Питання: Надходить багато шокуючих повідомлень про різке падіння цін на нафту, особливо на нафту американської марки WTI, яка впала в одну мить до позначки −$30 за барель, а відоміша марка Brent, яка користується найбільш підвищеним попитом, втратила 9% своєї вартості і впала до позначки $25 за барель...
Причини падіння цін — найрізноманітніші, усе одно, будь то через переповненість нафтосховищ, чи їх готовності такими стати, або через вплив коронавірусу, який привів до падіння економіки, а услід за цим — до падіння затребуваності нафти і т.д... Якими є причини виникнення самої кризи з нафтою? Як довго вона буде тривати? Як вона вплине на економіку Америки і усього світу?
Відповідь:
Для розуміння суті нафтової кризи у цілому, і кризи американської нафти марки WTI — зокрема, а також впливу кризи на американську і глобальну економіку необхідно знати три обставини: економічну, політичну і стан американської нафти WTI. Потім можна буде побачити масштаби впливу кризи на нафту марки Brent, а вже потім — на американську і загальносвітову економіку.
Перше: вплив коронавірусу на масштаб вживання нафти:
На початку цього року отримав поширення коронавірус. Почався він у Китаї, потім перекинувся на Європу і Америку. У боротьбі з ним по усім країнам були введені карантинні заходи, що призвело до призупинення роботи багатьох секторів економіки. Була паралізована робота багатьох аеропортів через побоювання здійснювати авіаперельоти із країни в країну, особливо у країни Європи і Америки, де спалахнув коронавірус. До усього іншого додалось величезне замішання у міжнародній торгівлі, яке призвело до падіння попиту на непродовольчі і медичні товари, що потім вплинуло на інтенсивність руху усього транспорту,і це при тому, що наземний і повітряний транспорт споживає 68% усіх нафтопродуктів (ndependentarabia.com, 24.04.2020).
Усе це призвело до значного падіння світового попиту на нафту саме з причини коронавірусу. Спад потреби в нафті ставав усе більшим і більшим з поширенням епідемії із однієї країни в іншу. Падіння попиту на нафту різнилось від країни до країни, через що ціна на нафту сильно упала, тільки коли коронавірус поширився в основних країнах Західної Європи, які споживають величезні обсяги нафти, а також коли коронавірус поширився в Америці яка споживає 20% усієї світової нафти. Якщо говорити в цифрах, то попит на нафту впав приблизно на 30% в усьому світі, який споживав до цього біля 100 млн. барелів нафти за добу. У якості прикладу ми наведемо лише дві заяви із усіх існуючих, які підтверджують падіння на попит:
1. «Міжнародне енергетичне агентство (IEA) 15.04.2020 очікувало, що світовий обсяг попиту на нафту знизиться на 29 млн. барелів на добу вже у квітні, тим самим опустившись до рівня, який в останній раз спостерігався 25 років назад» (alwafd.news, 15.04.2020).
2. Міністр енергетики Росії Олександр Новак заявив, що світовий попит на нафту знизився на 20-30 млн. барелів на добу, сказавши: «Світ досяг дня зниження попиту на нафту» (alarabiya.net, 22.04.2020).
Усе це означає, що раніше падіння попиту на нафту у таких масштабах було немислимим, окрім як у часи світових війн ! Проте тут масштабне падіння попиту трапилось усього за 3-4 місяці, тобто за час епідемії коронавірусу, та так, що ціна на американську марку WTI рухнула до позначки –$37 за барель у понеділок 20.04.2020, який назвали після цього «чорним понеділком».
Друге: політична ситуація:
Оскільки нафта є стратегічним товаром, одні держави використовують їх для здійснення удару по іншим. У цьому контексті мала місце лише одна подія: Америка підштовхнула Саудівську Аравію почати війну цін на нафту проти Росії декілька місяців назад по наступним причинам:
1. Америка спробувала примусити Росію скоротити обсяг добування нафти, щоб підтримати високі світові ціни на нафту і тим самим зробити прибутковими свої нафтові корпорації, які розробляють сланцеву нафту, щоб дозволити їй бути конкурентоздатною на світовому ринку. У межах цієї політики Саудівській Аравії вдалось на протязі 3 років прив’язати Росію до співпраці в ОПЕК і добитися від неї скорочення добування нафти на 2,1 млн. барелів нової міжнародної групи ОПЕК+. Строк дії даної угоди, укладеної між Саудівською Аравією і Росією, сплив у кінці березня 2020 р., співпавши по часу з поширенням коронавірусу.
