1) Прив’язувати талак до якому-небудь часу є дозволеним, і він вступає у силу, коли приходить призначений строк.
Такий талак припускає прив’язку до якого-небудь часового відрізка. Наприклад, сказати такі слова: «Ти розлучена після спливання одного місяця»,— і т.п. Тому слова ув’язненого брата своїй дружині: «Ти після спливання шести місяців розлучена і можеш вийти заміж», — вступлять у силу після того, як спливе вказаний строк.
2) Розірвання шлюбного союзу за рішенням судді через тюремне ув’язнення.
Більшість факіхів дотримується думки, що взагалі неприпустимо розлучати чоловіка і дружину через тюремне ув’язнення. Іншими словами, жінці не дозволяється звертатись до судді, щоб він розірвав їх шлюб, і тут не розглядається строк його ув’язнення. Адже відомо, що чоловік живий, а його відсутність пов’язана з тюремним ув’язненням. Такої думки дотримуються вчені ханафітського, шафіїтського та ханбалітського мазхабів.
Проте сам Імам Малік вважав інакше, тобто вважав дозволеним розлучати подружжя з причини тюремного ув’язнення. Якщо жінка вимагає від судді розлучити її з чоловіком і буде стверджувати, що його ув’язнення завдасть їй шкоди (дарар), то він вправі розлучити їх. Проте вона може звернутись до судді лише через рік після ув’язнення чоловіка.
Що стосується нас, то ми не бажаємо у цьому питані робити табанні. Тому жінки мають повне право слідувати будь-якому мазхабу у цьому питанні.
Проте я особисто бажаю зробити наставляння таким дружинам: «Проявіть терпіння! З дозволу Аллаха, для ваших чоловіків з’явиться вихід із ситуації, яка склалася, і вони зможуть повернутись до себе додому. І тоді ваша родина возз’єднається знов!».
За проявлене терпіння на жінок чекає велика нагорода, адже Аллах з терплячими.
Проте якщо дружина буде наполягати на розлученні, то краще буде, якщо вона звернеться до самого чоловіка. Я не думаю, що чоловік відмовить їй у талаку, знаючи, що його відсутність завдасть їй шкоди (дарар).
