Відмова невірного від своєї релігії

Відповіді Аміра
Друкарня

Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху, наш дорогий шейх! Я хотів би задати питання: яким є хукм (рішення Ісламу) в Ісламській Державі відносно зіммія (немусульманина, який живе у Халіфаті), наприклад, християнина, який прийняв іудаїзм, чи навпаки?

Хоча такий і не називається муртаддом (віровідступником), усе ж таки чи застосовується у його відношенні закон про віровідступників? Чи приймається від людини що-небудь інше, окрім Ісламу?

Відповідь:

Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.

Раніше, відповідаючи на питання, ми вже говорили про те, що хадіс:

مَنْ بَدَّلَ دِينَهُ فَاقْتُلُوهُ

«Вбийте того, хто відступив від своєї релігії» (Бухарі), —

стосується лише мусульманина, який відступив від Ісламу. І що зміст цього хадісу не має відношення до невірного, який прийняв іншу релігію невір’я. Для більшої ясності скажу наступне:

1 — Згідно Шаріату,муртадд — це той, хто відступив від Ісламу. Всевишній Аллах говорить:

يَٰٓأَيُّهَا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ مَن يَرۡتَدَّ مِنكُمۡ عَن دِينِهِۦ فَسَوۡفَ يَأۡتِي ٱللَّهُ بِقَوۡمٖ يُحِبُّهُمۡ وَيُحِبُّونَهُۥٓ أَذِلَّةٍ عَلَى ٱلۡمُؤۡمِنِينَ أَعِزَّةٍ عَلَى ٱلۡكَٰفِرِينَ يُجَٰهِدُونَ فِي سَبِيلِ ٱللَّهِ وَلَا يَخَافُونَ لَوۡمَةَ لَآئِمٖۚ ذَٰلِكَ فَضۡلُ ٱللَّهِ يُؤۡتِيهِ مَن يَشَآءُۚ وَٱللَّهُ وَٰسِعٌ عَلِيمٌ

«О ті, які увірували! Якщо хто-небудь із вас відступить від своєї релігії, то Аллах приведе інших людей, яких Він буде любити і які будуть любити Його. Вони будуть смиренні перед віруючими і непохитні перед невіруючими, будуть битися на шляху Аллаха і не будуть боятися засуджування засуджуючих. Такою є милість Аллаха, яку він дарує, кому побажає. Аллах — Охоплюючи, Знаючий» (5:54).

Також Аллах говорить:

وَلَا يَزَالُونَ يُقَٰتِلُونَكُمۡ حَتَّىٰ يَرُدُّوكُمۡ عَن دِينِكُمۡ إِنِ ٱسۡتَطَٰعُواْۚ وَمَن يَرۡتَدِدۡ مِنكُمۡ عَن دِينِهِۦ فَيَمُتۡ وَهُوَ كَافِرٞ فَأُوْلَٰٓئِكَ حَبِطَتۡ أَعۡمَٰلُهُمۡ فِي ٱلدُّنۡيَا وَٱلۡأٓخِرَةِۖ وَأُوْلَٰٓئِكَ أَصۡحَٰبُ ٱلنَّارِۖ هُمۡ فِيهَا خَٰلِدُونَ

«Вони не перестануть битися з вами, поки не відвернуть вас від вашої релігії, якщо тільки зможуть. А хто із вас відступить від своєї релігії і помре невіруючим, то його діяння виявлять марними як у цьому світі, так і в Останньому житті. Вони є мешканцями Вогню і залишаться там вічно» (2:217).

Отож, слово «муртадд» застосовуване лише до мусульманина, який відступив від Ісламу.

2 — Говорячи про невірного, який залишив свою релігію чи перейшов в іншу релігію невір’я, то в ісламському праві (фікх) вони іменуються як «мунтакіль». У кувейтській енциклопедії по фікху пишеться: «Мунтакіля і муртадда пов’язує те, що вони обидва є відступившими від своєї релігії людьми, проте муртадд — це людина, яка відступила від істинної релігії,, а мунтакіль — це людина, яка відступила від релігії невір’я і прийняла іншу релігію невір’я».

