від Фарха Фархата
Питання: С іменем Аллаха — Милостивого і Милосердного.
Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Дорогий наш брате, нехай убереже Вас Аллах!
Чи не могли б Ви дати нам розгорнуту відповідь на наступні питання:
— Деякі компанії займаються продажем недобудованих домів, звідси виникає питання: чи можна сказати, що такого роду продаж відноситься до торгівлі під назвою «ас-Салям»?
— Чи дозволяє Шаріат покупку такого дому?
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
Ви питаєте про дві речі:
1) Чи можна віднести продаж недобудованих домів до торгової угоди під назвою «ас-Салям»? Із Вашого питання розуміється, що, якщо це відноситься до «ас-Салям», то така угода буде дозволеною, тому що «ас-Салям» дозволений Шаріатом.
2) Чи допустимо продавати дома до їх побудови?
Що стосується першого питання, то продаж домів до їх возведення не відноситься до торгової угоди «ас-Салям». Причини тому — наступні:
— «Ас-Салям» — «це означає заплатити заздалегідь ціну товару, який буде доставлений через деякий час оговореного строку. «Ас-Салям» — це один із видів торгової угоди, яка укладається, і для неї необхідна наявність тих же умов, що й для звичайної торгової угоди». Подібна угода є дозволеною по Шаріату, проте вона застосовується у відношенні речей, які вимірюються мірою (сосудом, кіпою і т.п.), вагою і поштучно (обчислювані речі ). Це роз’яснюється у книзі «Ісламська особистість»,II том:
«Дозволеність «ас-Салям» підтверджується Сунною. Від Ібн Аббаса повідомляється:
قَدِمَ النَّبِيُّ، صَلَّى اللّه عَلَيْهِ وسَلَّمَ، الْمَدِينَةَ وَهُمْ يُسْلِفُونَ فِي الثِّمَارِ السَّنَةَ وَالسَّنَتَيْنِ، فَقَالَ: مَنْ أسلَفَ في تَمْرٍ فَلْيُسْلِفْ فِي كَيْلٍ مَعْلُومٍ، وَوَزْنٍ مَعْلُومٍ، إِلَى أَجَلٍ مَعْلُومٍ
«Коли Посланець Аллаха ﷺ прибув у Медину, серед людей було прийнято за плоди розплачуватись за рік або за два наперед, і він сказав: «Нехай той, хто стане платити за фініки заздалегідь, платить за відому міру, відому вагу і визначить заздалегідь строк»,— передав Муслім.
Від Абдуррахмана ібн Абза та Абдуллаха ібн Убай Авфі повідомляється:
كُنَّا نُصِيبُ الْمَغَانِمَ مَعَ رَسُولِ اللَّهِ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، فَكَانَ يَأْتِينَا أَنْبَاطٌ مِنْ أَنْبَاطِ الشَّامِ فَنُسْلِفُهُمْ فِي الْحِنْطَةِ وَالشَّعِيرِ وَالزَّبِيبِ إِلَى أَجَلٍ مُسَمًّى، قَالَ: قُلْتُ أَكَانَ لَهُمْ زَرْعٌ أَوْ لَمْ يَكُنْ لَهُمْ زَرْعٌ؟ قَالَا : مَا كُنَّا نَسْأَلُهُمْ عَنْ ذَلِكَ
«Ми набували трофеї разом з Посланцем Аллаха ﷺ, і до нас приходили набатеї Шаму, і ми платили їм за пшеницю і за ізюм заздалегідь і до заздалегідь оговореного строку. Я спитав про те, чи був у них врожай. Вони відповіли: «Ми не питали їх про це»,— передав Бухарі.
В іншому ріваяті:
إِنَّا كُنَّا نُسْلِفُ عَلَى عَهْدِ رَسُولِ اللَّهِ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، وَأَبِي بَكْرٍ، وَعُمَرَ فِي الْحِنْطَةِ وَالشَّعِيرِ وَالتَّمْرِ وَالزَّبِيبِ إِلَى قَوْمٍ مَا هُوَ عِنْدَهُمْ
«В епоху Посланця Аллаха ﷺ, Абу Бакра і Умара ми давали оплату за пшеницю, фініки та ізюм людям, у яких їх не було в наявності», — передав Абу Давуд.
