Єдиною альтернативою світовій фінансовій системі, заснованої на експлуатації, є унікальна фінансова система Ісламу

Хоча на прикладі Туреччини система правління де-факто і де-юре перейшла на президентську систему, або ж президент почав нести основну відповідальність за те, що відбувається в країні, на практиці, незважаючи на свої широкі повноваження, президент не може повністю домінувати в адміністрації із одних рук; йому доводиться ділити адміністрацію з колами різних фракцій після «FETÖ», з колами, які він, коли тільки прийшов до влади, визначив як «бюрократичну олігархію», і йому доводиться управляти цими колами з балансом на грані провалля через об’єднання інтересів, про які громадськість не знає публічно. Навіть якщо він виступає перед народом з різними ісламськими лозунгами, він виконує функцію «громовідводу», як він це називає, щоб переконати народ, що демократичні «вибори працюють», що вони можуть отримати «могутнього президента» демократичним шляхом, якщо захочуть, і гарантувати продовження системи з цією штучною реальністю. До того часу, поки народ не втратить «довіру» до системи, «так тому і бути». Найбільша загроза полягає в тому, що народ втратить довіру до системи і звернеться до іншої ідеї або розумінню управління, що може привести до великому пробудженню, особливо, коли у мусульманського народу, на додаток до ісламської акиди, полум’я якої іще не згасло у їх душах, з’явиться погляд, який відновить їх відносини з мирським життям, громадським життям і управлінням. Це пояснюється тим, що заново усвідомивши, що Іслам — це система для життя, яка виходить від Аллаха і регулює наше життя, і усвідомивши необхідність налагодження цього життя згідно з ісламським образом життя, як і заново усвідомивши зв’язок між цим життям і Вічним життям після смерті, а також зрозумівши, що єдина ціль цього життя — набути довольство Аллаха, Господа світів, і що ваджиб принести будь-які жертви, необхідні для цієї справи, і, отож, це буде означати усвідомлення того, що панування Ісламу в житті — це справа житті і смерті. Після цього мусульмани знов займуть гідну позицію, як це було у минулому, звільнившись від любові до світу і від страху смерті, і будуть дійсно свобідні від кайданів рабства, панування безбожників і жорстоких віроломних правителів, які стоять на стражі цього панування.

Це буде означати руйнування розставлених протягом більше аніж 200 років пасток, змов по розмиванню свідомості і розуміння релігії мусульманами, яке неповноцінне і узгоджено з невірними західниками замість необхідного розуміння істинного Ісламу, який є життєвою системою, яка виводить усе людство із пітьми до світлу згідно прикладу і під керівництвом Посланця Аллаха ﷺ. Це їх неповноцінне розуміння Ісламу, вплив якого не виходить за межі мрій, позбавлено усілякої сили в житті і зводиться тільки до обрядів поклоніння, зв’язку між Аллахом і людиною.

Це так само буде означати руйнування принципу «відокремлення релігії від життя», який служить запорукою економічного, політичного, військового і культурного іга невірного Заходу над нами і основним переконанням капіталізму. Знаючи це, багато «вчених» зі званням «проф.», які маскуються під академіків, які продають або готові продати релігію Аллаха за тимчасову мирську ціль, і претендують на об’єктивність, продовжують мутити свідомість мусульманського народу, намагаючись примирити і узгодити Іслам з капіталістичною точкою зору або надаючи ідеї, які виходять із капіталістичної ідеології, як нібито вони — із Ісламу. Як нібито цього недосить, здійснюються навіть марні зусилля, щоб викликати сумніви в джерелах Шаріату, звідки праведні улеми (вчені) черпають ісламські постанови, які регулюють життя людей. Описуючи шаріатський метод виведення закону (істінбат) як «традиційний» і принижуючи його через «виправлені розуми», які були отруєні і одурманені західною культурою, і з метою примирити його з західною думкою під приводом «адаптації до сучасності» замість належного розуміння хукмів, роблячи розум арбітром замість шаріатських текстів, вчені, які слідували/слідують шаріатському методу, піддаються критиці за те, що вони «так само вдаються до розуму», а судження, які вони вивели як особисті думки, в процесі власного міркування, служать ідеї «відокремлення релігії від життя». Усе це робиться у спробі розірвати зв’язок між хукмами, прийнятими по шаріатському методу, і Аллахом.

