Питання: Деякі люди, стикнувшись з тією чи іншою хворобою, відносять її до джинів. Інші стверджують, що бачать і чують джинів, наказують їм, вирішують свої справи з їх допомогою.
Нібито вони підкорили їх собі, але є ті, хто говорить, що самі підкоряються джинам. Тому я хотів Вас спитати: чи може існувати який-небудь матеріальний зв’язок між людьми і джинами?
Відповідь:
По-перше, джини відносяться до створінь, сутність яких прихована від нас, а, отож, ми не можемо бачити їх. Всевишній сказав:
يَرَىٰكُمۡ هُوَ وَقَبِيلُهُۥ مِنۡ حَيۡثُ لَا تَرَوۡنَهُمۡ
«Воістину, він та його сородичі бачать вас звідти, де ви їх не бачите» (7:27).
Тут мова йде про Ібліса та його сородичів, тобто джинів. Адже Ібліс із числа джинів:
إِلَّآ إِبۡلِيسَ كَانَ مِنَ ٱلۡجِنِّ
«окрім Ібліса. Він був одним із джинів» (18:50).
По-друге, в основі наш зв’язок з джинами полягає у тому, що вони здатні наущати нас:
فَوَسۡوَسَ لَهُمَا ٱلشَّيۡطَٰنُ
«Шайтан почав наущати їх» (7:20),
فَوَسۡوَسَ إِلَيۡهِ ٱلشَّيۡطَٰنُ
«Але шайтан почав нашіптувати йому» (20:120).
Під шайтаном мається на увазі Ібліс, а він із числа джинів.
По-третє, Шайтани не володіють владою над людьми, якщо тільки сама людина не послідує по їх стопам. Аллах сказав:
وَقَالَ ٱلشَّيۡطَٰنُ لَمَّا قُضِيَ ٱلۡأَمۡرُ إِنَّ ٱللَّهَ وَعَدَكُمۡ وَعۡدَ ٱلۡحَقِّ وَوَعَدتُّكُمۡ فَأَخۡلَفۡتُكُمۡۖ وَمَا كَانَ لِيَ عَلَيۡكُم مِّن سُلۡطَٰنٍ إِلَّآ أَن دَعَوۡتُكُمۡ فَٱسۡتَجَبۡتُمۡ لِي
«Коли справа звершиться, шайтан скаже: «Воістину, обіцянка Аллаха була правдивою, а я обіцяв вам, але не стримав даного вам слова. У мене не було над вами ніякої влади. Я кликав вас, і ви послухались мене» (14:22),
إِنَّ عِبَادِي لَيۡسَ لَكَ عَلَيۡهِمۡ سُلۡطَٰنٌ إِلَّا مَنِ ٱتَّبَعَكَ مِنَ ٱلۡغَاوِينَ
«Воістину, ти не владний над Моїми рабами, за винятком заблудших, які послідують за тобою» (15:42),
فَإِذَا قَرَأۡتَ ٱلۡقُرۡءَانَ فَٱسۡتَعِذۡ بِٱللَّهِ مِنَ ٱلشَّيۡطَٰنِ ٱلرَّجِيمِ ٩٨إِنَّهُۥ لَيۡسَ لَهُۥ سُلۡطَٰنٌ عَلَى ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَعَلَىٰ رَبِّهِمۡ يَتَوَكَّلُونَ ٩٩إِنَّمَا سُلۡطَٰنُهُۥ عَلَى ٱلَّذِينَ يَتَوَلَّوۡنَهُۥ وَٱلَّذِينَ هُم بِهِۦ مُشۡرِكُونَ
«Коли ти читаєш Коран, то шукай у Аллаха захисту від диявола вигнаного, побиваємого. Воістину, він не владний над тими, які увірували і уповають лише на свого Господа. Йому підвладні лише ті, які вважають його (диявола) своїм помічником і покровителем і які долучають до Нього співтоваришів» (16:98–100).
По-четверте, отож, будь-яка фізична взаємодія вимагає окремого шаріатського доказу, бо в основі люди і джини не взаємодіють. Якщо такий доказ існує, то ми приймаємо і віримо у нього, але у межах самого шаріатського тексту.
