Коли в Туреччині на порядку денному піднімається питання про Халіфат і починається його обговорення, певні письменники, академіки, політики і представники ЗМІ одразу ж починають атакувати ідею Халіфату. Вони намагаються принизити ідею Халіфату, зазначаючи, що це просто «порожнє гасло» чи «мрія». Вони починають критикувати, згадуючи деякі проблемні періоди в історії мусульман і висуваючи аргумент: «Ось що відбувалось при наявності Халіфату!». Що приховати величезний культурний і цивілізаційний внесок, який був зроблений протягом 13 сторіч по усьому світу, вони висувають на перший план деякі локальні події того часу. Проте ці люди, на жаль, не бачать жахів, нелюдяності, пригноблення і руйнувань, які трапились за останнє сторіччя під владою західної гегемонії.
Ця система глобального хаосу і руйнувань, яка вкрала усе багатство світу і прирекла мільярди людей на голод, без вагань підпалює світ заради своїх інтересів, псує посіви і знищує потомство, руйнує родини і знищує молодь, бачить жінок тільки як дешеву робочу силу і сексуальний об’єкт, порушує усе природне і робить життя нестерпним, не поважаючи ніяких прав і законів. У цієї системи глобального хаосу і руйнувань немає ніяких аргументів для захисту. І навіть західні народи вже не можуть її захищати. Особливо геноцид і різанина в Газі повністю викрили злісне обличчя Заходу.
І ось в ці дні, коли ця система глобального хаосу і руйнувань перебуває на грані краху, єдина альтернатива для людства — це система управління, заснована на Ісламі, Праведний Халіфат. Ця система, яка приносила справедливість і мир на землі протягом 13 сторіч і робила мусульман зразком честі і гідності, необхідна не тільки мусульманам, але й усьому світу.
Саме Халіфат покладе край геноциду в Газі
«Халіфат» і «Палестина» зціплені один з одним подібно сіамським близнюкам. Існування сіоністського утворення «Ізраїль» і окупація Палестини є наслідком скасування Халіфату. Тому позбавлення від злодіянь сіоністів як для Ісламської Умми, так і для світу залежить від встановлення Халіфату.
Сіоністське утворення скоїло багато злочинів як проти Ісламської Умми, так і проти усього світу. Тому світ повинен бути позбавлений від його злодіянь. Це вимагає політичного викорінення даного утворення. На політичному рівні огида до цього утворення і його нахабності по усьому світу тільки підсилюється. Це почуття огиди допоможе створити глобальну атмосферу для усунення сіоністського утворення.
Крім цієї політичної мотивації, шаріатські хукми так само приписують Уммі мобілізуватись і встати на захист святої землі від бруду і гидоти іудеїв. Ця проблема не вирішиться через дипломатичні канали, невдалі і фальшиві переговори. Навпаки, шлях до цього полягає в мобілізації армій, натхненних обіцянкою повернення Єрусалиму і мечеті аль-Акса під контроль мусульман. Сьогоднішнє положення мусульманських земель і існуюча глобальна система показують, що це неможливо. Єдина система, яка зробить це можливим, — поза сумнівів, Халіфат. Праведний Халіфат — це єдина система, яка вивільнить військову волю армій Ісламської Умми, щоб виконати обов’язок допомоги Палестині.
Саме Халіфат звільнить усі окуповані землі
У минулому мусульманські землі час від часу потрапляли під окупацію. Проте у ті часи у Умми був Халіфат, який забезпечував єдність і захищав мусульман, володіючих своєю державністю. Існування цієї держави завжди підтримувало надію і очікування в Уммі, що одного разу прийде звільнення навіть найтяжчої окупації. Халіфи постійно старались реагувати на напади і окупації, активізувати армії мусульман, щоб врятувати населення від рук невірних. Незважаючи на тривалі окупації і масові вбивства, такі як хрестові походи і монгольські навали, халіфи Ісламської Держави змогли відбити ці атаки і звільнити землі. Це ключова відмінність нинішнього положення Умми під окупацією від попередніх подій. В даний час немає ані халіфа, який мобілізував би армію, ані єдності, яка забезпечила б звільнення Умми.