2. З початком поширення коронавірусу в Китаї, з його появою і розповсюдженням в Італії ціна на нафту марки Brent почала падати і досягла $45 за барель. Потім ціна продовжила падіння, і це почало становити небезпеку для американських виробників нафти,загрожуючи їм вивести їх нафту з світового ринку. Америка стала зацікавленою у терміновому піднятті цін. Для цього вона штовхнула Саудівську Аравію спричинити тиск на Росію і вимусити її до іще більшого скорочення добування нафти, щоб тим самим протистояти падінню попиту на нафту у світі через поширення коронавірусу. У зв’язку з цим 06.03.2020 було проведено засідання країн-членів ОПЕК+, на якому Росія відмовилась від додаткового скорочення добування, боячись, що Америка скористається цим і займе її ринки збуту, заливши їх своєю сланцевою нафтою!
3. Після провальної зустрічі ОПЕК+ ціни на нафту різко впали — на 10% — з причини поширення новини про виниклі протиріччя всередині групи ОПЕК+.
4. Тоді за лічені дні Саудівська Аравія розгорнула цінову війну проти Росії, щоб вимусити її іще більше скоротити добування, звинувативши її у п’яти пунктах:
1) Росія не повернулась до дотримання домовленості (по скороченню добування нафти на 2,1 млн. барелів на добу), незважаючи на те, що Росія заявила про готовність дотримуватись її.
2) Росія збільшила добування нафти, як і запланувала на 1 квітня (згідно старого договору у цей день спливає строк зниження добування), до 12-13 млн. барелів на добу, незважаючи на проблему попиту нафти у світі через коронавірус.
3) Росія не припинила закупати нафту у своїх азіатських партнерів по $6 за барель, що є безпрецедентно низькою ціною.
4) Росія не знизила рівень добування нафти та її закупки у своїх партнерів (не давши, таким чином, своїм конкурентам відняти свою частку ринку).
5) Росія не припинила орендувати величезні танкери з метою їх використання як гігантські морські нафтосховища, а також не припинила перенасичувати ринок нафтою.
5. Коли Саудівська Аравія заявила про ці вимоги 06.03.2020 на провальному засіданні ОПЕК+, ціни на нафту рухнули одразу на третину. «Нафта втратила приблизно третину своєї ціни у понеділок, що є найбільшим падінням ціни на нафту з часів війни у Перській затоці у 1991 р. Це трапилось після того, як Саудівська Аравія заявила, що збільшить обсяг добування нафти для отримання більшої частки ринку, у той час як коронавірус, який поширюється, сприяє надлишку нафти на ринку! Ф’ючерси на нафту марки Brent подешевшали на 22% і опустились у ціні з $37,05, хоча опускались і на 31% до $31,02 за барель, що є найбільш низьким показником з лютого 2016 р.» (ara.reuters.com, 09.03.2020).
До відома, нафта марки Brent, яка добувається у Північному морі, є по суті, сумішшю декількох сортів нафти, які добуваються на шельфових родовищах Brent, Forties, Oseberg и Ekofisk. Марка Brent займає третину світового ринку нафти і використовується як еталонний стандарт, відносно якого решта марки нафти у світі вибудовують свою цінову політику, особливо на європейських та африканських ринках... Іноді ця нафта експортується в США і деякі африканські країни, якщо була дана відповідна ціна після того, як була врахована вартість доставки. Ф’ючерси марки Brent торгуються на біржі «Інтерконтиненталь» (ICE) в Лондоні.
