Торгова угода між Америкою і Китаєм

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Американський президент Дональд Трамп заявив, що «підписання 1-ї стадії торгової угоди з Китаєм може відбутись незабаром після 15 січня.

На цю дату було об’явлено підписання першої частини угоди іще у минулому місяці. Далі Трамп заявив:

«Я б хотів завершити 2-ю стадію угоди з Китаєм після президентських виборів у рамках припинення торгових війн, що тривають між найбільшими економічними силами у світі багато місяців, що призвело до потрясінь на ринках і вплинуло на загальносвітовий розвиток...» (al-ain.com, 10.01.2020)

Міністерство торгівлі Китаю офіційним чином підтвердило згоду з Трампом, внаслідок чого «віце-прем’єр Китаю Лю направився у Вашингтон для підписання 1-ї стадії спільної торгової угоди. Це перша офіційна заява Китаю, яка підвереджує його намір підписати угоду з Америкою. Окрім того, Трамп також висловив намір направитись у Пекін для підписання 2-ї стадії угоди після того, звичайно ж, як буде підписана 1-ша» (tradecaptain.com/ar, 10.01.2020). Чи означає це, що напруженість між Америкою і Китаєм закінчилась?

Відповідь: Для того, щоб дати відповідь на ці питання і зрозуміти суть торгової війни між Америкою і Китаєм, ми розглянемо наступні положення:

По-перше: передісторія проблеми:

 1. Хто спостерігає за політикою Америки, бачить, що вона завжди намагається головувати на Євразійському континенті і не дозволяє Китаю розвивати там свій вплив, тому що Америка розцінює Євразію як життєво важливий регіон, на який направлена значна частина зовнішньої політики США для забезпечення гегемонії Америки на цьому континенті, який продовжує служити інтересам американських інститутів по сьогодні... З миті розпаду СРСР у 1991 р. американський політичний центр розколовся на два основних табори у поглядах на зовнішню політику на адресу Китаю:

Перший табір закликав до співпраці з Китаєм, щоб зробити його корисним для США і відповідальним за міжнародну систему, якою Америка буде керувати.

Другий табір запевняв, що неможна вірити намірам Китаю, тому що він, врешті решт, є конкуруючою силою, яка одного разу встане проти міжнародної системи західного зразка, що перебуває під керівництвом Америки.

У середині 90-х інститут зовнішньої політики США дійшов до єдиної думки про те, що Китай — це конкуруюча сила, у зв’язку з чим було прийнято рішення вести відносно нього політику стримування. У часи президентства Клінтона і Обами політика стримування Китаю тривала. У часи правління республіканців Буша-молодшого і Дональда Трампа теж застосовувалась тактика стримування Китаю, але з більшою агресією на його адресу. Відповідно — як республіканець — Трамп мобілізував сили для початку цілої торгової війни з Китаєм («FinancialTimes»).

2. У політики стримування Китаю виявилось дві цілі: перша ціль — не дати Китаю стати регіональною силою, друга мета — не дати Китаю змінити який-небудь аспект міжнародної системи, встановленої Заходом. Для досягнення цих цілей США здійснили низку заходів, серед яких «розкривати на міжнародному рівні факти порушення прав людини у Тибеті, Східному Туркестані і Гонконзі... займати Китай ядерною загрозою, яка походить від Північної Кореї, і регіональними конфліктами у Південно-Китайському морі... використовувати Індію, Японію і Австралію для обмеження військових амбіцій Китаю і його розвитку у регіоні Азії і Тихого океану... перешкоджати Китаю у доступі до новітніх технологій... відмовитись від китайської ініціативи «Один пояс і один шлях». Політичний істеблішмент США вирішив дотримуватись політики стримування Китаю з невеликими зміненнями методів приборкання його амбіцій.

Після кризи 2008 р. і дорогих військових кампаній в Афганістані та Іраку Америка усвідомила, що політика стримування Китаю вже недостатня, і прийняла рішення підсилити тиск на нього. Стратегією Обами, відомої як «азіатська стратегія» стало перекинення військової техніки і солдатів із Південної Європи у регіони Азії і Тихого океану для протиставлення цих сил китайській армії. Потім Трамп вирішив атакувати китайську економіку напряму. Адміністрація Трампа звинуватила Китай у тому, що він «маніпулює валютою», після чого об’явила Пекіну торгову війну, що вивело загальну стратегію стримування Китаю на міжнародний рівень («BBC»).

По-друге: торгова війна між Америкою і Китаєм

1. Як ми згадали раніше, Америка розв’язала торгову війну з Китаєм, щоб зупинити його ріст. Торгова війна між ними привела до дисбалансу економік цих двох країн, тому що раніше у результаті їх торгівлі Америка отримувала прибуток у 558 млрд., а Китай — 179 млрд. доларів на рік (Торговельне представництво США). Проте в останній час обидві сторони почали зближуватись між собою, щоб вирішити, у першу чергу, свої інтереси.