3 — У такому розумінні муртадд (той, хто залишив Іслам) по законам Шаріату повинен бути страчений, якщо він не повернеться у свою релігію після належних наставлянь з боку уповноваженої особи. На такий хукм вказують декілька ясних хадісів:

• Повідомляє Ікріма від Ібн Аббаса, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

مَنْ بَدَّلَ دِينَهُ فَاقْتُلُوهُ

«Вбийте того, хто відступив від своєї релігії» (Бухарі).

• Передає Абдуллах, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

لَا يَحِلُّ دَمُ امْرِئٍ مُسْلِمٍ يَشْهَدُ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ وَأَنِّي رَسُولُ اللَّهِ إِلَّا بِإِحْدَى ثَلَاثٍ النَّفْسُ بِالنَّفْسِ وَالثَّيِّبُ الزَّانِي وَالْمَارِقُ مِنْ الدِّينِ التَّارِكُ لِلْجَمَاعَةِ

«Проливати кров мусульманина, який свідчить, що немає божества, окрім  Аллаха і що я — Посланець Аллаха, можаі лише у трьох випадках: якщо він вбив людину, якщо він вступив у шлюб і скоїв перелюбство і якщо він зрікся від віри і відколовся від общини» (Бухарі).

У версії Мусліма приводиться:

لَا يَحِلُّ دَمُ امْرِئٍ مُسْلِمٍ يَشْهَدُ أَنْ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ وَأَنِّي رَسُولُ اللَّهِ إِلَّا بِإِحْدَى ثَلَاثٍ الثَّيِّبُ الزَّانِي وَالنَّفْسُ بِالنَّفْسِ وَالتَّارِكُ لِدِينِهِ الْمُفَارِقُ لِلْجَمَاعَةِ

«Проливати кров мусульманина, який свідчить, що немає божества, окрім Аллаха і що я — Посланець Аллаха, можні лише у трьох випадках: якщо він вступив у шлюб і скоїв перелюбство, якщо він вбив людину і якщо він зрікся віри і відокремився від общини».

4 — Вищеприведені хадіси не стосуються мунтакіля (невірного, який перейшов в іншу релігію невір’я або просто зрікся від своєї релігії). Наступний хадіс «Вбийте того, хто відступив від своєї релігії» не відноситься до кожного, хто відмовився від своєї релігії, а стосується лише того, хто відмовився від Ісламу і перейшов в іншу релігію. Така думка підтверджується наступними текстами:

• Сказавши «якщо він зрікся віри і відокремився від общини», Посланець Аллаха ﷺ мав на увазі того, хто відколовся від общини мусульман, тобто це мусульманин, який зрікся від своєї релігії.

• Приводить ат-Табарані у книзі «Аль-Кабір» від Бахза ібн Хакіма, а той — від свого отця, далі — від діда, що Посланець Аллаха ﷺ сказав:

مَنْ بَدَّلَ دِينَهُ فَاقْتُلُوهُ، لا يَقْبَلُ اللَّهُ تَوْبَةَ عَبْدٍ كَفَرَ بَعْدَ إِسْلامِهِ

«Вбийте того, хто відступив від своєї релігії. Аллах не приймає покаяння раба Свого, який впав у невір’я після Ісламу».

У відношенні цього хадісу Хайсумі сказав: «Передавачі хадісу гідні довіри». Як ми бачимо, друга частина хадісу пояснює зміст першої частини. Тому під «хто відступив від своєї релігії» мається на увазі «який впав у невір’я після Ісламу».

• Також ат-Табарані приводить у книзі «Аль-Кабір» від Муаза ібн Джабаля, що, відправляючи його в Ємен, Посланець Аллаха ﷺ сказав:

أَيُّمَا رَجُلٍ ارْتَدَّ عَنِ الإِسْلامِ فَادْعُهُ، فَإِنْ تَابَ، فَاقْبَلْ مِنْهُ، وَإِنْ لَمْ يَتُبْ، فَاضْرِبْ عُنُقَهُ

«Який би чоловік не відступив від Ісламу, то заклич його (до Ісламу), і якщо покається, то прийми від нього, а якщо ні, то відрубай йому голову».

