від Абдур-Рахмана Алма
Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху.
Нехай Аллах воздасть Вам благом і дарує Вашими руками перемогу Ісламу і мусульманам.
У мене два питання: несення заклику є фардом кіфая чи фардом айн? Чи має несення заклику з групою той же характер, що і несення заклику в індивідуальному порядку?
Нехай благословить Вас Аллах!
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху.
1) Діяльність по встановленню Халіфату є фардом до тих пір, поки він не буде встановлений. Діяльність по відновленню ісламського образу життя є фардом до тих пір, поки він не буде відновлений. Така діяльність можлива лише з групою. Це означає, що бути частиною групи, яка веде діяльність по відновленню ісламського образу життя, є фардом. Проте даний фард є фардом кіфая, який лягає на плечі мусульманина, який досяг віку мукалляфа і є здатним до цьому. Відповідальність на ньому лежить до тих пір, поки не буде відновлений ісламський образ життя через встановлення Халіфату.
2) Що стосується питання: «Чому діяльність по встановленню Халіфату з групою є фардом?», — то на це вказують наступні слова Всевишнього:
وَلْتَكُن مِّنكُمْ أُمَّةٌ يَدْعُونَ إِلَى الْخَيْرِ وَيَأْمُرُونَ بِالْمَعْرُوفِ وَيَنْهَوْنَ عَنِ الْمُنكَرِ وَأُولَئِكَ هُمُ الْمُفْلِحُونَ
«Нехай серед вас буде група людей, який будуть закликати до добру, наказувати схвалюване і забороняти засуджуване. Саме вони виявляться тими, хто набув успіху» (3:104).
В книзі «Хізб ут-Тахрір» відносно цього аяту говориться: «В цьому аяті Всевишній Аллах наказує, щоб серед мусульман існувала згуртована група, яка робить дві дії:
1) закликала до добру (Ісламу);
2) наказувала схвалюване і забороняла засуджуване.
Хоча дане повеління про створення згуртованої групи виражене в формі вимоги, проте воно також містить каріну (посил), яка вказує на категоричність цього повеління. Тому діяльність, яка позначена даним аятом, є фардом для мусульман. Це підтверджується багато кількістю інших аятів і хадісів. Так Пророк Мухаммад ﷺ сказав:
وَالَّذِي نَفْسِي بِيَدِهِ لَتَأْمُرُنَّ بِالْمَعْرُوفِ وَلَتَنْهَوُنَّ عَنِ الْمُنْكَرِ أَوْ لَيُوشِكَنَّ اللَّهُ أَنْ يَبْعَثَ عَلَيْكُمْ عِقَابًا مِنْ عِنْدِهِ ثُمَّ لَتَدْعُنَّهُ فَلَا يَسْتَجِيبُ لَكُمْ
«Клянусь Тим, в Чиїй длані душа моя! Ви неодмінно будете наказувати схвалюване і забороняти засуджуване. В протилежному випадку ви ризикуєте тим, що Аллах нашле на вас покарання, після чого ви будете волати до Нього, але Він не відповість вам» (Ахмад). Цей хадіс служить каріною (посилом) на те, що вимога є категоричною, а його справа — ваджибом» (кінець цитати).
3) Що стосується питання: «Чому діяльність по встановленню Халіфату з групою є фардом кіфая?», — то причина цього полягає в тому, що в аяті використовується вираз «серед вас» (مِّنكُمْ), а він вказує на те, що даний фард відноситься до категорії кіфая. Інакше кажучи, нехай серед вас буде згуртування, яке закликає до добру (Ісламу). Слово «الْخَيْرِ» (добро) прийшло з визначеним артиклем «اَلْ», який вказує цілісність, тобто на повноцінний Іслам, найважливішою частиною якого є Ісламська Держава.
