Питання: У книзі «Економічна система» у темі «Державний бюджет» слово «аль-мізанія» згадується у значенні «бюджет», у книзі «Проект Конституції. Шаріатські докази.», 2 том, у 148 статті два слова «аль-мізанія» і «аль-мувазана» згадуються у значенні «бюджет».
А у книзі «Майно у Державі Халіфат» у темі «Дивани» вже згадується вираз «аль-мувазана аль-амма» (загальний бюджет).
Я працюю у сфері, де використання цих термінів є частиною моєї спеціалізації, тому, на мій погляд, використовувати ці два терміни «аль-мізанія» і «аль-мувазана» у значенні «бюджет» неправильно. Причина цього полягає у тому, що це абсолютно два різних терміни. У зв’язку з цим я прошу Вас передивитись цей аспект, тобто передивитись використання цих термінів.
Наприклад, аль-мувазана (бюджет) — кошторис прибутків і витрат держави, який встановлюється на певний період часу. У ньому визначаються потреби, які належать вдоволенню за рахунок державної казни, як і вказуються джерела і розміри очікуваних надходжень у державну казну.
Аль-мізанія (звіт по виконання бюджету) — це фінансовий звіт уряду по прибуткам і витратам за попередній звітний період часу.
Аль-мувазана — це планування фінансів наперед, а аль-мізанія — звіт за минулий період часу.
У книзі «Економічна система» при згадуванні слова «аль-мізанія» розкривається зміст терміна «аль-мувазана». У книзі «Проект Конституції. Шаріатські докази.», 2 том, обидва слова (аль-мізанія, аль-мувазана) згадуються в одному значенні — «бюджет». А у книзі «Майно у Державі Халіфат» «аль-мувазана» згадується вже у правильному значенні.
На додаток до сказаного додам, що в «Економічній системі» у поясненні теми «аль-мувазана» (хоча у книзі використовується слово «аль-мізанія») був зроблений висновок, який суперечить висновку 148 статті книги «Проект Конституції. Шаріатські докази.», 2 том.
Так у книзі «Економічна система» говориться: «Тому Ісламі не існує потреби у прийнятті державою річного бюджету (аль-мізанія) (як це обстоїть у демократичній системі), ані з боку розділів и статей, ані з боку окремих деталей у статтях і сумах, необхідних для реалізації цих деталей або самих статей у цілому. Виходячи із цього, річний бюджет Ісламської Держави приймається у силу того, що він стабільний, у ньому зафіксовані певні розділи прибутків і витрат. Що стосується статей, їх деталей і необхідних сум для їх реалізації, то Шаріат передав їх встановлення у руки халіфа, який може регулювати їх в залежності від потреби, без обов’язкової прив’язки до якому-небудь певному часовому відрізку».
У книзі «Проект Конституції. Шаріатські докази.», 2 том, стаття 148, говориться: «Поки халіф має право визначати статті прибутків і витрат і суми для кожної статті, отож, немає заборони на формування річного бюджету (аль-мізанія) для статей і сум для кожної статті, як у прибутках, так і у витратах бюджету. Заборонено формувати річний бюджет для розділів постійного бюджету, як у прибутковій частині бюджету, так і у витратній, адже вони визначені шаріатськими законами і є постійними».
Я прошу Вас роз’яснити ці невідповідності. Нехай Аллах воздасть Вам благом за ваші старання!
Відповідь:
1) Що стосується тієї частини питання, де говориться про наявну різницю між термінами «аль-мізанія» і «аль-мувазана», то ця відмінність використовується тими, для кого розділи прибутків і витрат минулого року відрізняються від розділів прибутків і витрат майбутнього року, і тут не беруться до уваги статті прибутків і витрат як такі. Подібна проблема виникає у світських економічних системах. Ці терміни розділені між собою через відмінності розділів прибутків і витрат майбутнього року з минулим. Відмінність розділів залежить від так званої «законодавчої влади», адже саме вона стверджує, скасовує чи вносить поправки у той чи інший розділ.
