Невже вчені Двох Святинь та мусульмани не знають про Халіфат?
У світі існує усього три ідеології, і неважливо, пов’язані вони з релігією чи ні. Перша — заблудша ідеологія, вона не визнає релігію і дивиться на життя як на матерію; на цій безбожній доктрині ґрунтується соціалістична система, вона була реалізована у державі та правила згідно з прийнятими їй законами, а потім, з волі Аллаха, вона рухнула. Друга — порочна ідеологія, вона вважає, що релігія не повинна втручатись у справи людей, що кожен може поклонятись тому, кому побажає; їх система та закони виходять від людини, при цьому неважлива її релігія. На цій доктрині (відокремлення релігії від життя) побудована капіталістична система. Сьогодні увесь світ — під головуванням злочинної Америки — править згідно з цією системою, яка ввергає усе людство у страждання та нещастя через протиріччя та нездатність керувати справами людей.
І третя — це божественна доктрина (акида) мусульман, вона чиста та досконала, переконує розум та відповідає природі людини. Ця доктрина виходить від Того, Хто створив людину, вона охоплює усі сторони життя та надає рішення усіх проблем людства, починаючи з таких питань, як вдоволення інстинктів та органічних потреб, і закінчуючи такими великими справами, як управління державою, світове лідерство і т.д. Такою є доктрина Ісламу, принесена заключним пророком, її мета — вивести людей із мороку невігластва до світла Ісламу. Іслам ґрунтується на тому, що релігія — це основа життя та мірило для кожного вчинку. Тому релігія в Ісламі — це доктрина (акида), із якої витікає система та закони, що упорядковують усі справи людини, будь то економічні, соціальні, внутрішні або зовнішні,індивідуальні або колективні. Таким образом, усі справи зв’язані з релігією і не відокремлені від неї. Іслам — це досконала божественна доктрина, із якої витікає всеохоплююча та досконала система, він не подібний вигаданому людьми капіталізму або соціалізму.
أَفَحُكْمَ الْجَاهِلِيَّةِ يَبْغُونَ وَمَنْ أَحْسَنُ مِنَ اللَّهِ حُكْمًا لِقَوْمٍ يُوقِنُونَ
«Невже вони шукають суду часів невігластва? Чиї рішення можуть бути краще рішень Аллаха для людей переконаних ?» (5:50).
Іслам містить закони, які упорядковують соціальне життя, тобто зв’язок між чоловіком та жінкою,роз’яснюючи такі закони, як вбрання для чоловіка та жінки, одруження, розлучення, приватне та громадське життя, змішування статей (іхтілят) та усамітнення, родинні зв’язки, спадщина та ін.
Іслам також містить закони, що упорядковують економічну систему. Він заборонив лихварство, хабарі, шахрайство, монополію та накопичення, а також зобов’язав виплачувати закят, харадж та ушр. Він встановив умови для оренди, компаній та фінансових операцій, як і закони, які стосуються промисловості та сільського господарства. Він зобов’язав чоловіка працювати, якщо він у змозі, і визначив дозволену та заборонену роботу. Він розділив майно на три види: приватну, громадську а державну власності, і детально роз’яснив кожну із них законів, які сприяють чудовому розподіленню багатства, правильному використанню природних ресурсів та вдоволенню усіх основних потреб.
Закони також включають у себе освіту, ЗМІ, судову систему, армію та аж до управління державою. Іслам не залишив жодного відкритого питання, якому не дав би рішення, яке приведе людство до щастя.
