«Мені розповів Харун ібн Саід аль-Айлі … від Абдур-Рахмана ібн Шимама:
أَتَيْتُ عَائِشَةَ أَسْأَلُهَا عَنْ شَيْءٍ فَقَالَتْ مِمَّنْ أَنْتَ فَقُلْتُ رَجُلٌ مِنْ أَهْلِ مِصْرَ فَقَالَتْ كَيْفَ كَانَ صَاحِبُكُمْ لَكُمْ فِي غَزَاتِكُمْ هَذِهِ فَقَالَ مَا نَقَمْنَا مِنْهُ شَيْئًا إِنْ كَانَ لَيَمُوتُ لِلرَّجُلِ مِنَّا الْبَعِيرُ فَيُعْطِيهِ الْبَعِيرَ وَالْعَبْدُ فَيُعْطِيهِ الْعَبْدَ وَيَحْتَاجُ إِلَى النَّفَقَةِ فَيُعْطِيهِ النَّفَقَةَ فَقَالَتْ أَمَا إِنَّهُ لَا يَمْنَعُنِي الَّذِي فَعَلَ فِي مُحَمَّدِ بْنِ أَبِي بَكْرٍ أَخِي أَنْ أُخْبِرَكَ مَا سَمِعْتُ مِنْ رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَقُولُ فِي بَيْتِي هَذَا اللَّهُمَّ مَنْ وَلِيَ مِنْ أَمْرِ أُمَّتِي شَيْئًا فَشَقَّ عَلَيْهِمْ فَاشْقُقْ عَلَيْهِ وَمَنْ وَلِيَ مِنْ أَمْرِ أُمَّتِي شَيْئًا فَرَفَقَ بِهِمْ فَارْفُقْ بِهِ
«Якось я прийшов до Аіші (р.а.) і почав про дещо її розпитувати. Вона спитала: «Хто ти?», — на що я відповів: «Я із Єгипту». Вона спитала: «Як поводив себе ваш товариш (командуючий військом) у цьому військовому поході?». [Абдур-Рахман продовжив л:] «Нічого поганого ми сказати про нього не можемо. Якщо у когось із нас помирав верблюд, то він видавав йому іншого верблюда. Якщо у когось помирав раб, то він видав йому іншого раба. Якщо хтось потребував витрат, то він давав йому на витрати». Аіша (р.а.) сказала: «Проте мене не утримає ті, як він чинив з моїм братом Мухаммадом ібн Абу Бакром1, від розповіді тобі про дуа Посланця Аллаха ﷺ, яке я чула від нього у моєму домі: «О, Аллах! Хто отримає хоч якусь владу над членами моєї Умми і буде грубий з ними, то будь і Ти грубий з ним. А хто отримає хоч якусь владу над членами моєї Умми і буде м’який з ними, то будь і Ти м’який з ним».
Із книги «П’ятдесят хадісів про політику Шаріату», автор Ісмат Авні Салім аль-Хаммурі.
1. У імама ан-Нававі у коментарях до книги «Сахіх» Мусліма наводиться, що є думка про те, що Мухаммад ібн Абу Бакр загинув у битві, але є і ті, хто вважають, що він був вбитий у полоні.
