Правила об’єднання намазу взимку

Відповіді Аміра
Друкарня

(Відповідь на питання Яхьі Валіда Джунайні)

Питання: Ассаляму алейкум ва рахматуллахі ва баракятуху!

Дорогий шейх, прошу Вас роз’яснити правила об’єднання намазу взимку. Чи може холод при відсутності сильного вітру бути причиною об’єднання? Чи можна об’єднувати намаз, якщо дощ вже припинився?

Відповідь: Як відомо, ми не приймаємо табанні у питаннях ібадату, якщо тільки вони не пов’язані з єдністю Умми і тому подібним, і, звичайно ж, при наявності шаріатських причин, наприклад, з питання свята чи закяту. Але у відповідь на Ваше питання я наведу фрагмент із книги «Закони намазу», опублікованої на ресурсах Хізб ут-Тахрір під авторством Алі Рагіба. Книга не прийнята табанні,але вона містить вагомі докази в темі «Об’єднання намазів»:

Дозволено об’єднувати салят-уз-Зухр з салят-уль-Аср, а також салят-уль-Магріб з салят-уль-Іша в дорозі, коли скорочуються намази. Не дозволено об’єднувати салят-уль-Аср з салят-уль-Магріб; салят-уль-Іша з салят-ус-Субх; салят-ус-Субх з салят-уз-Зухр, згідно наступному переказу Ібн Умара:

كَانَ رَسُولُ اللهِ ﷺ إِذَا جَدَّ بِهِ السَّيْرُ جَمَعَ بَيْنَ الْمَغْرِبِ وَالْعِشَاءِ

«Посланець Аллаха об’єднував аль-Магріб з аль-Іша намазами, коли квапився в дорозі».

Передав Анас про те, що:

كَانَ يَجْمَعُ بَيْنَ الظُّهْرِ وَالْعَصْرِ

«Пророк об’єднував аз-Зухр з аль-Аср намазом».

Від Пророка ﷺ немає інших повідомлень, що він об’єднував якось по-іншому, аніж в цих двох положеннях, це аз-Зухр з аль-Асром і аль-Магріб з аль-Іша. Ниспослані обряди поклоніння обмежуються тим, що передано в шаріатських текстах. Не дозволено об’єднувати інші намази окрім тих, про які передано в цих текстах. Дозволяється об’єднувати аз-Зухр з аль-Асром і аль-Магріб з аль-Іша, здійснюючи в перший час і відкладаючи на другий. Дозволяється об’єднання як під час першого, так і під час другого намазів. Тим не менш, якщо чоловік досягне місця перебування під час першого намазу, то краще об’єднати два намази у перший час, тобто другий намаз зробити під час першого намазу . Якщо ж чоловік усе іще перебуває у дорозі, то краще перенести перший намаз на час другого, об’єднуючи їх між собою. Передано від Ібн Аббаса:

أَلاَ أُخْبِرُكُمْ عَنْ صَلاَةِ رَسُول اللَّهِ ﷺ؟ إِذَا زَالَتِ الشَّمْسُ وَهُوَ فِي الْمَنْزِل قَدَّمَ الْعَصْرَ إِلَى وَقْتِ الظُّهْرِ وَيَجْمَعُ بَيْنَهُمَا فِي الزَّوَال، وَإِذَا سَافَرَ قَبْل الزَّوَال أَخَّرَ الظُّهْرَ إِلَى وَقْتِ الْعَصْرِ ثُمَّ جَمَعَ بَيْنَهُمَا فِي وَقْتِ الْعَصْرِ

«Чи не повідомити вам про намаз Посланця Аллаха ?! Коли сонце відхилялось від зеніту, а він (вирушаючи у дорогу) перебував в домі, то він робив салят-уль-Аср під час салят-уз-Зухр і об’єднував їх у полудень. Якщо ж він виходив у дорогу до полудня, то переносив салят-уз-Зухр на час салят-уль-Аср і об’єднував їх під час салят-уль-Аср».

