Вступ
Всевишній Аллах говорить:
وَلَوْ أَنَّ أَهْلَ الْقُرَى آمَنُواْ وَاتَّقَواْ لَفَتَحْنَا عَلَيْهِم بَرَكَاتٍ مِّنَ السَّمَاءِ وَالأَرْضِ وَلَـكِن كَذَّبُواْ فَأَخَذْنَاهُم بِمَا كَانُواْ يَكْسِبُونَ
«Якщо б жителі селищ увірували і стали богобоязливими, Ми розкрили б перед ними благодать з неба та землі. Але вони вважали це брехнею, і Ми схопили їх за те, що вони набували» (7:96).
Мусульмани досягнуть величі та процвітання лише міцно схопившись за Іслам і виконуючи його закони, а інакше, нехтуючи Ісламом та його законами, мусульмани знайдуть лише приниження та лиха. Це підтверджується категоричними аятами Корану та історичними фактами.
Заглянувши в історію, ми побачимо, якою могутньою була Ісламська Держава, що відкривала величезні території по усьому світу менш аніж за одне сторіччя та яка поширила Іслам серед народів шляхом давату та джихаду . Протягом шести сторіч мусульмани не знали поразок у війнах, а Ісламська Держава була провідною у світі.
Так тривало доти, доки озлоблені іудеї та християни не почали полести змови проти мусульман за допомогою своїх агентів та працювати над скасуванням Ісламської Держави, в у той час як мусульмани проявили у цій справі недбалість та малодушність. Різноманітні чинники та змови з боку ворогів Ісламу сприяли падінню Османського Халіфату. Проте у цього є дві основні причини: слабкість у розумінні Ісламу та неправильне втілення його законів з боку.
Якщо детально розглянути першу причину, то можна побачити, що слабкість у розумінні Ісламу почала впливати на могутність держави іще у шостому сторіччі по хіджрі, коли влад перейшла до тих, хто не усвідомлював важливість арабської мови та нехтував нею, після чого був зупинений іджтіхад, а арабська мова була відірвана від Ісламу. Над мусульманами нависли нові проблеми, які знаходили неправильні рішення (або взагалі цих рішень не було). Це виснажувало державу, особливо після спроб узгодити індійську філософію з Ісламом аж до культурного вторгнення Заходу до ісламського світу.
Ці ідейно-культурні нападки підсилились у XIII сторіччі по хіджрі/XIX сторіччі за григоріанським календарем. Тоді баланс сил між Ісламською Державою та іншими країнами почав коливатися, тим більше, що це сторіччя стало свідком серйозної ідейної революції в Європі, що привело її до економічного рості та віщувало новий світовий порядок, заснований на західному світогляді, який базується на відокремленні релігії від держави та правління.
Коли Європа могла похизуватись економічним та науковим прогресом, мусульмани страждали від розумового та законодавчого застою, а також від розпаду своєї держави. Ісламський світ був приголомшений ідейним та промисловим переворотом в Європі. Через відсутність правильного розуміння Ісламу мусульмани не бачили суперечності між європейськими та ісламськими ідеями. Вони не проводили відмінності між тим, що припустимо приймати, як наука , промисловість та винаходи, і тим, що неприпустимо приймати, як філософія, культура та ідея.
Європа принесла мусульманам нову культуру, яка суперечить ісламській культурі, нову систему, яка суперечить ісламській системі, і нові закони, які суперечать законам Шаріату. Ісламська Держава стала слабкою, і це призвело до того, що вороги почали розривати її на шматки, не зустрічаючи ніякого опору на своєму шляху, оскільки тоді Європа проводила культурні навали на ісламський світ від імені науки та витрачала на цю справу величезні кошти.
Мусульмани не проводили серйозних досліджень, які охопили б деталі культурних навал та їх ролі у розвалі Ісламської Держави. Проте адже так мусульмани змогли б викрити уявну користь західної ідеї у порятунку Ісламської Умми від відсталості. Окрім цього,мусульмани не встигали слідкувати за подіями, які відбувались навколо них, через розумовий застій.
У цій серії статей у нас буде можливість вивчити цю проблему. Ми покажемо етапи, основи та колонізаторські цілі місіонерської діяльності, і розкажемо про тих, хто протистояв їм. Окрім цього, ми розглянемо, як усе це негативно відбилось на Ісламській Уммі, починаючи від її розколу та поразки і закінчуючи затуманенням в основоположних питаннях. Ми покажемо небезпеку, яка виходить від цієї місіонерської діяльності, що діє науковим методом, а також надамо метод відновлення ісламського способу життя.
Спеціально для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Ріна Мустафа
22 Джумада аль-уля 1438 р.х.
19.02.2017 р.
