Різниця між аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар і звітом правителів

Статті
Друкарня

«Слово «аль-мухасаба» (звіт) утворений по формі «муфааля» від слова «аль-хісаб». Аль-Хісаб — це підрахунок діянь органів і серця людини, який буде або за неї, або проти, щоб потім воздати за усе по заслугам»1.

Звіт правителів — це одна із обов’язкових політичних дій, вимагаємих Ісламом від індивідів і груп. Мається на увазі аналіз дій правителя і виступ проти них за допомогою критики, обговорення і невизнання. Окрім загальних доказів про аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар і насіхат, які також включають в себе звіт правителів, є і приватні докази, тобто докази, які розповідають безпосередньо про звіт правителів. Наводиться від Пророка ﷺ:

سَيِّدُ الشُّهَدَاءِ حَمْزَةُ بْنُ عَبْدِ الْمُطَّلِبِ وَرَجُلٌ قَامَ إِلَى إِمَامٍ جَائِرٍ فَأَمَرَهُ وَنَهَاهُ فَقَتَلَهُ

«Господин шахідів — Хамза ібн Абдульмутталіб і той, хто виступив проти жорсткого правителя, велів йому [схвалюване] і заборонив йому [засуджуване], за що і був ним страчений».2 Передається від Абу Саіда аль-Худрі: «Посланець Аллаха ﷺ сказав:

أَفْضَلُ الْجِهَادِ كَلِمَةُ عَدْلٍ عِنْدَ سُلْطَانٍ جَائِرٍ أَوْ أَمِيرٍ جَائِرٍ

«Кращим джихадом є сказати справедливе слово перед несправедливим правителем чи несправедливим ватажком»3. В іншій версії говориться:

كَلِمَةُ حَقٍّ عِنْدَ سُلْطَانٍ جَائِرٍ

«…слово істини перед несправедливим правителем»4. Передається від Умми Саляма, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

سَتَكُونُ أُمَرَاءُ فَتَعْرِفُونَ وَتُنْكِرُونَ فَمَنْ عَرَفَ بَرِئَ وَمَنْ أَنْكَرَ سَلِمَ وَلَكِنْ مَنْ رَضِيَ وَتَابَعَ قَالُوا أَفَلا نُقَاتِلُهُمْ قَالَ لا مَا صَلَّوْا

«В найближчому майбутньому будуть такі правителі, [діяння] яких ви будете схвалювати і ненавидіти. Хто із вас буде визнавати [їх діяння порочними], той буде чистий. Хто із вас буде ненавидіти [їх порочні діяння], той збереже себе. Проте це не торкнеться тих, хто погодився [з їх порочним діяннями] і послідує за ними». Люди спитали: «В такому випадку хіба нам не треба почати битву проти них?», — на що він ﷺ сказав: «Ні, до тих пір, поки вони роблять намаз»5. Передається від Ауфа ібн Маліка, а він — від Посланця Аллаха ﷺ:

خِيَارُ أَئِمَّتِكُمُ الَّذينَ تُحِبُّونَهُم وَيُحِبُّونَكُمْ وَتُصَلُّونَ عَلَيْهِمْ وَيُصَلُّونَ عَلَيْكُمْ وَشِرَارُ أَئِمَّتِكُمُ الَّذِينَ تُبْغِضُونَهُمْ وَيُبْغِضُونَكُمْ وَتَلْعَنُونَهُمْ وَيَلْعَنُونَكُمْ قِيلَ يَا رَسُولُ اللَّهِ أَفَلَا نُنَابِذُهُمْ قَالَ لَا مَا أَقَامُوا فِيكُمُ الصَّلَاةَ وَإِذَا رَأَيْتُمْ مِنْ وُلَاتِكُمْ شَيْئًا تَكْرَهُونَهُ فَاكْرَهُوا عَمَلَهُ وَلَا تَنْزِعُوا يَدًا مِنْ طَاعَةٍ

«Кращі із ваших Імамів — це ті, яких ви любите і які люблять вас, за яких ви робите дуа і які роблять за вас дуа. Найгірші із ваших Імамів — це ті, яких ви ненавидите і які ненавидять вас, яких ви проклинаєте і які проклинають вас». Його спитали: «О, Посланець Аллаха! Чи не вийти нам з мечем проти них?», — на що він ﷺ сказав: «Ні, до тих пір, поки вони будуть робити серед вас намаз. Якщо ж ви побачите у [вчинках] своїх правителів дещо, що вам не подобається, то вам належить відчувати до їх вчинків неприязнь, але не відмовлятись від підкорення»6. Передається від Абу Хурайри: «Посланець Аллаха ﷺ сказав:

