Табаррудж

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Я знаю, що табаррудж — це прикраса, яка приваблює погляд. Звідси питання: якщо платок по своїм розмірам малий настілки, що частина волосся на голові, а також шия жінки видні іншим, чи буде вона вважатись тим, хто робить табаррудж?

Хоча ця мала частина волосся і шия взагалі не приваблюють погляд сторонніх чоловіків, адже на сьогоднішній день більшість жінок не покривають свої голови, і це стало звичайним явищем на вулиці.

Відповідь:

Табаррудж — це виставляння напоказ прикрас без оголення аурата. Вираз «без оголення аурата» говорить про обмеження, оскільки виставляти прикраси поруч з відкритим ауратам однозначно харам, — і тут неважливо, чи приваблює це погляд інших, чи ні.

Отож, суть не полягає у відкритті аурата, а полягає у прикрашанні обличчя, пальців рук, у прикрашанні за допомогою платка і джильбаба (жіноче шаріатське вбрання), надяганням кілець, які дзвенять,на щиколотки під джильбабом і т.д. Якщо усі ці прикраси не вважаються звичайним явищем в оточенні, у якому перебуває жінка, а прикраси, які виставляються приваблюють погляди інших, то це буде вважатись табарруджем. А табаррудж, як відомо,харам по Шаріату!

Якщо жінка прикрасить нігті своїх пальців у тому селищі, де таке явище не вважається нормою, то подібне буде приваблювати погляди, а отож, буде відноситись до табарруджу. Хоча кисті рук не відносяться до аурату жінки.

Якщо під час ходіння жінки чути звук кілець на щиколотках, а це приваблює погляди інших до цього, то це буде відноситись до табарруджу, що, у свою чергу, є харамом. І тут неважливо, що вони приховані джильбабом, усе одно це буде харамом.

Або якщо жінка одягне платок, обшитий жовтим позументом,що буде незвичним для тієї місцевості і приваблювати погляди інших, то це буде вважатись табарруджем, навіть якщо її волосся приховане повністю.

Або вона одягне джильбаб, на якому в області грудей є малюнки, як приваблюють увагу, то це також буде вважатись табарруджем, навіть якщо її одяг повністю відповідає Шаріату.

Таким чином, кожна прикраса, яка приваблює погляди, вважається табарруджем, навіть якщо аурат прихований. Що стосується виставлення напоказ прикрас поруч з відкриттям аурату, то це харам у будь-якому випадку, і тут не враховується те, чи приваблює це погляд інших чи ні.

Доказом сказаному є наступний аят:

وَلَا يَضۡرِبۡنَ بِأَرۡجُلِهِنَّ لِيُعۡلَمَ مَا يُخۡفِينَ مِن زِينَتِهِنَّ

«і нехай вони не стукають своїми ногами, даючи знати про прикраси, які вони приховують» (24:31).

У даному аяті забороняються ті дії жінок, що приваблюють погляд інших до кілець на лодижках при тому, що аурат у них прихований. Отож, кожна прикраса, яка приваблює погляди (без відкриття аурата), відноситься до табарруджу і вважається харамом.

Висновок: носіння прикрас, які приваблюють погляди людей, навіть якщо аурат прихований, відносяться до табарруджу, а, отож, це харам. Носити прикраси поруч з відкриттям аурата вважається харамом, і тут не враховується те, що приваблює це погляди чи ні. Що стосується відкриття аурату, то це, звісно,харам.

Таким чином, будь-яка дозволена прикраса, яка приваблює погляди, буде відноситись до табарруджу і буде харамом.

Що відноситься до табарруджу, а що ні, залежить від обставин і реальності оточення, у якому живе жінка. Зазвичай це нескладно виявити. В основному люди, зокрема — жінки, орієнтуються у цьому.

Такою є реальність табарруджа, де приваблення поглядів людей служить основним критерієм в оцінці, яка прикраса буде із розряду табарруджа, а яка ні. Що стосується прикрас на відкритому аураті, то це не відноситься до питання табарруджа, а відноситься до питання аурата. Тому тут будуть застосовуватись хукми аурата, а вони зрозумілі: для жінки відкривати свій аурат чужим є харамом, і неважливо, чи привалює це погляди людей чи ні. Причина у тому, що Аллах сказав:

وَلَا يُبۡدِينَ زِينَتَهُنَّ إِلَّا مَا ظَهَرَ مِنۡهَاۖ وَلۡيَضۡرِبۡنَ بِخُمُرِهِنَّ عَلَىٰ جُيُوبِهِنَّۖ وَلَا يُبۡدِينَ زِينَتَهُنَّ إِلَّا لِبُعُولَتِهِنَّ أَوۡ ءَابَآئِهِنَّ أَوۡ ءَابَآءِ بُعُولَتِهِنَّ

«Нехай вони не виставляють напоказ своїх прикрас, за винятком тих, які видні, і нехай прикривають своїми покривалами виріз на грудях і не показують своєї краси нікому, окрім своїх чоловіків, або свого батька, або свекрів» (24:31).

Під словами «за винятком тих, які видні» маються на увазі обличчя і кисті рук. Таке роз’яснення дав Ібн Аббас (р.а.). Також Посланець Аллаха (с.а.с.) сказав:

إِنَّ الْجَارِيَةَ إِذَا حَاضَتْ لَمْ يَصْلُحْ أَنْ يُرَى مِنْهَا إِلَّا وَجْهُهَا وَيَدَاهَا إِلَى الْمَفْصِلِ

«Коли дівчина досягає віку статевої зрілості, не дозволяється, щоб у неї було видно що-небудь, окрім обличчя і кистей рук» (Абу Дауд).

Тому жінці є обов’язковим покривати усе  тіло, за винятком обличчя і кистей рук, перед чужими чоловіками, окрім чоловіка і махрамів.

Отож, є ваджибом:

— носіння такого платка, який покриває волосся, шию і лягає на груди,

— покриття усього тіла, окрім обличчя і кистей рук.

Адже Всевишній сказав:

وَلۡيَضۡرِبۡنَ بِخُمُرِهِنَّ عَلَىٰ جُيُوبِهِنَّۖ

«і нехай прикривають своїми покривалами виріз на грудях», —

Тобто приховують виріз одягу в області шиї, щоб приховати шию. Отож, повинні бути покриті: уся голова, вухі і шия. Винятком є обличчя і кісті рук.

 

18 Рамадана 1427 р. х.
10.10.2006 р.