Сьогодні на роздроблених мусульманських землях утворилось понад 50 так званих «незалежних держав». Кожна із них пов’язана одна з одною на основі святості своєї нації і своєї землі (батьківщини), яка була визначена колонізаторами. В результаті уммацентрична свідомість, яка повинна мати місце в мусульманських землях, була замінена патріотичними і націоналістичними почуттями. Тому, незважаючи на фізичне розташування на мусульманських землях, те, що відбувається в одній із цих країн, не хвилює мусульман інших країн. Кожна із країн байдуже і безвідповідально ставиться до того, що відбувається з іншими дітьми Умми, які знаходяться за межами їх кордонів. Це розділення і окупація стали настільки руйнівними для Умми, що найвідважніші її діти, які колись бігли з усіх сил від фронту до фронту, щоб прославити стяг Ісламу, — курди, турки і араби — почали ненавидіти один одного. Аллах Всемогутній сказав:
وَأَطِيعُواْ ٱللَّهَ وَرَسُولَهُۥ وَلَا تَنَٰزَعُواْ فَتَفۡشَلُواْ وَتَذۡهَبَ رِيحُكُمۡۖ وَٱصۡبِرُوٓاْۚ إِنَّ ٱللَّهَ مَعَ ٱلصَّٰبِرِينَ
«Підкоряйтесь Аллаху і Його Посланцю і не сперечайтесь, а не то ви падете духом і позбавитесь сил. Будьте терплячі, адже Аллах — з терплячими» (8:46),
وَٱعۡتَصِمُواْ بِحَبۡلِ ٱللَّهِ جَمِيعٗا وَلَا تَفَرَّقُواْۚ
«Міцно тримайтесь за вервь Аллаха усі разом і не розділяйтесь» (3:103).
Колоніальні невіруючі країни, розпалюючи розбрати в ісламських землях, і західна культура, яку з часом прийняла Умма, безумовно, ускладнюють ситуацію і потовщують кордони. Колоніальні невіруючі країни, оцінюючи ситуацію, готують проект за проектом, щоб заволодіти нашими підземними і наземними багатствами, експлуатуючи нас, і навіть не бачать перешкод в явній конкуренції між собою при здійсненні цих проектів. Ціна цієї безсоромної гонки на ісламських землях — вбивство мільйонів мусульман з миті скасування Халіфату до наших днів, осквернення нашої честі, розграбування майна, кидання у в’язниці тисяч віруючих, позбавлених свободи і вимушених жити у таборах. Тільки з початку 2000-х років число вбитих мусульман в рамках атак колоніальних невіруючих нараховується мільйонами. Народи країн, таких як Судан, Афганістан, Пакистан, Ірак, Сирія, Ємен, Туніс, Лівія і Єгипет, досі платять тяжку, криваву данину. Регіони, де після Халіфату пригноблення стало хронічним, такі як Палестина, Східний Туркестан, Аракан, не вимагають додаткового перерахування.
Єдиною силою, як зупинить окупацію і вбивства на землях мусульман і знов об’єднає Умму під одним прихистком, збереже її єдність і стане захисником життя, майна і честі своїх людей, є держава Халіфат. Так само, як невіруючі добились перемоги над мусульманами, зруйнувавши їх державу, розділивши і окупувавши наші землі, шлях до вигнанню їх з наших земель, об’єднанню роздроблених територій і відновленню єдності Умми проходить через відновлення держави Халіфат. Тому єдина дія, яка приведе до порятунку Умми і поверненню її до днів честі і слави — це діяльність по встановленню Другого Праведного Халіфату згідно з методом Пророка Мухаммада ﷺ. Усі інші зусилля, навіть якщо вони зроблені з найщирішими намірами, як це вже було випробувано багаторазово, призведуть тільки до витрачанню енергії Умми і до повторенню тих же невдач, за якими послідує засмучення.
