Питання: Повітряний простір Сирії, особливо після шведської агресії Росії проти Сирії, перетворився на поле діяльності для американських, російських, сирійських та інших військово-повітряних сил. Додатково до цього розгорнулися воєнні дії на землі.
Одночасно з цим активізувалися і політичні переговори у Відні (перша зустріч, друга зустріч і третя зустріч), не кажучи вже про другорядні переговори. Моє питання: чому не відбулося військового зіткнення між цими літаками в повітрі, незважаючи на суперечності між цими державами? Чому військове загострення супроводжується посиленням політичної активності? Якого рішення сирійського кризи слід очікувати? Чи можуть теракти в Парижі, що мали місце 13 листопада 2015 (напередодні проведення третього раунду переговорів у Відні 13 листопада 2015), вплинути на майбутнє рішення по Сирії? Або вони не мають зв'язку з темою, а збіг був чистою випадковістю? Я прошу відповісти на моє питання, але без заглиблення у політичний аналіз, щоб це була спрощена відповідь, яку здатна зрозуміти проста людина, така як я. Хай винагородить Аллах Вас благом.
Відповідь: Почну з того місця, де Ви зупинилися в своєму питанні. Якщо під спрощенням мається на увазі ясність відповіді і розстановка крапок над i без жодної заплутаності і незрозумілості, з уживанням чітких виразів, що виключають двозначність і переносні значення, то саме цим відрізняються наші публікації, рівним чином є вони прокламацією, прес-релізом, відповіддю на питання чи іншою публікацією. Але якщо під спрощенням відповіді мається на увазі ігнорування передумов і обставин розглянутих питань та зневага до пізнання глибин реальності і причин цих питань, то цього не повинно бути відносно політичних криз, оскільки відповідь повинна будуватися на даних, які, ймовірно, є достовірними, чого неможливо отримати, якщо добре не дослідити реальність, її мотиви, причини і докази, які мають зв'язок з нею. В іншому випадку, відповідь буде поверхневою, чого ми уникаємо у своїх публікаціях. Навпаки, ми намагаємося всіма силами і можливостями, щоб відповідь була правильною і точною. ІншаАллах, за допомогою читання нашої відповіді стане ясним правильність нашої думки. Далі - відповіді на Ваші запитання:
Перше – питання відсутності зіткнення:
Дійсно, ці держави різняться між собою за своїми назвами і місцезнаходженням, однак інструктор в питанні сирійської кризи у них - один. Спільні риси політичної дорожньої карти для Сирії вже чітко прокреслені. Нижче ми наведемо подробиці цього:
1 - Що стосується сирійського режиму, то він є відданим агентом Америки у всіх періодах правління сім'ї Асадов (батька і сина). Він дбайливо стоїть на сторожі інтересів США та інтересів сіоністського утворення. Хафез Асад дав наказ відступити з Голанських висот і здав їх «ізраїльтянам», гарантувавши безпеку «ізраїльтян» протягом сорока років. Цей режим брав участь в американському альянсі у другій війні у Перській затоці у 1991 році. Також він вів переговори і брав участь у змовах, які проводила Америка у регіоні. І тому у нас немає сумнівів у тому, що цей режим є абсолютно слухняним знаряддям у руках американців, які використовують його суворо відповідно до американської політики. І тому всі військові нальоти сирійської авіації на мирних громадян є частиною американської політики. І тому сирійські літаки не наближаються до американських літаків, навпаки, вони здійснюють свою місію в рамках прокресленої Америкою лінії. Також повідомлялося, що протягом минулого року, на початку військових операцій американської коаліції в Сирії, режим був проінформований про всі деталі цієї операції. Цього достатньо, і немає необхідності в ще більшому поясненні.