У цьому випадку необхідно підійти з кореня питання. Якщо основоположною ідеєю є ідея відокремлення релігії від життя, ми не зможемо побудувати майбутнє для Ісламської Умми, звільнити її від іга західних безбожників чи від жорстоких і віроломних правителів, яких західні безбожники поставили над нами у якості опікунів. Проте якщо основоположною ідеєю є Іслам, то для нас можливо побудувати процвітаюче і гідне життя у світі і гідне майбутнє, яке включає в себе життя Вічне. Той факт, що Іслам є основоположною ідеєю, повинен навести на думку про необхідність Праведного Халіфату, який буде запроваджувати рішення, які витікають із ісламської акиди, у виді шаріатських постанов (хукмів) в усіх сферах життя (внутрішня політика, зовнішня політика, судова система, економічна політика і фінансова система, політика ЗМВ політика освіти і навчання, політика охорони здоров’я і т.д.).

У зв’язку з нашою темою необхідно вивчити структуру нинішньої фінансової системи на міжнародному рівні, щоб розглянути те, як Іслам регулює фінансову систему по декільком напрямам, і виявити, як він є єдиною альтернативою нинішній фінансовій системі.

Справа Рези Зарраба, яка була заведена і результати якої були об’явлені в США, яка часто обговорюється з екранів телевізорів в Туреччині, привела до більш ясному розумінню обрисів фінансової системи, встановленої у світі, з можливими наслідками, який США накладуть на «Halk Bank» або інші банки, згадані в справі, навіть якщо ми не знаємо про суму. Коли міжнародне функціонування буде зрозуміло, будуть зрозумілі болісні наслідки того, що правителі, які наповнюють свою казну, використовуючи державні банки, і яких західники посадили у якості сторожів на наші голови, є місцевими сторожовими псами міжнародної фінансової системи. Таким чином, можна сподіватись, що почнеться новий пошук з метою позбавлення від цього брудного розуміння управління і піднімуться вимоги корінних змін, і коли ця перевага буде об’єднуватись з переконанням, що Іслам — це система життя, коли люди зрозуміють, що їх життя повинно бути присвячено тільки Ісламу, усі стіни страху рухнуть, і справа Ісламу буде захищатись ціною життя і майна, і таким чином допомога Аллаха прийде, коли метод Посланця Аллаха ﷺ буде супроводжуватись праведним запровадженням.

Перш за усе, давайте подивимось, як Сполучені Штати здатні накладати штрафи руками правителів на народ; для цього давайте розглянемо функціонування світових фінансових ринків і те, як Сполучені Штати домінують на цих ринках:

1. Більша частина світової торгівлі ведеться в доларах. Тому США як країна, яка визначає долю долара, в змозі направляти світову торгівлю. Вони домінують над 2/3 грошей, які обертаються нам міжнародних фінансових ринках (800 трильйонів доларів), тобто над 66 відсотками. Долар домінує на фінансових ринках і в реальній міжнародній торгівлі. Необхідно також згадати систему «SWIFT» і ставку «LIBOR», які є наріжним каменем міжнародної банківської системи. Про це ми поговоримо в наступних розділах, присвячених міжнародній банківській системі.

2. Маючи можливість використовувати міжнародній агентства, такі як «Moody's», «S&P» і «Fitch», у якості зброї, США можуть покарати будь-яку країну, понизивши її рейтинг, або заохотити її, підвищивши цей самий рейтинг через вищеназвані агентства. Коли рейтинг країни знижується, приток іноземного капіталу в країну зменшується, і, викликаючи фінансові труднощі, це може серйозно вплинути на відсоткові ставки на фінансових ринках на валюту цієї країни, а підвищуючи рейтинг, можна стимулювати приток іноземного капіталу. У Стігліца, американського економіста, лауреата Нобелевської премії, є одне висловлювання. Він говорить наступне: «Якщо США захочуть, вони можуть побити країну, скинувши на неї бомби, тобто,почавши війну, або понизивши її кредитний рейтинг».

