Свідоцтва (шавахід) та відповідності (мутаба’ат) у науці про хадіси

Вчені визначили достовірний (сахіх) хадіс наступним чином: це хадіс з безперервним існадом (ланцюгом), кожен передавач якого, від першого до останнього, відрізнявся безпристрасністю та точністю , у силу чого у його існаді (ланцюгу) нема ніяких відхилень (шазз) або недоліків (муаллель). Такими є правила достовірності хадісу. Але я часто знаходжу, що вчені вважають достовірними слабкі хадіси, передані шляхом свідоцтв (шавахід) або відповідностей (мутаба’ат). Але ці свідоцтва (шавахід) та відповідності (мутаба’ат) бувають слабкими. Незважаючи на це, ми бачимо, як вчені вважають достовірним хадіс, переданий шляхом свідоцтв (шавахід) і відповідностей (мутаба’ат). Якою є сила цих свідоцтв (шавахід) і відповідностей (мутаба’ат) і коли вони можуть впливати на достовірність хадісу?

Я хотів би, що Ви відповіли на моє питання. Нехай Аллах воздасть Вам благом.

Відповідь: І Вам мир від Аллаха, Його милість та благословення.

Перш ніж відповісти на це питання, треба внести ясність у деякі терміни, такі як «свідоцтва»(шавахід), «відповідності» (мутаба’ат), «текст» (матн) та «ланцюг» (санад). Це – термінологія у науці про хадіси. Далі – їх роз’яснення з наступними прикладами:

– У «Муснаді» аш-Шафії приводиться: «Нам передав Малік від Абдуллаха ібн Дінара, а той – від Абдуллаха ібн Умара (нехай буде задоволений Аллах), що Пророк ﷺ сказав:«Місяць (складається із) двадцяти дев’яти (днів), так не постіться ж, доки не побачите молодий місяць, і не переривайте піст, доки знов не побачите його. Якщо ж ви не побачите молодий місяць через мари, то доведіть рахунок до тридцяти»».

– Матн (текст) хадісу а – це слова, до яких приводить санад (ланцюг) хадіса. У даному хадісі матном є слова Пророка ﷺ: «Місяць (складається із) двадцяти дев’яти (днів), так не постіться ж, доки не побачите молодий Місяць, і не переривайте пост, доки не побачите його, якщо ж ви не побачите його через хмари, то доведіть рахунок до тридцяти ».

– Санад (ланцюг) хадісу – це ланцюг передавачів, яка приводить до матну (тексту) хадіса. Санад (ланцюг) даного хадіса є такою: аш-Шафії – від Маліка, той – від Абдуллаха ібн Дінара, а він –від Абдуллаха ібн Умара, а Абддуллах ібн Умар – від Пророка ﷺ.

– Цей хадіс передає не лише аш-Шафії від Маліка. Навпаки, його також передає Абдуллах ібн Маслама з тим же санадом (ланцюгом) від Абдуллаха ібн Умара. Передав Бухарі у своїй достовірній збірці : «Нам розповів Абдуллах ібн Маслама, розповів Малік від Абдуллаха ібн Дінара, від Абдуллаха ібн Умара (нехай буде задоволений ними Аллах), що Пророк ﷺ сказав: «Місяць (складається із) двадцяти дев’яти (днів ), так не постіться ж, доки не побачите молодий місяць, і не переривайте посту, доки не побачите його, якщо ж ви не побачите його через хмари, то доведіть рахунок до тридцяти»». У даному хадісі передача Абдуллаха ібн Маслами відповідає передачі аш-Шафії, тобто Ібн Маслама передав хадіс від наставника аш-Шафії, яким є Малік, зі згаданим ланцюгом передавачів. И тому передача Абдуллаха ібн Маслами у термінології називається «мутаба’а (відповідність)». У цьому випадку це називається мутаба’атамма (повна відповідність)…