Що стосується політики, це було справою усіх пророків, на що вказують ясні тексти, а також ми бачимо це у діях нашого Пророка ﷺ. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
كَانَتْ بَنُو إِسْرَائِيلَ تَسُوسُهُمُ الْأَنْبِيَاءُ، كُلَّمَا هَلَكَ نَبِيٌّ خَلَفَهُ نَبِيٌّ، وَإِنَّهُ لَا نَبِيَّ بَعْدِي، وَسَتَكُونُ خُلَفَاءُ فَتَكْثُرُ، قَالُوا: فَمَا تَأْمُرُنَا؟ قَالَ:فُوا بِبَيْعَةِ الْأَوَّلِ، فَالْأَوَّلِ، وَأَعْطُوهُمْ حَقَّهُمْ، فَإِنَّ اللهَ سَائِلُهُمْ عَمَّا اسْتَرْعَاهُمْ
«Синами Ізраїлю управляли пророки. Якщо помирав один пророк, йому на зміну приходив інший. Після мене ж пророків не буде. У майбутньому з’являться халіфи, і їх буде багато». Сподвижники спитали: «Що ж ти нам накажеш?». Пророк ﷺ сказав: «дотримуйте той, який ви дали першому, і першому із них, і віддавайте їм їх права. Воістину, Аллах спитає про те, що він дав їм під паству (відповідальність)».
Політика в Ісламі — це турбота про справи людей на основі Ісламу, тобто втілення його законів. І як же можна відокремити Іслам від політики? Як можні керувати справами людей, ґрунтуючись на політиці ворогів? Іслам встановив закони Шаріату як для внутрішньої так і для зовнішньої політики, і зобов’язав мусульман нести послання Ісламу усьому людству закликом та джихадом. Роз’яснив угоди, переговори, міжнародні організації, а також роз’яснив такі поняття, як «дар уль-куфр» і «дар уль-Іслям» та багато іншого.
Іслам роз’яснив, що єдиний метод встановлення цих законів — це держава, і неможливо здійснення усього цього без держави. Уся робота Пророка ﷺ у Мецці будувалась навколо цього, доки він не встановив свою державу у Медині. Таким чином, для того, щоб ісламська ідеологія була встановлена як акида і Шаріат, необхідна наявність держави, яка буде втілювати його у життя подібно тому, як соціалізму та капіталізму необхідна держава, які будуть втілювати їх закони та систему. Також і Ісламу необхідна держава, яка буде втілювати його закони у правлінні, економіці, соціальній сфері, в освіті, ЗМІ та в усіх справах людей, вірячи і здійснюючи у реальності слова Всевишнього Аллаха:
إِنِ الْحُكْمُ إِلَّا لِلَّهِ
«Рішення приймає лише Аллах» (12:67),
فَلَا وَرَبِّكَ لَا يُؤْمِنُونَ حَتَّى يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لَا يَجِدُوا فِي أَنْفُسِهِمْ حَرَجًا مِمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُوا تَسْلِيمًا
«Але ні — клянусь твоїм Господом! — вони не увірують, доки вони не оберуть тебе суддею в усьому тому, що заплутано між ними, не перестануть відчувати у душі збентеження від твого рішення і не підкоряться повністю» (4:65),
وَمَنْ لَمْ يَحْكُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ فَأُولَئِكَ هُمُ الْفَاسِقُونَ…الظَّالِمُونَ…الْكَافِرُونَ
«Ті ж, які не приймають рішень згідно, що ниспослав Аллах, є нечестивцями… беззаконниками… невіруючими» (5:44,45,47).
Потім ця держава понесе світло Ісламу усьому світу, від сходу до заходу, здійснюючи радісну звістку Посланця Аллаха ﷺ:
إِنَّ اللهَ زَوَى لِي الأَرْضَ، فَرَأَيْتُ مَشَارِقَهَا وَمَغَارِبَهَا، وَإِنَّ أُمَّتِي سَيَبْلُغُ مُلْكُهَا مَا زُوِيَ لِي مِنْهَا
«Аллах показав мені усю землю від її сходу до її заходу. Володіння моєї Умми охоплять усе, що мені було показано»(Муслім, Ахмад та ін.).