2 - Що стосується російської агресії в Сирії, то вона відбувається узгоджено з Америкою і скоординована між цими двома сторонами. Про це ми писали у своїй публікації від 10 листопада 2015 щодо цієї теми. Наведу Вам деякі витяги з неї, які мають зв'язок з Вашим питанням: «...ось отут з'явилося нещастя. Америка демонструє свою солідарність з повстанцями, бо неможливо боротися з ними відкрито. Адже день за днем вони трощать режим, а американська альтернатива Асаду ще не дозріла. Це штовхнуло Америку на гру з вогнем, а саме - покласти цю брудну задачу на Росію, роль якої полягає в публічній підтримці режиму і у відкритій боротьбі проти повстанців, яких вона вважає терористами. До того ж сирійський режим готовий покликати Росію на допомогу за наказом Америки, що і сталося насправді. Росія, у свою чергу, погодилася зіграти цю злочинницьку мерзенну роль в Сирії, підігруючи інтересам Америки... Російські атаки з повітря і моря, а також з російських військових баз на суші, як і робота російських радників - все це здійснюється у суворій координації з Америкою. Більш того, Росія воює за неї і за її командою ... Кожна розсудлива людина розуміє, що проліт військових літаків двох держав по повітряних територіях одна одної можливий або за їх погодженням, як друзі (партнери), або у стані війни між ними, як супротивники. Якщо розглядати останній варіант, то вони повинні були б зіткнутися і обстріляти один одного, як на будь-якій війні. В іншому випадку вони є друзями, координуючими польоти своєї авіації для здійснення однієї мети, а не двох. І заяви представників обох сторін підтверджують сказане... МЗС Росії на своєму офіційному сайті опублікувало наступне повідомлення: «Відповідно до доручення президентів В. В. Путіна і Б. Обами за підсумками їхньої зустрічі «на полях» сесії Генеральної Асамблеї ООН голови зовнішньополітичних відомств продовжили обговорення шляхів врегулювання ситуації у Сирії, у тому числі - під кутом необхідності уникнення інцидентів у повітряному просторі над САР, координацію дій у боротьбі з «Ісламською державою» та іншими терористичними угрупованнями, просування процесу політичного врегулювання відповідно до Женевського комюніке від 30 червня 2012 року» , - а також додало: «Розглядався хід виконання Мінських домовленостей по Україні від 12 лютого цього року...» »(див. прокламацію «У звірячій агресії на сирійські землі Америка і Росія - дві сторони однієї медалі американського походження» за 11.10.2015). Також хотілося б додати до цього наступні факти:
а) Російській агресії в Сирії, що почалася 30.09.2015, передувала зустріч Обами з Путіним 29.09.2015, яка тривала 90 хвилин. Українська криза зайняла першу частину, а решту президенти двох країн присвятили ситуації в Сирії. Результати цієї зустрічі не змусили на себе чекати, і 30 жовтня 2015 депутати російської Думи одноголосно схвалили звернення Путіна з приводу використання ВПС Росії в Сирії (супутниковий телеканал арабською мовою «RT» за 30.09.2015).
б) Більшість об'єктів, по яких Росія наносила свої авіаудари, було погоджено з Америкою. Відоме інформаційне агентство «CNN» 4 жовтня 2015 повідомило, що «начальник Головного оперативного управління Генштабу Збройних сил РФ генерал-полковник Андрій Картаполов заявив 3 жовтня 2015 наступне: «Ділянки, по яких російська авіація в Сирії завдала ударів, раніше були визначені нам з боку американського керівництва як регіони, що підтримують терористів». Він додав: «Американці нас поінформували в ході контактів, що нікого, крім терористів, у цьому регіоні немає»».
3 - Тісна координація між російською і американською повітряними силами над Сирією така, що деякі назвали її спільними навчаннями або тренуванням. 13 листопада 2015 міністерство оборони США (Пентагон) повідомило про те, що «американці і росіяни успішно протестували механізм, що дозволяє їх пілотам, які здійснюють операції у сирійському небі, безпосередньо спілкуватися один з одним щоб уникнути нещасних випадків». Офіційний представник Пентагону Джеф Девіс повідомив, що «американський винищувач перевірив можливість контакту з російським винищувачем у повітряному просторі Сирії», зазначивши той факт, що перевірка зайняла «три хвилини» і «досягла своїх цілей». Зі свого боку, російські інформаційні агентства з посиланням на заяву вищезгаданого генерал-полковника Збройних сил РФ повідомили, що «3 листопада відбулася спільне тренування ВКС Росії і ВПС США по діям екіпажів і наземних служб у випадках небезпечного зближення літаків. Захід пройшов у рамках підписаного меморандуму щодо запобігання інцидентів у повітрі» (див.«Арабія.нет» за 03.11.2015).