3. В 1977 році був введений в дію закон, прийнятий Конгресом США. Цей закон, названий «Закон про міжнародні надзвичайні економічні повноваження», давав президенту США необмежені повноваження по регулюванню торгівлі, тобто по введенню ембарго, у випадку найменшої загрози з боку зовнішнього світу. Уперше цей закон був застосований проти Ірану в 1979 році. Він був застосований проти так званої «революції», і було забезпечено те, щоб іранський народ піддався революції (!) через опозицію США. В 1995 році цей закон знов був застосований проти Ірану. Щоб примусити Євросоюз прийняти уранову угоду з Іраном, умови якої були встановлені США і яка створювала видимість виключення інтеграції Ірану в світові фінансові ринки, США здійняли галас, що Іран буде виробляти ядерну зброю, і Євросоюз був вимушений до застосуванню санкцій, які публічно були введені проти Ірану. ЄС заарештував або заморозив активи фінансових закладів Центрального банку Ірану всередині Ірану. В 2012 році Європейський союз перетворив ембарго, введене Сполученими Штатами, в законодавство. Фактичні санкції проти Ірану почались в 2011 році. Ми почали спостерігати повну ізоляцію іранських компаній і банківської системи від фінансової системи.

Крупні європейські банки, які не дотримувались цих санкцій, були оштрафовані на крупні суми, як показано в таблиці. Таким чином, ЄС почав контролювати свої торгові відносини з Іраном. З іншого боку, на задньому плані ми бачили, як через Туреччину і Резу Зарраба організуються косвенні комерційні відносини з Іраном, як працює неофіційний грошовий трафік, в якій мірі США закривають на це очі і в яку мить зупиняються.

4. Необмежені повноваження по ембарго чи санкціям, надані президенту США вищезгаданим законом, також покладені на «OFAC» («Office of Foreign Assets Control», Управління по контролю за іноземними активами) — підрозділ міністерства фінансів США. Саме це відомство стежить за санкціями, введеними США в міжнародному контексті, і накладає штрафи у випадку порушення санкцій. Через це агентство США можуть «законно» вимагати гроші по усьому світу, як видно із таблиці.

5. Америка може використати ці міжнародно визнані інститути, такі як ООН, НАТО, ВТО, МВФ і Всесвітній банк, у якості інструментів свого суверенітету.

Якщо ми знов розглянемо ембарго, накладене на Іран, то ембарго треба оцінювати в двох різних категоріях. Деякі із них — це ембарго, накладені через Раду Безпеки ООН, а деякі — ембарго, накладені поза Радою Безпеки ООН («OFAC»). У липні 2006 року Рада Безпеки ООН почала вимагати від Ірану призупинити програму збагачення урану, інакше почнеться ембарго. Іран віддав перевагу не співпрацювати з ООН через свою роль. У грудні 2006 року ембарго було введено в дію. Перше ембарго характеризувалось забороною на передачу усіх видів матеріалів і технологій, які можуть бути використані для виробництва ядерної зброї. Організація Об’єднаних Націй не зупинилась на цьому; в 2007–2008 і 2010 роках вона розширила сферу дії цього ембарго. Вона конфіскувала фінансові активи людей, пов’язаних з цією діяльністю за межами Ірану. Ембарго також було накладено на найважливіше джерело прибутку Ірану — діяльність по видобутку природного газу і нафти, страхову діяльність в морському секторі і банківську діяльність.