Саме Халіфат захистить наші підземні і наземні енергетичні ресурси і усі наші багатства
Ісламські землі знаходяться в перехресті трьох континентів: Азії, Європи і Африки, де проходять стратегічно і геополітично важливі водні шляхи, моря, енергетичні ресурси, підземні руди і сільськогосподарські угіддя. Також центральне розташування усіх основних транспортних магістралей в цьому регіоні іще більше збільшує його стратегічне значення. Багатство підземних і наземних ресурсів, в об’єднанні з його стратегічним положенням, неминуче призвело до того, що цей регіон залишається фокусом конфліктів протягом усієї історії.
Ісламські землі, особливо в області енергетичних ресурсів — нафти і газу, — беззаперечно володіють найбагатшими запасами у світі. Тільки запаси нафти в країнах Близького Сходу складають понад 50% від загального світового запасу нафти, а загальний обсяг нафтових і газових запасів в усіх мусульманських землях складає біля 70% від загального світового запасу, що означає величезні енергетичні ресурси вартістю сотні трильйонів доларів. Враховуючи так само невідкриті ресурси, можна зрозуміти, наскільки великим є це багатство. Окрім того, приблизно половина загального світового запасу урану, який є сировиною для ядерної енергетики і має стратегічне значення, знаходиться в мусульманських землях, що іще більше підвищує їх значущість.
В нашому регіоні також присутні багато корисних копалин — в основному для важкої промисловості, таких як хром, залізо та інші. Фосфат, який використовується у виробництві добрив, особливо поширений в країнах Північної Африки. Марганець, кобальт, бор та інші сотні видів корисних копалин рясно присутні в цьому регіоні, що привернуло увагу до його скарбів.
Якщо говорити про наземні ресурси, то можна побачити, що мусульманські землі, які знаходяться на перетині трьох континентів, мають мільйони гектарів родючих сільськогосподарських угідь, важливі річки і струмки, які орошають ці сільськогосподарські угіддя. Річки Євфрат і Тигр, починаючи з Туреччини, орошають Месопотамію — найбільш родючі землі в мусульманському світі. Річки, такі як Ель-Асі, Амудар’я, Сирдар’я, Ганг, Йордан — в Азії і на Сході, Нил і Нігер — в Африці і багато іншого, забезпечують життя там, де вони протікають, орошаючи ці землі і приносячи їм родючість. Ісламська географія, розташована на перетині річок і різних кліматичних зон, є природним середовищем для різноманітних і родючих сільськогосподарських культур, які можуть забезпечити рясність і багатство продуктів харчування, достатнє для усього світу, якщо ці землі будуть правильно оброблятись.
Ця географія, яка межує з морями і океанами і володіє такими ключовими водними шляхами, як Босфор, Дарданелли, Гібралтарська протока, Ормузька протока і Баб-ель-Мандебська протока, а також Суецький канал, досить показова для того, щоб зрозуміти, наскільки важливе стратегічне положення вона займає. Більше 50% світової торгівлі проходить через ці водні шляхи, які мають важливі острови і порти, як і такі, що проходять через ісламську географію Шовковий і Пряний шляхи, що забезпечує цій географії великі переваги як в торгівлі, так і військовому і політичному плані.
Ця географія, яка володіє найбільш молодим і активним населенням у світі, створює значну військову міць, важливий потенціал робочої сили і сильну демографічну структуру, що, у свою чергу, забезпечує регіону величезні переваги.
Завдяки цим і сотням інших багатств, які ми не можемо тут перерахувати, ця географія була б географією, якою Захід завжди хотів володіти, і він не переставав використовувати усі засоби експлуатації. У жоден період історії експлуатація не була такою жорстокою, як сьогодні. Наші нафта і газ, вартістю сотні трильйонів доларів, сьогодні віддані в руки агентів, прислужників і ляльок, керуючих ними за мізерну винагороду на користь Європи, Америки, Китаю і Японії, які, зміцнюючи свою владу за допомогою енергетичних ресурсів Умми, примушують Умму тільки спостерігати, як ці ресурси втрачаються. Один із найдревніших колонізаторів, колишній прем’єр-міністр Великобританії Уінстон Черчилль, заявив: «Крапля нафти дорожче краплі крові», — показуючи, наскільки жорстоко вони мислять. Багато подій, які ми спостерігали, показали, що вони не вагаються вбивати сотні, тисячі людей заради однієї краплі нафти. Ми також бачимо, що багато наших стратегічно важливих підземних ресурсів, сотні видів руд, які могли б стати сировиною для промисловості Умми, тепер просто витрачаються, на жаль, за копійки.
