Масові протести у США та їх вплив на американську зовнішню політику

Відповіді на питання
Інструменти
Друкарня
  • Маленький Менше Середній Більше Великий
  • Default Helvetica Segoe Georgia Times

Питання: Ось вже декілька тижнів Сполучені Штати переживають масові протести, які супроводжуються насильством, мародерством, спаленням поліцейських відділків.

Чи стало причиною усього цього вбивство афроамериканця в Америці? Адже подібні інциденти траплялись неодноразово і у минулому, проте протести не набирали таких масштабів! Чи будуть мати американські протести які-небудь наслідки, які позначаться на зовнішній політиці США?

Відповідь:

Для повної ясності відповіді на поставлені питання розглянемо наступне:

1 — Інцидент вбивства афроамериканця Джорджа Флойда

У місті Міннеаполісі американського штату Міннесота 25 травня 2020 року американська поліція безжально вбила афроамериканця Джорджа Флойда. Дане вбивство стало жахливим злочином, у ході якого поліцейський застосував удушаючий прийом, якому він навчився у поліцейському копусі. Поліцейський із Міннеаполіса Дерек Шовін прижав шию Флойда коліном до асфальту і тиснув на сонну артерію. Злочин тривав 8 хвилин 46 секунд, і, незважаючи на прохання останнього по допомогу зі словами: «Не можу дихати», — усі закінчилось загибеллю Флойда. Свідками цього жахливого злочину стали усі американці.

Своїми очима люди побачили жорстокість американської поліції по відношенню до темношкірих. Одразу ж наступного дня у місті спалахнули демонстрації з засудженням жорстокого обходження з людьми. Потім демонстрації охопили інші американські міста одночасно з поширенням відео болісного удушення у соціальних мережах Інтернету, і вони охопили більше 80-ти американських міст у декількох штатах.

Потім влада об’явила комендантську годину з метою придушення демонстрацій, які у своїй більшості супроводжувались актами насильства, грабуваннями, підпалами магазинів і поліцейських відділків. Далі американська поліція вдалась до жорстокого обходження з демонстрантами і заарештувала більше 4 тисяч людей у різних містах. Було заявлено про загибель чотирьох протестуючих. Потім влада задіяла Національну гвардію для встановлення безпеки і контролю на вулицях. Більше того, влада заявила про свою готовність задіяти озброєні сили, тобто вжити безпрецедентні заходи, до яких Америка ніколи не вдавалась, щоб відновити безпеку у Вашингтоні і стабілізувати ситуацію. Президент Дональд Трамп був тимчасово поміщений у безпечний підземний бункер через страх перед протестуючими, які намагались штурмом вдертися у Білий дім.

2 — Струс іміджу внутрішньої стабільності

Кадри протестів у США ліквідували імідж внутрішньої стабільності, яким так хизувались змінюючі один одного американські уряди. За декілька днів протести набули вкрай серйозного масштабу. Відео і фотозйомки зіткнень, пожеж, мародерства у торгових центрах і зруйновних поліцейських відділків заполонили випуски новин по усьому світу. Усе це нагадувало американцям про пекло, яке чинилось їх урядом в інших країнах, і погрожувало тим, що жорстокість і сваволя, які Америка застосовувала у відношенні народів світу, будуть застосовані проти американців. Світ став свідком шокуючих і виходячих за усі межі видовищ.

Президент взявся попереджати мирних демонстрантів і погрожувати їм тим, що спустить на них злобних собак і застосує найзліснішу зброю у світі, якщо вони дерзнуть штурмувати стіни Білого дому, який оточений дротяними бар’єрами і бетонними стінами. Трамп заявив, що губернатори «виглядають дурнями», закликав їх діяти жорстокіше у придушенні протестів і мобілізувати додаткові сили Національної гвардії США, а також поставити американські озброєні сили у стан підвищеної готовності втрутитись туди, де треба, на протязі 4 годин, якщо поліція і національна гвардія не зможуть забезпечити безпеку.

По факту Пентагон розташував біля 1600 військовослужбовців на військових базах в околицях Вашингтону. Проте влада відмовилась від цього кроку після того, як пропозиція президента задіяти озброєння сили проти власного народу піддалось різкій критиці і засудженням. Ані поліція, ані Національна гвардія, ані пандемія коронавірусу не могли зупинити розлючений натовп. Одні протестуючі вийшли з мирними вимогами забезпечити громадянські права, представити вбивць до суду, реформувати роботу поліції та інші мирні вимоги. Інші протестуючі навмисно нападали на державні заклади, зокрема — на поліцію, спалювали і крушили усе навколо. Третя частина протестуючих нахабно займалась грабуванням і мародерством. Зі свого боку, президент Трамп звинуватив в організації усіх цих безладів ультралівий радикальний антикапіталістичний рух «Антіфа».

