Що стосується Вашого питання про Аравійський півострів, про те, що з християн Наджрану стягувалась джізья (подушний податок), і про те, що євреям було дозволено залишитись у Хайбарі в обмін на виплату половини врожаю, коли мова іде про заборону присутності на півострові двох релігій, — на це ми відповімо наступним чином:
Відносно Аравійського півострову, де заборонено наявність двох релігій і допускається присутність лише Ісламу, у факіхів у цьому питанні є розбіжності. Міркуючи над цим,стає зрозумілим, що сама територія Аравійського півострову у довжину простяається від Аден-Абьян в Ємені і до провінції Іраку, і у ширину — від AlAbelah (знаходиться в околицях Басри) і до Джідди. А це говорить про те, що Ємен і Хайбар відносяться до Аравійського півострову. Таке ствердження засноване на наступному:
а) У книзі «Майно у Державі Халіфат» приводиться: «що стосується Аравійського півострову, у який входить Ємен…».
б) Ібн аль-Арабі передає від аль-Хайсама ібн Аді: «Півострів простирається від аль-Узайба (AlAtheeb) до Хадрамауту». Що стосується аль-Узайба, то це — територія Іраку, яка знаходиться після Кадісії у милях від кордону пустелі. Про це приводиться у книзі «Муджам аль-бульдан».
в) Передається від аль-Асмаі: «Аравійський півострів — це те, що простирається у довжину від місця Аден-Абьян до провінцій Іраку і у ширину від AlAbelah (знаходиться в околицях Басри) до Джідди».
Те, що передали Ібн аль-Арабі та аль-Асмаі, є відомим серед багатьох факіхів.
г) Передав Абу Дауд від Саіда ібн Абдуль-Азіза: «Аравійський півострів — це те, що знаходиться між долиною, дальнім кордоном Ємену, кордоном Іраку і морем».
д) Передається від Абу Убайди ібн аль-Джарраха, що Посланець ﷺ сказав:
أَخْرِجُوا يَهُودَ أَهْلِ الْحِجَازِ وَأَهْلِ نَجْرَانَ مِنْ جَزِيرَةِ الْعَرَبِ
«Виселіть євреїв Хіджазу і Наджрану з Аравійського півострову» (Ахмад, аль-Хайсамі). Ахмад приводить даний хадіс з декількома існадами, двоє передавачів із яких заслуговують на довіру, плюс їх існади — без обривів.
У версії ад-Дарімі приводиться від Абу Убайди ібн аль-Джарраха: «останнє, про що сказав Посланець Аллаха ﷺ:
أَخْرِجُوا يَهُودَ أَهْلِ الْحِجَازِ وَأَهْلِ نَجْرَانَ مِنْ جَزِيرَةِ الْعَرَبِ
«Виселіть євреїв Хіджазу і Наджрану з Аравійського півострову».
Вони були виселені у часи Умара ібн аль-Хаттаба».
е) У тлумачному словнику «Аль-Камус аль-Мухіт» приводиться: «Аравійський півострів — це те, що знаходиться між Індійським океаном і морем, між Тигром і Євфратом. У довжину між Аден-Абьян і до околиць Шаму і у ширину від Джідди до околиць іракських провінцій».
Саме тому у книзі «Майно у Державі Халіфат» ми віддали перевагу наступному: «Що стосується Аравійського півострову, у який входить Ємен…».
Відносно того, що Посланець Аллаха ﷺ брав з християн Наджрану джізью, а з євреями Хайбару домовився, що буде брати з них половину плодів і зерна в обмін на те, що вони продовжать користуватись землями Хайбару, то хадіси, які говорять про це, достовірні. Проте вони прийшли раніше хадісів про вигнання євреїв і християн з Аравійського півострову. Це розуміється із наступних хадісів:
а) Аіша передає: «Останнє, що заповідав Посланець Аллаха ﷺ, було:
لَا يُتْرَكُ بِجَزِيرَةِ الْعَرَبِ دِينَانِ
«На Аравійському півострові не повинно бути двох релігій» (Ахмад, аль-Хайсамі сказав, що передавачі достовірні).
б) Приводить ад-Дарімі від Абу Убайди ібн аль-Джарраха: «Останнє, про що сказав Посланець Аллаха ﷺ, було:
أَخْرِجُوا يَهُودَ أَهْلِ الْحِجَازِ وَأَهْلِ نَجْرَانَ مِنْ جَزِيرَةِ الْعَرَبِ
«Виселіть євреїв Хіджазу і Наджрану з Аравійського півострову».
Вони були виселені у часи Умара ібн аль-Хаттаба».
в) Приводить Бухарі від Суфьяна ібн Уяйни, а він — від Сулеймана ібн Абу Мусліма аль-Ахваля, що він чув, як Саід ібн Джубайр чув наступні слова Ібн Аббаса: «Четвер! Що таке четвер?». Потім він заридав. Я спитав його: «О, Абу Аббас, що за четвер?». На що він відповів: «День, коли передсмертні страждання Посланця ﷺ підсилились … Він ﷺ сказав:
أَخْرِجُوا المُشْرِكِينَ مِن جَزِيرَةِ العَرَبِ
«Виселіть многобожників з Аравійського півострову».
Ці слова Посланець ﷺ промовив під час своєї смертельної хвороби. Тому немає ніякого протиріччя між стягуванням джиз’ї з християн Наджрану, угодою ﷺ з євреями Хайбару і наказом Посланця с Аллаха ﷺ про видворення євреїв і християн з Аравійського півострову. Адже це відбувалось в останні дні його життя. Тому даний наказ скасовує усе те, що було до цього.
2 Зуль-хіджа 1425 р.х.
12.01.2005 р.