Таким чином, американські та російські літаки літають по безпечним траєкторіям. Як американська авіація, так і російська наносять свої удари по Сирії з відома диктаторського режиму Сирії ... Росіяни літаки борознять небо над Сирією узгоджено зі Сполученими Штатами, а також у повній координації між повітряними силами Америки та Росії ... А тому про зіткнення між ними не може бути й мови, оскільки ті, хто літають у повітряному просторі Сирії, - це друзі і союзники. Вони єдині у змові проти Ісламу і мусульман:
قَٰتَلَهُمُ ٱللَّهُۖ أَنَّىٰ يُؤۡفَكُونَ
«Хай згубить їх Аллах! До чого ж вони відвернуся від істини! »(63:04).
Тільки у випадку розриву цього союзу між ними можна очікувати зіткнення їх один з одним.
Друге - військові дії у сполученні з політичними справами:
Як відомо, режим у Сирії є агентом і нікчемним сателітом Америки, яка вважає Сирію зоною свого впливу, що слугує її інтересам в регіоні. Сьогодні Америка розуміє, що Башар приречений і майже повалений, що він більше не в змозі слугувати її інтересам. А тому вона шукає іншого агента, який змінив би його, але побоюється, що Башар впаде до того, як вона знайде йому наступника. І тому вона підтримує його різними способами, у тому числі - шляхом військових дій, спрямованих на здійснення двох цілей:
а) Підтримка тирана Башара, щоб він не впав до того, як Америка знайде агента, здатного змінити його у владі. Це, на її думку, заповнить вакуум влади і не дозволить її конкурентам скористатися ситуацією на свою користь на шкоду інтересам Америки.
б) Черговий тиск на жителів Сирії, щоб вони прийняли ту альтернативу, яку Америка підготувала у вигляді Національної коаліції і так званих «помірних загонів», а також деяких представників режиму.
І тому маневри військових дій, якими управляє Америка у Сирії, є різноманітними, рівним чином здійснюють їх Іран та її партія (Хізбалла) або російські війська, як це відбувається останнім часом. Всі ці дії переслідують одну мету - підготувати атмосферу для політичної роботи, спрямованої на здійснення, в першу чергу, інтересів Америки, а потім - на задоволення Росії щодо пом'якшень санкцій проти неї і на вирішення української проблеми. Тобто загострюються військові дії з метою створення сприятливого політичного клімату. Хто уважно стежить за подіями, той бачить це, як ясний день. Зустрічі, саміти та конференції проходять одні за одними, а між тим військові дії не вщухають:
- 23 жовтня 2015 пройшла перша чотирьохстороння зустріч (Росія, США, Саудівська Аравія і Туреччина). Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров сказав тоді: «Учасники міністерської зустрічі з Сирії (квартет Росія, Америка, Саудівська Аравія і Туреччина) у Відні (23 жовтня) домовилися забезпечувати зовнішній супровід політичному процесу в Сирії», - і зазначив: «Всі учасники переговорів по Сирії у Відні прагнуть, щоб криза була врегульована шляхом відновлення країни як суверенної світської держави»... Держсекретар США Джон Керрі назвав зустріч «конструктивною і продуктивною». Він зазначив: «Можливо, Тегеран отримає пропозицію приєднатися до переговорів щодо врегулювання сирійської кризи», - повідомляє ІА «Bloomberg» з посиланням на американського міністра (супутниковий телеканал арабською мовою «RT» за 23.10.2015).
