В ім’я Аллаха, Милостивого і Милосердного
Одним із найбільших лих, що спіткали Ісламську Умму, є розпад Халіфату 3 березня 1924 року (28 Раджаба 1342 року Хіджри). Це був день, коли Шаріат і закони Ісламу перестали функціонувати у суспільстві. Це був день, коли ісламська Умма втратила захист і була піддана атаці невіруючих, які прагнули поглинути Умму мусульман. Розпад могутнього Халіфату викликав шок в усьому мусульманському світі.
Мусульмани не можуть уявити собі світ без Халіфату — світ, позбавлений законів Аллаха ﷻ, світ в якому Іслам буде підданий диктатурі секуляризму і демократії. Навіть у цей похмурий історичний день пролунали голоси у підтримку Халіфату. Найбільш сильний рух у підтримку збереження Халіфату був на Індійському субконтиненті. Цей халіфатський рух в Індії був заснований братами Алі — Маулана Мухаммадом Алі Джахаром і Маулана Шаукатом Алі у 1919 році, які зрозуміли, що план Британії полягає у тому,щоб знищити Халіфат. У даній статті про благородний рух у підтримку Халіфату ми прагнемо вилучити уроки для Умми.
I. Обов'язковість Халіфату
Халіфат є основою Ісламу. В усі часи існування Ісламу мусульмани завжди розуміли, що Халіфат є одним із основних обов’язків Ісламу, без якого релігію можна було б обмежити лише певними ритуалами і обрядами. Мусульманські вчені індійського субконтиненту завжди визнавали встановлення Халіфату ключовим обов’язком. Одним із таких видатних вчених був Шах Валіуллах Дехлеві (1703–1762 рр.), якого вшановували мусульмани різних мазхабів. Шах Валіуллах Дехлеві у своєму творі «Ісалят аль-Хафан Хілафа аль-Хульфа» (ازالةالخفاءعنخلافةالخلفاء) детально розповідає про ключове місце Халіфату в Ісламі і його інститутах.
У цій книзі він дає наступне визначення Халіфату: «Це головний орган влади для встановлення Шаріату (релігії) за допомогою відродження релігійних наук, встановлення стовпів Ісламу; організації джихаду і пов’язаних з ним функцій утримання армії, фінансування солдатів, виділення їм законної частки від військових трофеїв; правосуддя, виконавчої системи покарань, усунення несправедливості, здійснення добра і зупинення забороненого від імені Пророка ﷺ».
Наукова спадщина Шаха Валіуллаха була успадкована засновниками і провідними членами руху у підтримку Халіфату. Його науковий спадок був прийнятий рухом «Деобанді», суфіями, салафітами і політичними реформаторами і мислителями, такими як Маулана Маудуді, як законний авторитет в ісламських науках.
II. Братство в Ісламі
Вестфальська модель політичного устрою змінила відданість і лояльність громадян до своє країни. Тим не менш, Іслам виходить за межі таких ідей і встановлює вірність лише концепції та ідеї Ісламу. Краще усього це можна описати словами нашого улюбленого Пророка ﷺ.
Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَثَلُ الْمُؤْمِنِينَ فِي تَوَادِّهِمْ وَتَرَاحُمِهِمْ وَتَعَاطُفِهِمْ مَثَلُ الْجَسَدِ إِذَا اشْتَكَى مِنْهُ عُضْوٌ تَدَاعَى لَهُ سَائِرُ الْجَسَدِ بِالسَّهَرِ وَالْحُمَّى
«Віруючі у взаємній любові між собою, милосерді і обходженні по відношенню один до одного подібні єдиному тілу; якщо один орган скаржиться, то решта тіла відгукуєшся безсонням і жаром» (передали Бухарі і Муслім).
У той час, як мусульмани уражені гнилою ідеєю націоналізму, рух на підтримку Халіфату був представником всесвітнього об’єднаного мусульманського братства при єдиному правителі, тобто халіфі. Напад на мусульман в Делі нічим не відрізнявся від нападу на мусульман у Туреччині. Обидві події викликали однакову реакцію Умми. Адже коли Посланець ﷺ описував Ісламську Умму як єдине тіло, то як у одного єдиного може бути різна реакція на одні і ті ж події? Перша світова війна привела до великих жертв в Османському Халіфаті, і підтримка мусульман із Індії була відображенням істинного розуміння братства в Ісламі.
