Сорок дев’ятий хадіс
«Нам розповів Аффан… від аль-Харіса аль-Ашарі, що Пророк ﷺ сказав:
إِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ أَمَرَ يَحْيَى بْنَ زَكَرِيَّا عَلَيْهِمَا السَّلَامُ بِخَمْسِ كَلِمَاتٍ أَنْ يَعْمَلَ بِهِنَّ وَأَنْ يَأْمُرَ بَنِي إِسْرَائِيلَ أَنْ يَعْمَلُوا بِهِنَّ وَكَادَ أَنْ يُبْطِئَ فَقَالَ لَهُ عِيسَى إِنَّكَ قَدْ أُمِرْتَ بِخَمْسِ كَلِمَاتٍ أَنْ تَعْمَلَ بِهِنَّ وَتَأْمُرَ بَنِي إِسْرَائِيلَ أَنْ يَعْمَلُوا بِهِنَّ فَإِمَّا أَنْ تَبَلِّغَهُنَّ وَإِمَّا أَنْ أُبَلِغَهُنَّ فَقَالَ يَا أَخِي إِنِّي أَخْشَى إِنْ سَبَقْتَنِي أَنْ أُعَذَّبَ أَوْ يُخْسَفَ بِي قالَ فَجَمَعَ يَحْيَى بَنِي إِسْرَائِيلَ فِي بَيْتِ الْمَقْدِسِ حَتَّى امْتَلأَ الْمَسْجِدُ فَقُعِدَ عَلَى الشُّرَفِ فَحَمِدَ اللَّهَ وَأَثْنَى عَلَيْهِ ثُمَّ قَالَ إِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ أَمَرَنِي بِخَمْسِ كَلِمَاتٍ أَنْ أَعْمَلَ بِهِنَّ وَآمُرَكُمْ أَنْ تَعْمَلُوا بِهِنَّ أَوَّلُهُنَّ أَنْ تَعْبُدُوا اللَّهَ وَلَا تُشْرِكُوا بِهِ شَيْئًا فَإِنَّ مَثَلَ ذَلِكَ مَثَلُ رَجُلٍ اشْتَرَى عَبْدًا مِنْ خَالِصِ مَالِهِ بِوَرِقٍ أَوْ ذَهَبٍ فَجَعَلَ يَعْمَلُ وَيُؤَدِّي غَلَّتَهُ إِلَى غَيْرِ سَيِّدِهِ فَأَيُّكُمْ سَرَّهُ أَنْ يَكُونَ عَبْدُهُ كَذَلِكَ وَإِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ خَلَقَكُمْ وَرَزَقَكُمْ فَاعْبُدُوهُ وَلَا تُشْرِكُوا بِهِ شَيْئًا آمَرَكُمْ بِالصَّلَاةِ فَإِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ يَنْصِبُ وَجْهَهُ لِوَجْهِ عَبْدِهِ مَا لَمْ يَلْتَفِتْ فَإِذَا صَلَّيْتُمْ فَلَا تَلْتَفِتُوا وَآمُرُكُمْ بِالصِّيَامِ فَإِنَّ مَثَلَ ذَلِكَ كَمَثَلِ رَجُلٍ مَعَهُ صُرَّةٌ مِنْ مِسْكٌ فِي عِصَابَةٍ كُلُّهُمْ يَجِدُ رِيحَ الْمِسْكِ وَإِنَّ خُلُوفَ فَمِ الصَّائِمِ عِنْدَ اللَّهِ أَطْيَبُ مِنْ رِيحِ الْمِسْكِ وَآمُرُكُمْ بِالصَّدَقَةِ فَإِنَّ مَثَلَ ذَلِكَ كَمَثَلِ رَجُلٍ أَسَرَهُ الْعَدُوُّ فَشَدُّوا يَدَيْهِ إِلَى عُنُقِهِ وَقَدَّمُوهُ لِيَضْرِبُوا عُنُقَهُ فَقَالَ هَلْ لَكُمْ أَنْ أَفْتَدِيَ نَفْسِي مِنْكُمْ فَجَعَلَ يَفْتَدِى نَفْسَهُ مِنْهُمْ بِالْقَلِيلِ وَالْكَثِيرِ حَتَّى فَكَّ نَفْسَهُ وَآمُرُكُمْ بِذِكْرِ اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ كَثِيرًا وَإِنَّ مَثَلَ ذَلِكَ كَمَثَلِ رَجُلٍ طَلَبَهُ الْعَدُوُّ سِرَاعًا فِي أَثَرِهِ فَأَتَى حِصْنًا حَصِينًا فَتَحَّصَنَ فِيهِ وَإِنَّ الْعَبْدَ أَحْصَنُ مَا يَكُونُ مِنَ الشَّيْطَانِ إِذَا كَانَ فِي ذِكْرِ اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ قَالَ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَأَنَا آمُرُكُمْ بِخَمْسٍ اللَّهُ أَمَرَنِي