- 29 жовтня 2015 відбулася друга чотиристороння зустріч у Відні, яка закінчилася вночі 30 жовтня 2015. На зустрічі зібралися голови МЗС Саудівської Аравії, Туреччини, Росії та США для пошуку шляхів політичного рішення, яке покладе край сирійській кризі. Однак жодних заяв міністри чотирьох країн після закінчення зустрічі не зробили... Держсекретар США Джон Керрі зустрівся зі своїм іранським колегою, Мухаммадом Джавадом Заріфі. За словами Керрі, «переговори у Відні не приведуть до швидкого політичного рішення. Але, можливо, це найкращий шанс для того, щоб врятувати Сирію від пекла»(супутниковий телеканал «Аль-Арабія» за 29.10.2015).
Як видно, Америка зацікавлена у зустрічах між нею та її союзниками і сателітами (Росія, Туреччина, Саудівська Аравія і Іран) з тим, щоб утворити команду, яка приступить до реалізації американських планів без усіляких перешкод з боку Європи. Америка намагалася запросити Іран на ці зустрічі. Газета «Аш-Шарк аль-Авсат» за 28.10.2015 опублікувала наступну новину: «27 жовтня 2015 Америка заявила про те, що направила Ірану запрошення на зустріч у Відні». Одразу після цього прес-секретар МЗС Ірану Марзіє Афхам заявила: «Ми отримали запрошення. І було прийнято рішення, що міністр закордонних справ (Ірану) візьме участь у переговорах». І не тільки це: Америка намагалася обійти Європу при проведенні перших зустрічей, щоб позбавитися від перешкод з боку Європи під час переговорів і проводити зустрічі виключно у колі своїх союзників і сателітів. Це стривожило Францію, яка в якості відповідної реакції 27 жовтня 2015 в особі міністра закордонних справ запросила на робочу вечерю повноважних представників Саудівської Аравії, ОАЕ, Йорданії, Катару, Туреччини, Німеччини, США, Італії та Великобританії. Голова МЗС Франції Лоран Фабіус заявив: «У вівторок увечері в міністерстві закордонних справ Франції відбудеться «робоча вечеря», на яку запрошені партнери Франції для обговорення кризи в Сирії». Він додав: «Учасники зустрічі обговорять шляхи політичного переходу влади заради єдиної і демократичної Сирії, яка буде поважати всі народні групи, а також обговорять шляхи підтримки війни проти тероризму». Але Америка не була зацікавлена в цьому. А тому вона обмежилася відправкою на цю зустріч лише заступника міністра закордонних справ, Тоні Блінкена, а не Джона Керрі (див. «BBC» за 27.10.2015). Як видно, ця французька зустріч - не що інше, як спроба зарезервувати місце на переговорах у Відні.
Америці майже вдалося виключити Європу з процесу врегулювання сирійської кризи, якби не спалах кризи сирійських біженців і поширення наслідків цього в серці Європи. Навіть було сказано, що криза біженців змусила європейців забути про кризу в Греції ... Протягом останніх чотирьох місяців у ЗМІ в Європі (особливо - у Британії та Франції) основна увага зосереджувалась на кризі біженців. Потім криза загострилася і стала приводом для того, щоб Європа (зокрема - Британія і Франція) втрутилася в сирійську кризу. А тому стала неминучою європейська присутність на зустрічах з обговорення сирійської кризи. Проте, для того, хто уважно стежить за подіями, очевидно, що серйозні переговори відбуваються лише між Америкою та її союзниками і сателітами (Росія, Саудівська Аравія, Туреччина та Іран).
- 30 жовтня 2015 відбулося розширене засідання представників сімнадцяти держав, в якому взяли участь країни Європи і ряд інших країн, а також представники ООН, ЄС і ЛАД (Ліга Арабських Держав). Проте, фактичним керівником цього засідання була Америка, а потім - її союзники і сателіти!
