدُ اللَّهُ أَن يُصِيبَهُم بِبَعْضِ ذُنُوبِهِمْ وَإِنَّ كَثِيرًا مِّنَ النَّاسِ لَفَاسِقُونَ * أَفَحُكْمَ الْجَاهِلِيَّةِ يَبْغُونَ وَمَنْ أَحْسَنُ مِنَ اللَّهِ حُكْمًا لِّقَوْمٍ يُوقِنُونَ
«Суди між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням та стережись їх, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах. Якщо ж вони відвернуться, то знай, що Аллах бажає покарати їх за деякі із їх гріхів. Воістину, багато хто з людей є нечестивцями . Невже вони шукають суду часів невігластва? Чиї рішення можуть бути краще рішень Аллаха для людей переконаних?» (5:49,50).
Ми звертаємось до Умми, яка любить Посланця Аллаха ﷺ! Халіфат – це обіцянка Аллаха, Який не порушує дане слово, і блага звістка Посланця ﷺ, який не говорить від себе. Всевишній Аллах говорить:
وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُم فِي الْأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِن قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَى لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُم مِّن بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْناً يَعْبُدُونَنِي لَا يُشْرِكُونَ بِي شَيْئاً وَمَن كَفَرَ بَعْدَ ذَلِكَ فَأُوْلَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували та робили праведні діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них . Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, які Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку. Вони поклоняються Мені та не долучають співтоваришів до Мене . Ті ж, які після цього відмовляться увірувати, є нечестивцями» (24:55).
Також Аллах говорить:
هُوَ الَّذِي أَرْسَلَ رَسُولَهُ بِالْهُدَى وَدِينِ الْحَقِّ لِيُظْهِرَهُ عَلَى الدِّينِ كُلِّهِ وَلَوْ كَرِهَ الْمُشْرِكُونَ
«Він – Той, Хто відправив Свого Посланця з вірним керівництвом та істинною релігією, щоб піднести її над рештою релігій, навіть якщо це ненависно многобожникам» (9:33).
Посланець Аллаха ﷺ сказав:
تَكُونُ النُّبُوَّةُ فِيكُمْ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا عَاضًّا، فَيَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ الله أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا جَبْرِيّاً، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ، ثمَّ سَكَتَ
««Пребуде серед вас пророцтво, яке буде з волі Аллаха. Потім Аллах побажає убрати його і убере. Потім пребуде Халіфат за метолом пророцтва, який буде з волі Аллаха. Потім Аллах побажає убрати його і убере. Потім пребуде монархія, яка буде з волі Аллаха. Потім Аллах побажає прибрати її і прибере. Потім пребуде тиранія, яка буде з волі Аллаха. Потім Аллах побажає прибрати її і прибере. Потім пребуде Халіфат за методом пророцтва». Після цих слів Пророк ﷺ замовчав» (Ахмад).
Виконайте фард перед Аллахом, і він виконає Свою обіцянку і звершить благу звістку Свого Посланця ﷺ. Укладіть угоду з Аллахом, ідучи по крокам Посланця ﷺ, і прагніть до встановлення Халіфату, будучи переконаними, що смерть на шляху Аллаха краще, аніж принизливе життя у гонитві за мирськими благами. Бійтесь гніву Аллаха та його покарання.
Всевишній Аллах говорить:
قُلْ إِنْ كَانَ آبَاؤُكُمْ وَأَبْنَاؤُكُمْ وَإِخْوَانُكُمْ وَأَزْوَاجُكُمْ وَعَشِيرَتُكُمْ وَأَمْوَالٌ اقْتَرَفْتُمُوهَا وَتِجَارَةٌ تَخْشَوْنَ كَسَادَهَا وَمَسَاكِنُ تَرْضَوْنَهَا أَحَبَّ إِلَيْكُمْ مِنَ اللَّهِ وَرَسُولِهِ وَجِهَادٍ فِي سَبِيلِهِ فَتَرَبَّصُوا حَتَّىٰ يَأْتِيَ اللَّهُ بِأَمْرِهِ وَاللَّهُ لَا يَهْدِي الْقَوْمَ الْفَاسِقِينَ
«Скажи: «Якщо ваші батьки, ваші сини, ваші брати, ваше подружжя, ваші родини, набуте вами майно, торгівля, застою у якій ви боїтесь, та оселі, які ви схвалили, миліші вам, аніж Аллах, Його Посланець та боротьба на Його шляху, то чекайте, доки Аллах не прийде зі Своїм велінням. Аллах не наставляє на прямий шлях нечестивих людей»» (9:24).
Також він говорить:
وَإِنْ تَتَوَلَّوْا يَسْتَبْدِلْ قَوْمًا غَيْرَكُمْ ثُمَّ لَا يَكُونُوا أَمْثَالَكُمْ
«Якщо ви відвернетесь, Він замінить вас іншими людьми, і вони не будуть подібні до вас» (47:38).
Жіночий відділ центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
15 Рабіъ уль-авваль 1438р.х.
14.12.2016р.