Своїми діями Саудівська Аравія штовхнула нафту до падіння. Після 1 квітня Саудівська Аравія розпочала реалізацію свого плану, бо у кінці березня закінчувався її договір з Росією про обмеження добування нафти. Збільшивши добування, Саудівська Аравія привела ситуацію до перенасичення нафти на світовому ринку, в результаті чого ціна на цю сировину, якщо вимірювати по марці Brent, впала нижче $30 за барель на протязі квітня по 20.04.2020.
6. За політичними діями Саудівської Аравії стоїть Америка. Їх спільна мета — спричинити тиск на Росію. Дана політика була спланована в Вашингтоні приблизно за два місяці до початку її реалізації, тобто коли було спрогнозовано падіння попиту на нафту у майбутньому через поширення коронавірусу, який обмалював початок нових умов, особливо всередині США. З причини цих двох чинників — політики Саудівської Аравії, яка проштовхується США, і падіння попиту на нафту у майбутньому — кувалда, виготовлена адміністрацією Трампа для удару по Росії, обрушилась на саму Америку і почала зносити усе поспіль направо і наліво, включаючи американські корпорації, які займаються сланцевою нафтою!
Виражаючись інакше, Америка не очікувала, що політика зниження цін на нафту досягне таких розмахів і що нафта упаде на таке дно. Глибоке дно ж було досягнуто по двом причинам, що йдуть разом: політика Саудівської Аравії (позаду якої стоїть Америка) проти Росії і постійне падіння світового попиту на нафту. Коли Америка запроваджувала свій план, вона не розраховувала, що падіння нафти буде таким сильним і триваючим.
І ось вже тиск почали відчувати самі американські корпорації,які займаються сланцевою нафтою. Так, наприклад, корпорація «WhitingPetroleum» (WLL) заявила 2 квітня про своє банкрутство. Сотня корпорацій, які добувають сланцеву нафту, опинились на межі банкрутства, тому що ціни на сланцеву нафту пішли нижче рівня її собівартості. «Для добування одного бареля сланцевої нафти необхідно витратити $35» (alarabiya.net/ar/aswaq, 11.03.2020). Згідно даним сайту independentarabia.com від 24.04.2020, ф’ючерси на нафту американської марки WTI у середу 23 квітня коливались між $15 за доставку у червні і $27 за доставку у вересні, а усі майбутні контракти до кінця 2020 р. були оцінені по $30 за барель. Ці цифри наочно демонструють те, який тиск на собі відчуває сланцева нафта.
7. Через небезпечні умови, в яких опинилась американська нафтова промисловість на тлі поширення коронавірусу, американська адміністрація почала неодноразово заявляти про свою готовність втрутитись у конфлікт між Саудівською Аравією і Росією, щоб повернути їх до договору по скороченню добування. Президент США зв’язався по телефону з президентом Росії і закликав його до координації дій з Америкою (не з Саудівською Аравією) по питанням ціни на нафту. Також Трамп зв’язався і з Саудівською Аравією. Потім Трамп заявив: «У нас була чудова розмова з президентом Путіним.
У нас була чудова розмова з наслідним принцом» (euronews.com, 01.04.2020). У цілому, можна сказати що адміністрація Трампа проявила опіку над укладанням договору між Росією і Саудівською Аравією по скороченню добування нафти. Мова ведеться про скорочення приблизно на 10 млн. барелів на добу. «Члени ОПЕК та її партнери досягли угоди про скорочення світового добування нафти на 10% після падіння попиту... На дану мить підтвердилось, що ОПЕК знизить темпи добування на 9,7 млн. барелів на добу» (bbc.com/arabic, 12.04.2020).
Угода вступає в силу 01.05.2020 і триватиме два місяці, по спливанню яких держави знов розглянуть змінення ситуації і рівень реального світового попиту, щоб прийняти рішення про наступний крок. Отож, нинішня угода вважається досить короткотривалою, раз вони домовились усього на два місяці з наміром дізнатись потім,, що із цього вийде і наскільки підніметься світовий попит к кінцю червня. Варто звернути увагу на те, що криза з нафтою досягла такого дна, що ринки не відповідають позитивним чином на угоду про досить-таки серйозне скорочення рівня добування. Незважаючи на скорочення, ціни піднялись зовсім незначно, а інколи марка Brent і зовсім падає нижче $30 за барель. Усе це відбувається тому, що для збільшення світового попиту необхідно скорочення не на 10, а на 30 млн. барелів на добу!
