Перше питання: Ассаляму алейкум, наш дорогий брате!
Ми знаємо, що на овець, які вільно пасуться, накладається виплата закяту, а за тих, кого відгодовують (які не пасуться) — не накладається. Наше питання стосується володаря, який більшу частину року, по своїм міркуванням, відгодовує худобу, і лише малу частину року його худоба пасеться на свободі. При цьому метою є збільшення кількості худоби, оскільки вівці через відгодовування більшої частини року, ягняться двічі на рік. Варто відзначити, що худоба тут не призначена до продажу. Чи накладається на нього виплата закяту?
Друге питання: Кому виплачується закят за домашню худобу при відсутності Халіфату?
Відповідь: Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Питання стосуються однієї теми, тому ми вирішили об’єднати їх наступним чином:
I — закят за верблюдів, крупна та дрібна рогата худоба.
1) За худобу, яка не пасеться вільно, не накладається закят, оскільки у текстах використовуються слова «пастись на свободі», що є описом, який виступає у ролі мотивації (іллят). Такий опис зв’язує хукм з наявністю цього опису. Тому, коли відсутній такий опис, хукм не застосовується до даного об’єкту. Проте опис повинен виступати у ролі мотиву (іллята), в іншому випадку хукм не буде застосовуватись до об’єкту. Посланець Аллаха ﷺ сказав:
فِي صَدَقَةِ الغَنَمِ فِي سَائِمَتِهَا
«Закят виплачується з тих овець, що пасуться на свободі» (Бухарі).
У цьому хадісі слово «вівці» — це назва об’єкту, який буває двох видів: такий, що вільне пасеться і такий, що відгодовується (не на свободі). Тому виплата закяту накладається тоді, коли скот пасеться на свободі, а коли скот не пасеться на свободі, закят не накладається.
2) Докази:
— Повідомляє Абу Зарр (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:
مَا مِنْ صَاحِبِ إِبِلٍ، وَلَا بَقَرٍ، وَلَا غَنَمٍ، لَا يُؤَدِّي زَكَاتَها، إِلاَّ جَاءَتْ يَوْمَ الْقِيَامَةِ، أَعْظَمَ مَا كَانَتْ، وَأَسْمَنَ، تَنْطَحُهُ بِقُرُونِهَا، وَتَطَؤُهُ بِأَخْفَافِهَا
«Якщо хазяїн верблюдів, корів або овець не виплатить з них закят, то у День Воскресіння найбільш крупні та тучні із них будуть бодати його рогами і топтати копитами» (Бухарі, Муслім).
— Вивів Абу Дауд від Абу Бакра (р.а.), що Пророк ﷺ сказав:
وَفِي سَائِمَةِ الْغَنَمِ إِذَا كَانَتْ أَرْبَعِينَ، فَفِيهَا شَاةٌ
«…зі стада (овець та кіз), яке вільно пасеться, якщо їх чисельність досягла сорока голів, треба виплачувати одну вівцю …».
— Повідомляється, що Алі (р.а.) сказав:
لَيْسَ فِي الْبَقَرِ الْعَوَامِلِ صَدَقَةٌ
«Худоба, яку використовують у роботі, не обкладається закятом» (Абу Убайд, аль-Байхаки).
— Повідомляється, що Амр ібн Дінар отримав веління Посланця Аллаха ﷺ:
لَيْسَ فِيْ الثَّوْرِ الْمُثِيرَةِ صَدَقَةٌ
«Закят не береться з бика, який використовується для оранки землі» (Абу Убайд).
Також повідомляється, що Джабір ібн Абдуллах сказав:
لَا صَدَقَةَ عَلَى مُثِيرَةٍ
«Немає закяту з худоби, яка використовується для оранки землі».
— Вивів аль-Хакім у «Аль-Мустадракаля ас-сахіхайн» від Бахзи ібн Хакіма, від його батька, від діда, який сказав: «Я чув, як Посланець Посланник Аллаха говорив:
فِي كُلِّ إِبِلٍ سَائِمَةٍ فِي كُلِّ أَرْبَعِينَ ابْنَةُ لَبُونٍ
«З сорока пасовищних верблюдів стягується одна дворічна верблюдиця».
Аль-Хакім додав, що ланцюжок хадісу достовірний. «Пасовищних» означає, що ця худоба пасеться на волі.
3) Ці три види худоби обкладаються закятом, якщо більшу частину року вони пасуться на свободі. Що стосується худоби, яка не пасеться більшу частину року на свободі, то вона не обкладається закятом. Таким же чином, робоча худоба не обкладається закятом.