3 — Реальність американської поліції

Так склалось, що білошкірі американці є хребтом американської поліції, яка звикла оскорбляти чорношкіре населення. В історії немало випадків, коли від рук поліцейських помирали чорношкірі. Деякі із цих фактів були задокументовані і засняті на відео, як, наприклад, останнє вбивство Флойда. Подібні інциденти не є рідкістю, а швидше, систематичною закономірністю. Расова дискримінація у США є відчутним і помітним явищем в американському суспільстві.

Але є причини, які дали вбивству Флойда 25 травня 2020 року у місті Міннеаполіс таку широку огласку і викликали такий масштабний гнів народу проти політики расової дискримінації, яка проводиться державними органами в Америці, зокрема — проти чорношкірих. Деякі із цих причин є старими, інші — новими:

Поразка інтеграційних процесів в американському суспільстві

Нинішнє американське суспільство виникло з притаманною особливістю расизму. Колоніальна історія Америки почалась з прибуттям європейців, зокрема — англійців, які заснували свої нові колонії на мільйонах трупів корінних жителів. Гостра необхідність у робочій силі на нових землях вимусила ввести із Африки величезну кількість рабів. З того часу американці вважають усіх людей африканського походження рабами. Дана позиція вважалась офіційною на рівні закону на протязі декількох сторіч. Афроамериканці піддавались расовій сегрегації і примусовій праці на плантаційних господарствах і заводах білошкірих рабовласників. Перший закон про натуралізацію, прийнятий у 1790 році, надавав право на отримання американського громадянства тільки білим особам і залишав за рамками чорношкірих жителів Америки.

Незважаючи на те, що у шістдесятих роках XIX сторіччя афроамериканці отримали деякі права, як право на голосування, тим не менш, расова дискримінація залишалась офіційною політикою, яку проводила Америка до завершення громадянської війни. У середині XX сторіччя спалахнув великий рух під назвою «Громадянські права», у ході якого Мартін Лютер Кінг набув популярності як лідер чорношкірих в Америці. Усе це призвело до офіційного визнання усіх прав чорношкірих нарівні з іншими громадянами США.

Афроамериканці вважали, що їм вдалось добитися тих громадянських прав, якими були обділені їх батьки і пращури. Проте це не сильно змінило мислення білих американців, які звисока продовжували дивитись на афроамериканців і коїти дискримінацію проти них. Незважаючи на гучномовні заяви американських лідерів про завершення епохи расизму, тим не менш, різноманітні звіти говорять про укорінений расистський погляд в Америці на людей африканського походження. Одним із проявив расизму у відношенні чорношкірих в Америці є той факт, що кількість чорношкірих ув’язнених набагато перевищує кількість білих ув’язнених. Рівень безробіття серед чорношкірих набагато вище, аніж серед білих. Велика різниця відчутна у середньому прибутку між афроамериканськими родинами і білими. У районах з переважним чорношкірим населенням існує гостра нестача у сфері медичних та інших послуг на відміну від елітних районів, в яких живуть білі американці, де ціни на житло вище порівняно з районами афроамериканців.

Прихід расистської адміністрації Трампа

Групи, які підтримують президента Трампа, вірять у перевагу білої раси над рештою інших. Прихильники такого погляду підняли голови після приходу Трампа у Білий дім і порахували Трампа своїм національним лідером. У їх рядах знаходиться немало євангельських християн, які намагаються надати релігійного забарвлення цій перевазі. У цьому ж контексті Трамп відкрито заявляє про свою ненависть до мусульман і накладає заборону на видачу віз і в’їзд мусульман в Америку, а також словесно накидається на мексиканців і погрожує будівництвом стіни на американсько-мексиканському кордоні, проголошує торгову війну проти Китаю, називаючи коронавірус китайським вірусом і провокуючи негативне ставлення до китайців всередині Америки.

Більше того, він виразив свою солідарність з демонстраціями неонацистів у Вірджинії у 2017 році і обрушився з принизливими словами на нацменшості в Америці. Ця расова нетерплячість Трампа простежується у його коментарі відносно вбивства афроамериканця Флойда, де він підкреслив необхідність жорстокого утискання протестного руху у підтримку прав «чорних» в США. Врешті решт, президент Трамп став одним із головних чинників розпалювання расової дискримінації в Америці.