– Також передав Муслім у своїй достовірній збірці цей хадіс від Абдуллаха ібн Умара наступним чином: «Нам розповів Абу Бакр ібн Абу Шайба, розповів Абу Усама, розповів Убайдуллах від Нафіъ, від Ібн Умара (нехай буде задоволений ними Аллах), що Пророк ﷺ згадав Рамадан та вдарив своїми руками, сказавши:«Місяць – це стільки, стільки та стільки» (вимовляючи це, Посланець Посланник Аллаха ﷺ показував десять пальців на руках). На третій раз він загнув свій великий палець (бажаючи тим самим сказати, що місяць може мати двадцять дев’ять днів, і додав): «Починайте поститись, коли побачите його і припиняйте поститись, коли побачите його, а якщо він приховається від вас за хмарами, то відрахуйте у тридцять (днів)»». У цій передачі хадісу є відповідність того, передає Нафіъ, тому, що приводиться від Абдуллаха ібн Дінара, у передачі обома хадісу від Абдуллаха ібн Умара. Це називається мутаба’акаасыра (обмежена відповідність), тому що воно не було з самого початку санаду (ланцюга).

– Ан-Насаі у своїй збірці «Сунан» передає цей хадіс наступним чином: «Нам передав Мухаммад ібн Абдуллах ібн Язід, кажучи, що йому розповів Суфъян від Амра ібн Дінара, від Мухаммада ібн Хунайна, від Ібн Аббаса, який сказав: «Я дивуюсь з того, хто починає поститися раніше встановленого строку. Адже Пророк ﷺ сказав:«Коли побачите молодий місяць, то постіться, і розговляйтеся з його баченням. А якщо він приховається від вас за хмарами, то відрахуйте у ньому (днів)»»». Ясно, що цей хадіс – з іншим ланцюгом і від іншого сподвижника, і ним є Ібн Аббас. Він не передається від Абдуллаха ібн Умара, і тому хадіс ан-Насаі називається свідоцтвом (шавахід) для хадіса аш-Шафії, який був згаданий вище, а також для хадіса Бухарі та хадіса Мусліма … Також усі вищенаведені хадіси аш-Шафії, Бухарі а Мусліма називаються свідоцтвом (шавахід) для хадісу ан-Насаі… Якщо у тексті (матн) хадісу, який є свідоцтвом (шавахід), є розбіжність у словах та схожість по змісту, то такий хадіс називається свідоцтвом по змісту (шавахід або шавахід більмаъна). Це подібно хадісу Бухарі у його достовірній збірці: «Нам розповів Адам, розповів Шуъба, розповів Мухаммад ібн Зіяд, який сказав: «Я чув, як Абу Хурайра (нехай буде задоволений ним Аллах) сказав: «Пророк ﷺ сказав: «Постіться з баченням молодого місяця і розговляйтеся з баченням молодого місяця. Але якщо він буде прихований від вас, то відрахуйте тридцять днів Шаъбану»»»». Текст (матн) даного хадісу схожий з текстом (матном) хадісу аш-Шафії за змістом, але не словами, тому що тут згадується місяць Шаъбан…

І зараз ми підходимо до відповіді на поставлене питання:

– Ті хадіси, причиною слабкості яких є гріховність передавача або звинувачення його у брехні і тому подібне, не можуть підсилюватись за рахунок інших хадісів. Навпаки, вони відкидаються і не приймаються, як це приводиться у книзі «Ісламська особистість», у томі першому:«Помилково говорити. Що слабкий хадіс, якщо він передається багатою кількістю слабких шляхів, досягає ступеня хасан (хорошого) або сахіх (достовірного) хадіса. Якщо слабкість хадіса пов’язана з гріховністю передавача або звинуваченням його у брехні, а потім він передається іншими слабкими шляхами, то такий хадіс підсилюється у своїй слабкості …».

Ібн ас-Салях сказав у «Аль-Мукаддіма»:«Не кожна вада у хадісі зникає при наявності інших шляхів передачі. Навпаки, це положення може бути різним:

…Прикладом цьому слугує вада, яку неможливо усунути з причини існування подібних чинників через високу ступінь слабкості. І ця слабкість, яка виникає через те, що передавача звинувачують у брехні , або через те, що у хадісі може бути присутнім відхилення (шазз)».