Наприклад, Пророк Сулейман (а.с.) мав владу над джинами, він (а.с.) міг наказувати і забороняти їм. Про це згадується у шаріатських текстах. Тому ми віримо і розуміємо це. Аллах сказав:
قَالَ يَٰٓأَيُّهَا ٱلۡمَلَؤُاْ أَيُّكُمۡ يَأۡتِينِي بِعَرۡشِهَا قَبۡلَ أَن يَأۡتُونِي مُسۡلِمِينَ ٣٨قَالَ عِفۡرِيتٞ مِّنَ ٱلۡجِنِّ أَنَا۠ ءَاتِيكَ بِهِۦ قَبۡلَ أَن تَقُومَ مِن مَّقَامِكَۖ وَإِنِّي عَلَيۡهِ لَقَوِيٌّ أَمِينٞ
«Він (Сулейман) сказав: «О,шляхта! Хто із вас принесе мені її трон до того, як вони предстануть переді мною покірними?». Силач із числа джинів сказав: «Я принесу його тобі, перш ніж ти встанеш зі свого місця (до завершення зібрання). Я досить сильний і заслуговую довіри для цього» (27:38,39),
وَلِسُلَيۡمَٰنَ ٱلرِّيحَ غُدُوُّهَا شَهۡرٞ وَرَوَاحُهَا شَهۡرٞۖ وَأَسَلۡنَا لَهُۥ عَيۡنَ ٱلۡقِطۡرِۖ وَمِنَ ٱلۡجِنِّ مَن يَعۡمَلُ بَيۡنَ يَدَيۡهِ بِإِذۡنِ رَبِّهِۦۖ وَمَن يَزِغۡ مِنۡهُمۡ عَنۡ أَمۡرِنَا نُذِقۡهُ مِنۡ عَذَابِ ٱلسَّعِيرِ ١٢يَعۡمَلُونَ لَهُۥ مَا يَشَآءُ مِن مَّحَٰرِيبَ وَتَمَٰثِيلَ وَجِفَانٖ كَٱلۡجَوَابِ وَقُدُورٖ رَّاسِيَٰتٍۚ ٱعۡمَلُوٓاْ ءَالَ دَاوُۥدَ شُكۡرٗاۚ وَقَلِيلٞ مِّنۡ عِبَادِيَ ٱلشَّكُورُ
«Ми підкорили Сулейману вітер, який вранці пролітав місячний шлях і після полудня пролітав місячний шлях. Ми примусили для нього текти джерело міді. Серед джинів були такі, які працювали перед ним з дозволу його Господа. А того із них, хто ухилився від Нашого повеління, Ми примусили вкусити муки у Полум’ї. Вони створювали чудові споруди, ізваяння, миски, подібні водоймам,і нерухомі котли. О, рід Давуда! Трудіться на знак вдячності. Але серед Моїх рабів мало вдячних» (34:12,13).
По-п’яте, будь-яку виниклу проблему Посланець Аллаха ﷺ вирішував з позиції людських відносин. І так відбувалось завжди, якщо тільки не приходив окремий шаріатський текст, який роз’яснював, що дана ситуація пов’язана з джинами. Будь-яке положення треба розглядати таким чином. Наприклад, якщо хтось наткнувся на труп вбитого чоловіка, то йому не прийде у голову, що це зробив хтось із джинів. Але якщо прийде окремий текст на цю ситуацію, то треба розглядати її у межах шаріатських текстів. Саме так трапилось з одним чоловіком у Хайбарі. Після того, як було знайдено його тіло, пошук вбивці відбувався серед людей, а не серед джинів. Приводить Муслім:
أَنَّ عَبْدَ اللَّهِ بْنَ سَهْلٍ وَمُحَيِّصَةَ خَرَجَا إِلَى خَيْبَرَ مِنْ جَهْدٍ أَصَابَهُمْ فَأَتَى مُحَيِّصَةُفَأُخْبِرَ أَنَّ عَبْدَ اللَّهِ بْنَ سَهْلٍ قَدْ قُتِلَ وَطُرِحَ فِي عَيْنٍ أَوْ فِي قِيرٍ فَأَتَى يَهُودَ فَقَالَ أَنْتُمْ وَاللَّهِ قَتَلْتُمُوهُ قَالُوا وَاللَّهِ مَا قَتَلْنَاهُ... ثُمَّ وَصَلَتِ الْقَضِيَّةُ إِلَى رَسُولِ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فَقَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِمَّا أَنْ يَدُوا صَاحِبَكُمْ وَإِمَّا أَنْ يُؤْذِنُوا بِحَرْبٍ فَكَتَبَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ إِلَيْهِمْ فِي ذَلِكَ فَكَتَبُوا إِنَّا وَاللَّهِ مَا قَتَلْنَاهُ...
