Дорогий брате, вітаю Вас ісламським привітанням.
Ваше перше питання стосувалось взаємодії з паперовими грошима.
Відповідь:
У відношенні паперових грошей застосовується те ж саме, що і у відношенні золота і срібла, з точки зору лихварства (ріба) і хукмів про інші валюти. Причина цього полягає у тому, що у паперових грошах спостерігається той же іллят, що і з золотом і сріблом, а саме — їх функціональність бути мірою вартості і засобом платежу. Саме у відношенні таких валют застосовуються хукми про гроші.
Тому у відношенні купівлі-продажу речей (із категорії, де може виникнути лихварство) за паперові гроші застосовується хадіс про необхідність здійснювати повний розрахунок на місці, не відкладаючи частину оплати на потім.
Сама тема виглядає наступним чином:
1) Передається від Убади ібн ас-Саміта, що Посланець ﷺ сказав:
اَلذَّهَبُ بِالذَّهَبِ وَالْفِضَّةُ بِالْفِضَّةِ وَالْبُرُّ بِالْبُرِّ وَالشَّعِيرُ بِالشَّعِيرِ وَالتَّمْرُ بِالتَّمْرِ وَالْمِلْحُ بِالْمِلْحِ مِثْلًا بِمِثْلٍ سَوَاءً بِسَوَاءٍ يَدًا بِيَدٍ فَإِذَا اخْتَلَفَتْ هَذِهِ الْأَصْنَافُ فَبِيعُوا كَيْفَ شِئْتُمْ إِذَا كَانَ يَدًا بِيَدٍ
«Обмінювати золото на золото, срібло на срібло, пшеницю на пшеницю, ячмінь на ячмінь, фініки на фініки, і сіл на сіль треба у рівній кількості і з розрахунком на місці. Якщо види товару відрізняються, то купуйте так, як ви побажаєте, але з розрахунком на місці» (Бухарі, Муслім).
У тексті ясно говориться. що при обміні різного роду речей між собою можна обмінювати як завгодно, але при умові, що розрахунок буде здійснюватись на місці. Слово «види» прийшло у загальній формі, тому неможна нічого виключати із цього списку,якщо тільки хто-небудь не приведе окремого тексту, проте такого тексту не існує. Таким чином, існує хукм про дозволеність обміну: пшениці на ячмінь, або пшениці на золото,або ячменя на срібло, або фініків на соль, або фініків на золото, або солі на срібло і т.д.
І тут неважливо, наскільки може розходитись цінність обміну і ціна між ними, але при умові, що це буде здійснюватись з повним розрахунком на місці і що частина оплати не повинна залишатись на потім. Тому те, що стосується золота і срібла, також застосовується і у відношенні паперових грошей через наявність у них спільного ілляту (функціональності бути мірою вартості і засобом платежу).
2) Є виняток, коли згадані у хадісі категорії передаються у якості застави (ар-рахн). На це вказує хадіс:
اِشْتَرَى رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مِنْ يَهُودِيٍّ طَعَامًا بِنَسِيئَةٍ فَأَعْطَاهُ دِرْعًا لَهُ رَهْنًا
«Посланець Аллаха ﷺ купив у єврея їжу з відстрочкою, віддавши йому у якості застави свою кольчугу» (ан-Насаі).
Тобто Посланець ﷺ купив їжу у борг, але при цьому віддав заставу. Адже у той час на їжі, в основному, могло мати місце лихварство. Передається від Мамара ібн Абдуллаха: «Я чув, як Посланець Аллаха ﷺ говорив:
اَلطَّعَامُ بِالطَّعَامِ مِثْلًا بِمِثْلٍ
«Обмінюйте їжу на їжу у рівній кількості».
У той час нашою їжею був ячмінь» (Муслім).
Тому дозволяється покупати шість категорій продуктів, згаданих у хадісі (у зв’язку з якими може виникнути лихварство), у борг, якщо продавець буде мати на руках заставу, поки не буде оплачена вартість товару.
3) Низка факіхів дозволяє покупку шести категорій продуктів, згаданих у хадісі, у борг. Проте вони не мають вагомого доказу із Корану, Сунни, іджма сахабів або кияса. Навпаки, деякі із них сказали: «На цьому зійшлись вчені» (книга «Субулу ас-салам шархубулуг аль-марам мін аділлаті аль-ахкам»). Проте іджма вчених не вважається доказом у нас.
Як підсумок:
Більш переважною у даному питанні буде заборона на покупку шести категорій продуктів, згаданих у хадісі, у борг, без застави. Проте той, хто бажає їх придбати, але не може оплатити їх вартість, нехай візьме у борг грошей у кого-небудь і купить їх, але при повному розрахунку на місці.
Друге питання:
Чи дозволено мати пряму взаємодію з акціонерними компаніями або з магазинами, які закуповують у акціонерних компаній?
Відповідь:
Пряма взаємодія з акціонерними компаніями є забороненою. Причина цього полягає у тому, що угода з такими компаніями є батилем, в основі неправильним. Таким чином, акціонерна компанія не володіє повноваженнями укладати ту або іншу угоду. Що стосується аспекту, коли хтось купив у акціонерної компанії той або інший товар, а потім вирішив продати його іншим, то продаж буде дійсним для покупців. Що стосується гріха, то він ляже на того, хто купив у акціонерної компанії, бо харам не поширюється на дві угоди одночасно.
Третє питання:
Людина уклала контракт з державною компанією на поставку халяльної продукції, проте згодом вона перетворилась в акціонерну компанію. Звідси питання: чи дозволено продовжити контракт, чи необхідно розірвати його?
Відповідь:
Якщо угода перетворилась із сахіха (правильним) у батиль (в основі неправильним ), то взаємодія з компанією з цієї миті стає батилем (в основі неправильним). Тому той, хто уклав контракт з компанією, коли вона була державною, а потім перетворилась в акціонерну, повинен розірвати з нею контракт.
