Сьогодні, якщо ти у політичному контексті згадаєш слова: правитель, держава, система правління, політика — тут же з’являться навколо тебе люди, по виду яких можна подумати, що до них доторкнувся джин, тобто вони — нібито одержимі.
Вони можуть кричати тобі в обличчя: «Неможна виходити проти правителів … навіть якщо вони січуть твою спину та відбирають твоє майно … доли доки вони роблять намаз».
Тут я не буду поглиблюватись у подробиці теми «вихід проти правителів», законність яких по Шаріату визначається при наявності у них шаріатської присяги від Умми. Проте, що стосується сьогоднішніх правителів, то до них навіть при дуже сильному бажанні неможливо застосувати такий підхід, тому що між ними та Уммою немає тієї шаріатської присяги, також вони не правлять на основі Корану та Сунни, щоб ми могли їх виправити наставлянням або мечем. По Шаріату такі правителі повинні бути усунуті .
Я також не буду говорити про тему «послух і підпорядкування», яка відноситься до легітимних шаріатських правителів, збоку яких, на жаль, іноді може відбуватись несправедливість та утискання особистих прав людини. Проте у таких ситуаціях утискаються права індивіда, а не права Ісламу та акон Аллаха.
Я також не буду говорити про тему «явне невір’я», яке може з’явитись у легітимних шаріатських правителів. Іншими словами, під час знаходження при владі та правління на основі Ісламу у якусь мить правитель може взяти що-небудь із законів невірних і почати втілювати це над мусульманами. У цій ситуації у нас є доказ із Корану та Сунни, що говорить про заборону брати що-небудь із законів невірних , адже це — явний куфр. Тому буде ваджибом зупинити такого правителя, що він відмовився від того, що робить, інакше ми знімемо його з посади, але якщо він буде чинити опір цьому, то вб’ємо його.
Іще раз повторюсь, що я не буду нічого з цього розглядати, тому що ці теми потребують довгого та детального роз’яснення. Проте ми зупинимось біля слів: «Доти,доки вони роблять намаз».
Звичайно , ті, хто говорить такі слова, по суті не обізнані, що фраза «Доти.,поки вони роблять намаз» є метонімією (кінаєю), що замінила вираз «доки втілюють релігію». Зміст метонімії полягає у тому, що вона виділяє найяскравішу властивість, яка по своєму характеру може заміщати решту іншого. Проте давайте не будемо поглиблюватись у подробиці цієї теми, а розглянемо та спробуємо зрозуміти вираз «доки втілює релігію».
Той факт, що з мінаретів лунає «поспішайте на намаз», відкриті мечеті та у них здійснюються колективні намази, є для деяких особистостей достатнім доводом на те, щоб називати правителів законними, а їх держави — ісламськими. При цьому вони обумовлюють: «Якщо немає явного невір’я: заборона азану, закриття мечетей, заборона на здійснення намазів». Причина такого неправильного розумінні полягає у їх зверхньому та наївному мисленні.
Суть у тому, що вони знехтували фразою, яка іде після «поспішайте на намаз», а саме — «поспішайте до успіху».
Успіх в Ісламі не обмежується лише намазом, навпаки , він пов’язаний з усім життям людини,без обмежень. Іншими словами, він стосується як поклоніння, так і інших сфер життя: соціальної, економічної, просвітницької , політичної…
Мухаммад ат-Тахір ібн Ашур (р.х.) у своїй книзі «Ат-Тахріруваат-Танвір» коментуючи 23 суру 1 аят, писав:
قَدۡ أَفۡلَحَ ٱلۡمُؤۡمِنُونَ
«Воістину, набули успіху» (23:1).
Наскільки чудовим є початок сури, тому що по формі слова дуже красномовні. Успіх є метою кожного, хто робить яку-небудь дію, тому повідомлення про успіх віруючих без згадування означає узагальненість. Як нібито було сказано: «Набули успіху віруючі в усьому, до чого прагнули». Оскільки в основі серця віруючих скеровані у бік зміцненні віри та скоєння праведних справ, то це свого роду проголошення про їх успішність у тому,до чого вони прагнули у наступному та у сьогоднішньому життях . Тут присутня радісна звістка про те, що Аллах задоволений ними, та обіцянка того, що Аллах доведе до досконалості їх добрі справи».
Звідси ми розуміємо, що віра не обмежується лише мечетями, навпаки, віруючий підкоряє усе своє життя вимогам віри.