Третє: запаси нафти в США:
В Америці існують два види нафтосховищ: стратегічні державні і комерційні. Ця третя обставина у поєднанні з попередніми двома і призвела до посилення кризи нафти. Частково криза пов’язана з роботою стратегічних нафтосховищ, і частково — з американською нафтою WTI:
1. Стратегічний запас нафти (державний) представляє собою багато нафтосховищ, більша частина яких розташована під землею, призначених для зберігання нафти на випадок криз. Багато держав прийняли рішення побудувати на своїх територіях нафтосховища по рекомендації Міжнародного енергетичного агентства (IEA) через кризу, яка спалахнула під час війни у 1973 р. У кожної держави, яка споживає великі обсяги нафти, з’явились нафтосховища, здатні покривати її потреби на протязі 30-90 днів у випадку припинення поставок сировини...
2. У 1975 р. Конгрес США прийняв закон, який зобов’язує федеральний уряд побудувати сховища для достатньої кількості нафти з метою вдоволення попиту на нафту у випадку різних перебоїв поставок. Американські нафтосховища розташовані на узбережжях штатів Техас і Луїзіана. Державі дорого обходиться їх утримання. Найбільший обсяг зберігаємої нафти в США був зареєстрований у 2009 р. і склав 727 млн. барелів. На додаток до федеральних запасів американські державні корпорації теж мають свої нафтосховища, призначені лише для них.
Їх загальна кількість дорівнює кількості усіх федеральних нафтосховищ. Багато наземних нафтосховищ, які належать даним корпораціям, знаходиться у штаті Техас, тому що він є найбільшим штатом по добуванню нафти з давніх пір, через що найвідоміша американська нафта і називається WTI, т.е. WestTexasIntermediate. Також і у сусідньому штаті Оклахома розташовані нафтосховища, тому що техаська нафта транспортується через нього вглиб території США...
3. З початком падіння цін на нафту 06.03.2020, після якого почалась цінова війна між Саудівською Аравією і Росією, багато держав, особливо Америка і Китай, почали заповнювати свої стратегічні нафтосховища. У той час Трамп навіть радів низьким цінам на нафту... Америка взялась скуповувати дешеву нафту у Саудівській Аравії та інших держав. До приходу відомого «чорного понеділка» нафтосховища у Техасі були заповнені якщо не повністю, то майже. Після цього проблема з тим, куди далі складувати нафту і де її зберігати, загострилась, тому що тепер, якщо нікуди буде продавати здобуту нафту, її не вийде відправити у нафтосховища, а отож, виникає ускладнення з її транспортуванням, яке інколи не вирішується зовсім, тому що повні нафтосховища, особливо у Техасі, більше не допоможуть...
4. Американські стратегічні нафтосховища виявились у більшій мірі заповненими. Нафтові танкери почали працювати як плавучі нафтосховища, через що проблема зберігання підсилилась,розтягнувшись від сховищ, які належать «WestTexasOil», до пункту доставки в м. Кушінг у штаті Оклахома на півночі від Техасу. «Кількість запасів нафти в США росте, зокрема — в м. Кушінг, який є пунктом доставки американської нафти WTI в Оклахомі, при тому, що нафтопереробники скорочують свою роботу в умовах слабкого попиту. (aljazeera.net, 20.04.2020).
Максимальна місткість нафтосховищ у Кушінгу складає 76 млн. барелів. У звичайний час володарі нафтових контрактів ф’ючерсів могли отримати саму нафту із сховищ в Кушінгу, коли наступав строк реалізації ф’ючерса. Окрім того, вони могли скласти договір про зберігання своєї нафти у цих же сховищах по звичайній, не завищеній ціні, щоб потім у потрібний час транспортувати її сухопутним шляхом по території США. Але цього разу усе інакше.