6. Якщо говорити про механізм «SWIFT», який відомий як система електронних перекладів в міжнародній банківській систем і на міжнародних фінансових ринках, то, наприклад, «EFT» (або механізм грошових перекладів) використовується для внутрішніх грошових перекладів. Проте міжнародні грошові переклади здійснюються через механізм «SWIFT». Знов же, якщо ми подивимось на ембарго, накладене на Іран, то в 2012 році Європейський Союз перейняв практику США і виключив іранські банки із механізму «SWIFT». Тепер під ембарго ЄС потрапили не тільки іранські заклади, але й компанії, які ведуть бізнес з Іраном. Участь в будь-якій діяльності банківської системи з Іраном, ведення комерційної діяльності з компаніями, які перебувають під ембарго, — усе це визнано в межах ембарго і почало розглядатись як порушення. Це ембарго поширюється як на фізичних осіб, так і на організації. У випадку порушення ембарго, як вже говорилось вище, США через «OFAC» фактично тримають міжнародну банківську діяльність під своїм контролем, накладаючи на відповідні фінансові інститути крупні штрафи у випадку найменшого порушення, аж до створення серйозної кризи довіри, причому широкі повноваження охоплюють усі країни, на які поширюється варіант ембарго, будь воно пов’язано з «терористичною діяльністю», наркотиками, ембарго, введеним США — будь то проти Ірану, Судану, Куби і т.д. Іще одним показником суверенітету США над банківською системою є система «LIBOR». «LIBOR» — це відсоткова ставка, яку банки платять один одному в обмін на кредити, тобто відсоткова ставка на міжбанківському ринку. Аспект, який хвилює пересічного громадянина, полягає в тому, що усі інші відсоткові ставки, які застосовуються на фінансовому ринку (іпотечні кредити, автокредити, персональні кредити і т.д.), залежать від «LIBOR». Коли ви хочете отримати персональний кредит, відсоткові ставки по кредиту формуються згідно з відсотковою ставкою «LIBOR». Тому, прибравши «LIBOR», ви фактично можете вплинути на увесь фінансовий ринок вартістю 800 трильйонів доларів. Деякий час банки недооцінювали ставку «LIBOR», оскільки знаходились у скрутному стані. В результаті відсоткові ставки на фінансових ринках встановлювались нижче, аніж вони повинні були бути (!), або нижче реальної ставки. У цьому відношенні мала місце дуже серйозна маніпуляція. Багато банків були оштрафовані організацією «OFAC» (оскільки ця маніпуляція суперечила інтересам США в той час).

Банки, оштрафовані США за порушення санкцій

Фраза «Світ більше п’яти» (постійних членів Ради Безпеки ООН), яку постійно повторює президент Ердоган і яка супроводжується аплодисментами, не має ніякої реальності в контексті розглянутих нами пунктів. Ісламське ставлення і погляд на фінансову систему, які ми розглянемо в декількох розділах, можуть бути реалізовані тільки шляхом створення Праведного Халіфату, який буде реалізовувати Іслам в своїй світовій політиці.

1. По-перше, Праведний Халіфат знесе долар, який домінує в світовій фінансовій системі, і встановить золотосрібну валютну систему дійсною в усіх комерційних операціях. Ця система створить обстановку повної стабільності. Це відбудеться наступним чином:

а) Вибраний дорогоцінний метал, тобто золото, має цінність в своїй основі (сам по собі), незалежно від того,чи є він валютою чи ні. Люди прагнуть до ньому для виготовлення ювелірних виробів та інших подібних нужд. Це означає, що валюта не буде заходитись на службі економіки конкретної держави, якій вона належить і якій довіряє в конкретній економіці, як це відбувається сьогодні. Це пояснюється тим, що вона має внутрішню цінність. Проте це контрастує з сьогоднішніми валютами, які не мають ніякої внутрішньої цінності, окрім довіри, яка надається їм в економіці держави. Добре відомо, що економіка держави залежить від платіжного балансу, експорту, витрат і імпорту. Окрім того, в деяких випадках вплив спричиняє і політична влада. Жодне із цих питань не є фіксованим. Якщо валюта має фіксовану вартість, яка не залежить від коливань держав, то це стабілізація.

б) Саме це стабілізує обмінний курс валюти держав! Тому що він індексується до золоту, яке є його гарантією. Це призводить до стабілізації вартості валюти, і вона не буде коливатись в залежності від різниці в силі економік держав. Це відбувається тому, що обмін відбувається між золотими монетами згідно з сумою, яку кожна держава гарантує в своїй валюті, будь то між самим золотом або між паперовими грошима, які представляють золото.

в) Місцева і міждержавна валюта єдина. Тому люди торгують в одній і тій же одиниці всередині країни і за її межами, і це не схоже на те, що ми бачимо сьогодні, коли місцеві угоди здійснюються в місцевій валюті, а за межами країни — в інших стабільних валютах. Місцева і іноземна валюта однакова для усіх операцій. Таким чином, це стабілізує валюту.