Найяскравіші моменти цієї зустрічі, які були висвітлені, такі: «Нові переговори щодо сирійської кризи у Відні почалися сьогодні вранці за участю близько двадцяти держав, у тому числі - Ірану. Учасники зустрічі мають намір досягти політичного рішення, яке покладе край кризі і гарантує відхід Асада протягом перехідного періоду. У цій зустрічі взяли участь делегації з США, Росії, Саудівської Аравії, Туреччини, Китаю, Британії, Німеччини, Франції, Італії, Лівану, Ірану, Йорданії, Катару, Єгипту, Омана, Іраку та ОАЕ, а також представники Організації Об'єднаних Націй та Європейського Союзу. Це перші переговори щодо Сирії за участю Ірану разом з міжнародними та регіональними державами, які прагнуть вирішити сирійську кризу» (див.«Аль-Джазіра» за 30.10.2015). Ця зустріч більше була спрямована на задоволення амбіцій її учасників, особливо - Європи, ніж на вирішення кризи. І тому було оголошено, що через два тижні відбудеться нова зустріч.
- 14 листопада 2015 пройшла зустріч, в підсумковому комюніке якої говориться: «Представники сімнадцяти держав, а також Європейського Союзу і Організації Об'єднаних Націй і Ліги Арабських Держав у ході зустрічі у Відні погодили конкретний графік формування перехідного уряду в Сирії протягом шести місяців і домовилися провести вибори протягом вісімнадцяти місяців, незважаючи на розбіжності щодо подальшої долі Башара Асада. Міжнародна зустріч у Відні почалася в суботу за участю США і Росії для того, щоб знайти політичне рішення сирійського конфлікту на тлі безпрецедентних терактів у Парижі і розбіжностей щодо долі Башара Асада, як про це повідомило дипломатичне джерело. Це вже друга міжнародна зустріч протягом п'ятнадцяти днів, яка проходить через кілька годин після терактів у Парижі, які забрали життя, щонайменше, 128 осіб»(див.«Arab News» і «AFP» («Франс-Прес») за 14.11.2015).
Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив: «Незважаючи на те, що цей процес здається довгостроковим, тим не менше, всі сторони зібралися навколо столу переговорів». Зі свого боку, на спільній прес-конференції у Відні зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим і спеціальним посланцем ООН в Сирії Стаффаном де Містура держсекретар США Керрі сказав: «П'ять постійних членів Ради Безпеки ООН погодилися з прийняттям рішення про припинення вогню в Сирії і про проведення виборів протягом вісімнадцяти місяців» (див. «Аль-Імарат аль-Явм» за 14.11.2015).
Таким чином, військові дії і переговори тривають, і все це спрямовано на здійснення двох раніше згаданих цілей США:
а) Підтримка тирана Башара, щоб він не впав до того, як Америка знайде агента, здатного змінити його у владі. Це, на її думку, заповнить політичний вакуум і не дозволить її конкурентам скористатися ситуацією на свою користь на шкоду інтересам Америки.
б) Черговий тиск на жителів Сирії, щоб вони прийняли ту альтернативу, яку Америка підготувала їм з числа представників Національної коаліції і так званих «помірних загонів», а також з деяких представників сирійського режиму.
Положення наче в глухому куті Америки в Сирії полягає в тому, що вона готує різноманітні альтернативи, як це було у випадку з так званою «Національною коаліцією» та іншими агентами та маріонетками, проте всі вони не користуються народною підтримкою всередині Сирії. І тому Америка нарощує свої військові дії, рівним чином, діючи прямо або за допомогою Ірану і його партії (а також Росії) в спробі чинити тиск на жителів Сирії, щоб вони прийняли пропозицію Америки у вигляді чергового агента, який змінить старого агента - диктатора Башара.
Третє - очікуване рішення в Сирії:
Глибокий погляд на поточні події в Сирії і пов'язані з ними міжнародні, регіональні та місцеві реалії проливають світло на наступні очікувані рішення:
1 - Сирійський режим був і є агентом Америки у всіх періодах правління сім'ї Асадів, як батька, так і сина. Це загальновідомо і не потребує пояснення.
