Єврейське утворення та його прив’язаність до Америки

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання:

3 березня 2015 року Біньямін Нетаньяху виступив із промовою перед Конгресом США і висловив свою жорстку позицію стосовно поводження Америки з Іраном з приводу ядерної програми Ірану. Бейнер (спікер Палати представників Конгресу) припустився грубого порушення протоколу, не сповістивши про це своєчасно президента Обаму. Таким чином, виступ перед Конгресом став для ізраїльського прем’єра свого роду демаршем: він звернувся до конгресменів та сенаторів через голову американського президента, що деякі спостерігачі назвали образою Обами. Чи означає це, що американо-єврейські відносини вступили в етап розриву або у фазу ворожості? І чи пов’язані ці події з виборами у єврейській та американській державах? І що можна очікувати від результатів цих виборів в обох країнах? Хай винагородить Вас Аллах благом.

Відповідь:

Щоб відповідь на це питання була максимально зрозумілою, ми розглянемо наступні факти:

1. Євреї це народ, який може існувати або під заступництвом Аллаха, або під заступництвом людей. Вони не мають власного внутрішнього стержню. Всевишній Аллах сказав:

ضُرِبَتْ عَلَيْهِمُ الذِّلَّةُ أَيْنَ مَا ثُقِفُوا إِلا بِحَبْلٍ مِنَ اللَّهِ وَحَبْلٍ مِنَ النَّاسِ

« Де б їх не застали, їх спіткає приниження, якщо тільки вони не опиняться під заступництвом Аллаха і заступництвом людей…» (3:112).

Але що стосується заступництва Аллаха, то воно розірване, його не стало після завершення епохи їх пророків, тому для євреїв залишилася можливість лише паразитувати на інших державах, втиратися до них у довіру та прилипати до них, щоб продовжувати жити. Ця реальність спостерігається за ними іще зі стародавніх часів. А в сучасну епоху вони знайшли притулок в Британії, яка допомогла їм окупувати Палестину та створити там свою державу. Сьогодні ж вони паразитують в Америці та спираються на неї, тому дуже мала ймовірність того, що вони ворогуватимуть з Америкою, як далеко не зайшли б їх сварки і що б там не відбувалося…

2. Євреї з причини того, що вони підкорюються іншим державам, прагнуть добитися своїх інтересів, служачи великим державам. Вони не лише здійснюють їх інтереси, але й, здебільшого, прагнуть досягти своїх інтересів, і в цьому питанні немає розбіжностей між єврейськими партіями, будь то партія «Авода» («Ізраїльська» партія труду) або партія «Лікуд» - з якої б партії не був правитель, він йде за Америкою, прив’язується до неї для досягнення інтересів євреїв, і , таким чином, служить не лише Америці. Євреї у цьому питанні відрізняються від правителів у мусульманських країнах: мусульманські правителі, агенти Заходу, переслідують лише інтереси інших країн у збиток інтересам своєї країни, але за це ці правителі залишаються на престолі.

3.  Під час другого терміну президенства Рабіна з 1992р. (це було в епоху президентства Клінтона в Америці з 1993року), Іцхак Рабін вважав, що інтереси євреїв полягають в утвердженні рішень, які пропонував Клінтон. Потім Рабіна було вбито у 1995р. Після цього стало очевидно, що партія «Авода» прагне до співпраці з Демократичною партією США, а партія «Лікуд» прагне до співпраці з Республіканською партією США, і це сформувало політичний зв'язок між правлячими верхівками в Америці та в Ізраїлі.

4. У державах, які виконують демократичну капіталістичну систему, під час виборчого періоду виявляються усі скандальні ситуації. У цей період немає червоної лінії, кожна партія використовує усі свої способи, моральні та аморальні. Між ними йде боротьба, під час якої вони звинувачують одне одного, викриваючи усі скандальні моменти. У цьому році "Ізраїль" проводить дострокові вибори 17 березня, як було проголошено. Також у кінці наступного року, у листопаді 2016р. відбудуться вибори в Америці. Обидві сторони намагаються використати відповідні можливості, щоб виграти на виборах, і тут будуть підкреслюватися відносини партії «Лікуд» з Республіканською партією США, а «Ізраїльської» партії «Авода» - з Демократичною партією. І кожен з них буде діяти відповідно до наявних розпоряджень від своїх власників.