Необхідно взяти намір на об’єднання з приходом початку першого намазу і дотримуватись безперервності їх здійснення під час першого намазу. Якщо чоловік об’єднав намази в першому часі і прибув на місце свого проживання до приходу часу другого намазу, то якщо він вже зробив їх, то об’єднання намазів вважається дійсним. В протилежному випадку, якщо він не мав наміру об’єднувати, то тільки той намаз буде дійним, який він зробив.

Об’єднання намазів підтверджується достовірними хадісами. Від Анаса передається, що:

كَانَ رَسُولُ اللهِ ﷺ إِذَا ارْتَحَلَ قَبْلَ أَنْ تَزِيغَ الشَّمْسُ أَخَّرَ الظُّهْرَ إِلَى وَقْتِ الْعَصْرِ، ثُمَّ نَزَلَ فَجَمَعَ بَيْنَهُمَا، فَإِنْ زَاغَتِ الشَّمْسُ قَبْلَ أَنْ يَرْتَحِلَ صَلَّى الظُّهْرَ ثُمَّ رَكِبَ

«Посланець Аллаха , коли виходив у дорогу до того, як сонце відхилялось від зеніту, то він переносив аз-Зухр на час аль-Аср, потім зупинявся і об’єднував їх. Коли виходив в дорогу після відхилення сонця від зеніту, то робив аз-Зухр, потім вирушав».

Від Анаса передається, що Пророк ﷺ:

أَنَّهُ إِذَا عَجِلَ عَلَيْهِ السَّفَرُ يُؤَخِّرُ الظُّهْرَ إِلَى أَوَّلِ وَقْتِ الْعَصْرِ فَيَجْمَعُ بَيْنَهُمَا، وَيُؤَخِّرُ الْمَغْرِبَ حَتَّى يَجْمَعَ بَيْنَهَا وَبَيْنَ الْعِشَاءِ حِينَ يَغِيبُ الشَّفَقُ

«Коли квапився вирушати в дорогу, він переносив аз-Зухр на час аль-Асра і переносив аль-Магріб на час салят-уль-Іша, об’єднуючи їх між собою, поки не зникала червона полоса заходу».

Від Муаза передається, що Посланець Аллаха ﷺ:

كَانَ فِي غَزْوَةِ تَبُوكَ إِذَا زَاغَتِ الشَّمْسُ قَبْلَ أَنْ يَرْتَحِلَ جَمَعَ بَيْنَ الظُّهْرِ وَالْعَصْرِ، وَإِنِ ارْتَحَلَ قَبْلَ أَنْ تَزِيغَ الشَّمْسُ أَخَّرَ الظُّهْرَ حَتَّى يَنْزِلَ لِلْعَصْرِ، وَفِي الْمَغْرِبِ مِثْلُ ذَلِكَ؛ إِنْ غَابَتِ الشَّمْسُ قَبْلَ أَنْ يَرْتَحِلَ جَمَعَ بَيْنَ الْمَغْرِبِ وَالْعِشَاءِ، وَإِنِ ارْتَحَلَ قَبْلَ أَنْ تَغِيبَ الشَّمْسُ أَخَّرَ الْمَغْرِبَ حَتَّى يَنْزِلَ لِلْعِشَاءِ ثُمَّ جَمَعَ بَيْنَهُمَا

«Під час битви при Табуку, коли наступав полудень, а він іще не виходив в дорогу, то він об’єднував аз-Зухр з аль-Аср намазами. А якщо він виходив до приходу полудня, тоді відкладав аз-Зухр, поки не наступав час аль-Аср намазу. І аль-Магріб намаз подібно цьому: якщо сонце сідало до того, як Пророк виходив, то він об’єднував аль-Магріб з аль-Іша, а якщо він вирушав у дорогу до заходу сонця, тоді він переносив аль-Магріб, поки не наступав час аль-Іша, і об’єднував намази на час аль-Іша».

Усі ці хадіси — достовірні. Вони ясно свідчать про дозволеність об’єднання аз-Зухру з аль-Асром, у перший час і у другий відповідно, а також об’єднання аль-Магрібу з аль-Іша, в перший час і у другий.