«У м. Кушінг, штат Оклахома, де розташовані нафтосховища техаської нафти, обсяг запасів збільшився на 5 млн. барелів і близький до ліміту. Запаси палива і нафтопродуктів в США теж зросли, у той час як їх щотижневе споживання скоротилось більше аніж на 25% на протязі року з причини об’явленої ізоляції» (raialyoum.com, 25.04.2020). У зв’язку з цим можна сказати, що безпрецедентне світове падіння попиту на нафту, яке дорівнює 30%, тобто приблизно 30 млн. барелів на добу, є першою і основною причиною спостерігаємого падіння цін на нафту. І оскільки американсько-саудівська політика тиску на Росію застосовувана лише у звичайний час, а не під час кризи попиту, вона призвела до різкого загострення проблеми цін на нафту!
Четверте:
Усе це вплинуло на нафту WTI. Нафтосховища в Оклахомі виявились переповнені, і тепер стало можливим зберігання нафти в них лише по завищеним цінам, а це означає, що володарі ф’ючерсів виявились вимушеними продавати свої контракти по будь-якій ціні, аби тільки позбутися від них, у результаті чого і трапилась нафтова криза у т.з «чорний понеділок» 20.04.2020, коли ф’ючерси на нафту WTI упали в ціні нижче нуля: –$37 за барель. У той день дилери на фондовому ринку США понесли величезні фінансові втрати... а те, що ми перерахували вище, лише додало масла у вогонь: переповненість нафтосховищ у м. Кушінг. Коли нафтосховища були майже заповнені, що само по собі стало дико рідким явищем, ціни за зберігання нафти різко зросли.
Оскільки перспективи споживання нафти через тривалу рецесію економіки виявились невизначеними, це лише підсилило ріст цін за зберігання нафти у сховищах Кушінга, що стало додатковим елементом тиску на володарів майських ф’ючерсів, які почали намагатись позбутися від них будь-якими шляхами. Через це ціна на ф’ючерси на нафту марки WTI спочатку впала до $10 за барель, потім до $5, потім впала до $0, що стало, по суті, драматичною подією. Проте на цьому усе не закінчилось. Нафта пішла в мінус, продовжуючи падати усе нижче і нижче, поки не досягла позначки –$37,6 за барель, що викликало шок як у самих володарів нафти, які безпосередньо понесли втрати, так і у дилерів. Цим відрізнився «чорний понеділок» 20.04.2020.
Усі вищеописані обставини зібрались воєдино і виплеснулись у гостру кризу. Криза нафти WTI виявилась настільки сильною, що не допомогли навіть радощі Трампа щодо укладання нової угоди ОПЕК+ між Саудівською Аравією і Росією, коли він заявив 12.04.2020: «Це призведе до створення сотень тисяч робочих місць в енергетичній галузі США. Я хочу подякувати і привітати президента Росії Путіна і короля Саудівської Аравії Сальмана ібн Абд Аль-Азіза» (arabic.cnn.com, 21.04.2020). Емоції Трампа були далекі від реальної картини, тому що таке жахливе падіння цін викликало великі побоювання не лише в Америці, але й в усьому світі, після чого економічна криза лише підсилилась, не говорячи вже про енергетичний сектор, який був готовий луснути по швах!
До відома, нафта марки WTI добувається зі родовищ нафти у США. В основному вона добувається в штатах Техас, Луїзіана і Північна Дакота, після чого транспортується по трубопроводам у сховища м. Кушінг у штаті Оклахома, який є пунктом доставки. Ф’ючерси на нафту марки WTI торгуються на Нью-Йоркській товарній біржі (NYMEX), яка належить Чикагській товарній біржі (CME)...
