Від Bahaa Alden Torman
Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху. Ми просимо Аллаха, щоб Він обдарував Вас здоров’ям і благополуччям. Моє питання стосується привітання християн та інших невірних з їх святами, а також участі в цих святах. Річчю, яка спонукала мене поставити це питання, стала відповідь шейха Такиюддіна Набхані, в якій говориться про дозволеність подібного. Прошу Вас роз’яснити цей аспект.
Відповідь:
Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху! Раніше ми вже відповідали на подібне питання. Наведу Вам цитати звідти:
«Дорогий брате! Ва алейкум ассалям ва рахматуллахі ва баракятуху! Що стосується Вашого питання про привітання ахлю ль-кітаб (людей Писання) з їх святами, то, перш ніж відповідати, я хотів би згадати Вам деякі попередні публікації:
«1) 30.01.1970 була дана наступна відповідь:
«Питання:
Який хукм про відвідування християн, коли у них радісні події, або свята, або коли вони хворіють? А також який хукм участі (іти) в їх похоронній процесії? Що треба робити мусульманину, коли він відвідує ахлю ль-кітаб? І як усе це пов’язано з благородним хадісом:
لَا تَبْدَءُوا الْيَهُودَ وَالنَّصَارَى بِالسَّلَامِ
«Не вітайте іудеїв і християн першими…»?
Відповідь:
Було підтверджено, що Посланець Аллаха ﷺ відвідував хворого єврея, вставав, коли поруч з ним проносили погребальні носилки з померлим євреєм, заповідав добре обходитись з зімміями. Усі ці та до них подібні тексти свідчать про дозволеність:
— відвідувати християн, коли у них радісні події, свята, коли вони хворіють,
— брати участь (іти) в їх похоронній процесії,
— виражати їм співчуття, і т.д.
Що стосується хадісу про відсутність привітання першим іудеїв і християн, то це стосується випадку, коли Ви зустрічаєте їх на своєму шляху. Але сам текст стосується тільки привітання, тобто не поширюється на інші речі» (кінець цитати).
2) 17.07.1976 була дана наступна відповідь:
«Питання:
Чи можна вітати християн і іудеїв, коли у них радісні події?
Відповідь:
Дозволено вітати християн, оскільки це — прояв доброти, що є дозволеним» (кінець цитати).
3) 16.01.2010 була дана наступна відповідь:
«Питання:
Чи дозволено вітати ахлю ль-кітаб (людей Писання) з їх святами? І якщо на їх привітання ми відповімо словами «І вам», то як нібито ми провели аналогію з хадісом, де говориться, що на їх привітання (ассаляму алейкум) треба відповідати «Ва алейкум» («І вам») <…>.
Відповідь:
<…> Усе обстоїть інакше. Адже згадане в хадісі є відповіддю на їх слова «ас-саму алейкум». Слово «ас-саму» означає смерть. Передається від Аіші:
دَخَلَ رَهْطٌ مِنْ الْيَهُودِ عَلَى رَسُولِ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالُوا السَّامُ عَلَيْكُمْ قَالَتْ عَائِشَةُ فَفَهِمْتُهَا فَقُلْتُ وَعَلَيْكُمْ السَّامُ وَاللَّعْنَةُ قَالَتْ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ مَهْلاً يَا عَائِشَةُ إِنَّ اللَّهَ يُحِبُّ الرِّفْقَ فِي الْأَمْرِ كُلِّهِ فَقُلْتُ يَا رَسُولَ اللَّهِ أَوَلَمْ تَسْمَعْ مَا قَالُوا قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَدْ قُلْتُ وَعَلَيْكُمْ
«Група іудеїв підійшла до Посланцю Аллаха ﷺ і сказала: «Ас-Саму алейкум» («Смерть вам»). І я зрозуміла значення цих слів, тому відповіла їм так: «І вам смерть і прокляття», — на що Посланець Аллаха ﷺ сказав: «Зачекай, о, Аіша! Аллах любить співчуття в усьому». Тоді я сказала: «О, Посланець Аллаха! Хіба ти не чув, що вони сказали?», — на що він ﷺ сказав: «Я вже сказав [їм у відповідь] «алейкум» («І вам»)» (навели Бухарі і Муслім).
В іншій версії Мусліма від Абдуллаха ібн Умара говориться: «Посланець Аллаха ﷺ сказав:
إِنَّ الْيَهُودَ إِذَا سَلَّمُوا عَلَيْكُمْ يَقُولُ أَحَدُهُمُ السَّامُ عَلَيْكُمْ فَقُلْ عَلَيْكَ
«Коли євреї вітають вас, то деякі із них говорять: «Ас-Саму алейкум» («Смерть вам»). На що тобі [у відповідь] треба сказати: «Алейкум» («І тобі!»)». Як ви бачите, подібна відповідь («алейкум») була на слова іудеїв: «Ас-Саму алейкум» («Смерть вам»).