Усі ці хадіси служать явним доводом на дозволеність «ас-Салям». Проте у яких речах дозволено платить заздалегідь, а у яких не дозволено — на це ясно вказується у хадісах та іджмі (одностайності сподвижників), тому що «ас-Салям» — продаж того, чого немає у наявності, і того, що не вважається власністю, а в основі це заборонено. Текстом виключається питання «ас-Салям», і заборона стосується інших речей окрім нього. Тому необхідно для дозволу оплати на яку-небудь річ заздалегідь, щоб на неї була окрема вказівка. Повертаючись до текстів, ми бачимо, що «ас-Салям» дозволена в усіх відмірюваних, зважуваних та обчислюваних речах. Що стосується дозволеності у відмірюваних і зважуваних речах, то це підтверджується хадісом ібн Аббаса, що Пророк ﷺ сказав:
مَنْ أسلَفَ في تَمْرٍ فَلْيُسْلِفْ فِي كَيْلٍ مَعْلُومٍ، وَوَزْنٍ مَعْلُومٍ، إِلَى أَجَلٍ مَعْلُومٍ
«Нехай той, хто стане платити за фініки заздалегідь, платить відому ціну за відому вагу і визначить заздалегідь строк».
В іншій версії цього хадісу від ібн Аббаса говориться, що Пророк ﷺ сказав:
مَنْ أَسْلَفَ فِي شَيْءٍ فَفِي كَيْلٍ مَعْلُومٍ وَوَزْنٍ مَعْلُومٍ إِلَى أَجَلٍ مَعْلُومٍ
«Нехай той, хто стане платити за що-небудь заздалегідь, платить за відому міру, відому вагу і визначить заздалегідь строк»,— передав Бухарі.
Це вказує на те, що гроші, які платяться заздалегідь, повинні стосуватись того, що відмірюється і зважується. Що стосується усього обчислюваного, то існує іджма (одностайність сподвижників) на дозволеність угоди «ас-Салям» за продукти харчування. Ця іджма виходить від Ібн аль-Мунзіра. Передає Бухарі: «Нам розповів Шуба: «Мені передав Мухаммад або Абдуллах ібн Абі аль-Маджалід, сказавши:
اِخْتَلَفَ عَبْدُ اللَّهِ بْنُ شَدَّادِ بْنِ الْهَادِ وَأَبُو بُرْدَةَ فِي السَّلَفِ، فَبَعَثُونِي إِلَى ابْنِ أَبِي أَوْفَى، رَضِىَ اللهُ عَنْهُ، فَسَأَلْتُهُ فَقَالَ: إِنَّا كُنَّا نُسْلِفُ عَلَى عَهْدِ رَسُولِ اللَّهِ، صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، وَأَبِي بَكْرٍ وَعُمَرَ، فِي الْحِنْطَةِ، وَالشَّعِيرِ وَالزَّبِيبِ، وَالتَّمْرِ
«Між Абдуллахом ібн Шаддадом ібн аль-Хадом та Абу Бурда виникло протиріччя відносно «ас-Салаф» (те ж саме, що й «ас-Салям»), і вони відправили мене до Ібн Абу Авфи (р.а.); я спитав його, і він відповів: «Ми платили заздалегідь за пшеницю, ізюм і фініки у часи Пророка ﷺ, Абу Бакра і Умара».
Це вказує на дозволеність угоди «ас-Салям» за продукти харчування. Невід’ємною стороною продуктів харчування є те, що вони або знаходяться у певній кількості, або у певній вазі, або у певному розмірі, тому що закон про продукти харчування пов’язаний саме з цими критеріями. Так само, як ріба аль-Фадль (вид лихварства, при якому відбувається обмін одним і тим же товаром різної якості з надбавкою) заборонена у будь-яких мірах, будь то вага, розмір або кількість, так само і дозволеність угоди «ас-Салям» з продуктами харчування стосується будь-яких мір, будь то вага, розмір або кількість. У хадісі приводиться вказівка на дозволеність «ас-Салям» відносно відмірюваних і зважуваних речей, але не згадується обчислюване. А іджма відносно дозволеності «ас-Салям» у продуктах харчування вводить і обчислюване в угоду «ас-Салям».
Є обов’язковим, щоб товари, за які відбувається оплата заздалегідь, були точного опису, наприклад, «сирійська пшениця», «іракські фініки», «єгипетський хлопок», «індійський шовк» і «турецький інжир». Також треба, щоб вони були точної ваги і міри, як са Шаму, іракський ратль (429 гр.), кілограм і літр. Тобто необхідно, щоб міра і вага були відомими і визначеними» (кінець цитати).
Таким чином, угода «ас-Салям» дозволена лише у відмірюваних, зважуваних і обчислюваних речах.
Що стосується того, як визначити відмірювані, зважувані і обчислювані речі, то тут необхідно зрозуміти сутність речей, тобто, до якої категорії вони відносяться. У даному випадку мова йде про дві категорії:
1) речі місалій (ті, що мають аналог зі схожими якостями),
2) речі киямій (ті, що не мають аналогів зі схожими якостями).
Речі місалій — це речі, у яких є на ринку аналоги зі схожими якостями, без особливої відзнаки. наприклад, якщо узяти 1 кг пшениці з певними якостями, то вона буде схожа з таким же сортом 1 кг пшениці із іншої партії.