Наш найцінніший надземний ресурс — сільськогосподарські угіддя — був приведений у непридатний стан, продаючись західним господам, орендуючись на довгий строк або використовуючись у межах певних правил. Ми були позбавлені можливості виробляти власні продукти у цих колонізаторів. Завдяки цій залежності вони управляють нами на свій розсуд. В цьому контексті слова колишнього держсекретаря США Генрі Кіссінджера: «Контролюючи нафту, ви контролюєте нації, контролюючи продовольство, ви контролюєте людей», — ясно пояснюють, чому кожен рік мільйони людей помирають від голоду і недоїдання. Енергія і час нашого молодого, динамічного населення, яке іноді працює на західних виробництвах, іноді трудиться на шахтах і сільськогосподарських угіддях за смішні гроші, попросту експлуатується. Значна частина населення, хоча могла бути більш продуктивною, по суті, піддається капіталістичним системам, працюючи за копійки майже дві третини дня; їх буквально перетворюють у рабів, і цей людський ресурс розтрачається.
Діти Умми в мусульманському світі, заснованому на рештках Османської Держави і розділеному на більше аніж 50 держав, отруюються ідеями, які прийшли до нас із Заходу, такими як «націоналізм», «патріотизм», «секуляризм», «соціалізм», «лібералізм», «демократія». Звичайно, Захід не вприскує цю отруту напряму, це роблять агенти і приспішники, які виходять із нас самих, чиї імена — місцеві, чиї кольори — місцеві, але чиї розуми, на жаль, — «імпортні». В результаті зараженими брудними ідеями розумів наші тіла стають готовими до окупації і експлуатації , і експлуатація проникає в наші капіляри. Врешті решт, наш час, наші дії , наші люди, підземні і наземні ресурси були освоєні цими хитрощами і навіть якщо наші очі бачать і наші вуха чують тих, хто їх краде, спотворені і введені в обману ідеї в наших розумах заважають нам зрозуміти цю експлуатацію і крадіжку.
В мусульманському світі правителі, як очолюють мусульман, замість захисту безцінних надземних і підземних ресурсів Умми розкрадають і розоряють ці ресурси. Тоді виникає питання: «Якщо сучасні правителі не в змозі захистити ці багатства, то хто і як буде це робити?». Поза сумнівів, це ніхто інший, як Халіфат, який протягом 1400 років правив на трьох континентах, від східного кордону Китаю до Іспанії на заході, а також до середини Африки на півдні, управляв мільйонами кілометрів землі, справедливо управляв сотнями різних вірувань і культур, захищав життя, майно і честь навіть немусульман, які проживали в його територіях.
Коли Ісламська Умма повернеться на світову арену в виді Халіфату, вона зможе швидко досягти економічного процвітання і усуне свою залежність від Заходу в економічному і технологічному плані. Для цього у неї не буде нестачі ані в підземних ресурсах, ані в населенні і робочій силі, ані в знаннях і ресурсах. Адже Умма заходиться в унікальному положенні з точки зору нафти, природного газу, рідкісних елементів і стратегічних матеріалів, таких як залізо і сталь, необхідних для проведення індустріальної революції.
Справедливу систему правосуддя встановить лише Халіфат
Ціллю правової системи є тільки лише встановлення справедливості (в юридичному полі — правосуддя). Поняття справедливості можна трактувати по-різному, але визначити його можна як «відновлення права (хакк)» і «згода сторін з рішенням (хукм)». Оскільки рішення виноситься для відновлення права, можна задати питання: «Що таке право?». Право можна визначити як блага, даровані вищою силою (владою). В цьому випадку можна зробити висновок: забезпечення захисту благ і інтересів, дарованих нам вищою силою, є ознакою справедливого порядку. І ось тут міститься головна проблема сучасного світу: хто це вище джерело? Джерелом систем права повинні бути релігійні/божественні устави, або ж продукт людської/розумової діяльності? Сьогодні майже в усьому світі застосовуються правові системи, які називаються «універсальними правовими нормами», орієнтовані на Захід, що означає, що їх джерелом є людина.