5. Загальна лінія, якою йде Нетаньяху – це служба Америці та здійснення інтересів євреїв, а це ближче до політики Республіканської партії, як вже згадувалося вище. І він буде сперечатися щодо методів і засобів з Обамою та політикою Демократичної партії. Ці розбіжності почалися з того моменту, як Обама зайняв посаду. Нетаньяху прийшов до влади в один і той самий час з Обамою, і розбіжності між ними з’явилися рано, особливо – з питання щодо Палестини та іранської ядерної проблеми. І на протязі всього цього часу Нетаньяху намагався тиснути на адміністрацію Обами за допомогою єврейського лоббі в Америці, щоб досягти максимуму у цих двох питаннях.

6. Ця розбіжність підживлюється двома факторами: перший, як вже згадувалося вище – це відносини між партіями, другий – це характер Обами та Нетаньяху, тобто їх різниця у поглядах та взаємодіях з політичною ситуацією. Погляд Нетаньяху – більш жорсткий, він ґрунтується на тому, що необхідно застосовувати силу і «у першу чергу – військову силу» для формування політичних подій у регіоні на користь єврейської держави, і робота в однобічному порядку є особливістю його політики. І такий погляд широко розповсюджений серед американських неоконсерваторів. Також він демонструє те, що він – разом з неоконсерваторами в адміністрації Буша. Даніель Леві, який працював у якості радника екс-прем’єр-міністра Ехуда Барака, говорив про Нетаньяху у межах політичного огляду наступне: «Я думаю, що Бібі, тобто Нетаньяху, завжди був близький до правих в Америці, адже він отримав своє політичне виховання у них». («Обама і Нетаньяху: відмінні у своїх особистостях, а не лише у поглядах», «CNN», 2 березня 2015»). Нетаньяху розуміє це і розуміє, що Республіканська партія підтримує його.

Що стосується Обами, то він – цілковитий реаліст, він виступає проти політичної точки зору неоконсерваторів, він поєднує ідеї жорстокої та м’якої сили, «дипломатію, кредити…та інші спокуси». Він бачить необхідність у дотриманні цієї політики, щоб формувати політичні події на користь Америці. Окрім того, реалісти уникають використання однобічного підходу до дій, навіть якщо це дозволяють умови, що робиться ними з метою здійснення політичної діяльності за допомогою союзів та коаліцій, які зобов’язуються реалізовувати плани США.

7. Однак, не дивлячись на усі ці розбіжності, обидві партії – Республіканська та Демократична – змагаються у захисті безпеки єврейської держави. Та, Республіканська партія рішуче підтримує єврейську державу у скоєному нею злочині, незалежно від степеню тяжкості цього злочину. Підтримка єврейської держави в епоху Буша-молодшого була явищем, яке привертає увагу, однак підтримка Обами також не менше. Навіть Нетаньяху у своїй промові перед Конгресом нагадав про це і подякував Обамі. Він сказав у своєму виступі: «Ми цінуємо усе, що зробив президент Обама для «Ізраїлю», ми також дякуємо за підтримку нас ракетами-перехоплювачами під час нашої операції минулого літа. І я завжди буду вдячний президенту Обамі за цю підтримку. «Ізраїль» вдячний вам і Конгресу США за вашу підтримку, особливо – за щедру військову допомогу, протиракетну оборону та «Залізний купол»…». Ці заяви частішу лунають перед виборами під приводом потреби у голосах єврейського лоббі, які у рази роздмухуються єврейською пропагандою!

