Парламенти у мусульманських країнах, зокрема — в арабських, є традиційною моделлю парламентів у демократичних країнах. Вони виконують ту ж законодавчу діяльність і виражають довіру або недовіру правителям, навіть якщо це відбувається лише формально.
Тому на парламент поширюється той хукм справи, у якій він бере участь: законотворчість, вираження довіри або недовіри правителям, висунення кандидатур для балотування на парламентських виборах, вибір кандидатів у парламент.
Парламенти законодавчо приймають неісламські і навіть такі, що суперечать Ісламу, закони і системи. Іншими словами, вони видають закони куфру (невір’я),що однозначно заборонено Ісламом. Іслам розглядає це як замахування на панування Всевишнього:
اتَّخَذُوا أَحْبَارَهُمْ وَرُهْبَانَهُمْ أَرْبَابًا مِّن دُونِ اللَّهِ وَالْمَسِيحَ ابْنَ مَرْيَمَ
«Вони визнали господами окрім Аллаха своїх первосвящеників і монахів, а також Месію, сина Марьям [Марії]» (9:31).
Також Іслам розглядає це як звернення до к тагуту, що також заборонено по Шаріату:
أَلَمْ تَرَ إِلَى الَّذِينَ يَزْعُمُونَ أَنَّهُمْ آمَنُوا بِمَا أُنزِلَ إِلَيْكَ وَمَا أُنزِلَ مِن قَبْلِكَ يُرِيدُونَ أَن يَتَحَاكَمُوا إِلَى الطَّاغُوتِ وَقَدْ أُمِرُوا أَن يَكْفُرُوا بِهِ وَيُرِيدُ الشَّيْطَانُ أَن يُضِلَّهُمْ ضَلَالًا بَعِيدًا
«Хіба ти не бачив тих, які заявляють, що вони увірували у ниспослане тобі і у ниспослане до тебе, але хочуть звертатись на суд до тагуту, хоча їм наказано не вірити у нього? Диявол бажає ввести їх у глибоку оману» (4:60).
Але ж це — не шлях віруючих:
وَمَن يُشَاقِقِ الرَّسُولَ مِن بَعْدِ مَا تَبَيَّنَ لَهُ الْهُدَىٰ وَيَتَّبِعْ غَيْرَ سَبِيلِ الْمُؤْمِنِينَ نُوَلِّهِ مَا تَوَلَّىٰ وَنُصْلِهِ جَهَنَّمَ ۖ وَسَاءَتْ مَصِيرًا
«А того, хто буде чинити опір Посланцю після того, як йому став ясним прямий шлях, і послідує не шляхом віруючих, Ми направимо туди, куди він звернувся, і спалимо у Пеклі. Ке ж погане це місце прибуття!» (4:115).
Подібне не було наказано мусульманам, і тому воно відкидається. Посланець ﷺ сказав:
وَمَنْ عَمِلَ عَمَلًا لَيْسَ عَلَيْهِ أَمْرُنَا فَهُوَ رَدٌّ
«Якщо хто-небудь зробить діяння, на яке не було нашої вказівки, то воно буде відкинуто» (Бухарі, Муслім).
І оскільки вираження довіри до правителів, які запроваджують неісламські закони і системи, означає згоду з законами куфру (невір’я), надання допомоги у гріху і підтримку тиранів, то Всевишній заборонив це мусульманам.
Це був хукм відносно співучасті у законотворчості і вираженні довіри правителям з боку парламенту.
Що стосується висунення кандидатур на парламентські вибори з метою стати членом парламенту, то тут треба дивитись: якщо висунення кандидатур є наслідком бажання зробити парламент трибуною для несення заклику по поверненню Божественних законів у життя, для боротьби з законами куфру (невір’я). для піддавання звіту правителів на основі Шаріату, то подібне допустимо по Шаріату, і у цьому немає нічого засуджуваного.
Проте, якщо участь у парламентських виборах пов’язана з членством і співучастю у законотворчих справах парламенту, з вираженням довіри правителям і т.д., то це буде вважатись харамом, бо веде до хараму. Адже кандидат буде брати співучасть у виданні законів куфру (невір’я я), а шаріатське правило гласить:
اَلوَسِيلَةُ إِلَى الْحَرَامِ مُحَرَّمَةٌ
«Засіб, який веде до хараму, сам стає харамом».
Що стосується голосування за кандидатів у парламент, то тут треба дивитись: якщо кандидат хоче пройти у парламент, щоб використати його у якості трибуни для несення заклику по поверненню Божественних законів у життя, для боротьби з законами куфру (невір’я), для піддавання звіту правителів на основі Шаріату, то подібне допустимо по Шаріату, і у цьому немає нічого засуджуваного.
Що стосується того,коли іти на парламентські вибори і голосувати за тих або інших кандидатів, щоб вони брали співучасть у законотворчих справах парламенту, виражали довіру правителям і т.д., то це буде заборонено по Ісламу.
Адже мусульмани не можуть обирати таких людей, бо це — засіб до здійснення харамів, надання допомоги у гріху і ворожнечі, а «засіб, який веде до хараму, сам стає харамом». А надавати допомогу у гріху заборонено Ісламом:
وَتَعَاوَنُواْ عَلَى ٱلۡبِرِّ وَٱلتَّقۡوَىٰۖ وَلَا تَعَاوَنُواْ عَلَى ٱلۡإِثۡمِ وَٱلۡعُدۡوَٰنِۚ وَٱتَّقُواْ ٱللَّهَۖ إِنَّ ٱللَّهَ شَدِيدُ ٱلۡعِقَابِ
«Допомагайте один одному у благочесті і богобоязливості, але не допомагайте один одному у гріху і замахуванні. Бійтесь Аллаха, адже Аллах суворий у покаранні» (5:2).
21 Шавваля 1410 р.х.
16.05.1990 р.