– Є такі хадіси, в яких один або більше передавачів можуть бути з поганою пам’яттю відноситись до категорії мастур (передавачі,Ю про ступінь авторитетності яких нічого не відомо), проте їх не звинувачують у брехні або гріху … Тобто причина передачі слабкості пов’язана з поганою пам’яттю , проте не з правдивістю чи богобоязливістю … Подібні передачі хадісів, якщо брати лише їх, є слабкими через слабкість деяких передавачів. Але якщо прослідкувати за цими передачами, то видно, що у них є свідоцтва (шавахід) та відповідності (мутаба’ат), які можуть підсилити передачу. Вони підкріплюють передавача з поганою пам’яттю та виводять текст (матн) хадісу із сутності шазз (той, який відхиляється) або мункар (той, який заперечується). У такому випадку ми не говоримо, що хадіс є слабким. Навпаки, цей хадіс вважається хасан (хорошим) тому, що він передається іншими шляхами, які усувають причину, по якій хадіс може бути слабким . У книзі «Ісламська особистість», том перший, приводиться наступне:«Хасан (хороший) хадіс – це хадіс з безперервним існадом (ланцюгом), усі передавачі якого відрізнялись сумлінністю. Це такий хадіс, який приймається більшістю вчених та факіхів. Тобто у його існаді (ланцюгу) не повинно бути того, кого звинувачують у брехні, і у хадісі не повинно бути шазз (відхилень ). Він буває двох видів:

Перший: серед передавачів хадісу є мастур (передавач, про ступінь авторитетності якого нічого не відомо), який не досяг належного рівня. Проте він не із числа неуважних та тих, хто часто помиляється , і його не звинувачують у брехні,а подібне тексту (матн) хадісу, який передається ним, передається іншими шляхами і не є шазз (те, що відхиляється) або мункаром (те, що заперечується)».

У «Мукаддіма» Ібн Саляха приводиться наступне:«Міне стало ясно, що хадіс хасан (хороший) буває двох видів:

Перший: хадіс, серед передавачів якого є мастур (передавач, про ступінь авторитетності якого нічого не відомо), який не досяг належного рівня, проте він – не із числа неуважних і тих, хто часто помиляється, і його не звинувачують у брехні. Тобто не помічалось за ним того, що він навмисно брехав під час передачі хадісу, і не було інших причин, які порочать передавача. І при цьому подібне тексту (матн) хадісу, який ним передається, передається іншими шляхами, що лише підсилює його. Або ж цей хадіс має свідоцтва (шавахід)– це коли приводиться інший подібний хадіс, і таким чином, він не є шазз (таким, що відхиляється) та мункар (таким, що заперечується). І слова ат-Тірмізі зводяться до цієї категорії …». Він також сказав:«…Не кожна слабкість може зникнути через наявність інших шляхів . Навпаки, це положення може бути різним:

Якщо слабкість, яка може зникнути, як слабкість, яка виникла через погану пам’ять передавача , але при цьому він є правдивим та набожним. Якщо ми побачимо. Що передане ним підтверджується іншими шляхами, то тоді ми розуміємо, що він зміг запам’ятати передане і що він був точний у передачі …».

Тому не треба квапитись виносити рішення про слабкість хадісів через наявність передавача мастур (передавач. Про ступінь авторитетності якого нічого не відомо) або передавача з поганою пам’яттю в існаді (ланцюгу)… Навпаки, треба вивчити інші передачі, щоб дізнатись про відповідності (мутаба’ат) та свідоцтва (шавахід). Але треба знати, що підсилення хадісів за допомогою відповідностей (мутаба’ат) та свідоцтв (шавахід) відноситься до тонких питань, які потребують знання та осягнення науки про хадіси, знанні тонкощів передач, відводі (джарх) та підтвердженні (таъділь). Не кожна відповідність (мутаба’а) або свідоцтво шавахід) буває достатнім для підсилення хадісу. Навпаки, необхідно наявність прийнятих та відповідних умов для усунення причин неприйняття хадісу та винесення рішення про те, що хадіс може бути прийнятий.

Я сподіваюсь, що дана тема стала зрозумілою, з волі Аллаха.
Ваш брат Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта.
23 Шавваля 1437 р.х.
28.07.2016 р.