Після зневажливого ставлення політичного і військового керівництва Пакистану до перемоги, отриманої яструбами пакистанських ВПС і левами армії над Індією у минулому місяці — перемоги, яка стала для Індії незабутнім уроком — Пакистан погодився на припинення вогню між двома країнами. Це відбулось незважаючи на те, що Індія продовжує наполягати на призупиненні дії водної угоди і прагне позбавити Пакистан біля 80% прісної води, яка надходить із річки Інд, джерело якої знаходиться у Китаї, потім річка проходить через Індію, а далі у Пакистан. А також незважаючи на те, що Індія, як і раніше, утримує Кашмір під своєю окупацією.
Після втручання президента США Дональда Трампа з нав’язаним посередництвом з метою встановлення перемир’я між двома державами і порятунку Індії із скрутного становища, в яке вона сама себе загнала, не розрахувавши свої сили, у суботу, 12 червня 2025 року, Пакистан об’явив про висунення американського президента Дональда Трампа на здобуття Нобелевської премії миру 2026 року нібито за його «дипломатичні зусилля по зниженню напруженості» між Пакистаном та Індією у травні минулого року!
У заяві пакистанського уряду говориться: «Після нічим не спровокованої агресії з боку Індії, президент Трамп проявив стратегічну далекоглядність і видатну політичну проникливість, провівши дипломатичні контакти з Ісламабадом і Нью-Делі. Це сприяло зниженню напруженості, встановленню режиму припинення вогню і запобіганню більш широкого конфлікту між двома ядерними державами». Також у заяві зазначається, що уряд «високо цінує зусилля, докладені Трампом для вирішення затяжного конфлікту навколо Джамму і Кашміру, який вважається основною причиною ворожнечі між двома країнами».
Явно видно протиріччя між пакистанською позицією, яка взагалі-то повинна бути позицією переможця, та індійською позицією, яка нібито повинна бути позицією переможеного, проте саме Індія зайняла більш незалежну і гідну лінію поведінки порівняно з Пакистаном, який ганебно капітулював! Так, офіційний представник Міністерства закордонних справ Індії Рандхір Джайсвал спростував заяву Трампа, в який той стверджував, що Сполучені Штати запропонували Індії та Пакистану торгові преференції в обмін на припинення бойових дій, пригрозивши припиненням торгівлі у випадку відмови. Джайсвал підкреслив, що рішення про припинення вогню було прийнято самостійно військовим керівництвом обох країн без якого-небудь зовнішнього втручання.
Пакистан при цьому не спростував ці індійські заяви, що говорить про те, що військове керівництво країни по-зрадницьки поставилось до Умми і добровільно, без посередництва чи тиску з боку Трампа, відмовилось від перемоги!
Показово, що об’явлення про висунення Трампа на Нобелевську премію співпало з візитом головнокомандуючого пакистанської армії Асіма Муніра до Сполучених Штатів, де він у Білому домі зустрівся з Трампом, що відбулось усього за один день до того, як Америка спільно з єврейським утворенням завдала ударів по трьом ядерним об’єктам в Ірані.
Незважаючи на широке народне обурення у Пакистані цим рішенням, особливо після того, як стало відомо про участь Трампа у війні проти Ірану і продовження фінансування і озброєння єврейського утворення, яке вбило більше аніж сто тисяч жителів Гази, пакистанський режим продовжує називати його «людиною миру». Як можна вшанувати таким званням людину, чиї руки по лікоть у крові мусульман?! Масштаб абсурдності цієї пропозиції навіть примусив деяких представників самого пакистанського режиму осудити це рішення, порушивши мовчання.
Так, колишній сенатор Мушахід Хусейн написав у соцмережі X: «Оскільки Трамп більше не є потенційним миротворцем, а є лідером, який навмисно розв’язав незаконну війну, уряд Пакистану повинен негайно відкликати його кандидатуру».
Голова партії «Аль-Джамаату аль-Іслямія» Хафіз Наім Рахман назвав це рішення «національною ганьбою», додавши, що Трамп відкрито підтримує бійню, влаштовану єврейським утворенням проти народу Палестини.
Депутат парламенту Алі Мухаммад Хан почав вимагати від уряду перегляду рішення, вказавши на агресію Америки проти Ірану.
Колишній посол Пакистану у Вашингтоні також заявила, що це номінування — «дешеве політичне підлабузництво», підкресливши, що воно не відображає думку пакистанського народу.
Вочевидь, що це рішення було продиктовано прагненням режиму підлабузнитись до Трампа, а не волею народу чи повагою до його приналежності до Ісламської Умми та її питань.
В умовах системи, керованої логікою особистої вигоди і вузькопартійних інтересів, такі як головнокомандуючий армією Асім Мунір, лобіюють власні угоди і фінансові інтереси за підтримкою беззвучних голосів на кшталт колишнього посла Джаваіда Хафіза, який спробував виправдати номінацію, стверджуючи, що Пакистан вилучив дві вигоди: по-перше, зберіг дружбу з Трампом, який, можливо, знов виступить посередником у відносинах з Індією, по-друге, ніби поставив Індію у незручне становище, оскільки вона відмовляється від посередництва третьої сторони.
Але хіба людина при здоровому глузді може повірити, що Трамп — «людина миру», коли саме він розв’язав вбивчі війни в ісламських країнах менше аніж за півроку до свого президентства?!
Чи можна назвати його другом Ісламабаду, у той час як він — стратегічний союзник Індії?!
Чи вірить хто-небудь, що Трамп взагалі здатен на дружбу, якщо він змінює свої позиції і заяви буквально за ніч?! І невже серйозно можна думати, що він віддасть перевагу Пакистану перед своєю улюбленою союзницею у регіоні — індуїстською Індією?! І чи дійсно Індія буде почуватись незручно через висунення Пакистаном Трампа? Або усе ж таки правда в тому, що це Пакистан сам загнав себе у таке принизливе становище?!
مَا لَكُمْ كَيْفَ تَحْكُمُونَ * أَفَلَا تَذَكَّرُونَ
«Що з вами, як ви судите?! Невже ви не схаменетесь?!» (68:36,37).