Коли у 1916 році звістка по повстання шерифа Мекки проти Османського Халіфату досягла Індії, брати Алі відмовились вірити у це, вважаючи, що це брехлива новина, і що для Ісламу було б образливо навіть допускати можливість таких подій. Всеіндійський комітет Халіфату заявив на одному із своїх засідань, що індійські солдати-мусульмани повинні відмовитись від служби британському уряду у будь-якій війні з Туреччиною, пославшись на те, що для мусульманина підняти зброю проти свого брата — харам.
III. Встановлення непохитної ісламської ідентичності
Індія була частиною Халіфату,поки англійці не колонізували її у 1857 році, після чого мусульмани постали проти англійців. Цей період також був ознаменований ростом Індійського націоналізму з метою скинути англійський режим. Одним із видатних індійських націоналістичних рухів був «Індійський національний конгрес» (ІНК), заснований у 1885 році. Хоча обидві боротьби — і націоналістична і мусульманська — були проти англійців, варто відзначити, що у мусульман була набагато благородніша мета у вигнанні колонізаторів — повернути Індію у владу халіфа. Мусульмани твердо дотримувались цієї ідеї без якого-небудь компромісу. ІНК приєдналась до ісламському руху і підтримала мусульман, вважаючи, що це єдиний спосіб роздобути лояльність мусульман, щоб вони приєднались до індійського націоналістичного руху.
Мусульмани у союзі з індусами у боротьбі проти англійців ніколи не ставили під загрозу ідентичність і основи Ісламу. Співпраця з індусами була закріплена у фетві про те, що припустимо мати політичні альянси і дружні відносини з немусульманами, які не ворожі Ісламу, проте заборонено керівництво немусульман над мусульманами.
IV. Мусульмани об'єднуються заради Халіфату
Мусульмани різних мазхабів стали частиною руху за Халіфат. Прихильник захірітського мазхабу Маулана Абул Калам Азад працював разом з Усулі Улемою у боротьбі за збереження і захист Халіфату. Вони відклали свої розбіжності і були зосереджені на захисті і здійснені законів Аллаха ﷻ, які у повній мірі можливі лише при існуванні Халіфату. Відомим вченим із сунітського руху «Деобанді» був Маулана Махмуд Хасан, який підтримав рух у підтримку Халіфату і брав участь у ньому після повернення із в’язниці в Мальті у 1920 році.
Іншим видатним вченим був Маулана Абдул Барі із відомого медресе «Фірангі Махал». Маулана Абдул Бари був прибічником тарікату Кадірія і Чіштія. Абдул Барі активно збирав засоби для Туреччини у 1911 році разом зі своїми учнями із медресе в Уттар-Прадеш. Під час цієї діяльності він вступив у контакт з братами Алі, а потім став активним учасником руху у підтримку Халіфату [7]. У русі також брали участь так вчені-шиїти, як Амір Алі. Відкинувши свої розбіжності, вони об’єднались з сунітами, щоб врятувати Османський Халіфат, якому вони були віддані. Рух на підтримку Халіфату став широко розповсюдженим явищем на Індійському субконтиненті, поширюючись майже в усіх штатах Індії. Активним учасником руху був Алі Мусліар у штаті Керала.