Ібн Хаджар у книзі «Фатхуль-Барі» пише, що відправляючи Муаза в Ємен, Посланець Аллаха ﷺ сказав йому:

أَيُّمَا رَجُلٍ ارْتَدَّ عَنِ الْإِسْلَامِ فَادْعُهُ فَإِنْ عَادَ وَإِلَّا فَاضْرِبْ عُنُقَهُ وَأَيُّمَا امْرَأَةٍ ارْتَدَّتْ عَنِ الْإِسْلَامِ فَادْعُهَا فَإِنْ عَادَتْ وَإِلَّا فَاضْرِبْ عُنُقَهَا

«Який би чоловік не відступив від Ісламу, то заклич його (до Ісламу), і якщо повернеться, то залиш його, а якщо ні, то відрубай йому голову. І яка б жінка не відступила від Ісламу, то заклич її(до Ісламу), і якщо повернеться, то залиш її, а якщо ні, то відрубай їй голову».

Далі Ібн Хаджар говорить, що ланцюжок хадісу хороший (хасан).

Цілком очевидно, що у цьому хадісі мова йде про мусульманина, який зрікся від Ісламу.

5 — Отож,закони про віровідступництво не застосовуються до невірного, який перейшов в іншу релігію невір’я чи просто зрікся своєї релігії. Тому той, хто перейшов із іудаїзму у християнство або у будь-яку іншу релігію невір’я не крається за перехід із куфру у куфр. Також він не примушується Ісламу, якщо тільки сам не побажає прийняти релігію істини. Варто відзначити, що якщо ахлюль-кітаб (люди Писання, тобто іудей чи християнин) перейде в інше, аніж ці дві релігії, наприклад, у зороастризм, чи просто зречеться від своєї релігії, тоді мусульманам не дозволено їсти м’ясо заколотої ним тварини.

Окрім того, заборонено мусульманину одружуватись на тій, яка перейшла із іудаїзму чи християнства в іншу релігію невір’я. Причиною цього є те, що мусульмани можуть їсти м’ясо заколотої невірним тварини і одружуватись на невірній, тільки лише якщо мова йде про ахлюль-кітаб (іудеях і християнах). Таким чином,якщо людина залишає одну із цих двох релігій, тоді вона перестає бути ахлюль-кітаб. Всевишній Аллах говорить:

ٱلۡيَوۡمَ أُحِلَّ لَكُمُ ٱلطَّيِّبَٰتُۖ وَطَعَامُ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلۡكِتَٰبَ حِلّٞ لَّكُمۡ وَطَعَامُكُمۡ حِلّٞ لَّهُمۡۖ وَٱلۡمُحۡصَنَٰتُ مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنَٰتِ وَٱلۡمُحۡصَنَٰتُ مِنَ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلۡكِتَٰبَ مِن قَبۡلِكُمۡ إِذَآ ءَاتَيۡتُمُوهُنَّ أُجُورَهُنَّ مُحۡصِنِينَ غَيۡرَ مُسَٰفِحِينَ وَلَا مُتَّخِذِيٓ أَخۡدَان

«Сьогодні вам дозволена блага їжа. Їжа людей Писання також дозволена вам, а ваша їжа дозволена їм, а також вам дозволені цнотливі жінки із числа тих, хто увірував і цнотливі жінки із числа тих, кому Писання було даровано до вас, якщо ви виплатите їм винагороду (шлюбний дар), бажаючи зберегти цноту, не розпутствуючи і не беручи їх собі у подруги (5:5).  

6 — Саме таку думку ми прочитали. Також у цьому питанні є інші різноманітні думки, які Ви легко можете знайти у книгах по фікху.


Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
15 Рамадану 1440 р.х.
20.05.2019 гр.