2 - Безбожні колонізатори кидають свого агента в бездонну прірву, якщо він вичерпав свою роль і виявився не в змозі здійснювати їх інтереси.
3 - Безбожні колонізатори завжди намагаються знайти альтернативного агента, щоб він зайняв місце колишнього агента.
4 - Америка опинилася в тупиковій ситуації, бо все вироблені нею альтернативи і коаліції розсіюються, як трюки шарлатана.
5 - Америці не вдалося знайти нового агента, і вона побоюється, що Башар загине перш ніж йому знайдуть заміну, яка заповнить політичний вакуум у мусульманському середовищі.
Ці реалії показують, що очікуваним рішенням буде один з трьох варіантів:
1 - Америка продовжить затягувати переговори, як, наприклад, «Женева-1-2-3», «Відень-1-2-3» і тому подібні зустрічі, саміти та конференції. Вона буде продовжувати дату переговорів на місяць або два. Можливо, вона створить тимчасовий уряд на один або два роки. Одним словом, Америка буде вживати подібного роду заходи в очікуванні прийнятної заміни, здатної здійснити її інтереси. При цьому для того, щоб Башар не загинув передчасно, вона продовжить підтримувати його різними диявольськими способами, використовуючи своїх агентів, Іран і його бандформування, а також Росію та її прихильників.
2 - Америка нав'яже народу Сирії владу з числа своїх агентів з Національної коаліції і «помірних» ополченців, які проголосять світський режим, який виступає проти Всевишнього Аллаха і Його Посланника ﷺ.
3 - Щирі державні мужі з числа жителів Шама - центру Дар уль-Іслям - візьмуть правління в свої руки і виженуть безбожних колонізаторів і їхніх агентів. Вони покінчать з їх світськістю і встановлять ісламське правління - Праведний Халіфат, який прославить Іслам і його прихильників і покаже невір’ю та його прихильникам їх низинний ступінь. Хай же звершаться і втіляться слова Аллаха, с.в.т.:
وَقُلۡ جَآءَ ٱلۡحَقُّ وَزَهَقَ ٱلۡبَٰطِلُۚ إِنَّ ٱلۡبَٰطِلَ كَانَ زَهُوقٗا ٨١
«Скажи: «Явилася істина, і згинула брехня. Воістину, брехня приречена на загибель»» (17:81).
Жителі Шама і кожен їхній брат в Ісламі, за допомогою Аллаха, не дозволять, щоб на землях Шама з'явилося якесь правління, крім ісламського правління, якийсь прапор, крім прапора Посланника Аллаха ﷺ «Немає божества крім Аллаха, і Мухаммад - Посланник Аллаха». Потім вони очистять землі Шама від скверни агентів і колонізаторів.
Четверте - вплив терактів у Парижі і їх збіг за часом із зустріччю у Відні:
Що стосується збігу за часом зустрічі у Відні з терактами у Франції, що відбулися за кілька годин до зустрічі, то навряд чи це було зроблено навмисно, а також навряд чи це матиме серйозний вплив на цю зустріч, за винятком того моменту, коли Америка захоче використовувати ці теракти, щоб змусити Францію відмовитися від вимоги війни з режимом Башара і зайнятися так званою «війною проти тероризму» далеко від Башара, поки Америка знайде йому заміну. Як відомо, Франція виступала проти Америки в тому, що повітряні удари завдаються тільки по так званим «терористам», не зачіпаючи позицій диктаторського режиму. Сьогодні ж Франція зосередилася виключно на так званому «тероризмі», забувши про існування режиму. Все це дозволяє Америці безперешкодно будувати свої підступи в Сирії, щоб знайти світське приховане рішення замість Халіфату, до якого закликають жителі Шама. Вона вживає різні заходи, будучи спокійною в тому, що їй вдасться зберегти Башара до того, як вона знайде йому заміну і звільниться від своїх підступів, оскільки їй вдалося заручитися допомогою Ірану і його партії (Хізбалла), потім - допомогою своїх агентів і союзників, а також допомогою Росії і запобігти небезпеці, що виходить від Франції для сирійського режиму.