Найбільш важливим аспектом правової системи є справедливість. Вимагається встановити справедливу систему, яка захищає права людей, запобігає порушенню прав і забезпечує стримуючі покарання. Таким чином, основне питання тут полягає в наступному: «Чи здатна людина створити справедливу систему?». Кращу відповідь на це питання можна знайти в практиках правових систем, створених людиною. При капіталізмі, де домінують рукотворні правові системи, результати очевидні: світ перетворився в арену злочинів, люди стали криміналами через розбещеність демократією, і по усім країнам в’язниці переповнені. В даній системі неможна розрізнити правого від неправого, і, природно, завжди перемагають сильні, ті, хто взяв гору за рахунок панування своєї влади. Світ стоїть на грані хаосу, люди жадають спокійного і безпечного життя. Вбивства, зґвалтування, наркотики, крадіжки, шахрайство і тому подібні злочини історичних максимумів у світі. США — одна із країн світу з найвищим рівнем злочинності. Наступні за нею — Канада, Німеччина і Італія. В деяких країнах злочинні організації стали настільки сильними, що навіть держава не може з ними справитись, а деякі держави перетворились у центри торгівлі наркотиками. Людей збиває зі шляху, розбещує і перетворює на звірів капіталізм, його безконтрольний образ життя, необмежені свободи і норми права, вигадані людиною.
Подібна ситуація притаманна і для Туреччини. Хоча правова система часто описується як універсальна, це зовсім не так. Якщо ми врахуємо, що Турецька Республіка за 93 роки 5 разів змінювала конституцію, то можемо тільки уявити, якими законами керуються решта правових норм. Протягом усієї історії республіки право стало інструментом в руках влади. Спочатку тисячі мусульман були страчені кемалістами в символічних судах для визнання народом системи режиму. Правова система, перебуваючи під контролем кемалістів протягом багатьох років, ніколи не була незалежною. Після кемалістів прийшли гюленці, а тепер влада утримується так званими «прибічниками змішаної команди» — і усі намагаються налаштувати правовий порядок! Як і сама демократія, принцип «розділення влади»1 так само же є величезною брехнею, адже незалежного суду ніколи не існувало, і це неможливо.
Світ і наша країна перебувають в такому стані хаосу! Очевидно, що застосовувана правова система не зможе привести світ і нашу країну до подальшому розвитку. Тому виникає потреба в Ісламі, який пропонує справедливу систему права, і в Халіфаті, який буде її здійснювати. Система права, здійснювана Халіфатом, не буде подібна слабким, обмеженим, суперечливим, конфліктним і мінливим правовим системам, вигаданим людиною. Правова система Халіфату — це Іслам; вона заснована на Божественному Одкровенні.
Єдиною системою, яка захистить родини і покоління, які перебувають на грані зникнення, є Халіфат
В західних країнах з капіталістичним підходом до життя інститут родини розпався, покоління зникли, а гуманні, моральні і духовні цінності практично дійшли до точки зникнення. Захід дивиться на усе це тільки з боку сексуальних відносин між чоловіком і жінкою, нехтуючи продовженням людського роду. Оскільки Захід не враховує природу і натуру людини у відносинах між чоловіком і жінкою, а дивиться на них крізь призму «чоловічої статі» і «жіночої», його рішення хибні. Адже Захід розглядає цей образ життя як «насолоду життям» і вірить в це. Не обмежуючись цим, Захід утверджує і пропагує, що при незадоволенні сексуальних потреб чоловіка і жінки на свій розсуд виникає багато фізичних, психологічних і розумових хвороб.
