Наша безмежна радість щодо звільнення Алеппо, Хами, Дараа і якщо на то буде воля Аллаха, незабаром Хомсу і їх повернення до рук віруючих жителів, не повинна затьмарювати наше усвідомлення планів Америки. Ми молимо Аллаха розстроїти її зусилля, зусилля її союзників, агентів і прибічників, і дарувати благополучний ісход богобоязливим.
Зараз Америка прагне прискорити процес врегулювання конфлікту, в якому, проте, не відводиться місця для Ірану. Іран сподівався отримати значущу частку в цьому процесі, і, можливо, раніше Америка також враховувала його інтереси. Але після розвалу її партії в Лівані розрахунки змінились, як це відбувається і в самому Лівані. Щодо Росії, то, очевидно, вона відмовилась від активного втручання в поточні події, зосередившись на тому, щоб не втратити свого впливу в Україні, яка для неї набагато важливіша, аніж Сирія.
Врегулювання, яке просуває Америка, скеровано на завершення кризи шляхом укладання угоди між режимом і «опозицією», згідно до якої обидві сторони отримають свої частки. Це реалізується за допомогою розділення Сирії на території, сформовані за релігійною чи етнічною ознакою під приводом децентралізації чи федералізації. Кожна така територія буде знаходитись або під прямим контролем Америки, або під контролем регіональної держави, яка виконує її вказівки.
На дану мить Америка закриває очі на успіхи повстанців, оскільки це ослаблює іранську присутність в Сирії і підсилює тиск на рештки режиму, з Башаром чи без нього, щоб режим підкорився її плану. Окрім того, Америка вважає, що поточні події сприяють розмежовуванню зон, а в майбутньому вони можуть стати адміністративними одиницями в Сирії, створюючи на землі реальність, яка потім буде закріплена юридично в угодах під час «національних діалогів» про політичне врегулювання.
Американський план пропонує створення «сунітського адміністративного суб’єкту» в провінціях Алеппо, Ідліб, Хама, а можливо, і в Хомсі. Це доповнить вже існуючу курдську зону до сходу від Євфрату і алавітські території на узбережжі. Окрім того, цей план може включати і створення окремих суб’єктів в Хаурані та інших районах.
Режим, який буде вести діалог з опозицією, може не включати до себе Башара Асада. Якщо він піде з посту, то інтереси його конфесії будуть представляти інші обличчя зі складу нинішнього режиму, які займуть владу в Дамаску.
Природно, держава, до створення якої прагне Америка в Сирії, буде світською, з конституцією, вигаданою людиною, і стане «покірним і розсудливим» членом «міжнародної спільноти» поряд з іншими дрібними залежними країнами.
Сцена звільнення великих мусульманських міст від банд невір’я і злобної єресі наповнює серця безмежною радістю. Чи доведуть муджахіди цю радість до своєї повноти, продовживши джихад до звільнення Дамаску і усієї Сирії, запобігши її розділенню і поклавши край розмовам про парламентську світську державу та інші подібні згубні пропозиції?
Нехай направить Аллах муджахідів до того, що Він любить і чим задоволений, і поведе їх по вірному шляху.
Ахмад аль-Кассас
07.12.2024