إِنَّ اللَّهَ يَرْضَى لَكُمْ ثَلَاثًا وَيَسْخَطُ لَكُمْ ثَلَاثًا يَرْضَى لَكُمْ أَنْ تَعْبُدُوهُ وَلَا تُشْرِكُوا بِهِ شَيْئًا وَأَنْ تَعْتَصِمُوا بِحَبْلِ اللَّهِ جَمِيعًا وَلَا تَفَرَّقُوا وَأَنْ تَنَاصَحُوا مَنْ وَلَّاهُ اللَّهُ أَمْرَكُمْ وَيَسْخَطُ لَكُمْ قِيلَ وَقَالَ وَإِضَاعَةَ الْمَال وَكَثْرَةَ السُّؤَالِ

«Аллах задоволений вами через три речі і гнівається на вас через три речі. Він задоволений вами: коли ви поклоняєтесь Йому і не надаєте Йому у співтовариші нікого; коли ви тримаєтесь за вервь Аллаха разом і не розділяєтесь; коли ви благостно ставитесь до тих, кому Аллах дав владу над вами. Він гнівається на вас: коли [ви ведете] порожні розмови (той сказав так, і так-то сказали інші); коли має місце марнотратство майна; коли [ви задаєте] багато питань»7. Передається від Абдуллаха ібн Амра ібн аль-Аса, а він — від Посланця Аллаха ﷺ:

إِذَا رَأَيْتَ أُمَّتِي تَهَابُ فَلَا تَقُولُ لِلظَّالِمِ يَا ظَالِمُ فَقَدْ تُوُدِّعَ مِنْهُمْ

«Якщо ти побачив, як моя Умма боїться несправедливого і не говорить йому: «Ти — несправедливий!», — отож, благо покинуло їх!»8. Передається від Убади:

بَايَعْنَا رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ عَلَى السَّمْعِ وَالطَّاعَةِ فِي الْعُسْرِ وَالْيُسْرِ وَالْمَنْشَطِ وَالْمَكْرَهِ وَلَا نُنَازِعُ الْأَمْرَ أَهْلَهُ وَنَقُولُ بِالْحَقِّ حَيْثُمَا كُنَّا لَا نَخَافُ فِي اللَّهِ لَوْمَةَ لَائِمٍ

«Ми дали присягу Посланцю Аллаха ﷺ в тому, що будемо слухатись і підкорятись, чи важко [нам це буде] чи ні, активні [ми чи ні], [подобається нам це чи] не подобається. [Ми дали присягу, що] не будемо оскаржувати владу тих, кому вона буде належати, і будемо говорити істину, де б не були, не боячись заради Аллаха докору усілякого хулітеля»9.

Що стосується відмінності між аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар і звітом правителів, то воно полягає в наступному:

1) Звіт правителів має на увазі під собою веління схвалюваного і утримання від засуджуваного на адресу певної групи людей в суспільстві, якими є правителі. Це означає, що звіт обмежується тільки правителями, тому в політичному значенні даний термін «звіт» не використовується у відношенні простого народу, торговців, письменників та інших, хто не знаходиться при владі і не відноситься до політичному колу.

2) Аль-Амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар є методом виправлення суспільства, а звіт — методом виправлення держави. За допомогою аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар позбавляються від порочності в суспільстві у цілому, а за допомогою звіту виправляються помилки правителів, їх відхилення, зіпсованість в структурі держави і системах — зокрема.

3) Звіт буде більш ширший по своєму значенню,аніж аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар, з точки зору звернення до правителю, задавання йому питань і ведення з ним дебатів. Причина цього полягає в тому, що аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар є вимогою робити те, що Шаріат порахував хорошим і поставив в обов’язок, і залишити усе те, що Шаріат порахував огидним і заборонив. Отож, діяльність аль-амру біль-мааруф ван-нахъю аніль-мункар обмежується ваджибами і харамами. Що стосується звіту правителів, то він може стосуватись не тільки ваджибів і харамів, але і нешаріатських питань.