4) Визначення фарду кіфая було розкрито в наступних книгах:
а) В книзі «Ісламська особистість», 3 том, в темі «Ваджиб» говориться: «Що стосується фарду з точки зору його виконання, то він ділиться на дві категорії: фард айн і фард кіфая. З точки зору обов’язковості вони не відрізняються один від одного, оскільки на виконання кожного із них є рішуча вимога (таляб джазім). Єдина їх відмінність полягає в тому, що виконання фарду айн вимагається від кожного мусульманина окремо, а виконання фарду кіфая вимагається від усіх мусульман. Тому, якщо достатня кількість мусульман виконала фард кіфая, то він вважається виконаним, і тут не важливо, чи усі мусульмани брали участь в виконанні цього фарду, чи це зробила якась їх частина. Якщо ж кількості людей не вистачає для реалізації фарду кіфая, то виконання цього фарду залишається обов’язковим для кожного мусульманина, і так буде до тих пір, поки не буде виконаний цей фард» (кінець цитати).
б) В книзі «Ісламська особистість», 2 том, в темі «Халіфат» говориться: «Обрання халіфа, який буде встановлювати закони Ісламу і вести ісламський заклик, обов’язкове для усіх мусульман — це питання, яке не викликає сумнівів через незаперечність свого походження в достовірних текстах Шаріату. Більше того, це — фард, оскільки встановлення правління Ісламу і захист цілісності мусульман є обов’язком, покладеним Аллахом на мусульман. Проте даний фард відноситься до категорії кіфая, тобто якщо частина мусульман виконала його, то він вважається виконаним, а отож, відповідальність знімається з решти інших. Якщо ж частина мусульман не змогла виконати його, навіть якщо вони вживають усі необхідні заходи заради здійснення даного фарду, то відповідальність залишається на усіх мусульманах. Це означає, що виконання фарду кіфая залишається на плечах усіх мусульман, і так буде тривати,поки мусульмани залишаються без халіфа» (кінець цитати).
в) В книзі «Ісламська думка» в темі «Фард кіфая — фард для усіх мусульман» говориться: «Фард — це звернення Законодавця, яке пов’язане з рішучою вимогою (таляб джазім) виконати ту чи іншу справу. Наприклад, Аллах говорить:
وَأَقِيمُوا الصَّلاةَ
«Робіть намаз» (2:43),
انفِرُوا خِفَافًا وَثِقَالًا وَجَاهِدُوا بِأَمْوَالِكُمْ وَأَنفُسِكُمْ فِي سَبِيلِ اللَّهِ
«Виступайте в похід, легко вам це буде чи обтяжливо, і бийтесь на шляху Аллаха своїм майном і своїми душами» (9:41).
Або слова Посланця ﷺ:
إِنَّمَا جُعِلَ الْإِمَامُ لِيُؤْتَمَّ بِهِ
«Імам призначається для того, щоб [під час намазу] інші слідували за ним» (Бухарі),
وَمَنْ مَاتَ وَلَيْسَ فِي عُنُقِهِ بَيْعَةٌ مَاتَ مِيتَةً جَاهِلِيَّةً
«і той, хто помер, не маючи [можливості дати] присягу, той помер смертю часів джахілії». Усі тексти є зверненням Законодавця, яке пов’язане з рішучою вимогою (таляб джазім) виконати справу. Чинником, який зробив вимогою рішучою, виступила каріна (посил), яка має зв’язок з вимогою. Отож, виконання цієї вимоги стає ваджібом <…> Таким чином, буде помилково говорити, що фард кіфая — це фард, за виконання якого якщо беруться одні, т з інших спадає відповідальність. Навпаки, фард кіфая — це такий фард, виконання якого якщо буде доведено до кінця одними, то знімається відповідальність з решти інших. Це означає, що зняття відповідальності за виконання фарду кіфая залежать від реальності, оскільки якщо вимагаєма діяльність виконана, то фард вважається виконаним. Такою є реальність фарду кіфая і вона однакова з реальністю фарду айн» (кінець цитати).
22 Мухаррама 1443 р.х.
30.08.2021р.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хиб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»