Що стосується Ісламу, то він не проводить різниці між розділами прибутків і витрат поточного і минулого року, оскільки вони постійні. Єдина відмінність може бути лише у статтях і їх деталях, оскільки їх прийняття залишається на розсуд халіфа.
Отож, терміни «аль-мізанія» і «аль-мувазана» на наш погляд мають однакове значення, особливо з урахуванням того, що дані терміни похідні від слів «аль-вазн» (зважування) і «аль-мізан» (баланс). Таким чином, звідки б не походили слова «аль-мізанія» і «аль-мувазана», вони будуть стосуватись як планування, з одного боку, так і фінансової звітності за минулий період часу — з іншого. Це що стосується термінології.
Що стосується використання цих термінів (аль-мізанія і аль-мувазана), то дозволено використовувати їх в одному значенні у випадку, якщо вони не зазнали змінень між минулим роком і майбутнім. Якщо ж вони зазнали змінень, то припустимо використовувати кожен термін у своєму значенні, щоб внести ясність і пояснити ситуацію. Але що стосується термінології (повторюсь іще раз), то аль-мізанія і аль-мувазана несуть в собі один зміст.
2) Відносно різниці, яку Ви бачили між згаданим у книзі «Економічна система» і згаданим у книзі «Проект Конституції. Шаріатські докази.», 2 том, то її немає. Просто у книзі «Проект Конституції. Шаріатські докази.» дана тема більш детально викладена, аніж в «Економічній системі».
Так в «Економічній системі» говориться: «Щорічно демократичні держави встановлюють загальний бюджет (аль-мізанія) держави. Реальність бюджету демократичної держави полягає у тому, що він видається у якості «закону про бюджет» строком на рік. Даний законопроект ратифікується парламентом після розгляду … Що ж стосується Ісламської Держави, то вона не має річного бюджету. Тому немає необхідності у ратифікації подібного законопроекту …
Оскільки прибутки Байт уль-Маль надходять і витрачаються згідно з шаріатськими законами. Усі ці шаріатські закони незмінні, а отож, у розділах прибутків і витрат немає місця особистій думці, оскільки вони (розділи прибутків і витрат) так само є постійними. Це те, що стосується розділів бюджету, а що стосується статей бюджету, сум і дій, які відносяться до кожної статті, то усе це залишається на розсуд та іджтіхад халіфа, оскільки це відноситься до турботи про справи людей, регулювання якого було передано Шаріатом у руки халіфа на його розсуд. Отож, усі прийняті халіфом рішення беззаперечно повинні виконуватись.
Тому Іслам не має потреби у встановленні державного річного бюджету (як це обстоїть у демократичній системі), ані з боку розділів і статей, ані з боку окремих деталей у статтях і сумах, необхідних для реалізації цих деталей або самих статей у цілому. Виходячи із цього, річний бюджет Ісламської Держави не встановлюється, хоча в ньому є стабільний бюджет з певними розділами прибутків і витрат. Що стосується статей, їх деталей і необхідних сум для їх реалізації, то Шаріат передав їх встановлення у руки халіфа, який може регулювати їх в залежності від потреби, без обов’язкової прив’язки до якогось певного часового відрізку» (кінець цитати).
У книзі «Проект Конституції. Шаріатські докази.», 2 том, говориться: «Слово «аль-мізанія» (бюджет), або, по-іншому, «аль-мувазана», є західним терміном. Цим словом пояснюються прибутки, які отримує держава, пояснюються їх розділи, тобто напрямки, з яких збираються ці прибутки, пояснюються статті, які є відгалуженнями цих напрямків, і пояснюються суми прибутків. Поруч з цим пояснюються витрати держави, пояснюються їх розділи, тобто напрямки витрат, пояснюються статті витрат, які є відгалуженнями цих напрямків і пояснюються суми витрат, які виділяються на кожні положення, згадані у кожній статті.