Коли ми говоримо про життя людини, то маємо на увазі усі його аспекти, тобто те, що стосується людини як індивіда: поклоніння, моральність, їжа, напої, одяг, а також те, що мається зв’язок з іншими людьми (тут неможливо усе перерахувати). Віруючий , який живе у суспільстві , не може відійти від взаємодії з іншими людьми, адже він — частина загального. Іншими словами, він підкоряється зв’язкам , які існують у суспільстві , як і підкоряється законам, що втілюються у державі. Віруючий при будь-яких обставинах залишається віруючим, неважливо, всередині мечеті або поза її межами, коли взаємодіє з іншими людьми. Він повинен дотримуватись усього, що вимагають віра та успіх.
Тому заклик з мінаретів «поспішати робити намаз та поспішати до успіху» також стосується і багатьох інших речей.
Проте регіональні національні держави, що втілюють над нами закони невір’я, бажають щоб ти обмежив свій Іслам стінами мечетей. Вони забороняють возз’єднати релігію та політику, бути політично активними, брати участь у політичних партіях. Отож, вони розмовляють з тобою на мові батога , репресій , поліції , говорять про відсутність у тебе прав у справах правління та політики, забороняють втручатись в економічне життя країни. При цьому немає різниці між капіталістичними або соціалістичними режимами.
Ти не можеш виразити свою думку відносно лихварських банків , розповідати про закони Ісламу відносно податків та митних зборів. Тебе не допустять до регулювання системи освіти, яку встановила держава. У тебе немає доступу до соціальної системи, ти не можеш говорити про судочинство та справедливість, але основна заборона лежить на розмовах про зв’язки держави з колоніальними державами та обговоренні питання про метод побудови відносин з «Ізраїлем». Усі ці теми — як заборонений плід, якщо ти наблизишся до нього правителі покарають тебе.
Так, правителі дозволяють відкривати мечеті для колективних, п’ятничних, святкових намазів, але держава веде контроль за усім цим, спецслужби готують проповідникам проповіді, де дотримані усі умови «правильних проповідей» і наприкінці яких обов’язкова мольба за володарів влади.
Найдивнішим для нас є те, що серед нашої благословенної Умми знаходяться люди, які думають таким порочним мисленням , дивляться на те, що відбувається , зверхньо, хоча вони чудово бачать та чують, що коять західні держави по відношенню до мусульман. Вони бачать любов та прихильність так званих «правителів» до Заходу, їх гармонійність один з одним, їх спільні танці та пісні. І усе це відбувається перед очима; навіть не треба докладати зусиль, щоб зрозуміти це. Навіть діти бачать це і говорять про це. Проте команда захисників так званих «володарів влади» намагається прихвати фіговим листям їх ганебні місця, щоб хоч якось зберегти сліпу покору народу.
Коли ж ці невігласні розуми зрозуміють , що на них лежить обов’язок відсікти шлях колонізатору через скинення його агентів-правителів мусульманського світу, які правлять над нами за допомогою мечу та вогню , віддаючи нас та наші землі йому в експлуатацію.
Невже мовчання ягнят та відсутність опору колонізаторам здійснять зміст «поспішайте на намаз», хіба при таких обставинах ми зможемо здійснити зміст «поспішайте до успіху», коли схиляємось та повністю підкоряємось правителям, які втілюють над нами закони невірних? Намаз, у якому ми згинаємо спини для здійснення земних та поясних поклонів, є свідченням тому, що ані перед ким іншим ми це робити не будемо. Це також вказує на наше повне підкорення лише одному Аллаху.
І де ж тут розуміння єдинобожжя тих, хто направо та наліво кричав про цю науку?Вони обмежили світогляд у межах духовності та обрядів без того, щоб світогляд став основою для усіх сфер життя.
Хіба не досить вже усього цього? Чи не час після такої тривалої безпечності зрозуміти істинний зміст «доки робить намаз»?!Час витягти свої голови із піску, переглянути розуміння слів «поспішайте до успіху»!Прийшов час закатати рукава, почати завзято працювати з нами, щоб вийти із цих криз , розкреслити новий шлях для відродження та величі Умми та переступити роки відсталості , нещасть та страждань,інакше нас спіткає тяжке життя. Сказав Всевишній Аллах:
وَمَنۡ أَعۡرَضَ عَن ذِكۡرِي فَإِنَّ لَهُۥ مَعِيشَةٗ ضَنكٗا وَنَحۡشُرُهُۥ يَوۡمَ ٱلۡقِيَٰمَةِ أَعۡمَىٰ
«А хто відвернеться від Мого Нагадування , на того чекає тяжке життя, а у День воскресіння ми воскресимо його сліпим» (20:124).
О, якщо б мій народ схаменувся!
Спеціально для Центрального інформаційного відділу Хізб ут-Тахрір
Халід аль-Амравій
20 Джумада аль-ахіра 1439 р.х.
08.03.2018 р.