V. Політика-невід'ємна частина релігії
Одним із згубних впливів секуляризму на мусульман є розмежування концепції політики в Ісламі. Проте в історії індійського мусульманського вчення такого не було. Ми це бачимо у русі за Халіфат. У хадісі говориться, що політика є невід’ємною частиною релігії. Пророк ﷺ сказав:
كَانَتْ بَنُو إِسْرَائِيلَ تَسُوسُهُمُ الأَنْبِيَاءُ، كُلَّمَا هَلَكَ نَبِيٌّ خَلَفَهُ نَبِيٌّ، وَإِنَّهُ لاَ نَبِيَّ بَعْدِي، وَسَيَكُونُ خُلَفَاءُ فَيَكْثُرُونَ. قَالُوا فَمَا تَأْمُرُنَا قَالَ فُوا بِبَيْعَةِ الأَوَّلِ فَالأَوَّلِ، أَعْطُوهُمْ حَقَّهُمْ، فَإِنَّ اللَّهَ سَائِلُهُمْ عَمَّا اسْتَرْعَاهُمْ
«Керівниками синів Ізраіля були пророки. Якщо помирав один пророк, на зміну йому приходив інший. Проте після мене пророків не буде. У майбутньому з’являться халіфи, і їх чисельність буде зростати». У Пророка спитали: «Що ти накажеш нам?». Він відповів: «Будьте вірними присязі першого і після нього першого і віддавайте їм їх права. Воістину, Аллах спитає за те, що Він дав їм на зберігання» (передали Бухарі і Муслім).
Маулана Абул Калам Азад у своєму відомому журналі на мові урду «Аль-Хіляль» пише, що мусульманин, який бажає розділити релігію і політику, — це відступник, який працює тихо. Муфтій Кафайатулла, учень Маулана Махмуда аль-Хасана, під час виступу перед Мусульманською лігою сказав: «Істинні мусульмани ніколи не розрізняли релігію і політику як окремі поняття».
VI. Жертви на шляху Халіфату
Знаменитою є фраза Бі Амман, матері братів Алі, сказана на мові урду — «BoliAmmaMuhammadAliKiJaanBaitaKhilafatPayDeDo», що у перекладі означає: «Сине мій! Віддай своє життя на шляху Халіфату». Вона сама робила внесок у підтримку Ісламу. Одного разу, коли її заарештували і посадили у в’язницю, вона сказала: «Сини мої! Тримайтесь Ісламу з усіх сил. Немає нічого страшного, навіть якщо ваше життя буде принесено у жертву заради Ісламу». Її діти так і жили, дотримуючись її слів. Вони стояли на передовій у боротьбі за захист Халіфату. Нехай Аллах ﷻ благословить Бі Амман та її праведних дітей — Маулана Мухаммеда Алі та Маулана Шауката Алі! Амін!
Іншим яскравим прикладом є Маулана Махмуд аль-Хасан, яки намагався зібрати своїх учнів у рух Шовкового Письма, щоб захистити Османський Халіфат. Його посадили у в’язницю англійці, коли він був на шляху у Мекку через ситуацію зі зрадництвом шерифа Хуссейна. Він був ув’язнений у тюрму на Мальті на 3 роки, де наразився на одну із найжахливіших тортур. На його похованні люди були шоковані, побачивши, що навколо його талії не було ані жиру, ані м’яса. Під час його ув’язнення на Мальті до його талії прикладали розпечену арматуру, і йому говорили: «Махмуд аль-Хасан! Видай фетву на користь англійців!». Коли біль вщух, і він прийшов в себе, він сказав: «О, британці! Я — спадкоємець Біляла, моя шкіра може розплавитись, але я ніколи не видам фетву на користь англійців».
VII. Загроза відсутності політичної грамотності
Рух на підтримку Халіфату зібрав грошові засоби і відправив їх уряду Анкари — Мустафі Кемалю — у 1921 році. Тільки після його проголошення про скасування Халіфату члени руху дізнались про його зрадництво. Зрадник Мустафа Кемаль знаходився під впливом ідей руху «Младотуркі» і «Комітету Єднання і Прогресу», заснованого на світських, ліберальних і націоналістичних ідеях. Мустафа Кемаль співпрацював з англійцями, щоб зруйнувати Османський Халіфат зсередини і створити демократичну державу,засновану на національній ідентичності.
В 1921 році Мустафа Кемаль створив паралельний уряд в Анкарі в спробував сформулювати громадську думку проти халіфа, стверджуючи, що він був британським агентом. Він позиціонував себе спасителем мусульман і ворогом англійців. Проте насправді він був ворогом Ісламу, який просував ідеї турецького націоналізму і світського лібералізму, що є куфром.