П’яте:
З іншого боку, з самого початку кризи, викликаної коронавірусом, Америка вирішила дотримуватись плану надання допомоги, або порятунку, або стимулювання. План цей був багатоетапним. Перший крок був відносно малий і полягав у виділенні $8,3 млрд., скерованих на витрати у зв’язку з надзвичайними ситуаціями у сфері програм охорони здоров’я і для надання їм можливості протистояти спалаху епідемії коронавірусу в США. Після того, як коронавірус почав бити по економіці країни, а не лише по сектору охорони здоров’я, «США знизили відсоткові ставки кредитів практично до нуля, почавши програму стимулювання в $700 млрд., намагаючись тим самим захистити економіку від впливу коронавірусу» (bbc.com/arabic, 16.03.2020). 27.03.2020 адміністрація Трампа прийняла рішення надрукувати $2,2 трлн. і наводнити ними ринки країни щоб тим самим протидіяти нестачі ліквідності. Такого крупного вливання нових грошей в історії США іще не було. Основна частина цих грошей була скерована на купівлю боргів корпорацій, які об’явили про своє банкрутство.
«Федеральна резервна система раніше заявила, що викупить не менше $500 млрд. казначейських облігацій і не менше $200 млрд. іпотечних цінних паперів. Також і Центральний банк США заявив про формування нової програми, згідно якої він зможе зекономити $300 млрд. під час нового фінансування у спробі стимулювати потік кредитів роботодавцям, споживачам і корпораціям» («Traders AB», 24.03.2020). Окрім того, очікується, що розмір витрат у сфері охорони здоров’я на хворих коронавірусом в США буде катастрофічно низьким, за що величезні страхові кампанії можуть поплатитись і дійти до банкрутства. Окрім того, Америка страждає від високого рівня безробіття, бо, згідно статистиці, біля 30 млн. американців втратило робочі місця з причини поширення коронавірусу.
Через те, що компанії, які раніше наймали собі робочих, самі опинились у скрутному стані, повернення людей назад до робочих місць у цьому році не буде швидким. Цей факт дуже сильно відображається на загальному бюджеті країни і, звичайно ж,впливає на розмір державних субсидій для тих більше аніж 22 млн. американців, які їх просять сьогодні, опинившись безробітними. Дилема полягає в тому, що якщо держава прийме рішення про виділення крупного пакету дотацій населенню, то американська валюта може жахливо обвалитись, після чого запалає уся Америка та усі держави і народи, які тісно працюють з доларом.
Шосте:
Криза торкнулась не лише Америки, але також у значній мірі і інших держав у світі:
1. В Європі ситуація не краще, аніж в США. Коронавірус загрожує зруйнувати політико-економічну будівлю ЄС. Те, як Італія, Франція, Іспанія, Німеччина і Британія поводять себе у відношенні одна до одної в умовах епідемії, явно доводить це. Президент Франції Макрон на прес-конференції, яка проводилась по телефону 26.03.2020, виступив з попередженням, сказавши: «Спалах коронавірусу загрожує основам ЄС». Потім він додав: «Європейський проект схильний небезпеці... загроза, з якою він стикнувся, полягає у тому, що може бути скасована Шенгенська зона» (arabic.rt.com, 26.04.2020).
Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила: «На мій погляд, ЄС стикається з найбільшим випробуванням з дня свого заснування... Важливо, щоб союз вийшов сильним із економічної кризи, причиною якої став цей вірус» (ara.reuters.com, 07.04.2020). Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес 05.04.2020 заявив: «Нинішні виняткові обставини вимагають від нас проявити стійкість. Ми або приймемо виклик цієї небезпеки, або розпадемось як союз держав» (almania.com, 05.04.2020).
На відеозасіданні 23.04.2020 лідери ЄС домовились про виділення суми 500 млрд. євро в межах плану негайного порятунку ситуації, втім, залишивши суперечливими деталі найбільшого вливання фінансових засобів аж до середини літа... Вони обговорили питання щодо створення фонду допомоги і випуск спільних грошових облігацій для боротьби з коронавірусом. Проте Німеччина, Голландія, Австрія і Фінляндія відмовились від випуску облігацій і не погодились з ідеєю створення спільного фонду. У той же час Франція, Італія і Іспанія вирішили надати підтримку цьому проекту, будучи державами, які більше усього постраждали від епідемії. Німеччина відмовилась тому, що бажає заміть видачі пакету допомоги видавати кредити під відсотки, щоб зробити ці держави своїми боржниками, що потім у її руки перейшла гегемонія над європейськими державами!..