8. Зі сказаного вище стає зрозуміло, що ця суперечність між Нетаньяху та Обамою – не ворожа, вона є результатом відмінного ставлення партії «Лікуд» до Республіканської та Демократичної партій. Ця суперечність сильно проявилася тому, що обидві країни знаходяться у переддень виборів. Нетаньяху розуміє, що громадська думка в «Ізраїлі» висловлює глибоке побоювання через те, що Іран придбає ядерну зброю, тому він скористувався м’якістю Обами у відношенні до ядерної програми Ірану. Нетаньяху зробив з себе захисника єврейської держави перед ядерною загрозою. Він скористувався політикою опозиційних сил в Америці, щоб вказати курс Обамі на переговорах з Іраном і виглядати так, що він – на боці республіканців. Таким чином, він дав адекватну відповідь на зустріч Байдена та Керрі, демократів, з Іцхаком Герцогом, лідером робочої партії «Авода», головним суперником Нетаньяху на найближчих «ізраїльських» виборах. Усе це відбувається на тлі Мюнхенської конференції 07.02.2015, і обидві ці зустрічі не були на порядку денному. Герцог сказав у своєму виступі на конференції у Мюнхені, висловившись з приводу виступу Нетаньяху перед Конгресом, таким чином: «Ця промова народжена у передвиборчому гріху, вона ставить під загрозу безпеку громадян «Ізраїлю» і особливі відносини між Ізраїлем та США». А напередодні, нагадаємо, віце-президент США Джо Байден повідомив, що не зможе бути присутнім на плановому виступі «ізраїльського» прем’єра у зв’язку зі своєю раніше запланованою поїздкою за кордон.

Висновок:

А. З усього цього можна зробити висновок, що Нетаньяху та Обама суперечать одне одному через згадані вище причини, і кожен з них буде підтримувати різних суперників на наступних виборах. І в цьому контексті відбувався візит Нетаньяху до Конгресу США за прямою домовленістю з Республіканською партією, в обхід Білого дому, без будь-якої домовленості з демократами в Конгресі. Його візит відображає реальну незгоду між двома політиками та двома партіями. Ці суперечки та розбіжності стали ще більш запеклими на тлі виборів в Америці та в Ізраїлі. Ось тому республіканці і запропонували лідеру сіоністів Біньяміну Нетаньяху виступити на спільному засіданні Конгресу у США 3 березня 2014 року. Ця справа була незвичною, тому що Обама не запрошував Нетаньяху, це було здійснено за ініціативою республіканця, спікера палати представників конгресу Джона Бейнера. Це те, що насправді створило відкриту напруженість у відносинах між урядом Нетаньяху та адміністрацією Обами, і ЗМІ сильно приховували цю подію.

Адміністрація Обами піддала критиці це запрошення, у той час як президент США проголосив, що він не зустрічатиметься з Нетаньяху. Також і Керрі був відсутній у Вашингтоні під час присутності там Нетаньяху. Усе це привело до скандалу поряд із заявами з боку адміністрації та Конгресу, що вказує на те, що Республіканська партія хоче докладати зусилля у піднятті свого рейтингу перед виборами та виграти найбільшу кількість голосів єврейського лоббі на президентських виборах, які відбудуться у наступному році.

Б. Що стосується Нетаньяху, то він виступив у Конгресі і піддав різкій критиці переговори Обами з Іраном, спрямовані на угоду з Тегераном за його ядерною програмою. Нетаньяху сказав: «Міжнародні сили пообіцяли завадити Ірану отримати ядерну зброю, але, здається, вони відмовилися від цього зобов’язання», - і додав: «Я шаную Білий дім і президента Сполучених Штатів, але у такому фатальному питанні, яке може визначати, будемо ми жити або ні, я повинен зробити усе, щоб запобігти такій великій небезпеці для Ізраїлю». Він також сказав: «Сьогодні Ізраїль має серйозні розбіжності з адміністрацією США та іншими державами Заходу з приводу пропозицій, які були зроблені Ірану. Адже ці пропозиції дозволять Ірану погрожувати самому існуванню Ізраїлю» («CNN» от 10.02.2015). Усе це було сказано з метою показати себе захисником інтересів євреїв та виграти на виборах, особливо враховуючи те, що є опити, які вказують на великий успіх Республіканської партії США на наступних виборах (у порівнянні з успіхом Республіканської партії на останніх проміжних виборах минулого року). І потім, у результаті цієї промови Нетаньяху «Лікуд» набуває більшої поваги у республіканців, не кажучи вже про його переконання у тому, що Ірану не дозволять отримати ядерну зброю. Уряд Нетаньяху у 2011 році вже готувався вдарити по Ірану під приводом його ядерної програми, і Європа підбурювала їх зробити це, щоб збентежити Сполучені Штати, а Франція для цього надала євреям фотографії з супутника, які показують де знаходяться іранські ядерні об’єкти. Німеччина ж спрямувала до берегів регіону свої найновіші підводні човни, оснащені ракетами, а Великобританія постачала військово-розвідувальну  інформацію. Британський начальник генерального штабу відвідав тоді Ізраїль і залишався там на протязі трьох днів поспіль, щоб підготувати сили «Ізраїлю» до цього удару. Італія дозволила єврейським літакам здійснювати дальні навчальні польоти у своєму небі і дозаправлятися над нею у повітрі. Сполучені Штати працювали над тим, щоб «приборкати» єврейську державу і не нагнітати ситуацію, переконуючи їх, що санкцій цілком достатньо і що політика Обами – результативна. Ізраїль знаходився під тиском Америки до цього візиту Нетаньяху, який відбувся по узгодженню з Республіканською партією в атмосфері виборів.

