Проблеми в економіці Китаю

Державне телебачення також цитує слова  Сі Цзіньпіня: «реформи є способом рішення нинішніх проблем Китаю…». Це було сказано на завершення зустрічі китайського керівництва, яка відбулася о суботі 11.09.2013 та тривала чотири дні. Ця зустріч пройшла після того, як 6 листопада 2013 року відбулося сім вибухів в одній із регіональних штаб-квартир Комуністичної партії Китаю, яка є правлячою партією Китаю. Це було після того, як за тиждень до цього відбулося зіткнення автомобілю з групою пішоходів, і автомобіль згорів, на вулиці біля площі Тяньаньмень, це велика громадська площа у Пекіні, яка є символічним серцем китайської столиці. Виникає питання: ми чули, що китайська економіка на піку розвитку, тоді що це означає зібрання китайського керівництва для рішення проблем в економіці? І потім чи є який-небудь зв’язок між вибухами та зібрання китайських чиновників, для обговорення економічних питань?    

Нехай винагородить тебе Аллах найкращим.

Відповідь:

1- Так, зв’язок між цими подіями існує, хоча Китай, як зазвичай, поквапився сказати: «уряд осипав звинуваченням тих, кого називає ісламськими екстремістами». Для того, щоб відволікти увагу від провалів економічної ситуації, що штовхає китайський народ, особливо у сільській місцевості та у центрі країни, до нещасть та страждань, і також штовхає до бурних протестів, щоб притягти увагу держави до економічних страждань.
 
2- Ці події є невід’ємною частиною тенденції, які показують, що Китай стикається з деякими глибокими внутрішніми проблемами, які вплинуть на управління зовнішньою політикою за кордоном. Китай мав справу у 2005 році з 87 000 випадків соціальних хвилювань, у тому числі суспільні безлади, демонстрації та громадянські безлади. У 2010 році Китай пережив 180 000 протестів, безладів та інших масових інцидентів, тобто протести підсилюються…

3- Вільні економічні зони Китаю, які є ключовим елементом швидкого росту у Китаї, були утворені усі на східному узбережжі Китаю, і усі виробничі погружаються на суда та експортуються по світу. У результаті, прибережні райони пов’язані з світовою економікою та мають найбільш швидкий ріст у Китаї, що призвело до появи нового покоління  еліти, і усе це за рахунок решти частини Китаю. Більшість Китаю як і колись у значному ступені є сільськогосподарською, з невеликою інфраструктурою та живе бідним життям. За даними глобального дослідження розподілу багатства, проведеного  у Бостоні консультативною групою у 2008 році, 0,2% населення Китаю контролює 70% багатства Китаю. У результаті впливу такого поганого розподілення багатства, збільшується фізичне насильство, тюремні ув’язнення, несправедливі закони праці та дуже низька зарплата. Китайський уряд не цікавиться рішенням економічної проблеми більшості населення.

4- Китайська економічна модель, заснована на низькій зарплаті та високому закордонному експорті, похитнулась, і глобальна економічна криза у 2008 році показала це у повному обсязі. І велика кількість спеціалістів вважають, що китайська економіка у великій скруті. Говорить лауреат нобелевської премії та економіст Пол Кругман: «тепер ці натяки стали ясними: Китай у великій скруті. Ми не говоримо про прості невдалі сюжети, ми говоримо про щось більш суттєве. Спосіб бізнесу в цілому у країні та в економічній системі, який спостерігав три десятиріччя дивний зріст, підійшов до кінця. Ви можете сказати, що китайська модель готова розбитися об її велику стіну. І єдине питання сьогодні у тому, наскільки плачевним буде це падіння». (Зіткнення з китайською стіною , Пол Кругман,  New York Times, 18 липня 2013 року).  New York Times, Стратфор – американська  приватна розвідувально-аналітична кампанія, говорить: «великі зміни, які відбуваються у китайські економіці, які очікував «Stratfor» та обговорювали протягом багатьох років, тепер притягує увагу основних засобів ЗМІ. Багато хто задавався питанням, коли Китай опиниться у періоді економічної кризи? Ми відповіли на це питання, що Китай вступив у кризу, деякий час назад, але це широко не визнано за межами Китаю, і зокрема у нас у Сполучених Штатах. Криза може бути перш, ніж вона буде визнана. Визнання існування кризи є тяжким моментом тому що це відбувається тоді, коли більшість починає міняти свою поведінку, як відповідна реакція на кризу. Питання, яке ми задаємо собі, це, коли нарешті китайська економічна криза буде визнаним фактом, що змінить глобальну світову динаміку. (Визнання кінця китайського економічного чуда, Stratfor, 23 липня 2031 року).