Подібна реальність аль-мізанії, або, по-іншому, аль-мувазани, не була відома мусульманам. Вони знали лише Байт уль-Маль (державну казну), в яку надходили прибутки і із якої розподілялись витрати. В силу наявності в Байт уль-Маль прибутків і витрат Байт уль-Маль має ту ж реальність, що й аль-мізанія, навіть якщо і називається по-іншому. Тому немає заборони на використання слова «аль-мізанія» у його термінологічному значенні, яке означає «сукупність розділів прибутків і витрат і їх статей». Згідно з цим держава має «аль-мізанію» (бюджет), або, по-іншому, «аль-мувазану», а Байт уль-Маль є представником цього бюджету.
Що стосується розробки бюджету у виді розділів, статей і закладаємих сум, то це визначено шаріатськими законами. Наприклад, джерела прибутків визначені шаріатськими законами у виді хараджа, трофеїв і т.д., визначений і метод витрат, оскільки є напрями, які належать однозначному фінансуванню, але є і напрями,які фінансуються лише при наявності засобів. Прибутки і витрати утверджені шаріатськими законами, а отож, розділи бюджету є постійними, оскільки шаріатський закон є постійним і незмінним. Що стосується статей бюджету, які є відгалуженням розділів, то під ними маються на увазі харадж з земель, де рослини орошаються опадами, харадж земель, де зрошення відбувається штучним способом, і т.д.
Ці статті вводяться халіфом, оскільки це стосується турботи про справи людей, а отож, дана справа залишена на його розсуд та іджтіхад … Поки халіф має право визначати статті прибутків і витрат і суми для кожної статті, отож, немає заборони на формування річного бюджету для статей і сум для кожної статті, як у прибутках, так і у витратах бюджету. Заборонено формувати річний бюджет для розділів постійного бюджету, як у прибутковій частині, так і у витратній, адже вони визначені шаріатськими законами і є постійними» (кінець цитати).
Резюмуючи сказане в «Економічній системі»:
Не існує річного бюджету для розділів прибутків і витрат, оскільки вони є постійними, бо цього вимагають шаріатські закони.
Не існує річного чи іншого бюджету для статей прибутків і витрат, оскільки вони залежать від бачення та іджтіхаду халіфа.
Халіф має право ввести ту чи іншу статтю на будь-який проміжок часу, який побажає, якщо того вимагає потреба, і тут немає прив’язки до якогось певного часового відрізку.
Звідси стає ясним, що халіф не потребує розробки бюджету для статей прибутків і витрат на півроку, рік чи більше. Але при цьому він має право, якщо того вимагає потреба, ввести тимчасовий бюджет для статей прибутків і витрат, без обов’язкової прив’язки до якогось певного часового відрізку.
Резюмуючи сказане у книзі «Проект Конституції. Шаріатські докази.», 2 том:
Немає причин для заборони розробити свого роду річний бюджет для статей прибутків і витрат.
Проте заборонено складати бюджет по розділам прибутків і витрат, які мають постійний характер.
Звідси стає ясним, що сказане у книзі «Проект Конституції. Шаріатські докази» не суперечить сказаному в «Економічній системі», оскільки сказане в них не відрізняється одне від одного:
У книзі «Проект Конституції. Шаріатські докази» сказано, що халіфу не заборонено розробляти бюджет по розділам прибутків і витрат, які мають постійний характер.
В «Економічній системі» сказано, що халіф має право ввести ту чи іншу статтю на будь-який проміжок часу,який побажає, якщо того вимагають інтереси суспільства, і тут немає прив’язки до якомусь певному часовому відрізку.
Тобто халіф може ввести бюджет на півроку, на рік чи більше.
Як бачите, протиріч немає абсолютно.
Що стосується книги «майно у Державі Халіфат», то в ній слово «аль-мувазана» використовується у значенні «планування фінансових засобів», отож, і у цьому немає проблем.
18 Рабі уль-авваль 1432 р.х.
21.02.2011 р.
