Після укладання угоди про припинення вогню між Ліваном і єврейським утворенням 27 листопада 2024 року, а потім падіння режиму Асада 8 грудня цього ж року напади з боку єврейського утворення на мусульманські країни значно зросли. Вони супроводжувались вбивствами і руйнуваннями без якої-небудь відповіді і реакції з боку держав регіону. Погрози з боку єврейського утворення по відношенню до мусульман та їх країн стали більш вираженими, вони почали відкрито заявляти, що завдадуть жорстокого удару по будь-кому, хто буде їм погрожувати. Євреї почали зарозуміло хизуватись, що їх рука досягне кого завгодно, і що вони змінюють обличчя Близького Сходу. І усе це відбувається на тлі повної відсутності опору чи реакції з боку мусульман.
Угода про припинення вогню між Ліваном і єврейським утворенням була досягнута за ініціативою США, і примітно, що наступ, який призвів до падіння режиму Асада, почався у той же день — 27 листопада 2024 року. Таке стрімке падіння сирійського режиму не могло б відбутись без попередніх домовленостей між сторонами конфлікту, контролюючими ситуацію у Сирії, що вказує на те, що за усіма цими подіями стоїть Америка.
Атаки єврейського утворення не нові, але новим є розширення їх масштабів та інтенсивності до такої міри, що вони стали щоденними. Євреї безкарно вбивають і руйнують у Лівані і Сирії, а також в Ємені. Розширюють свої кордони у Сирії без яких-небудь стримуючих чинників, погрожують Ірану, нав’язують свою політику Туреччині у сирійському питанні і відкрито заявляють про намір змінити Близький Схід, не допустивши відновлення Халіфату. Усе це пряма загроза на адресу Туреччини. У цей же час вже протягом півтора року у Газі тривають масові вбивства, голодна блокада, смерть мирних жителів, обстріли громадянської інфраструктури, що є порушенням усіх міжнародних законів. Усе це відбувається на очах у мусульман і усього світу при відкритій підтримці і покровительстві Америки.
Такою є реальність, і ані для кого не секрет, що саме Америка стоїть за єврейським утворенням, підтримує його і не перешкоджає йому у скоєнні злочинів. Америка не припинить свою підтримку і не зупинить жодної із цих агресій, поки вони служать її політиці і відповідають її інтересам. Проте сьогодні єврейське утворення, перебуваючи під повним захистом Америки, збільшує свою агресію в регіоні, це вказує на те, що Америка прагне надати цьому роль, яка перевищує ту, яку воно грало раніше. Також можна помітити, що Америка та її приспішники наполягають на повному роззброєнні регіону, за винятком мусульманських режимів, єдина роль яких полягає у пригнобленні народу, позбавленні його прав і усілякої сили під приводом боротьби з тероризмом. Потім цим народам нав’язуються будь-які ідеї, норми моралі, образ життя і моделі відносин. В обмін підсилюється міць єврейського утворення, йому надаються повноваження по забезпеченню «безпеки» і створенню «буферних зон», що дозволяє йому застосовувати армію і авіацію для вбивств, руйнувань і нав’язування бажаних змін, будь то в кордонах чи демографії, під приводом забезпечення безпеки і нездатності режимів виконувати свої обов’язки. І ось євреї руйнують Газу, наполягають на виселенні її жителів чи їх винищенні за явною американською підтримкою. Те ж саме відбувається на Західному березі. А тепер вони втручаються до справ Лівану і Сирії так само, як на Західному березі. Це і є зміст постійних заяв єврейського утворення про «зміну обличчя Близького Сходу» і про те, що «його рука дотягнеться до будь-якої точки» під приводом захисту своєї безпеки. І усе це підкріплюється безпрецедентною військовою і політичною підтримкою США — як при Байдені, так і при Трампі.