В. Що стосується очікуваних результатів від виборів, то у єврейській державі вони не сильно відрізнятимуться у відсотковому співвідношенні голосів, оскільки опозиція на чолі з партією «Авода» буде роздмухувати те, що ця розбіжність між Нетаньяху та Обамою завдасть збитків інтересам Америки і що відсутність підтримки Америкою євреїв обернеться серйозним збитком для їх держави. Вони намагатимуться також підкреслити заяви Обами про безпеку євреїв та говорити, що його мудра ядерна політика рухається уперед у справі запобігання загрозі від іранської ядерної політики. Вони очікують заробити підтримку єврейського лоббі в Америці і в той самий час вони заспокоюють державу євреїв, а також заробляють цим багато голосів. Протилежно до цього, якщо Нетаньяху зблизиться з Республіканською партією, яка розраховує на успіх у майбутніх президентських виборах у США, і враховуючи те, що Нетаньяху показав себе захисником інтересів євреїв і тим, хто віддалив від них ядерну загрозу, цим він заробить підтримку єврейського лоббі, а також багато голосів всередині «Ізраїлю». І, таким чином, очікується від усього цього те, що обидві сторони, Партія труду «Авода» та «Лікуд» - близькі в аргументах, і що підтримка Обамою партії «Авода» і підтримка Республіканською партією «Лікуд» також будуть близькі у якомусь степені. Але якщо Обама проявить майстерність у своїй ролі президента і використає її у взаємозв’язку з партією «Авода», тоді він може вплинути на успіх Нетаньяху. Але, скоріш за все, ця жорстка поведінка Обами з Нетаньяху триватиме, тим паче що Обама не може приймати участі у наступних президентських виборах. А це означає, що очікується однаковий успіх на голосуванні між Нетаньяху та його суперником Іцхаком Герцогом, лідером партії «Авода». Буде важко одному з них виграти та сформувати сильну правлячу коаліцію, тому що обидві великі партії не об’єднаються в одну коаліцію, кожна з них буде вимушена брати участь у коаліції з невеликими політичними силами, які нав’язуватимуть свої великі умови. А це зробить майбутній уряд слабким, якщо звісно ж ці дві партії не об’єднаються.

Що ж стосується виборів в Америці, то, згідно з їх дослідженнями, можливість перемоги республіканців більш ймовірна. Ці дослідження ґрунтуються на попередніх проміжних виборах, де Республіканська партія отримала контроль над більшістю Конгресу, і особливо на тому, що Обама не був успішним у справі протистояння міжнародним кризам, що не є задовільним для внутрішньої та зовнішньої позиції США.

Г. Ну а що стосується ворожих відносин між США та Ізраїлем, то навряд чи це має місце бути. Як ми зазначали вище, євреї як і раніше будуть липнути до Америки і паразитувати на ній, оскільки немає їм життя без заступництва людей, у даному випадку – Америки. Однак це заступництво незабаром закінчиться, з волі Аллаха, коли країни світу зрозуміють, що їх зв'язок з державою євреїв обертається для них лихом. Це станеться дякуючи силі Ісламу, мусульман та їх держави, яку буде встановлено дуже скоро, з волі Аллаха:

وَلَتَعْلَمُنَّ نَبَأَهُ بَعْدَ حِينٍ ٨٨

«А ви неодмінно дізнаєтеся звістку про нього через певний час» (38:88).


17 Джумада аль-уля 1436
08.03.2015