Останні пригоди на регіональній трасі і обрушення мостів вкотре продемонстрували, що режим в Єгипті продовжує політику безглуздих досягнень, опираючись на матеріальні критерії, запозичені у західного світу, ігноруючи при цьому, що єдиним мірилом оцінки діл є їх відповідність нормам Шаріату і реальна турбота про благополуччя людей.
Режим втратив мільярди доларів на будівництво цих доріг, і ніхто не поставив питання про їх якість і користь. Адже вони не вирішили проблем ані з заторами, ані з аваріями, ані з ростом вартості проїзду. До того ж, вони стали волаючим прикладом корупції і некомпетентного управління.
І ось питання, яке ані режим, ані його медіа не хочуть порушувати: хіба не подавались ці проекти як порятунок Єгипту від економічної кризи? Хіба регіональна траса і подібні до неї не подавались як найбільші проекти в історії країни? Так де ж зараз єгипетська економіка?
Бізнесмени та інвестори втікають, як це зробив Нагіб Савіріс та інші, побоюючись хаосу, викликаного сваволею влади і розрухою в усіх сферах. Так як же після цього закордонний інвестор наважиться прийти у країну, яку покидають її власні жителі?! Хіба що, якщо режим дасть йому гарантії, які дозволяють йому безкарно грабувати накопичення народу Єгипту.
Фабрики і підприємства закриваються, а з ними зникають і тисячі робочих місць. Закрився цукровий завод в Абу-Куркас, який служив людям більше ніж 155 років! Таким чином, країна перетворюється на ринок споживання, в якому немає ані найменшого виробництва.
Туризм, незважаючи на те, що в ньому немає об’єктивної необхідності з урахуванням колосальних багатств і ресурсів Єгипту, усе іще перебуває у стані паралічу через перебої з електрикою, антисанітарію і огидний сервіс в аеропортах.
А коли стало очевидно, що усі ці проекти не дали ніяких економічних результатів, режим вдався до нового виправдання — мовляв, дороги будувались для воєнних цілей, прикриваючись подіями у сусідніх мусульманських країнах! Проте навіть це ствердження розсипається перед фактами, серед яких:
- Більша частина цих доріг з’єднує крупні міста, у той час як саме ті райони, як дійсно потребують військової підтримки, наприклад, Синай, як і раніше, покладаються на старі, зруйновані через відсутність обслуговування дороги.
- Основна частина нашого озброєння надходить зі Сполучених Штатів — держави, яка не дала і не дасть нам жодної кулі для битви з єврейським утворенням. Навпаки, вона надає військову допомогу, щоб гарантувати захист цього окупаційного утворення, яке окупувало Благословенну землю — Палестину.
- Більша частина наших стратегічних ресурсів, насамперед, природний газ, імпортується із єврейського утворення, і ця залежність тільки підсилилась при нинішньому режимі. Якщо б цей режим хоч трохи розумів реальність конфлікту, то не підставляв би свою шию ворогам Єгипту і усієї Ісламської Умми.
- Історія свідчить: війни не виграються будівництвом доріг, які пожирають державний бюджет. Перемоги досягаються за наявністю сильної економіки і армії, чиєю основою є Ісламська Акида, чия зброя — воля, не підвладна диктату колоніальних держав Заходу.
Усі ці чинники, поряд з постійним підлещуванням перед злочинним єврейським утворенням, відкриттям аеропортів для його військових, їх участю в усіх заходах режиму, говорять будь-якій розсудливій людині, що цей режим не готується до війни з єврейським утворенням, він готує підґрунтя для продовження власного існування на троні, який утримується зовнішньою підтримкою.
І сьогодні, коли народу Єгипту стало очевидно, що ці дороги марні як з економічної, так і з воєнної точки зору, а судові розгляди показали, що ці дороги не годяться навіть для громадського транспорту, обов’язком кожного стає зрозуміти, що світський режим в Єгипті, будучи колоніальною маріонеткою, вміє лише виправдовувати свої поразки, маскуючи свою залежність від хрестоносної Америки красивими приводами і порожніми гаслами, які прикривають його зрадництво відносно Єгипту, його народу і багатствам.
Це природно, адже ми запозичили цю систему у Заходу, зробивши її альтернативою великій системі Ісламу — системі, яка зобов’язує правителів піклуватись про людей з благочестям і справедливістю, об’єднувати землі мусульман і скеровувати армії на звільнення Палестини і усіх окупованих ісламських територій. Всевишній Аллах сказав:
إِنَّ اللهَ يَأْمُرُ بِالْعَدْلِ وَالإِحْسَانِ وَإِيتَاءِ ذِي الْقُرْبَى وَيَنْهَى عَنِ الْفَحْشَاءِ وَالْمُنكَرِ وَالْبَغْيِ يَعِظُكُمْ لَعَلَّكُمْ تَذَكَّرُونَ
«Воістину, Аллах наказав дотримуватись справедливості, робити добро і обдаровувати родичів. Він забороняє гидоту, засуджувані діяння і безчинства. Він застерігає, можливо, ви пом’янете назидання» (16:90).
А Пророк ﷺ сказав:
كُلُّكُمْ رَاعٍ وَكُلُّكُمْ مَسْؤُولٌ عَنْ رَعِيَّتِهِ
«Кожен із вас — пастир, і кожен буде запитаний за свою паству».
Іслам ясний у своїх шаріатських положеннях, але він усунутий із життя і не застосовується у нашій реальності. І саме тут проявляється роль «Хізб ут-Тахрір» — лідера, який не обманює свою Умму, і який трудиться заради відновлення Ісламського образу життя шляхом встановлення Другого Праведного Халіфату за методом пророцтва, щоб головування належало Шаріату, а влада — Уммі. Щоб мусульмани позбулись від залежності від колоніального Заходу і його інструментів — режимів, правлячих не тим, що ниспослав Аллах.
Ісламська Умма має повне право підтримати цей великий проект і співпрацювати з тими, хто щиро і наполегливо працює над створенням Ісламської Держава — держави, яка буде піклуватись про людей згідно з повеліннями Аллаха, забезпечить справедливість і покладе край принизливій залежності від невірного Заходу.
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا اسْتَجِيبُوا لِلَّهِ وَلِلرَّسُولِ إِذَا دَعَاكُمْ لِمَا يُحْيِيكُمْ
«О ті, які увірували! Відповідайте Аллаху і Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя» (8:24).
