Чи вони справді проти «ранніх шлюбів»»?

Статті
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Із серії «Родина : виклик і рішення Ісламу»

«Ранні шлюби — це ганебна практика»; «Ранні шлюби — це лихо як для хлопця, так і для дівчини»; «Ранні шлюби призводять до психологічних проблем, проблем зі здоров’ям, родинним проблемам і втраті прав дітей». Такі та до них подібні заяви часто повторюються на семінарах і конференціях, що проводяться жіночими організаціями або правозахисними центрами. Навіть у парламентах багатьох країн, які приймають закони про цивільний стан, дотримується тенденція у підвищенні шлюбного віку і вносяться поправки у закони, які забороняють групам осіб, що не досягли певного віку, вступати у шлюб.

Жіночі асоціації, які фінансуються Заходом, не припиняють проводити у мусульманських країнах семінари на тему застереження від ранніх шлюбів, закликають батьків боротися з цим явищем і навіть висувають вимоги видати закони, що забороняють вступати у шлюб з дівчатами підліткового віку. Наприклад, в Єгипті парламент встановив вік вступу у шлюб 18 повних календарних років, як про це повідомляється на порталі парламенту 9 вересня 2017 р. Окрім цього планується обговорити законопроект, яки буде представлений у парламент для підвищення шлюбного віку дівчат до 21 року.

Аналогічно у Марокко — тут для дівчат був встановлений вік 16 років, а для молодих чоловіків — 18 років. Таким чином, досягнення віку, встановленого законом, стає однією із умов шлюбу, без якого він не може бути зареєстрований. Усе це відповідає західним конвенціям, таким як Конвенція CEDAW (конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації у відношенні жінок), які фокусуються на питаннях і законах, що стосуються врегулювання відносин між чоловіками і жінками, і зобов’язують країн-підписантів привести своє законодавство у відповідність з цими конвенціями. Але питання полягає у наступному: чи дійсно усі ці міжнародні конвенції, що скеровані на запобігання ранніх шлюбів і розглядають їх як злочин проти дітей і порушення їх прав, виконуються на практиці?

Так, газета «Аш-Шарк аль-Аусат» від 18.05.2010 у своїй статті під заголовком «Такою є величезна кількість вагітних дітей» приводить наступні цифри: «Число незаміжніх підлітків-матерів на 30% менше від загального числа заміжніх вагітних жінок. На кожну тисячу приходиться 55% вагітних підлітків. 68% дітей, народжених у Великобританії, з’явилось на світ від батьків, які не вступали у шлюб». Згідно доповіді про підліткову вагітність, опублікованої на порталі «mbc» 23.01.2012, американці-підлітки віком від 15 до 19 років щорічно народжують 400 тисяч дітей без шлюбу: «Америка серед розвинених країн світу має найвищий рівень народжуваності від дівчат підліткового віку», — зазначається у досьє.

Цифри, які показують число неповнолітніх, що наражуються на жорстке обходження, насильство, знущання з боку однолітків, а також кількість вагітних дівчат у школах в Америці, Європі і на Заході у цілому приголомшливе і не потребує уточнення.

Тому усі міжнародні конвенції, приведені у дію при підтримці урядів-агентів на мусульманських землях і видаваємі за ефективні закони і акти, регулюючі «соціальні і культурні моделі поведінки чоловіків і жінок», не мають ніякої сили іще там, де їх видали для нас, і це недивно, тому що «чого немає, того не дати». Як вони можуть закликати до підвищення шлюбного віку у наших країнах, у той час як самі роздають у своїх школах протизаплідні таблетки ученицям, щоб скоротити народжуваність позашлюбних дітей? Або ж це — усього лише видима частина айсбергу?

Хіба нападки на ранні шлюби та їх криміналізація у міжнародних конвенціях не суперечать принципам особистої свободи, передбаченими тими ж конвенціями?

Хіба це не смішно і одночасно не сумно — називати заміжжя дівчини у віці 17 років «дитячим шлюбом» і навіть вважати його трагедією для дівчини, у той час як тільки «вона має право розпоряджатись своїм тілом на свій розсуд» коли забажає, при цьому жодна людина, ким би вона не була, навіть батьком чи матір’ю, не мають права контролювати її та її «вибір сексуальної орієнтації», а вона тим часом має право скаржитися на батьків, якщо ті дратують її і втручаються у її особисту свободу?

Війна, розв’язана проти ранніх шлюбів, не є чимось новим, а усього лише епізодом у низці сфабрикованих проблем у межах війни проти Ісламу та його законів. У протилежному випадку як ми можемо інтерпретувати ранні шлюби як загрозу для здоров’я дівчини під час вагітності, у той час як існують закони згідно з Конвенцією CEDAW та іншими, які вимагають, щоб вагітні учениці продовжували свою освіту, не звинувачуючи їх у позашлюбній вагітності, а також вимагають прийняття законів, що надають дівчині можливість перервати вагітність або продовжити її?

Усі ці звинувачення і брехливі аргументи, доведені як неспроможні з медичної і фактичної точок зору і визнані недійсними за допомогою конкретних фактів і статистичних даних про рівень народжуваності дітей і смертності породіль у зв’язку з їх віком — не більше аніж тріскотня, яка скерована не на захист дітей і не на свободу жінок, а заради отримання вільного доступу до них. Іншими словами, усі ці активні зусилля скеровані на боротьбу проти Ісламу і його законів, які стосуються родини і захисту суспільства від пороку і ницості. Кожна людина, яка схвалює чи виправдовує це, б’є ножем у серце Умми. Сюди ж відносяться і ті, хто намагається привести положення Ісламу або тлумачити їх згідно з міжнародними законами. Ранній шлюб дозволений в Ісламі, це закон нашого Господа, і жодна людина не вправі його критикувати або «раціоналізувати» його під приводом захисту релігії Аллаха.


Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір

Байан Джамаль