Передається, що під час битви при Бадрі аль-Хубаб ібн аль-Мунзір побачив, як Пророк ﷺ зупинився біля того із колодязів Бадра, який був ближче до Медини, у зв’язку з чим він спитав: «О, Посланець Аллаха! Ти зайняв цю позицію по велінню Аллаха, а отож, нам неможна просунутись уперед чи відійти назад, або ж це лише думка, війна і хитрість?», — на що він ﷺ сказав:

بَلْ هُوَ الرَّأْيُ وَالْحَرْبُ وَالْمَكِيدَةُ

«Це лише думка, війна і хирість». На це аль-Хубаб сказав: «О, Посланець Аллаха! Тоді ця позиція не підходить! Краще підніми людей, і давай підемо до найближчому колодязю від курайшитів, залишимось там, усі інші колодязі позаду [нас] засиплемо, а там викопаємо водойму і наповнимо її водою, і тільки потім вступимо в бій з курайшитами. В результаті ми зможемо пити, а вони — ні», — на що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

لَقَدْ أَشَرْتَ بِالرَّأْيِ

«Ти вказав на [хорошу] ідею»10. Вчинок аль-Хубаба подібний притягненню правителя до звіту. Аль-Хубаб звернувся до Пророку ﷺ по питанню, пов’язаному з наукою війни, і Пророк ﷺ схвалив його звершення, більше того, він ﷺ вчинив згідно думці аль-Хубаба.

4) Правителів притягують до звіту і не погоджуються з ними кожного разу, коли вони вчиняють несправедливо у відношенні підданих, порушують їх права, не виконують свої обов’язки по відношенню до них, не проявляють турботу про їх справи, порушують закони Ісламу, роблять помилкові дії, в яких присутня шкода Уммі та її інтересам. Але при цьому у відношенні правителів не застосовується сила чи інші силові дії, такі як озброєна боротьба з правителями, якщо тільки останні не роблять дії, в яких проявляється явне невір’я (куфр бавах). Передається від Убади ібн ас-Саміта:

دَعانا النبيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَبَايَعْناهُ فَكَانَ فِيمَا أَخَذَ عَلَيْنا أَنْ بَايَعَنَا عَلَى السَّمْعِ وَالطَّاعَةِ فِي مَنْشَطِنَا وَمَكْرَهِنَا وَعُسْرِنَا وَيُسْرِنَا وَأَثَرَةً عَلَيْنَا وَأَنْ لَا نُنَازِعَ الْأَمْرَ أَهْلَهُ إِلَّا أَنْ تَرَوْا كُفْرًا بَوَاحًا عِنْدَكُمْ مِنَ اللَّهِ فِيهِ بُرْهَانٌ

«Одного разу Пророк ﷺ закликав нас до себе, і ми дали йому присягу, і серед іншого він потребував від нас присягнути, що ми станемо підкорятись йому, активні ми [чи ні], [подобається нам це чи] не подобається, чи важко нам [це буде] чи ні, навіть якщо ми втратимо свої права 11. [Ми дали присягу, що] не будемо оскаржувати владу тих, кому вона буде належати, [Убада уточнив:] якщо тільки не побачите явне невір’я, на яке у вас буде незаперечний доказ (бурхан) від Аллаха»12. Дане положення (неприпустимість виправляти засуджуване, здійснюване правителем, за допомогою сили, якщо тільки немає явного невір’я) відрізняється від хукму виправляти засуджуване, здійснюване кимось іншим, тобто не правителем. Додаткові деталі по цьому питанню ми розглянемо трохи нижче.

Матеріал із книги:

«Норми Шаріату про діяльність веліти схвалюване і утримувати від засуджуваного»

Аль-Амру біль мааруф ван-нахъю аніль мункар

 

Ясін ібн Алі

_______________

1. Книга «Файду аль-кадір», автор Абдур-Рауф аль-Манаві.

2. Навели аль-Хакім в «Аль-Мустадрак» від Джабіра ібн Абдуллаха, і ат-Табарані в «Аль-Муджам аль-аусат» від Ібн Аббаса.

3. Навів Абу Дауд в «Ас-Сунан».

4. Навели ан-Насаі в «Ас-Сунану ас-сугра» і «Ас-Сунану аль-кубра» і Ахмад в «Муснаді» від Таріка ібн Шіхаба.

5. Навів Муслім в «Сахіх».

6. Навів Муслім в «Сахіх».

7. Навели Ахмад в «Муснад», Малік в «Муватта», Ібн Хіббан в «Сахіх», Абу Авана аль-Ісфараіні в «Муснад».

8. Навели Ахмад в «Муснад», аль-Хакім в «Аль-Мустадрак», ат-Табарані в «Аль-Муджам аль-аусат», аль-Байхаки в «Ас-Сунану аль-кубра», аль-Баззар в «Муснад».

9. Навів Ахмад в «Муснад».

10. Книга «Ас-Сірату ан-набавія», автор Ібн Хішам.

11. Мова йде про ситуацію, коли Імам свавільно розпоряджається майном підданих, утискаючи їх матеріально — прим. пер.

12. Навели Муслім в «Сахіх» і Бухарі в «Сахіх».