Окрім того, коли використовується система золота і срібла, з’явиться більший вимір, який дозволяє чеканити монети для усіх операцій. Тому що замість одного дорогоцінного металу буде два. Це усуне побоювання монополізувати монету, яка пропонується на ринку, за рахунок підвищення цінової стабільності в майбутньому. Цінова стабільність може бути повністю досягнута при використанні валюти із одного металу, але стабільність буде іще вище при використанні системи із двох дорогоцінних металів (золото-срібло).

г) Видобуток золота і срібла буде здійснюватись самою державою. Це пов’язано з тим, що шаріатські гроші засновані на них, а шахти під землею є державною власністю. Держава видобуває золото згідно з потребою в грошах і споживанням. Положення Шаріату усувають інфляцію, стабілізуючи ціни шляхом застосування наступних чинників.

— Гроші — це золото і срібло. Якщо в якій-небудь провінції держави ціни підвищуються, держава постачає товари із інших провінцій і виставляє їх на ринки. Таким чином, ціни повертаються до норми. Накопичення запасів заборонено. Необхідність друкування грошей державою обумовлена необхідністю.

— усі ці чинники автоматично регулюють видобуток золота і срібла. Інфляції не залишається місця, тому що грошова система, яка заснована на золоті і сріблі, виключає коливання цін.

— Окрім того, коди ісламські землі будуть об’єднані під одним прапором і єдиною державою в Праведному Халіфаті, усі підземні і наземні багатства, настільки необхідні для колонізаторів, опиняться назад в руках мусульман. Ісламські землі також володіють багатствами, яких потребують інші держави, такими як нафта і природний газ. На ісламських землях також є багаті золоті і срібні рудники. Тому Всевишній Аллах наділив деякі мусульманські країни величезними багатствами. Держава продає ці ресурси усьому світу за золото, срібло чи по бартеру. У нас будуть грошові резерви в центральних банках цих держав. Вони будуть виведені за рахунок торгових товарів. Тоді наші території будуть самодостатніми в основних товарах. Навіть якщо не мусульманські країни будуть бойкотувати торгівлю з Ісламською Державою, це не вплине на нас. Насправді, їх бойкот вплине на них більше. Так само ж в наших банках будуть зберігатись євро, долари і фунти стерлінгів. Вони будуть використовуватись в бартері або в подібних операціях.

Оскільки існують колонізаторські кяфірські держави (Дар уль-харб), тобто держави, з якими ми перебуваємо в стані війни, будь-якій стратегічній сировині, яка зробить їх сильними, будуть запобігати від потрапляння до їх рук. Уся комерційна діяльність з державами, з якими є мирний договір, буде здійснюватись в обмін на золото. Таким чином, панування долара буде стерто з обличчя землі.

2. Об’явивши війну концепції міждержавного суспільства, двобічні відносини з державами та ідея міждержавних звичаїв будуть визнані дійсними, а отож, такі організації, як ООН і НАТО, перестануть мати яку-небудь цінність. Двобічні угоди також розмежують зміст комерційної діяльності між державами, і не тільки мусульманські землі, але й інші експлуатовані держави будуть звільнені від омани про міждержавне суспільство.

3. Оскільки Іслам забороняє відсотки, увесь світ буде звільнений від пастки відсоткових ставок, які є засобом експлуатації, як, наприклад, «LIBOR», і від глобальної банківської системи, в якій домінують США.

Хоча кожне із цих питань може показатись технічним, насправді вони регулюються на основі шаріатських текстів Ісламу. Тому кожне із них треба розглядати як шаріатську постанову (хукм), обов’язкову до виконання. Ми молимо Аллаха дати вихід із пітьми, існуючої у світі, за допомогою світла Ісламу і тим самим прискорити прихід гідного життя не тільки для мусульман, але й для усього людства.

Köklü Değişim Dergisi
Халук Озьдоган
15.03.2018

1. Розділення влади — політична теорія, правова доктрина і реалізуємий на практиці політичний інститут, який має на увазі розподіл державної влади між незалежними одна від одної, але при цьому врівноважуючими і контролюючими одна одну гілками: законодавчої, виконавчої і судової.