Дослідження, опубліковані «Європейським статистичним управлінням»2, відображають тривожну картину, в яку занурилось суспільство Заходу. Відсоток розлучень у середньому складає біля 60%. Середній відсоток дітей, які народились поза шлюбом, перевищує 50%. Незважаючи на прийняття законів, які заохочують інститут родини для подолання цієї кризи, розлучення і позашлюбні зв’язки продовжують збільшуватись з кожним днем. Окрім того, в Європі і США проводяться ярмарки розлучень під назвою «нові початки». Ці ярмарки скеровані на надання підтримки колишнім парам у подоланні цього важкого періоду. Боротьба з людською природою та її потребами, які іде врозріз з Творцем, приводить західні суспільства до жалюгідних, але природних результатів.
Стан справ в нашій країні, хоча і краще, аніж на Заході, проте усе більше погіршується з кожним днем. З того дня, як західний образ життя і системи були взяті за основу і насильно нав’язані мусульманам, кількість шлюбів скоротилась, структура родини погіршилась, проблем стало більше, а мільйони родин були зруйновані. Сплановані і організовані нещасливі зв’язки у фільмах і серіалах стають нормальними; такі антиморальні відносини рекламуюся суспільству відомими особистостями. Молодь, яка бажає зберегти свою чистоту і моральність, заохочується до негуманних і аморальних відносин під назвою «флірт». Поки можливості для шлюбу молоді ускладнюються через нікому не потрібні і безглузді причини, відкриваються шляхи для заборонених справ, і різні аморальності, фізичні і моральні захворювання, перелюбство, проституція і збочені відносини стають усі більш поширеними. Природним наслідком стає збільшення насильства, домагання, насильницькі дії і різні проблеми.
Насильство у відношенні жінок (і навіть вбивства!), незважаючи на усі вживаємі заходи, на закони про захист, на притулки, триває і підсилюється. Кількість щасливих і мирних родин скорочується з кожним днем. Безладна свобода демократії, поняття «прав жінок» і «рівність між жінками і чоловіками» і економічні хитрощі руйнують родини. Росте бунтарська молодь, яка не підкоряється батькам вже з дитячого віку. Мусульманські жінки, які прагнуть до цивілізації в образі життя на Заході, втрачають свою гідність і честь в пошуках рівності з чоловіками і свободи. Мусульманські жінки продаються в державно контрольованих публічних домах в межах закону в обмін на податки. Проституція продовжує розквітати кожного дня без прийняття якихось серйозних заходів для її запобігання.
Наші діти і майбутні покоління, які називаються гарантією нашого майбутнього, засуджуються до життя у вихорі пристрастей, наркотиків, злочинності і насильства. Вони приречені на життя без надії, не знаючи цінностей, які роблять людину людиною, вони перетворюються в особи без ідентичності, індивідуальності і особистості. Ці факти — відкриті для розуміння усіма без необхідності пояснення — є очевидними для усіх, тому що два основних елементи, які створюють ідеальні покоління і виховують жінок і чоловіків, які будуть будувати майбутнє, — це родина і суспільство. Руйнування суспільства і родини означає руйнування людства. Нинішня система ігнорує ці два елементи, віддаючи пріоритет тільки інтересам і вигоді. Єдина система, яка зможе зупинити цей руйнівний процес, — це система Халіфату, яка розглядає родину як «фортецю, яку необхідно захищати», а суспільство — як «корабель, який доставить до щастя в цьому світі і у світі Вічному», а також надає пріоритет збереженню цих цінностей через свої хукми.
Köklü Değişim Dergisi
Сердар Йилмаз
15.03.2024
1. Розділення влади — політична теорія, правова доктрина і реалізуємий на політичний інститут, який має на увазі розподіл державної влади між незалежними одна від одної, але при цьому врівноважуючими і контролюючими одна одну гілками: законодавчої, виконавчої і судової.
2. Євростат (англ. Eurostat) — статистична служба Європейського Союзу, яка замається збором статистичної інформації по країнам-членам ЄС і гармонізацією статистичних методів, які використовуються даними країнами. Офіс «Eurostat» знаходиться в Люксембурзі.