2. Китай. Всесвітній Банк попередив, що наслідки коронавірусу для світової економіки можуть привести до спаду розвитку економіки Китаю аж до 2,3% у цьому році на відміну від 2019 року, коли ріст його економіки склав 6,1%» (alhurra.com, 10.04.2020). Це ж джерело з посиланням на представника Центрального банка Китаю заявило: «Банк не рекомендує Пекіну вважати, що у цьому році вийде досягти минулорічного росту, враховуючи величезну невизначеність, з якою він стикається». Газета webvii.com з посиланням на МаЦзюня, члена комітету фінансово політики при Національному китайському банку, цитуючи його, пише: «Буде складно добитися росту в 6%». Потім він додав: «Встановити (реальну) планку можна буде шляхом обмеження офіційних заходів по боротьбі з вірусом».
3. Росія. Росія опирається на нафту і газ, які наповнюють її бюджет на 60%. Нафта вважається джерелом життя російської економіки, а отож,відштовхуючись від її втрат на продажі нафти, можні порівняти і силу економічного удару, яку вона переживає. Російський карбованець спіткав найжалюгідніший стан, адже 1 долар став дорівнювати 79 карбованцям через цінову війну з Саудівською Аравією. У повідомленнях агентства «Reuters» про ситуацію в Росії фігурує наступна заява від представника одного із російських банків: «ВВП може скоротитись на 15%, якщо ціни на нафту упадуть нижче $10 за барель».
Сьоме:
Ганебна сутність капіталізму стала іще яснішою, як і його нездатність адекватно протистояти кризі, що виникла внаслідок коронавірусу. Іще більш ясним став егоїзм капіталістичних держав, повергнутих на землю коронавірусом,так що не залишилось іншої здорової ідеології, окрім Ісламу, у якої були б такі древні коріння. На тлі того, що відбувається, Ісламська Умма має можливість піднятись знов... проте правлячі режими у країнах мусульман та їх прибічники стримують рух Умми. Правителі мусульман усе так само борються з ними, повністю співпрацюючи з цими колонізаторськими наддержавами. Умма потребує щирого, правдивого керівництва, яке повело б її по шляху Ісламу. Умма поза сумнівів, знає, що Хізб ут-Тахрір є справжнім першопрохідцем, який не бреше своїм людям і співпрацює лише на правді.
وَلَيَنصُرَنَّ اللَّهُ مَن يَنصُرُهُ ۗإِنَّاللَّهَلَقَوِيٌّعَزِيزٌ
«Аллах неодмінно допомагає тому, хто допомагає Йому. Воістину, Аллах — Всесильний, Могутній» (22:40).
Дорогі брати! Поточні події вказують на те, що міжнародна ситуація вже не буде такою, якою була до коронавірусу. Держави, які раніше вважали себе богами на землі,встановлювали закони і правила, огидні Шаріату Аллаха, об’являли брехню правдою, а правду брехнею, виявились безпорадними перед найдрібнішим створінням Всевишнього, яке неможливо побачити неозброєним оком. Тепер ці держави лежать пригнічені на землі і не знають, як виправити ситуацію і вистояти перед кризою... Вони так і продовжать судорожно битися в конвульсіях своєї несправедливості доти, поки не отримають ляпаса від слів Всевишнього:
وَقُلْ جَاءَ الْحَقُّ وَزَهَقَ الْبَاطِلُ ۚإِنَّالْبَاطِلَكَانَزَهُوقًا
«Скажи: «Явилась істина, і згинула брехня. Воістину, брехня приречена на загибель» (17:81).
Тоді знов зійде сонце Халіфату, осяявши собою світ і поширивши благо на чверті його поверхні.
فَسَيُنْغِضُونَ إِلَيْكَ رُءُوسَهُمْ وَيَقُولُونَ مَتَىٰ هُوَ ۖقُلْعَسَىٰأَنيَكُونَقَرِيبًا
«Але вони похитають головами і скажуть: «Коли ж це трапиться?». Скажи: «Можливо, це трапиться дуже скоро!» (17:51).
6 Рамадана 1441 р.х.
29.04.2020 р.
