Вітаємо усіх єдиновірців у новій серії нашої рубрики «Разом із благородним хадісом» ісламським привітанням; ас-салям алейкум ва рахматуллахі ва баракатух!
Від Ібн Аббаса (р.а.): «Сліпий чоловік мав вільновідпущеницю за ім’ям Умм Валяд, яка сварила Пророка ﷺ і казала погані слова про нього. Сліпий наказував їй не робити цього, але вона не припиняла. Він намагався стримувати її, але вона не слухала його. Однієї ночі, коли вона стала говорити погані слова на адресу Пророка ﷺ і лаяти його, він узяв невеликого меча або кинджал, підніс до її животу і встромив у нього, вбивши її.
Дитина впала між її ніг і вкрилася кров’ю. Наступного ранку про це розповіли Посланцю Аллаха ﷺ. Він зібрав людей і сказав: «Я звертаюся до того, хто скоїв це, і наказує через своє право над ним, щоб він встав». Сліпий встав і пішов між людьми, увесь тремтячи, у бік Пророка ﷺ, поки не дійшов до нього. Опустившись перед ним, він сказав: «О Посланець Аллаха! Я – той, хто зробив це; вона лаяла тебе і казала про тебе погані слова. Я забороняв їй це, але вона не припиняла, я намагався втримувати її, але вона не утримувалася від своєї звички лаяти. У мене від неї два сини, які подібні до перлин, вона була доброю у відношенні до мене. Минулої ночі вона почала лаяти тебе і казати погані слова про тебе. Тому я взяв кинджал і встромив його їй в живіт, поки не вбив». На що Посланець Аллаха ﷺ відповів: «Свідчу, що немає кровних грошей (викупу за вбивство) за неї» (Вивів Абу Давуд, ан-Насаїй і Ахмад приводив у якості аргументу).
Імам аш-Шавканій, хай змилується над ним Аллах, у книзі «ан-Найль» казав: «Хадіс Ібн Аббаса слугує доказом дозволеності вбивства того, хто лає Пророка ﷺ». Повідомляється, що Ібн аль-Мунзір казав: «Вчені одностайні відносно обов’язковості вбивства того, хто відкрито паплюжить (лається на) Пророка ﷺ». Повідомляється, що Абу Бакр аль-Фарісій, один зі вчених шафіїтського мазхабу (правової школи) у книзі «аль-Іджма» (Одностайність) каже: «Лаяти Пророка ﷺ є нахабним наклепом і невір’ям за думкою всіх вчених без виключення. І той, хто поносив його карається смертною карою, навіть якщо здійснив каяття (ат-тауба). Тому що міра покарання за наклеп на адресу Пророка ﷺ не знімається з каяттям». Аль-Хатібі казав: «Я не чув, щоб серед вчених була розбіжність відносно обов’язковості вбивства того мусульманина, який лає Пророка ﷺ».
Що стосується тих, хто лає Пророка ﷺ з числа мусульман, які живуть під безпекою мусульман, тобто Ахлю-ль-Зімма та Ахлю-ль-Ахд, то Ібн аль-Касім передав від Маліка наступне: «Той, хто лає Пророка ﷺ з числа зімміїв, повинен бути вбитий. За виключенням випадку, якщо звернутися в релігію Іслам». Також Ібн аль-Мунзір передає аналогічне від ал-Лайса, аш-Шафій, Ахмада та Ісхака.
Що стосується того випадку, коли Пророк ﷺ не став вбивати іудеїв, які вітали його словами «Ас-сам алейкум», - не вимовляючи ясно букву «лям» - що у перекладі на українську означає «смерть тобі». То вони не понесли покарання через відсутність очевидних доказів, які викрили б їх у цьому, а також відкритого визнання з їх боку у скоєнні такої дії. Тому не було підстави для винесення такого рішення у відношенні них. Деякі вчені кажуть, що у силу того, що вони приховували свої думки і говорили на ламаній мові, Посланець Аллаха ﷺ не став їх вбивати. Так чи інакше, за будь-якого положення, невір’я іудеїв куди гірше за лайку і їх життя (кров) недоторкане на підставі договору про безпеку (аль-ахд). Однак не існує у договорі про безпеку (аль-ахд) того, що дозволяло б їм лаяти Пророка ﷺ. Тому якщо хто-небудь з них або інших зімміїв, як християни та інші немусульманські общини, стане лаяти Пророка ﷺ, цим він порушить умови і розірве договір. Отже опиниться поза договором про безпеку (аль-ахд), а отже його життя позбавляється недоторканості і підлягає вбивству.
Зазіхання сьогоднішніх безбожників на недоторканість Пророка, а також їх наруги над ним, дещо інше, як реалізація плану, встановленого державами Європи та Америки з метою розпалювання хрестоносної ненависті у своїх народів проти Ісламу. Вони відчули, що Іслам змітає їх бар’єри і пробивається всередину х країн, звертаючи в себе європейські народи. Вони переконалися в тому, що Іслам є природною і задовольняючою людську природу альтернативою, здатною змінити їх порочні переконання, гнилу демократію та бузувірський капіталізм. І з дозволу Аллаха, майбутня ісламська держава – Праведний Халіфат – у практичному вигляді стане нести Іслам всьому світу своєю міццю. Саме халіф розправиться (помститься) з тими, хто скоїв наругу наш нашим Пророком ﷺ.
وَسَيَعْلَمُ الَّذِينَ ظَلَمُوا أَيَّ مُنقَلَبٍ يَنقَلِبُونَ
«А ті, які чинять несправедливо, скоро дізнаються куди вони повернуться» (26:227).
Наші любі єдиновірці, ми прощаємося з вами до наступної зустрічі з іншим пророчим хадісом. Хай береже вас Аллах! Ас-Саляму алейкум ва рахматуллахі ва баракатух!
19 Зуль-Када 1435 р.х.
14/09/2014