Речі киямій — це речі, у яких немає на ринку аналогів з схожими якостями. Наприклад, дім є киямій, тому що кожен дім має свою специфіку (особливі якості) у низці речей: місце розташування, вид землі, тип споруди і т.п.
Тому відмірювані, зважувані і обчислювані речі, такі як фініки, пшениця, ячмінь, ізюм і т.д., відносяться до категорії міслій. Причина цього полягає у тому, що вони мають аналог того же виду, з такими же якостями на ринку, без якої-небудь істотної різниці. Під час угоди «ас-Салям» продавець обіцяє покупцю (через певний строк) надати конкретну кількість товару категорії міслій (відмірювані, зважувані і обчислювані речі). Також в угоді оговорюється характеристика товару, але без виділення особливостей, тобто оговорюється вид товару і його якості. Наприклад, один чоловік хоче купити в іншого тонну такої-то пшениці, такої-то якості, проте при цьому в угоді не повинно обговорюватись джерело походження даного товару.
Тобто не повинно обговорюватись, на якій землі вона (пшениця) повинна вирости, чи повинна вона бути купленою чи ні, чи повинна вона бути отримана у подарунок чи ні і т.п. речі. В угоді «ас-Салям» подібні речі позбавлені якої-небудь значущості у Шаріаті, єдине, що обговорюється, це характеристика товару (категорії міслій) і строк. У книзі «Рауда ат-Талібін» імам Нававі пише: «Більш правильним буде другий пункт, але більш красиво буде сказати: «Міслій — це речі, які вимірюються мірою і вагою». Відносно них дозволяється укладати угоду «ас-Салям».
Що стосується домів, то у відношенні них неможна укладати угоду «ас-Салям», тому що вони не відносяться до категорії міслій. Будь-який дім, який хочуть продати до його побудови, буде мати відмінності від інших домів, навіть якщо будуть обговорені усі характеристики і деталі. Причина цього полягає у тому, що буде різниця між ним та іншими домами у місці розташування, землі і т.п. речах. Враховуючи це, дім неможна віднести до речей категорії міслій, а отож, це не відноситься до розділу торгівлі «ас-Салям».
Отож, продаж недобудованих домів не відноситься до «ас-Салям», і до нього (продажу) не можна застосувати докази розділу «ас-Салям».
Що стосується Вашого другого питання (чи допустимо продавати дома до їх побудови), то на нього ми відповідали 31.03.2016, де говориться:
«… Продаж недобудованих домів у запланованому обсязі заборонена,бо:
а) Продавати річ, якою не володієш, заборонено. На це є низка доказів. Давайте згадаємо деякі із них:
— Передається від Хакіма ібн Хазіма: «Якось я прийшов до Посланця Аллаха ﷺ і сказав: «До мене приходить чоловік і просить мене продати те, чого немає у мене. Далі я купую це для нього з ринку, і продаю йому», — на що він ﷺ сказав:
لَا تَبِعْ مَا لَيْسَ عِنْدَكَ
«Не продавай то, чого у тебе немає в наявності» (ат-Тірмізі).
— Передається від Абдуллаха ібн Амра, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:
لَا يَحِلُّ سَلَفٌ وَبَيْعٌ وَلَا شَرْطَانِ فِي بَيْعٍ وَلَا رِبْحُ مَا لَمْ يُضْمَنْ وَلَا بَيْعُ مَا لَيْسَ عِنْدَكَ
«Неможна видавати позику і продавати в один і той же час. Не дозволяється дві умови в одній угоді і прибуток від того,за що (людина) не несе відповідальності. І не продавати то, чого немає у тебе» (ат-Тірмізі).
Отож, неможна продавати недобудований дім або квартиру, тому що вони не є чиїм-небудь майном, більше того, вони не існують взагалі.
б) Продаж недобудованих квартир заборонений, адже товар у виді квартири не існує. Тому спочатку квартира повинна з’явитись у виді будівлі із фундаменту, опор, стін, стель і т.д., тобто повинні бути ті речі, що в нормі вказує на придатність квартири для здачі. Саме такому положенню речей ми віддаємо перевагу, адже це усуває конфлікт, тому що більшість проблем, пов’язаних з продажем квартир, виникали під час їх здачі.
в) Договори в Ісламі скеровані на скасування протиріч, тому та або інша річ повинна бути майном торгівця, придатною для передачі у власність покупця, без різного роду перешкод. Покупець же повинен дотримуватись цих моментів, вивчати реальність товару.
Нехай допоможе Всевишній Аллах, Він — кращий із помічників» (кінець цитати).
Сподіваюсь, що у цьому Ви зайдете вичерпну відповідь.
4 Раджаба 1440 р.х.
11.03.2019 р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці у «Фейсбуку» «Фікх»