4) Закят стягується за три види худоби: крупна рогата худоба, дрібна рогата худоба і верблюди. Будь-яка худоба, яка є торговим товаром, обкладається закятом, оскільки мається тексти про те, що усі види товарів обкладаються закятом, будь то зерно, тканини або худоба. Наведемо докази:
— Повідомляється, що Самура ібн Джундуб сказав:
أَمَّا بَعْدُ، فَإِنَّ رَسُولَ اللهِ rكَانَ يَأْمُرُنَا أَنْ نُخْرِجَ الصَّدَقَةَ مِنَ الَّذِي نُعِدُّ لِلْبَيْعِ
«Посланець Аллаха ﷺ наказав нам виплачувати закят із того, що ми підготували до продажу» (Абу Дауд).
— Повідомляється від Абу Зарра, що Пророк ﷺ сказав:
وَفِي الْبَزِّ صَدَقَتُهُ
«За аль-базз необхідно виплачувати закят» (ад-Дарукутній, аль-Байхаки).
Аль-базз — це тканина та одяг, призначені для торгівлі.
II — кому виплачується закят за домашню худобу при відсутності Халіфату?
1) Закят, будь то за домашню худобу, зернові та плодові культури, гроші або товари, виплачується халіфу або тому, кого він призначив, як валій, аміл або збиральник закяту. Всевишній Аллах говорить:
خُذۡ مِنۡ أَمۡوَٰلِهِمۡ صَدَقَةٗ تُطَهِّرُهُمۡ وَتُزَكِّيهِم بِهَا وَصَلِّ عَلَيۡهِمۡۖ إِنَّ صَلَوٰتَكَ سَكَنٞ لَّهُمۡۗ وَٱللَّهُ سَمِيعٌ عَلِيمٌ
«Бери із їх майна пожертвування, щоб ними очистити та піднести їх. Молись за них, адже твої молитви — заспокоєння для них. Воістину, Аллах — Чуючий, Знаючий» (9:103).
У цьому аяті Аллах наказав Своєму Посланцю ﷺ брати закят з володарів майна. Для цього Посланець Аллаха ﷺ призначав валіїв, амілів та збиральників закяту. Також він ﷺ призначав експертів для оцінки врожаю, з якого необхідно буде виплачувати закят. У ті часи люди виплачували закят Посланцю Аллаха ﷺ або тим, кого він призначив, як валій, аміл або збиральник закяту. Так тривало і після нього — люди виплачували закят халіфам або валіям.
Маються повідомлення про те, що сподвижники та табіїни дозволяли, щоб мусульманин сам розподіляв свій закят з грошей. Повідомляється від Абу Убайди, що якийсь Кайсан приніс Умару двісті дирхамів і сказав: «Повелитель правовірних! Це — закят із мого майна». Умар відповів йому: «Іди і розподіли його самостійно». Також Абу Убайд повідомляє, що Ібн Аббас сказав: «Немає нічого поганого у тому, що ви розподілите свій закят по категоріям самостійно, але не давайте нічого із цього тому, кого ви і так повинні утримувати». Повідомляється, що Ібрахім та аль-Хасан говорили: «Розподіли належним чином і приховай це». Це відносно закяту з грошей. Його необхідно виплатити халіфу або валію, або розподіляти самостійно.
Що стосується домашньої худоби, зернових та плодових культур, то їх необхідно виплачувати халіфу або тому, кого він призначив. Повідомляється від Абу Хурайри, що Абу Бакр об’являв війну тим, хто відмовлявся виплачувати закят валіям або збиральникам закяту, говорячи: «Клянусь Аллахом, якщо вони відмовляться виплачувати мені хоча б одне козеня, якого вони раніше віддавали Посланцю Аллаха ﷺ, я буду воювати з ними за це» (Бухарі, Муслім). Якщо ж халіф відсутній, тоді можна самому розподіляти закят згаданим в аяті категоріям:
۞إِنَّمَا ٱلصَّدَقَٰتُ لِلۡفُقَرَآءِ وَٱلۡمَسَٰكِينِ وَٱلۡعَٰمِلِينَ عَلَيۡهَا وَٱلۡمُؤَلَّفَةِ قُلُوبُهُمۡ وَفِي ٱلرِّقَابِ وَٱلۡغَٰرِمِينَ وَفِي سَبِيلِ ٱللَّهِ وَٱبۡنِ ٱلسَّبِيلِۖ فَرِيضَةٗ مِّنَ ٱللَّهِۗ وَٱللَّهُ عَلِيمٌ حَكِيمٞ
«Пожертвування призначені для незаможних та бідних, для тих, хто займається їх збором та розділенням, і для тих, чиї серця хочуть завоювати, для викупу рабів, для боржників, для витрат на шляху Аллаха і для подорожуючих. Таким є припис Аллаха. Воістину, Аллах — Знаючий, Мудрий» (9:60).
Закони Ісламу не анулюються ані часом, ані обставинами, навпаки, необхідно виконувати те, що у твоїх силах.
Це моя думка з цього питання. Аллах знає краще.
Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
28 Джумада аль-уля 1440 р.х.
03.02.2019 р.