<…>

Об’єднання можливе в день Арафа; в ніч Муздаліфа; в дорозі (сафар), відповідним умовам скорочення; і в дощовий день. Що стосується Арафата і Муздаліфи, то Пророк ﷺ об’єднував в день Арафа і Муздаліфа. Що стосується шляху, то хадіси, які вказують на об’єднання намазів при відсутності дощу, підтверджуються лише для подорожнього. Це видно із текстів численних хадісів. В хадісах наводиться: «...коли квапився в дорозі», «...коли вийшов в дорогу», «...коли квапився вирушати в дорогу», — та інші варіанти, які вказують на дорогу. Деякі перекази ясно вказують на скорочення (каср) в дорозі. В хадісі Ібн Аббаса наводиться:

كَانَ رَسُولُ اللَّهِ ﷺ يَجْمَعُ في السَّفَرِ بَيْنَ صَلَاةِ الظُّهْرِ والعَصْرِ إِذَا كَانَ عَلَى ظَهْرِ سَيْرٍ، ويَجْمَعُ بَيْنَ المَغْرِبِ والعِشَاءَ

«Посланець Аллаха об’єднував салят-уз-Зухр з салят-уль-Аср, будучи в дорозі, і об’єднував салят-уль-Магріб і салят-уль-Іша».

Також від Ібн Аббаса передається, що коли Посланець Аллаха ﷺ:

كَانَ إِذَا زَاغَتْ الشَّمْسُ فِي مَنْزِلِهِ جَمَعَ بَيْنَ الظُّهْرِ وَالْعَصْرِ قَبْلَ أَنْ يَرْكَبَ، وَإِذَا لَمْ تَزِغْ لَهُ فِي مَنْزِلِهِ سَارَ حَتَّى إِذَا حَانَتْ الْعَصْرُ نَزَلَ فَجَمَعَ بَيْنَ الظُّهْرِ وَالْعَصْرِ، وَإِذَا حَانَتْ الْمَغْرِبُ فِي مَنْزِلِهِ جَمَعَ بَيْنَهَا وَبَيْنَ الْعِشَاءِ، وَإِذَا لَمْ تَحِنْ فِي مَنْزِلِهِ رَكِبَ حَتَّى إِذَا حَانَتْ الْعِشَاءُ نَزَلَ فَجَمَعَ بَيْنَهُمَا

«Був у дорозі, і сонце відхилялось від зеніту, у той час як він знаходився на своєму привалі, він об’єднував салят-уз-Зухр з салят-уль-Аср перед тим, як осідлати коня. Якщо ж сонце іще не відхилялось від зеніту, а він знаходився на місці свого привалу, то він виходив у дорогу і йшов до приходу аль-Асра. Потім він зупинявся і об’єднував два намази. Якщо приходив час аль-Магріб, і він перебував на місці свого привалу, він об’єднував салят-уль-Магріб з салят-уль-Іша. Якщо ж не приходив час аль-Магрібу, коли він іще залишався на місці свого привалу, то він сідлав коня і вирушав у дорогу, поки не приходив час аль-Іша. Потім він зупинявся і об’єднував обидва намази».

В усіх цих хадісах об’єднання обмежується подорожжю (сафар). Під подорожжю тут мається на увазі шлях, при якому дозволено скорочувати намаз. Оскільки артикль «аль» перед словом «сафар» служить ознакою конкретизації, тобто конкретна подорож, визначена Шаріатом, при якій скорочуються намази.

Що стосується об’єднання з причини дощу, то це згідно повідомленню Абу Салами ібн Абдуррахмана, який сказав:

إِنَّ مِنَ السُّنَّةِ إِذَا كَانَ يَوْمٌ مَطِيرٌ أَنْ يُجْمَعَ بَيْنَ الْمَغْرِبِ وَالْعِشَاءِ

«Із Сунни є об’єднання аль-Магріба з аль-Іша в дощовий день».