«Абдуллах ібн Сахль і Мухайіса вийшли у бік Хайбара через скрутний стан. (Після того, як Мухайіс відлучився,) а потім повернувся, то йому повідомили, що Абдуллах ібн Сахль був вбитий і скинутий і колодязь. Мухайіс вирушив до євреїв і спитав: «Клянусь Аллахом! Це ви вбили його», — на що ті сказали: «Клянемося Аллахом, ні!» … Незабаром ця проблема дійшла до Посланця Аллаха ﷺ, на що він ﷺ сказав: «Або вони виплатять дію (викуп за вбитого) за вашого товариша, або їм буде проголошена війна». Після чого Посланець Аллаха ﷺ написав їм письмо з цими словами. На що євреї відповіли так: «Клянемося Аллахом! Ми не вбивали його» …».
По-шосте, враховуючи вищесказане, треба розглядати ситуації у межах людських відносин доти, поки не прийде окремий шаріатський текст, де говориться про наявність фізичного зв’язку з джинами. В іншому випадку взаємодія з джинами не виходить за межі наущень.
У той же час треба розуміти, що Послання Пророка Мухаммад ﷺ є останнім, а отож, вже не буде нових одкровень, не буде нових Божественних текстів. Отож, не буде фізичних взаємовідносин між людьми і джинами, окрім наущення з їх боку. Вище ми вже згадували, що наущення джинів не дає їм влади над людьми, якщо тільки вони самі не піддадуться наущенням по власній волі.
Саме це ми і спостерігаємо в епоху праведних халіфів. У той період нікому у голову не приходила думка, що до вбивства, грабування, шахрайства, махінацій і т.п. речам причетні джини. Винуватців завжди шукали серед людей, бо взаємодія з джинами обмежена лише наущеннями, якщо тільки не існує окремого шаріатського тексту щодо цього. Проте після смерті Посланця ﷺ нових шаріатських текстів не буде. Будь-яка пригода у нашому житті іде від людей, а не від джинів. Треба розуміти, що мир джинів відрізняється від нашого миру, а їх зв’язок з нами обмежується наущенням, не більше.
Таким чином, джини непричетні до хвороб людей, а отож, треба лікувати саму хворобу згідно приписам Ісламу:
а) Лікування може проводитись за допомогою матеріальних речей, як про це згадується у хадісі від Усами ібн Шарика:
أَتَيْتُ النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَأَصْحَابَهُ كَأَنَّمَا عَلَى رُءُوسِهِمُ الطَّيْرُ فَسَلَّمْتُ ثُمَّ قَعَدْتُ فَجَاءَ الْأَعْرَابُ مِنْ هَا هُنَا وَهَا هُنَا فَقَالُوا يَا رَسُولَ اللَّهِ أَنَتَدَاوَى فَقَالَ تَدَاوَوْا فَإِنَّ اللَّهَ عَزَّ وَجَلَّ لَمْ يَضَعْ دَاءً إِلَّا وَضَعَ لَهُ دَوَاءً غَيْرَ دَاءٍ وَاحِدٍ الْهَرَمُ
«Одно разу я прийшов до Пророку ﷺ, і застав його сподвижників сидячими так, нібито на головах у них птахи. Я привітав присутніх і сів. Потім з різних сторін прийшли бедуїни і спитали: «О, Посланець Аллаха, чи лікуватись нам?», — на що він ﷺ відповів: «Лікуйтесь,адже Всемогутній і Великий Аллах, створивши хворобу, створив і ліки від неї, окрім однієї — старість» (Абу Дауд).
Під старістю мається на увазі смерть.
б) Лікування може проводитись за допомогою дуа (мольби) і читання рукийі (молитовні формули, які мають лікувальну силу). Передається від Аиши:
أَنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ كَانَ يَرْقِي بِهَذِهِ الرُّقْيَةِ أَذْهِبِ الْبَاسَ رَبَّ النَّاسِ بِيَدِكَ الشِّفَاءُ لاَ كَاشِفَ لَهُ إِلَّا أَنْتَ
«Посланець Аллаха ﷺ читав рукию наступним чином: «О, Господь людей! Відведи від людей хворобу, адже у Твоїй руці зцілення, і ніхто не здатен убрати її, окрім» (Муслім).
І тому подібні молитви, взяті із Корану і Сунни, або які відповідають їм.
Що стосується звернення за зціленням до тих, хто заявляє про фізичний зв’язок джинами, то це шахрайство і обман. Це шарлатани, які виманюють у людей фінанси, пожирають їх майно обманним шляхом.
18 Джумада ас-сані 1430 р.х.
11.06.2009р.