Це - з одного боку, а з іншого боку - Обама скористався цими терактами в поліпшенні іміджу правління демократів у рамках передвиборної гонки. Було відзначено, що заяви Обами про солідарність з Францією в її діях проти «ІДІЛ» і тероризму частішали все більше і більше, немов Обама хотів в атмосфері передвиборчої кампанії в США продемонструвати себе в образі рішучого борця з тероризмом, а не таким, яким показують його опоненти-республіканці, звинувачуючи в тому, що демократичний уряд Обами не виступає жорстко проти тероризму. І це впливає на електоральну підтримку демократів в суспільстві. У цьому контексті держсекретар Америки Джон Керрі в Тунісі у п'ятницю 13 листопада 2015 (в день, коли сталися теракти в Парижі) зробив наступну заяву: «Дні «ІДІЛ» злічені». Цим він прокоментував дії так званих «джихадистів». Також у цьому контексті були зроблені заяви про те, що Америка тренує спеціальні війська, які ведуть активні бої всередині Сирії проти організації «ІДІЛ».
Є ще один момент, на який неможливо не звернути уваги, - це той факт, що Захід використовував теракти в Парижі, щоб «мобілізувати» людей проти Ісламу, стверджуючи, що Іслам стоїть за вбивством мирних жителів. І це сталося незважаючи на очевидність того, що Іслам категорично забороняє нападати на цивільних осіб, які не беруть участь у військових діях, що Іслам протягом всієї історії з часів Посланника Аллаха ﷺ прагнув захистити цивільних осіб від лиха війни. Більше того, Іслам наказує рятувати слабких мирних громадян, які не мають ніякого озброєння, щоб захистити себе. Навіть у війнах при зустрічі з ворогом Посланник Аллаха ﷺ заповів ісламській армії наступне: «Не вбивайте жінок, дітей і старих». Праведні халіфи заповідали те ж саме. Абу Бакр, хай буде Аллах задоволений ним, говорив командувачу ісламської армією: «Ви зустрінетеся з людьми, які замкнули себе в монастирях. Залиште їх і монастирі, в яких вони замкнулися. Не вбивайте старих, жінок і дітей. Не руйнуйте їх жител». Умар ібн аль-Хаттаб, хай буде Аллах вдоволений ним, заповідав командувачам своїх армій: «Не надягайте окови, не чиніть віроломно, не завдавайте каліцтв, не вбивайте жінок, дітей і старих». Навіть в бою мусульмани були великодушними і благородними воїнами. Якщо під час битви з рук супротивника випадав меч, мусульманський воїн не вбивав його, а чекав, коли він підніме свій меч. І після цього він гідно вбивав цього противника, благородно, обличчям до обличчя. Незважаючи на всі ці незаперечні факти в Ісламі, які чудово пам'ятає Захід в історії мусульман і їх завоювань, безбожні колонізатори намагаються використати ці теракти, щоб розпалити сліпу ненависть проти Ісламу і мусульман. Коли європейці скоюють подібні злочини (тобто теракти), а більшість таких злочинів - їх рук справа, вони не привертають до даних злочинів увагу громадськості та всіляко намагаються виправдати їх різними обставинами. Але варто тільки одному мусульманину вчинити подібне, як переслідується все мусульманське співтовариство і навіть сам Іслам. Так відбувалося вчора і відбувається сьогодні. І ця сліпа ненависть не буде погашена, поки не встановиться Халіфат, який розправиться з усіма тиранами і помститься за кожну пригноблену і ображену людину. І пошириться світло правосуддя та чистоти Халіфату не лише у мусульманських країнах, але і в усьому світі:
وَٱللَّهُ غَالِبٌ عَلَىٰٓ أَمۡرِهِۦ وَلَٰكِنَّ أَكۡثَرَ ٱلنَّاسِ لَا يَعۡلَمُونَ ٢١
«Аллах владний вершити Свої справи, однак більшість людей не знає про це» (12:21).
6 Сафара 1437 року
18 листопада 2015 року