Але якщо ахлю ль-кітаб, вітаючи нас, говорять добрі слова, то ми приймаємо їх. Наприклад, якщо вони говорять: «З благословенним святом вас!». На такі слова ми відповідаємо їм благою і правильною відповіддю,як, наприклад, «дякую за ваше побажання!», «ласкаво просимо!» і т.п. відповіді, які не суперечать Шаріату» (кінець цитати).
Із усього згаданого стає зрозумілим наступне:
1. Дозволено відати ахлю зімма з їх святами, говорячи їм добрі слова, які не суперечать Шаріату. Але при цьому ми не повинні вихваляти їх свята, тобто ми не повинні говорити їм: «З благословенним святом вас!», — і т.п. слова.
2. Проте це можна застосувати лише до тих, в яких втілились наступні умови:
а) Вони повинні бути із числа ахлю зімма, які проживають в мусульманському оточенні в країнах мусульман, і на них поширюється договір про зімміїв,про те, що вони не повинні вчиняти віроломно у відношенні мусульман…
б) Вони не повинні воювати проти нас через релігійні спонукання, вони не повинні допомагати в нашому вигнанні із наших земель, як про це згадується в 8 аяті 60 сури.
⁕ Доказом того, що вони повинні бути із числа ахлю зімма, служить перша відповідь від 30.01.1970, яку ми навели на самому початку: «Було підтверджено, що Посланець Аллаха ﷺ відвідував хворого єврея, вставав, коли поруч з ним проносили погребальні носилки з померлим євреєм, заповідав добре обходитись з зіммями. Усі ці та до них подібні тексти свідчать про дозволеність:
— відвідувати християн, коли у них радісні події, свята, коли вони хворіють,
— брати участь (іти) в їх похоронній процесії,
— виражати їм співчуття, і т.д.» (кінець цитати).
Це підтверджує те, що, ймовірніше усього, тут мова йде про ахлю зімма, оскільки саме вони проживали серед мусульман і знаходились під їх захистом. Більше того, Посланець Аллаха ﷺ заповідав добре обходитись з зімміями, саме поховання іудея проходило в суспільстві мусульман, а хворий єврей, якого відвідав Посланець ﷺ, до цього прислуговував йому ﷺ. Передається від Анаса ібн Маліка:
أَنَّ غُلَاماً مِنَ الْيَهُودِ كَانَ يَخدُمُ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَمَرِضَ فَأَتَاهُ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ يَعُودُهُ فَقَعَدَ عِندَ رَأْسِهِ فَقَالَ أَسْلِمْ فَنَظَرَ إِلَى أَبِيهِ وَهُوَ عِندَ رَأْسِهِ فَقَالَ لَهُ أَطِعْ أَبَا الْقَاسِمِ فَأَسْلَمَ فَخَرَجَ النَّبِيُّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَهُوَ يَقُولُ الْحَمْدُ لِلَّهِ الَّذِي أَنْقَذَهُ مِنَ النَّارِ
«Коли один хлопчик-іудей, який прислуговував Пророку ﷺ, захворів, то він ﷺ прийшов навідати хлопчика. [Увійшовши до нього] Пророк ﷺ сів біля його узголів’я і сказав: «Прийми Іслам!». Хлопчик поглянув на свого батька, який також знаходився біля його голови. Батько сказав йому: «Підкорись Абу аль-Касіму!». І тоді хлопчик прийняв Іслам. Посланець Аллаха ﷺ, вийшов від нього зі словами: «Хвала Аллаху, Який через мене врятував його від Вогню!». Усе це вказує на те, що у відповіді мова йшла про ахлю ль-кітаб із числа зімміїв.
⁕ Доказом того, що вони не повинні воювати проти нас через релігійні спонукання і не повинні допомагати в нашому вигнанні із наших земель, служать слова Всевишнього:
لَّا يَنۡهَىٰكُمُ ٱللَّهُ عَنِ ٱلَّذِينَ لَمۡ يُقَٰتِلُوكُمۡ فِي ٱلدِّينِ وَلَمۡ يُخۡرِجُوكُم مِّن دِيَٰرِكُمۡ أَن تَبَرُّوهُمۡ وَتُقۡسِطُوٓاْ إِلَيۡهِمۡۚ إِنَّ ٱللَّهَ يُحِبُّ ٱلۡمُقۡسِطِينَ ٨ إِنَّمَا يَنۡهَىٰكُمُ ٱللَّهُ عَنِ ٱلَّذِينَ قَٰتَلُوكُمۡ فِي ٱلدِّينِ وَأَخۡرَجُوكُم مِّن دِيَٰرِكُمۡ وَظَٰهَرُواْ عَلَىٰٓ إِخۡرَاجِكُمۡ أَن تَوَلَّوۡهُمۡۚ وَمَن يَتَوَلَّهُمۡ فَأُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلظَّٰلِمُونَ
«Аллах не забороняє вам бути добрими і справедливими з тими, які не бились з вами через релігію і не виганяли вас із ваших осель. Воістину, Аллах любить неупереджених. Аллах забороняє вам дружити тільки з тими, які бились з вами через релігію, виганяли вас із ваших осель і сприяли вашому вигнанню. А ті, які беруть їх собі в друзі, є беззаконниками» (60:8,9).