2. США і Китай уклали в останні місяці часткові торгові угоди. «Мета угод полягає у том, щоб покласти край торговій війні між двома найпотужнішими економіками світу, що триває з минулого року. Трамп заявив, що 1-ша стадія покриє 60% усього пакету угод, і припускається, що, згідно цієї стадії, Китай буде повинний додатковий обсяг американських сільськогосподарських продуктів, а в обмін на це США знизять митні збори на китайські товари... (alaraby.co.uk, 05.01.2020). Сайт ArabiaNet опублікував 15.12.2019 наступне:

«По спливанню 21 місяця після початку торгової війни між двома найбільшими економіками світу США пришли до 1-й стадії угоди з Китаєм, але з приходом січня вона так і не була підписана. Згідно з угодою США підтвердили, що знизять мита у два рази, тобто до 15%, на китайський імпорт вартістю 120 млрд. доларів, проте залишать мито у 25% на китайські товари загальною вартістю 250 млрд. доларів. Також США відклали введення нових митних зборів у розмірі 15% на загальну суму у 160 млрд. доларів на китайську продукцію, яка повинна реалізуватись у стислі строки,як, наприклад, ігри і смартфони...

У свою чергу, Пекін погодився додатково імпортувати американські товари і послуги на суму не менше 200 млрд. доларів протягом наступних 2-х років. Також Китай призупинить рішення ввести додаткове мито на деякий американський імпорт, який повинен бути реалізований у стислі строки. Призупиненими митними зборами є 25% збір на американські машини і 5% збір на комплектуючі до машин. Китай заявив, що він продовжить призупиняти митні збори загальною вартістю 126 млрд. доларів на додачу до обіцянки Китаю збільшити закупки сільськогосподарської продукції США на суму до 50 млрд. доларів».

Трамп прагнув знайти ринок збуту для американської сільськогосподарської продукції, тому що балотується на президентські вибори у 2020 р. і не хоче втратити голоси американських фермерів, обтяжених боргами і таких, що не знаходять достатнього ринку збуту своєї продукції... Сайт «albayan.ae» опублікував наступну новину: «Міністерство торгівлі Китаю під час нічної доповіді у п’ятницю заявило, що угода буде побудована на принципах рівності і взаємної поваги. Угода буде складатись із дев’яти частин: вступ, права інтелектуальної власності, переміщення технологій, продовольчої і сільськогосподарської продукції, фінансових услуг, ціни і прозорість угоди, розширення торгівлі, двобічна оцінка, вільна конкуренція та остаточні пункти» (albayan.ae, 13.12.2019).

3. Угода про призупинення торгової війни не означає завершення напруженості між економіками Китаю і США, тому що Америка об’явила торгову війну Китаю не для того, щоб просто усмирити його, а по куди більш глибокій і небезпечній для Америки причині, яка загрожує її економіці і міжнародному лідерству. Справа у тому, що Китай є лідером технологій «п’ятого покоління», найостаннішою серед технологій безпровідних комунікацій. Окрім того, Китай має серйозні успіхи у розвитку сфери штучного інтелекту, у якій Америка бажає бути лідером. У зв’язку з цим Рада по інноваціям у сфері оборони, технічний консультант компанії «Alphabet» Ерік Шмідт, засновники компанії «LinkedIn» Рід Хофман та Уолтер Айзексон, письменник і колишній виконавчий директор «AspenInstitute», заявили:

«Швидше усього, той, хто буде володіти технологіями «п’ятого покоління — 5G, — отримає прибуток у сотні млрд. доларів на протязі наступного десятиріччя, а також зможе надати широкий спектр працевлаштування у сфері безпровідних технологій. Держава, яка досягла технології 5G, отримає доступ до великої кількості інновацій і зможе встановити нові стандарти для усього світу. На дану мить не очікується, щоб такою державою стали США...» (ZDNet).

 4. Для довідки: 5G є надзвичайно швидкісним видом передачі електронних даних. «Дослідники заявили, що випробування 5G довели його незрівнянну швидкість при передачі даних. 5G здатний переслати інформацію зі швидкістю в кілька десятків гігабіт на секунду... Очікується, що кількість пристроїв, під'єднаних до Інтернету в цьому році, буде від 50 до 100 млрд. Одиниць, для адекватного обслуговування яких необхідно ввести нову мережу з новими і різними діапазонами. Що стосується технічної сторони, то технологія 5G може бути запущена на базі т.зв. «MIMO» (метод просторового кодування сигналу), який зіграє головну роль у налагодженні роботи мереж 5G і у встановленні стандартів якості, пов'язаних з цим зв'язком. Такі корпорації, як «Samsung», зробили ставку на цю технологію з метою забезпечення швидкості завантаження даних. Швидше за все, більшість трансляторів буде користуватися мережею 5G... » (alarab.co.uk, 13.08.2017).