Це виходить за межі простої зміни правил. Мова йде про створення нової політичної, військової і геополітичної реальності, яка тягне за собою істотну зміну балансу сил у регіоні. Не виключено, що усе, що відбувається, є частиною плану, узгодженого з діями Америки у відношенні Ірану, скерованими на обмеження його впливу і ліквідацію елементів його військової міці. Мова йде про стратегію для регіону, яка сформувалась після низки поразок західних підходів — ідеологічних, політичних і культурних — по запровадженню демократичних перетворень і викоріненню ісламської політичної думки, яка поширилась серед Умми і зірвала усі суперечливі західні стратегії: від Джорджа Буша-молодшого до Обами, Трампа і Байдена. Сьогодні Трамп виступає з новою стратегією — стратегією сили і кривавого нав’язування, позбавленої дипломатії, моралі і законності.
Америка, увесь Захід, єврейське утворення і правителі арабських режимів ніби говорять: мусульмани усього світу, а особливо у цьому регіоні — в серці світу, на Близькому Сході, у Північній Африці і прилеглих до них землях, виявились сталими до будь-яких спроб Заходу змінити їх, будь-то м’який вплив, військова інтервенція чи методи, які знаходяться між ними, будь то в Палестині, Іраку чи Афганістані, замість того, щоб змиритись і підкоритись, мусульмани почали боротись з демократією, ідеологією загальних свобод, зі спотвореною версією Ісламу, яку називають «поміркованим», і з невір’ям, яке видається за модернізацію. Більше того, в мусульманських країнах виникли ісламські політичні рухи, які вимагають правління на основі Ісламу. Ці рухи зміцніли і почали прагнути до політичної єдності, до об’єднання мусульманської Умми, земель і до відновлення Халіфату. В такій ситуації Америка не побачила іншого виходу, окрім як вдатись до жорсткої і суворої військової стратегії.
Саме тому ми бачимо військові літаки і авіаносці в морях мусульман, а також скупчення американських літаків, ракет і зброї на військових базах, розташованих в мусульманських країнах. В межах цієї стратегії США надають єврейському утворенню широкі повноваження і вплив, не беручи до уваги жоден закон.
Це включає до себе вбивства і руйнування, які відбуваються у Газі, а також те, як Америка перешкоджає засудженню єврейського утворення в Раді Безпеки ООН, представляючи його масові злочини як «самооборону». Це дає євреям можливість безкарно перетинати будь-які кордони і навіть межі уявлення в своїх злодіяннях. І в такій ситуації жоден мусульманин не може не замислитись, не задати собі багато питань. Увесь світ зрадив Газу, а багато країн навіть беруть участь у спробах її знищення. Міжнародна система і міжнародне право також зрадили її. Але виникає питання: чи зрадили мусульмани Газу? Відповідь: ні, не зрадили. Адже зрадили самих мусульман. Вони повні прагнення допомогти, вони горять цим бажанням, але безсильні, не можуть нічого зробити, не знають, як діяти. Так хто ж насправді зрадив Газу і усю Ісламську Умму? Це кожен, хто мав можливість діяти, але не зробив цього. Кожен, хто міг би підняти армії Умми і висунути їх на джихад заради звільнення. У першу чергу це вчені Ісламської Умми, на яких лежить пряма відповідальність за її стан. Саме вони повинні проголошувати з кожної трибуни, на кожному зібранні і в кожному громадському місці, роз’яснюючи суть обов’язків і шлях порятунку, навіть якщо за це доведеться платити високу ціну. Сьогодні Газа і уся Ісламська Умма затиснуті між безсиллям і зрадництвом своїх вчених з одного боку, і руйнівною війною Америки і єврейського утворення — з іншого. Всевишній Аллах сказав:
مَا كانَ اللهُ لِيَذَر المُؤمِنينَ على مَا أنْتُمْ عَلَيْه حَتّى يَمِيزَ الْخَبيثَ مِنَ الطَّيِّبِ وَمَا كَانَ اللهُ لِيُطْلِعَكُمْ عَلى الغَيْبِ
«Аллах не залишить віруючих у тому положенні, в якому ви перебуваєте, поки не відрізнить поганого від благого. Аллах не відкриє вам сокровенне знання» (3:179).
Спеціально для радіо Центрального інформаційного офісу «Хізб ут-Тахрір»