Відносно причини ниспослання цього аяту Ібн Касір писав: «Аллах не забороняє вам бути добрими і справедливими з тими, які не бились з вами через релігію і не виганяли вас із ваших осель», тобто не забороняє вам робити добро і бути справедливими у відношенні тих невіруючих, які не бились з вами через релігію, як. Наприклад, жінки і слабкі <…> Ахмад сказав: «Нам розповів Арім: «Нам розповів Абдуллах ібн аль-Мубарак: «Нам розповів Мусъаб ібн Сабіт: «Нам розповів Амір ібн Абдуллах ібн аз-Зубайр від свого батька:
قَدِمَتْ قُتَيْلَةُ عَلَى ابْنَتِهَا أَسْمَاءَ ابْنَةِ أَبِي بَكْرٍ بِهَدَايَا ضِبَابٍ وَأَقِطٍ وَسَمْنٍ وَهِيَ مُشْرِكَةٌ فَأَبَتْ أَسْمَاءُ أَنْ تَقْبَلَ هَدِيَّتَهَا وَتُدْخِلَهَا بَيْتَهَا فَسَأَلَتْ عَائِشَةُ النَّبِيَّ صَلَّى اللَّهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَأَنْزَلَ اللَّهُ عَزَّ وَجَلَّ ﴿لَا يَنْهَاكُمُ اللَّهُ عَنِ الَّذِينَ لَمْ يُقَاتِلُوكُمْ فِي الدِّينِ﴾ إِلَى آخِرِ الْآيَةِ فَأَمَرَهَا أَنْ تَقْبَلَ هَدِيَّتَهَا وَأَنْ تُدْخِلَهَا بَيْتَهَا
«Кутайля прийшла до своєї доньки Асми, доньці Абу Бакра, і принесла з собою подарунки у виді сінаба 1, сиру і масла. Кутайля була многобожницею, тому Асма відмовилась прийняти її дари і пускати її в свій дім. Аіша спитала про це у Пророка ﷺ, і тоді Аллах ниспослав аят: «Аллах не забороняє вам бути добрими і справедливими з тими, які не бились з вами через релігію...», — і до кінця аяту. Потім Пророк ﷺ велів Асмі прийняти дар матері і дозволити їй увійти дім» <…> «Аллах забороняє вам дружити тільки з тими, які бились з вами через релігію, виганяли вас із ваших осель і сприяли вашому вигнанню», тобто Він заборонив дружбу з тими, хто ворогує проти вас, б’ється з вами, виганяє вас із домів, сприяє в вашому вигнанні; Він не тільки заборонив вам дружити з ними, але і велів ворогувати з ними. Далі Аллах підтверджує загрозу на адресу тих, хто обрав їх друзями: «А ті, які беруть їх собі в друзі, є беззаконниками».
يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا لَا تَتَّخِذُوا الْيَهُودَ وَالنَّصَارَى أَوْلِيَاءَ بَعْضُهُمْ أَوْلِيَاءُ بَعْضٍ وَمَن يَتَوَلَّهُم مِّنكُمْ فَإِنَّهُ مِنْهُمْ إِنَّ اللَّهَ لَا يَهْدِي الْقَوْمَ الظَّالِمِينَ
«О, ті, які увірували! Не вважайте іудеїв і християн своїми помічниками і друзями, оскільки вони допомагають один одному. Якщо ж хтось із вас вважає їх своїми помічниками і друзями, то він сам є одним із них. Воістину, Аллах не веде прямим шляхом несправедливих людей» (5:51)»
(кінець цитати).
Отож, дозволено вітати ахлю зімма з їх святами, але такими словами, які не суперечать Шаріату. Також дозволено вітати і не ахлю зімма, тобто інших невірних, словами, що не суперечать Шаріату. Привітання невірних — це прояв доброти, але при умові, що до них можна застосувати наступний аят:
لَّا يَنۡهَىٰكُمُ ٱللَّهُ عَنِ ٱلَّذِينَ لَمۡ يُقَٰتِلُوكُمۡ فِي ٱلدِّينِ وَلَمۡ يُخۡرِجُوكُم مِّن دِيَٰرِكُمۡ أَن تَبَرُّوهُمۡ وَتُقۡسِطُوٓاْ إِلَيۡهِمۡۚ إِنَّ ٱللَّهَ يُحِبُّ ٱلۡمُقۡسِطِينَ
«Аллах не забороняє вам бути добрими і справедливими з тими, які не бились з вами через вашу релігію і не виганяли вас із ваших осель. Воістину, Аллах любить неупереджених» (60:8).
Але таких невірних у справжній час дуже мало.
Сподіваюсь, цього роз’яснення буде досить, але Аллах знає краще, адже Він — Мудрий і Всезнаючий.
10 Джумада аль-ахіра 1443 р.х.
13.01.2022 г.
Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»
__________________
1. Їжа, приготована із гірчиці і ізюму.
