Питання: У книзі «Ісламська особистість», 3 том, у темі «Мовчання Пророка ﷺ» говориться:«Якщо хтось у присутності Пророка ﷺ, або у його час зробить яку-небудь дію, і він ﷺ знає про неї і у змозі засуджувати цю дію, але мовчить про це …».
У мене виникло питання щодо виразу «у змозі засуджувати цю дію». Чи було у житті Посланця ﷺ, що він ﷺ був не здатен засуджувати щось? Адже, по суті, Посланець ﷺ завжди міг доносити своє Послання до людей, завжди міг засуджувати ту чи іншу дію. Не було такого, щоб роз’яснення з його ﷺ боку запізнювалось. Прошу Вас внести ясність у цей аспект.
Відповідь:
Що стосується мовчанки Посланця ﷺ, то вчені науки усуль аль-фікх, перш ніж дати визначення тому чи іншому питанню, спочатку вивчають його з усіх боків, щоб визначення було вичерпним.
Тому у визначення терміну «мовчання Пророка ﷺ» вони внесли таку умову, як «у змозі засуджувати цю дію», щоб ніхто із незгодних з цим визначенням не сказав, що Посланець ﷺ, як і звичайна людина, міг по тій чи іншій причині промовчати при виді засуджуваного, а отож, його ﷺ мовчання не може бути використано у якості шаріатського доказу.
Підбиваючи підсумки: вираз «у стані засуджувати цю дію» дозволяє зробити визначення вичерпним. У житті Посланця ﷺ не було такого, щоб він ﷺ промовчав при виді засуджуваного. Сайфуддін аль-Аміді у своїй книзі «Аль-Іхкам фі усуль аль-ахкам», спростовуючи слова «можливо, Посланець ﷺ іноді міг не засуджувати ту чи іншу дію по якій-небудь причині» тих, хто не визнавав мовчання Посланця ﷺ як шаріатський доказ, пише: «Що стосується їх заяви, що він ﷺ міг бути позбавлений можливості засуджувати, навіть якщо це теоретично можливо, то в основі береться відсутність такого факту», — оскільки мова йде про Посланця Аллаха ﷺ.
21 Рабі ус-сані 1432 р.х.
26.03.2011 р.