Цей хадіс передає аль-Асрам. Словосполучення «із Сунни», яке наводиться в хадісі, означає із Сунни Посланця Аллаха ﷺ, що вказує на те, що це хадіс. Сказав Хішам ібн Урва: «Я бачив, як Абан ібн Усман об’єднував в дощову ніч аль-Магріб з аль-Іша, і з ним молились Урва ібн аз-Зубайр, Абу Саламаі Абдуррахман і Абу Бакр ібн Абдуррахман. Вони не засудили його, і ніхто в їх час не заперечив йому, і це стало одностайністю», — передав аль-Асрам. Повідомляється від Ібн Умара:

أنَّ النبىَّ ﷺ جَمَع في المَدِينَةِ بينَ الظُّهْرِ والعَصْرِ فِي المَطرَ

«Що Пророк об’єднував в Медині аз-Зухр з аль-Асром під час дощу».

Передається від Джабіра ібн Зайда, від Ібн Аббаса, що він розповів:

أَنَّ النَّبِيَّ ﷺ صَلَّى بِالْمَدِينَةِ سَبْعاً وَثَمَانِياً الظُّهْرَ وَالْعَصْرَ وَالْمَغْرِبَ وَالْعِشَاءَ فَقَالَ أَيُّوبُ لَعَلَّهُ فِي لَيْلَةٍ مَطِيرَةٍ قَالَ عَسَى

«Що Пророк зробив намаз по сім і вісім ракятів. Аз-Зухр з аль-Аср і аль-Магріб заль-Іша. І Абу Айюб сказав: «Можливо, це було у дощову ніч», — і Джабір сказав: «Мабуть», — хадіс передає Бухарі.

В цьому хадісі Абу Айюб ас-Сухтані сказав Джабіру ібн Зайду і він же — Абу Шасу: «Можливо, це об’єднання в дощову ніч», — і той відповів йому: «Мабуть. Так і є, як ти сказав». Також про ймовірність дощу сказав Малік після того, як вивів цей хадіс. Усі ці докази вказують на одностайну згоду про дозволеність об’єднання намазів з причини дощу, в перший час намазів чи в другий. Під дощем мається на увазі усе те, що називається дощем. Це те, що мочить одяг, незважаючи на наявність чи відсутність незручностей. Передано, що Пророк ﷺ об’єднував намази при дощі, у той час як між його кімнатою і мечеттю не було перешкод. Також це відбувалось, незважаючи на те, чи об’єднував він в мечеті чи вдома, чи йшов дощ перед вступом в намаз чи ні. Оскільки хадіс не зробив незручність мотивом об’єднання, то необхідно обмежитись тим, що наводиться в божественному Одкровенні, адже відносно умови об’єднання в мечеті чи інших умов немає шаріатських текстів, вказуючи на це. Більше того, підтверджується, що Посланець Аллаха ﷺ:

كَانَ يَجْمَعُ فِي بُيُوتِ أَزْوَاجِهِ إلَى الْمَسْجِدِ

«Об’єднував намази в домах своїх дружин біля мечеті».

Також в хадісі говориться «в дощовий день», «в дощ», «в дощову ніч». Виходячи із цього, стає ясно, що достатнім є, щоб під час намазів була дощова погода, а не те, щоб дощ йшов саме при здійсненні намазу, тому що причиною об’єднання, тобто поважною причиною (рухса), що дозволяє повне об’єднання, подібно виходу у дорогу, є дощова погода. Коли з’явиться ця причина, тобто піде дощ, то дозволяється в абсолютній формі об’єднувати, однаково, чи є незручності у зв’язку з дощем, чи вони відсутні, в мечеті чи за її межами.

Не дозволяється об’єднувати намаз, окрім Арафа і Муздаліфа, подорожі і дощу. Недоречно проводити з вищезгаданими причинами аналогію під приводом незручностей, коли відсутній мотив об’єднання. Незручність не є шаріатським мотивом в текстах, і проводити аналогію без мотиву неприпустимо. Не говорячи вже про те, що обряди поклоніння не мотивуються і не підлягають аналогії.

 

Ата ібн Халіль Абу ар-Рашта
23 Рабі ус-сані 1444 р.х.
17.11.2022 р.

Низка відповідей вченого Ати ібн Халіля Абу ар-Рашти, аміра Хізб ут-Тахрір, на питання, задані на його сторінці в «Фейсбук» на тему «Фікх»