5- Китай в останні десять років почав іти капіталістичним шляхом в економічному зрості, це полягає у тому, що міри економічного відновлення будуються на збільшенні виробництва без урахування розподілу. Якщо виробництво збільшилось, це означає, що економіка сильна та розвинена, навіть, якщо усе багатство дістається малій групі, а решта людей живуть у важких та лихих умовах… Це означає, що основний упор робиться на збільшенні виробництва, не звертаючи уваги на справедливе розподілення. І якщо Китай продовжить цей шлях, то його спіткає теж саме, що спіткало Радянський Союз, який рухнув, коли спробував змішати комунізм з капіталізмом, і став схожим на ворону, яка, подражаючи іншим птахам у  ході,  не досягла успіху та розвчилась ходити! Так саме може відбутись і з Китаєм… якщо він не усвідомить джерело небезпеки і не вправить його.  

6- Китай може пережити кризу, якщо перестане опиратися на цю гібридну економіку, і приділить більшу увагу не високому експорту, а у першу чергу зверне увагу на внутрішній попит людей та вдовольнить їх основні потреби. У протилежному випадку 948 мільйонів населення Китаю із 1300000000 будуть жити не менш ніж 5 $ на день, а решта багатства залишиться сконцентрованим у вузькому колі, який використовує потенціал бідної робочої сили. Потім вдоволення потреби більшості людей буде недосягненим, і буде головувати виробництво малої групи  людей, які будуть експортувати за кордон, це покаже ріст виробництва, але ріст бідності у житті більшості людей штовхає їх на протести та безлади… Роз’яснення  Zhou Xiaozheng, професора в Інституті права та соціології та в Університеті Renmin про реальну ситуацію у Китаї, він говорить: «Не забувайте, що успіх Китаю у теперішній час заснований на тому, що 300 мільйонів людей експлуатує мільярд робочих, які є дешевою рабсилою.  А судова система є несправедливою, і несправедливий розподіл багатства утворює серйозні проблеми.   

7- Китай не повинен іти по стопах капіталістичного Заходу і повторювати його помилки, взвалюючи усі протести та порушення на «ісламський екстремізм». Замість цього,йому треба шукати корені своєї економічної проблеми, яка ґрунтується  на рості виробництва та експорту, нехай збільшує обсяг виробництва, але погане розподілення стає небезпечним, бідних стає більше, отож, і протестів буде більше… Ми попереджуємо Китай у тому, що якщо він продовжить цю економічну політику «Кому-капіталістичну», то він послідує за Радянським Союзом і буде одним із подій минулого…  

Ми не говоримо Китаю, втілюй Іслам і ти досягнеш розвитку…, тому що для цього втілення у першу чергу необхідна ісламська доктрина, якої нема у Китаю… Але ми говоримо їм, не подражайте капіталістичному Заходу, у напрямку на збільшення виробництва без справедливого розподілу, яке вдовольнить потреби осново народу, який перебуває у бідності. У протилежному випадку протести будуть рости через погану економічну та мислительну ситуацію, а не через так званий ісламський екстремізм, як це проштовхує Захід… Слова про ісламський екстремізм знаходяться у двері політичного звинувачення, і це робиться у випередження серйозного звинувачення китайської окупації Східного Туркестану залізом та вогнем. Проте усі ці інтриги та обман не міняють суті справи і мусульмани ніколи не забудуть окупацію Туркестан Китаєм, і дасть Аллах, рано чи пізно, усе це повернеться до ісламської Умми.  

وَلَتَعْلَمُنَّ نَبَأَهُ بَعْدَ حِينٍ

«А ви неодмінно узнаєте звістку про нього через певний час» (38:88)

14 Мухаррам 1435 р.х.
17.11.2013