بِهِنَّ بِالْجَمَاعَةِ وَالسَّمْعِ وَالطَّاعَةِ وَالْهِجْرَةِ وَالْجِهَادِ فِي سَبِيلِ اللَّهِ فَإِنَّهُ مَنْ خَرَجَ مِنَ الْجَمَاعَةِ قِيدَ شِبْرٍ فَقَدْ خَلَعَ رِبْقَةَ الإِسْلَامِ مِنْ عُنُقِهِ إِلَّا أَنْ يَرْجِعَ وَمَنْ دَعَى بِدَعْوَى الْجَاهِلِيَّةِ فَهُوَ مِنْ جُثَاءِ جَهَنَّمَ وَآمُرُكُمْ بِذِكْرِ اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ كَثِيرًا وَإِنَّ مَثَلَ ذَلِكَ كَمَثَلِ رَجُلٍ طَلَبَهُ الْعَدُوُّ سِرَاعًا فِي أَثَرِهِ فَأَتَى حِصْنًا حَصِينًا فَتَحَّصَنَ فِيهِ وَإِنَّ الْعَبْدَ أَحْصَنُ مَا يَكُونُ مِنَ الشَّيْطَانِ إِذَا كَانَ فِي ذِكْرِ اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ قَالَ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَأَنَا آمُرُكُمْ بِخَمْسٍ اللَّهُ أَمَرَنِي بِهِنَّ بِالْجَمَاعَةِ وَالسَّمْعِ وَالطَّاعَةِ وَالْهِجْرَةِ وَالْجِهَادِ فِي سَبِيلِ اللَّهِ فَإِنَّهُ مَنْ خَرَجَ مِنَ الْجَمَاعَةِ قِيدَ شِبْرٍ فَقَدْ خَلَعَ رِبْقَةَ الإِسْلَامِ مِنْ عُنُقِهِ إِلَّا أَنْ يَرْجِعَ وَمَنْ دَعَى بِدَعْوَى الْجَاهِلِيَّةِ فَهُوَ مِنْ جُثَاءِ جَهَنَّمَ قَالُوا يَا رَسُولَ اللَّهِ وَإِنْ صَامَ وَإِنْ صَلَّى قَالَ وَإِنْ صَامَ وَإِنْ صَلَّى وَزَعَمَ أَنَّهُ مُسْلِمٌ فَادْعُوا المُسْلِمِينَ بِأَسْمَائِهِمْ بما سماهم اللَّهُ عَزَّ وَجَلَّ المُسْلِمِينَ المُؤْمِنينَ عِبادَ اللَّهِ عَزَّ وَجَلَّ
«Всемогутній Великий Аллах велів Яхьї сину Закарії (а.с.) керуватись п’ятьма речами, а також наказати керуватись ними Бану Ісраіль. Поте він почав тягнути з цим, і тоді Іса (а.с) сказав йому: «Тобі було наказано керуватись п’ятьма речами і наказати керуватись ними Бану Ісраіль. Тому або ти повідомиш про них [Бану Ісраіль], або це зроблю я!». На що Яхья (а.с.) сказав: «О, мій брате! Я боюсь, що якщо ти зробиш це, то я буду покараний або [земля] поглине мене. Після цього Яхья (а.с) зібрав Бану Ісраіль в мечеті аль-Акса, і вона заповнилась [людьми] настільки, що [решті] довелось сидіти на терасі. Яхья (а.с) спочатку віддав пошану і хвалу Аллаху, а потім сказав: «Всемогутній Великий Аллах наказав мені керуватись п’ятьма речами і наказав вас вчинити так само:
1) Ви повинні поклонятись єдиному Аллаху і не долучати до Нього нікого! Того,хто коїть многобожжя, можна порівняти з тим, хто купив раба на своє золото і срібло, а цей раб почав працювати і віддавати зароблене не своєму господину. Хто б із вас був задоволений, якщо б його раб виявився таким?! Всемогутній Великий Аллах створив вас і наділив вас прожитком, так поклоняйтесь Йому і не долучайте до Нього нікого!