Держава, які втілить релігію Іслам у життя і понесе її усьому людству — це Праведний Халіфат, правління у якому буде здійснюватись за методом пророцтва, яким він був у часи Абу Бакра, Умара, Усмана та Алі, нехай буде задоволений ними Аллах. Назва держави «Халіфат», а його правителя — «халіф» є божественними, а не винаходом когось із мусульман. Всевишній Аллах сказав:
وَإِذْ قَالَ رَبُّكَ لِلْمَلَائِكَةِ إِنِّي جَاعِلٌ فِي الْأَرْضِ خَلِيفَةً
«Ось твій Господь сказав янголам: «Я встановлю на землі намісника (халіфа)» (2:30).
Ібн Касір сказав: «Аль-Куртубі, як і більшість інших вчених, вважає, що цей аят доводить обов’язковість призначення Халіфа для винесення рішення з питань суперечки між людьми, допомоги пригнобленим проти пригноблювачів, здійснення ісламського кримінального кодексу та заборони зла. Існує низка інших задач, які можуть бути виконані лише при призначенні Імама, а то, без чого не може виконатись обов’язкове, стає обов’язковим». Що стосується призначення двох або більше Імамів, то Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَنْ جَاءَكُمْ وَأَمْرُكُمْ جَمِيعٌ يُرِيدُ أَنْ يُفَرِّقُ بَيْنَكُمْ فَاقْتُلُوهُ كَاِئَنًا مَنْ كَانَ
«Хто прийде до вас у той час, коли ваша справа єдина, бажаючи розділити вашу цілісність,вбийте його, ким би він не був».
І цього дотримувались більшість, із яких був імам аль-Харамейн. Сказав Всевишній Аллах:
يَا دَاوُودُ إِنَّا جَعَلْنَاكَ خَلِيفَةً فِي الْأَرْضِ فَاحْكُم بَيْنَ النَّاسِ بِالْحَقِّ وَلَا تَتَّبِعِ الْهَوَىٰ فَيُضِلَّكَ عَن سَبِيلِ اللَّهِ إِنَّ الَّذِينَ يَضِلُّونَ عَن سَبِيلِ اللَّهِ لَهُمْ عَذَابٌ شَدِيدٌ بِمَا نَسُوا يَوْمَ الْحِسَابِ
«О Давуд! Воістину, Ми призначили тебе намісником на землі. Суди ж людей по справедливості і не потурай порочним бажанням, а не то вони зіб’ють тебе зі шляху Аллаха. Воістину, тим, хто збивається зі шляху Аллаха, уготовані тяжкі муки за те, що вони забули День розрахунку» (38:26),
وَعَدَ اللَّهُ الَّذِينَ آمَنُوا مِنكُمْ وَعَمِلُوا الصَّالِحَاتِ لَيَسْتَخْلِفَنَّهُمْ فِي الْأَرْضِ كَمَا اسْتَخْلَفَ الَّذِينَ مِن قَبْلِهِمْ وَلَيُمَكِّنَنَّ لَهُمْ دِينَهُمُ الَّذِي ارْتَضَىٰ لَهُمْ وَلَيُبَدِّلَنَّهُم مِّن بَعْدِ خَوْفِهِمْ أَمْنًا
«Аллах обіцяв тим із вас, які увірували та робили правлені діяння, що Він неодмінно зробить їх намісниками на землі, подібно тому, як Він зробив намісниками тих, хто був до них. Він неодмінно обдарує їх можливістю сповідувати їх релігію, яку Він схвалив для них, і змінить їх страх на безпеку» (24:55).
Передається, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
تَكُونُ النُّبُوَّةُ فِيكُمْ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ خِلاَفَةٌ عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةِ، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا عَاضًّا، فَيَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ يَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا، ثُمَّ تَكُونُ مُلْكًا جَبْرِيَّةً، فَتَكُونُ مَا شَاءَ اللَّهُ أَنْ تَكُونَ، ثُمَّ يَرْفَعُهَا إِذَا شَاءَ أَنْ يَرْفَعَهَا،ثُمَّ تَكُونُ خِلاَفَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّةٍ. ثُمَّ سَكَتَ
«Ви живете у час пророцтва, стільки, скільки побажає Аллах, а потім Він забере його, і буде Халіфат, правління у якому буде здійснюватись за методом пророцтва, і він триватиме стільки, скільки побажає Аллах, а потім Аллах забере його. Потім буде несправедливе царство, і триватиме воно стільки, скільки побажає Аллах, а потім Він забере його. Потім буде тиранія, і триватиме вона стільки, скільки побажає Аллах, а потім Він забере її. А потім знов буде Халіфат, правління у якому буде здійснюватись за методом пророцтва», — а потім він замовчав»(Ахмад).