Політична свідомість і грамотність мусульман захищає Умму від планів невіруючих і допомагає мусульманам визначити, хто є ворогом Ісламу і мусульман. Політична грамотність — це нагальна необхідність, заснована на принципі «ما لا يتم الواجب إلا به ، فهو واجب», тобто «Те, без чого не здійснюється ваджиб, теж є ваджибом».
Висновок
Мусульмани зобов’язані цьому благородному руху, який намагався врятувати і захистити Халіфат. Умма вилучила необхідні уроки із цієї щирої і благородної боротьби за порятунок Ісламу. Ми повинні міркувати про цю боротьбу, про наших великих вчених на Індійському субконтиненті, і прагнути відновити Праведний Халіфат і повернути Ісламській Уммі право вивести людство до справедливості із оков демократії і секуляризму. Аллах ﷻ говорить:
وَكَذَٰلِكَ جَعَلْنَاكُمْ أُمَّةً وَسَطًا لِّتَكُونُوا شُهَدَاءَ عَلَى النَّاسِ وَيَكُونَ الرَّسُولُ عَلَيْكُمْ شَهِيدًا
«Ми зробили вас справедливою (посередницькою) общиною, щоб ми були свідками у відношенні людей, а Посланець був свідком у відношенні вас» (2:143).
Дорогі брати! На протязі останніх шести десятиріч Хізб ут-Тахрір продовжує цю боротьбу за відновлення ісламського образу життя шляхом відновлення Другого Праведного Халіфату. Ми слідуємо по чіткому шляху, визначеному через іджтіхад нашого першого аміра — шейха Такиюддіна Набхані, і ми не міняємо цей шлях і не сходимо з нього. Цей шлях, початий шейхом Такиюддіном Набхані, просунувся уперед і похитнув трони тиранів у мусульманському світі. Члени цієї партії перенесли одні із найжахливіших тортур і покарань у темницях цих тиранів. Проте ці тортури лише зміцнили рішучість продовжувати відновлення ісламського образу життя та Ісламу у цілому.
Пророк ﷺ сказав:
أفضل الجهاد كلمة حق عند سلطان جائر
«…кращим джихадом є слово істини, сказане перед несправедливим правителем» (ат-Тірмізі, Абу Дауд і Ібн Маджа).
Дорогі брати! Минуло майже сто років, як ми живемо без Халіфату. Умма осиротіла і була поглинута немов жертва, яку оточила зграя вовків. Підступний правитель зрадив Ісламську Умму. Злочини проти благородної Умми тільки підсилюються з кожним днем.
Ми пам’ятаємо хадіс Пророка ﷺ, в якому він сказав:
إنما الإمام جنة يقاتل من ورائه ويتقى به
«Імам (халіф) — це щит, за яким б’ються і яким захищаються» (передали Бухарі і Муслім).
Брати! Давно минули ті відведені 3 дні на призначення нового халіфа. Минулі майже 100 років без халіфа є сильним упущенням для мусульман. Необхідність байату (присяги) перед халіфом, який буде виконувати Шаріат Аллаха ﷻ, була згадана у хадісі:
مَنْ خَلَعَ يَدًا مِنْ طَاعَةٍ لَقِىَ اللَّهَ يَوْمَ الْقِيَامَةِ وَلاَ حُجَّةَ لَهُ وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِى عُنُقِهِ بَيْعَةٌ مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً
«Той, хто відійде від підкорення, той зустрінеться у Судний день з Аллахом, не маючи виправдання, і той, хто помер, не маючи присяги, той помер смертю часів невігластва» (Муслім).
О, Благородна Умма Мухаммада ﷺ! Повернення Праведного Халіфату вже близько! Пророцтво Посланця ﷺ наближається до виконання! Отож, вдавайтесь до блага і станьте частиною цієї благородної боротьби. Зробіть свій внесок у повернення Халіфату!
ثُمَّ تَكُونُ خِلَافَةً عَلَى مِنْهَاجِ النُّبُوَّة
«…потім буде Халіфат за методом пророцтва».
Написано для Центрального інформаційного офісу Хізб ут-Тахрір
Абдуль Фаттах ібн Фарук