2) Всемогутній Великий Аллах велів вам робити намаз. Аллах звернутий до того, хто робить намаз, поки він не починає дивитись по сторонам [під час намазу]. Тому, коли ви будете робити намаз, то не дивіться сторонам.
3) Всемогутній Великий Аллах велів вам тримати пост. Тримання посту подібно тому, хто знаходиться у групі людей, маючи з собою мішечок з пахощами, запах яких приносить насолоду іншим. Але запах [із рота] того, хто тримає пост, краще перед Аллахом, аніж запах даного міска!
4) Всемогутній Великий Аллах велів вам давати садака. Давати садака подібно чоловіку, якого ворог взяв у полон, прив’язав його руки до шиї і повів до місця страти, а він говорить ворогу: «Чи можу я відкупитись від вас?». І він почав викупати себе у ворога малим і великим [тобто усім, чим можливо], і так тривало, поки він не викупив себе.
5) Всемогутній Великий Аллах велів вам поминати Його часто, адже поминання Аллаха подібно неприступній фортеці, в якій чоловік укривається від свого ворога. І в найбільшому захисті від шайтана знаходиться раб Аллаха у ту мить, коли він поминає Всемогутнього Великого Аллаха!».
Після цього Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Я наказую вам виконувати п’ять речей, які велів мені виконати Аллах:
1) Бути з общиною [1], слухатись і підкорятись, здійснювати хіджру [2], вести джихад на шляху Аллаха. А хто відійде від общини хоча б на п’ядь, той зняв зі своєї шиї петлю [3] Ісламу, якщо тільки не повернеться назад. А той, хто буде закликати закликом джахілії [4], той буде із числа із числа тих, хто увійде у Пекло на колінах [5]». Люди спитали: «Навіть якщо чоловік буде тримати пост і робити намаз?», — на що Посланець ﷺ сказав: «Навіть якщо чоловік буде поститись, робити намаз і стверджувати, що він — мусульманин. Тому називайте себе так, як назвав вас Аллах: мусульманами, віруючими, рабами Всемогутнього Великого Аллаха [6]». [7]
Хадіс вказує на крайню необхідність знаходитись на стороні общини мусульман, тобто, дотримуватись Ісламської Держави, де є амір мусульман, який править на основі Корану і Сунни. Умар ібн аль-Хаттаб сказав: «Немає Ісламу без общини. Немає общини без влади. Немає влади без підкорення Хто стане правителем, володіючи розумінням релігії, то це стане життям як для нього, так і для інших. Хто стане правителем, не володіючи розумінням релігії, то це обернеться загибеллю як для нього, так і для інших». [8]
Також Посланець Аллаха ﷺ наказує нам робити хіджру із Дар уль-куфр в Дар уль-Іслям. Якщо ж Дар уль-Іслям не існує, тоді на нас лягає обов’язок по його встановленню, оскільки шаріатське правило гласить:
مَا لَا يَتِمُّ الْوَاجِبُ إِلَّا بِهِ فَهُوَ وَاجِبٌ
«Те, без чого не здійснюється ваджиб, само є ваджибом». Всевишній Аллах говорить:
أَطِيعُواْ ٱللَّهَ وَأَطِيعُواْ ٱلرَّسُولَ وَأُوْلِي ٱلۡأَمۡرِ مِنكُمۡۖ
«Підкоряйтесь Аллаху, підкоряйтесь Посланцю і володарям влади із вашого числа» (4:59).
Даний аят наказує мусульманам повністю підкоритись Аллаху, Посланнику ﷺ і халіфам. Підкорення халіфам триває до тих пір, поки вони підкоряються Аллаху і Його Посланцю ﷺ. Це говорить про те, що Аллах наказує підкорятись тому, хто повинен бути, а не тому, хто може бути відсутнім. У випадку, коли халіфа позбавляють влади і скасовують його правління, як це зробили колонізатори та їх агенти з останнім османським халіфом,на мусульман лягає обов’язок знов обрати халіфа. Адже халіф обирається для того, щоб ми могли виконати наказ Аллаха, який стосується підкорення як халіфу, так і іншим можновладцям. Також халіф обирається для того, щоб запроваджувати закони Шаріату у питаннях захисту честі, майна, життя, релігії, щоб запроваджувалась система покарань. Запровадження системи покарань гарантує захист громадянам Ісламської держави, захист їх прав, а також безпеку. Більше того, запровадження системи покарань несе в собі дві речі: прощення гріха у цьому світі і стримування інших від скоєння гріха у майбутньому. Адже система покарань ниспослана Творцем цього світу, Який знає, що робить людину щасливою, а що нещасною.