У попередньому хадісі говорилось: «Будуть халіфи, і її буде багато». Таким чином, «Халіфат» — це шаріатський термін, запереченні його — це вихід проти Аллаха, Його Пророка ﷺ Його Шаріату. Посланець Аллаха ﷺ після 13 років заклику, боротьби, страждань а мук встановив державу, і він очолював його на протязі 10 років. Благородні сподвижники віддали перевагу справам держави перед похованням Пророка ﷺ, вони жертвували своїми життями для збереження та розширення цієї держави. Після епохи сподвижників халіфами були Омейяди, Аббасіди та Османи.
Потім, 97 років назад, підлий англійський агент Мустафа Кемаль за допомогою арабських та турецьких зрадників зруйнував Халіфат. Усі правителі мусульманських країн, бажаючи захистити свої престоли, перешкоджали поверненню цієї держави. І ось сьогодні цей підлий кронпринц Ібн Сальман навіть не заперечує близькість з невіруючими; він бажає якомога швидше встати на свій трон, і ми просимо Аллаха, що він не досяг бажаного. Він як нібито хоче нагадати нам про зрадництво своїх предків, які раніше зруйнували Халіфат. Детальніше можна подивитись у статті саудівської газети «Сабк»: «Як наслідний принц розкритикував вісь зла відносно Халіфату».
Де реакція вчених та щирих синів країни Двох Святинь на слова та дії наслідного принца? Невже вони не знають про Халіфат і про те, що Аллах зобов’язав їх встановити його? Або вони взяли Мухаммада ібн Сальмана за господа собі окрім Аллаха та у приклад окрім Пророка ﷺ?
Всевишній Аллах сказав:
وَأَنِ احْكُمْ بَيْنَهُمْ بِمَا أَنْزَلَ اللَّهُ وَلَا تَتَّبِعْ أَهْوَاءَهُمْ وَاحْذَرْهُمْ أَنْ يَفْتِنُوكَ عَنْ بَعْضِ مَا أَنْزَلَ اللَّهُ إِلَيْكَ فَإِنْ تَوَلَّوْا فَاعْلَمْ أَنَّمَا يُرِيدُ اللَّهُ أَنْ يُصِيبَهُمْ بِبَعْضِ ذُنُوبِهِمْ وَإِنَّ كَثِيرًا مِنَ النَّاسِ لَفَاسِقُونَ
«Суди між ними згідно тому, що ниспослав Аллах, не потурай їх бажанням та стережись їх, щоб вони не відвернули тебе від частини того, що ниспослав тобі Аллах. Якщо ж вони відвернуться, то знай, що Аллах бажає покарати їх з деякі із їх гріхів. Воістину, багато людей є нечестивцями» (5:49),
وَإِنْ تَتَوَلَّوْا يَسْتَبْدِلْ قَوْمًا غَيْرَكُمْ ثُمَّ لا يَكُونُوا أَمْثَالَكُمْ
«І якщо ви відвернетесь, Він замінить вас іншими людьми, і вони не будуть подібні вам» (47:38).
З волі Аллаха, близько день встановлення Халіфату. Той, хто вірить Мухаммаду ібн Сальману, нехай діє! А той, хто вірить Аллаху та його Посланцю ﷺ, нехай прагне до встановлення другого Праведного Халіфату, щоб дати байат халіфу, оскільки це — великий успіх як у цьому так і у наступному світах.
Спеціально для радіо Центрального офісу Хізб ут-Тахрір
Мухаммад ібн Ібрахім
13.04.2018