5. У 2017 р. на Всесвітньому економічному форумі Ерік Шмідт заявив: «Не мине багато часу, як Китай буде головувати над США у розвитку передового штучного інтелекту (AI «Artificialintelligence»). Штучний інтелект буде застосований у наступних сферах:

  • Роботи-оператори, які здатні швидко зрозуміти проблеми клієнтів, які звертаються. І дати найбільш ефективні відповіді.
  • Штучний інтелект може бути використаний для обробки важливих даних, може шукати і знаходити найбільш підходящі рішення із широкого спектра пропозицій.

Експерти вказують на збільшення інтересу в штучному інтелекті і бажання інвесторів вкладати гроші у цю сферу в останні роки. По оцінкам «Deloitte», до 2021 р. на розвиток штучного інтелекту і машинне навчання буде витрачено 57,6 млрд. доларів, що у 5 разів більше, аніж у 2017 р.

6. Недивно, що після усього цього Трамп публічно виступив проти корпорації «Huawei», яка займається просуненням 5G, неодноразово заявляючи про загрозу, яку становить китайська компанія. На останньому саміті НАТО Трамп заявив: «Я упевнений, що (ця корпорація) загрожує нашій національній безпеці. Це загроза національній безпеці» (Business Insiderusiness Insider). По цій причині США спричинили тиск на низку західних країн (Італію, Британію, Німеччину та інших), вимагаючи від них не пускати корпорацію «Huawei» на ринок і не дозволяти просувати технології 5G у своїх країнах під брехливим приводом загрози національній безпеці. Також США почали вимагати від влади Канади арештувати Мен Ваньчжоу — фінансового директора корпорації «Huawei» — по звинуваченню у порушені санкцій, які США наклали на Іран. Америка стурбована небезпекою 5G до такої міри, що Трамп навіть заборонив продаж кремнієвих пластин у Китай.

7. Китайці довгий час працювали над тем, щоб добитися незалежності в області технологій до 2025 р. Але образ відносин американців до таких китайських корпорацій, як «Huawei» та інші, примусили Китай прискорити шлях до незалежності у ключових технологіях. У зв’язку з цим китайці заявили про плани створити власну операційну систему до 2022 р. і зачинити двері перед «IBM», «Microsoft», «Dell» та іншими американськими компаніями. Окрім того, Китай вирішив виготовляти свої власні кремнієві пластини. За останні декілька років Китай подвоїв зарплатню тайванських чіп-інженерів і стимулював їх переїзд у Китай. Американські аналітики очікують, що за подальші 5-7 років Китай досягне повної незалежності в області виробництва кремнієвих пластин. Здійснивши задумане, Пекін отримає величезний прибуток від просунення нового штучного інтелекту.

8. Америка робить усе можливе, щоб обмежити здатність Китаю зайняти головуючу роль у сферах 5G і штучного інтелекту, тому що ця технологія така ж прогресивна і важлива, якими колись були паровий і електродвигуни, а потім і кремнієва пластина. Ці технології є двигунами виробництва і економічного розвитку. Тому торгова війна — це не просто боротьба у сфері торгового балансу між Китаєм і США, але іще і війна технологій, особливо — 5G. Згідно  тенденції, очікується, що у світі утвориться два полюси технологічних систем: західний під керівництвом Америки і решта усього світу під керівництвом Китаю. Якщо технологічна система Китаю переважить в Євразії, то можливість технологічної загрози Китаю для Америки збільшиться.

«Адміністрація Трампа незабаром почне переговори по 2-й стадії торгової угоди між США і Китаєм. Але Трамп хоче, щоб угода була укладена після президентських виборів у листопаді... (al-ain.com, 10.01.2020). Нехай навіть торгова угода між Америкою і Китаєм буде підписана і ратифікована в усіх стадіях через рік, як того бажає Трамп, нехай навіть усі пункти угоди будуть підписані, усе одно варто вважати, що усі ці дії — не більше, аніж спосіб укласти «перемир’я», щоб перепочити і відновити боротьбу, особливо у сфері технологій «п’ятого покоління» (5G), тому що Америка не погодиться, щоб Китай став для неї рівнею, навіть якщо Китай буде згоден лише на рівність. Зарозумілість Америки не дасть їй погодитись з цим!

 

17 Джумада аль-уля 1441 р.х.
12.01.2020 р.