Благородний хадіс також вказує на ведення джихаду на шляху Аллаха,який є верхівкою Ісламу, а також шаріатським методом у несенні заклику усьому людству. Джихад є основою у зовнішній політиці Ісламської Держави. Усі ми бачили, що трапилось з нами після того, як у кінці існування Османського Халіфату джихад був залишений. Після залишення джихаду невірні держави змогли зруйнувати Османський Халіфат, відокремити Іслам від держави, політики і життя суспільства. Після чого Байт уль-Макдіс (Єрусалим) і мечеть аль-Акса були передані у лапи сіоністам, а решта мусульманських земель були поділені англійцями і французами на Палестину, Йорданію, Ліван, Сирію, Єгипет, Судан та інші країни. Далі була агресія у відношенні Ісламу, мусульман та їх честі у таких регіонах, як Косово, Ірак, Афганістан, Чечня, Узбекистан, Бірма, Східний Туркестан, Центральна Африка, Сирія… Низка цих трагедій триває і по сей день. З дозволу Аллаха, у найближчий час ми покладемо край цьому після того, як оберемо Імама, який буде щитом, за яким б’ються і яким захищаються. Адже Посланець Аллаха ﷺ сказав:
مَا تَرَكَ قَوْمٌ الْجِهَادَ إِلَّا ذَلُّوا
«Народ, який залишив джихад, буде принижений». [9]
Із книги «П’ятдесят хадісів про політику Шаріату», автор Ісмат Авні Салім аль-Хаммурі.
[1] Мається на увазі община мусульман та їх Імам.
[2] Мається на увазі переселення із Даруль-куфр в Дар уль-Іслям, тобто переселення із держави , де влада і забезпечення безпеки знаходяться у руках невірних, в державу, де влада і забезпечення безпеки знаходяться у руках мусульман.
[3] Вираз « رِبْقَةَ » (петля) в арабському тлумачному словнику «Лісаналь-араб» згадується як петля мотузки, яку роблять на шиї чи ногах домашньої худоби, щоб вона не втекла. В даному хадісі вираз « رِبْقَةَ الإِسْلَامِ » використовується у якості метафори (аль-істіара) для вказівки на закони Ісламу. Зміст хадісу полягає у тому, що якщо чоловік відділиться від общини мусульман та їх Імаму, то він ніби покинув фортецю, яка його захищала , і залишив слідування законам Аллаха.
[4] Тут мається на увазі гордість чим-небудь , але не Ісламом, тобто такими речами, як націоналізм, патріотизм, баасизм, демократія і т.п. Хто пишається подібним, той увійде у Пекло на колінах. Нехай убереже Аллах нас від цього! І це, незважаючи на те, що такий чоловік буде робити намаз, тримати пост і заявляти, що він — мусульманин.
[5] Абу Убайд сказав, що тут можна тлумачити двома значеннями: увійде у Пекло на колінах; буде із числа мешканців Пекла.
[6] Посланець Аллаха ﷺ наказав нам вибудовувати відносини один з одним на основі ісламської акиди, тобто бути у відносинах мусульманами, віруючими, рабами Аллаха, а не будувати їх (відносини) на принципах політичних кордонів , які були встановлені між нами руками Заходу. Інакше кажучи, ми не повинні вибудовувати відносини один з одним на основі національного окрасу квазідержав, тобто на основі ділення на палестинців, йорданців, ліванців, тунісців, марокканців, турок… Також ми не повинні вибудовувати відносини один з одним на основі етноконфесійної приналежності (сунніти, шиїти) або на основі ярликів, які сьогодні навішала Америка: терористи, екстремісти, помірковані мусульмани, ліберальні мусульмани... Вибудовування відносин на основі подібних речей заборонено Аллахом, адже ці речі використовуються колонізатором для розділення мусульман, щоб мусульмани не залишались один для одного люблячими братами, яких об’єднують єдині узи єдинобожжя. Згідно з наказом Аллаха і Його Посланця ﷺ є ваджибом в своїх відносинах бути мусульманами, віруючими, рабами Аллаха.
[7] Ахмад. У книзі «Маджма аз-заваід» говориться, що передавачі цього хадісу заслуговують на довіру, також вони є передавачами «Сахіха», окрім Алі ібн Ісхака ас-Сулямі, хоча і він заслуговує на довіру я. Аль-Арнаут підтвердив достовірність хадісу.