Це і пояснює збільшення ворожих дій проти негрів, мусульман, мексиканців і китайців в Америці за період його правління. З ними почали обходитись набагато гірше, аніж раніше. На них почали дивитись як на непрошених гостей, які прийшли для того, щоб відняти у американців їх можливості на працевлаштування і розтащити багатства Америки. Усе це призвело до помітної расової дискримінації у багатьох прошарках американського суспільства.

Антикоронавірусні заходи всередині американського суспільства

Однієї із причин, які спровокували протести проти вбивства Флойда в Америці, стали заходи, вжиті проти поширення коронавірусу з витікаючим із них карантином і самоізоляцією, які, з одного боку, викликали занепокоєння у американців, а з іншого боку — значно збільшили відсоток безробітних, що підсилило занепокоєння американців щодо свого майбутнього. По-третє, американці побачили повну нездатність свого уряду справитись з поширенням епідемії в Америці, де виявилась величезна нестача препаратів і медичних пристроїв, а також повна поразка у підготовці до боротьби з цим вірусом — незважаючи на те, Америка заразилась після Китаю і Європи, тобто у Америки було досить часу, щоб добре підготуватись до боротьби.

Більше того, явно простежується непрофесіоналізм американської адміністрації у взаємодії з епідемією, що викликало розбіжності в американських політичних колах щодо того, як адміністрація Трампа бореться з кризою «COVID-19». Однією із глибоких і істотних внутрішніх проблем стало те, що американське суспільство почало іще сильніше відчувати порочність капіталістичної системи.

Ситуація з розподілом багатств в Америці значно погіршується на користь невеликої групи капіталістів, які спричиняють лобістський вплив на політику, яка передбачає іще більше звільнення від податків. Між тим, люди з середнім і обмеженим прибутком обтяжуються фатальним податками по максимуму. Американські протести, які пройшли сьогодні, висвітили зростаючу силу антикапіталістичного руху «Антіфа», який президент Трамп почав вимагати внести у список терористичних організацій. Іще у 2008 році цей рух закликав захопити фондові ринки на Уолл-Стріт як один із головних символів капіталізму. Кількість прибічників у цьому руху зростає день за днем, а його впив підсилюється в американському суспільстві. Вони відкрито закликають до насильства проти капіталізму. І сьогодні цей рух звинувачується у підбурюванні демонстрантів до спалення і руйнування державних об’єктів, таких як поліцейські відділки.

4 — Вплив того, що відбувається, на зовнішню політику Америки

Внутрішній розкол в Америці

Адміністрація Трампа з 2017 року показала усьому світу, що Америка — не згуртована навколо однієї людини країна, що в ній присутнє багато політичних поглядів, які розділяють американців. Наприклад, погляди на військові кампанії, міжнародну допомогу, яка надається Америкою своїм агентам по усьому світу, податкову політику, взаємодію з меншостями, імміграцію і на багато інших політичних питань. Але з появою президента Трампа його фігура стала однією із головних причин розколу в Америці. Для його особистості притаманні такі якості, як надмірні хвастощі, прив’язаність до влади, пиха, нестача мудрості, схильність до розпалювання внутрішніх конфліктів і демонстрація своєї ейфорії після перемоги над супротивником.

Усі ці та інші притаманні йому якості по-справжньому розкололи Америку на прибічників і супротивників Трампа. Його адміністрація відрізнилась такою великою кількістю звільнень і відставок,яких не бачила Америка ані з жодним колишнім американським президентом. Криза коронавірусу обнажила натягнуті відносини між президентом і губернаторами деяких штатів, що свідчить про внутрішній розкол, який б’є по політичним і фінансовим колам Сполучених Штатів і відображається на суспільстві у цілому.

Ставлення президента і його адміністрації до кризи народних протестів підлило масло у вогонь, ставши іще однієї вагомою причиною, що провокує внутрішній розкол суспільства. Трамп виступає проти протестного руху після вбивства Флойда і хоче силою встановити безпеку. Своє обурення щодо позиції президента виразили Демократична партія і губернатори штатів,навіть найбільш високопосадовий американський генерал у четвер публічно виразив жалкування щодо своєї появи разом з президентом Трампом на тлі церкви перед Білим домом після того, як площа була звільнена поліцією від демонстрантів для проходу президента, оскільки ці дії Трампа були розцінені як політична пропаганда.

Одним із самих останніх серйозних внутрішніх конфліктів стало те, що колишні міністри оборони США, десятки військових і громадянських високопосадовців звинуватили Трампа у порушенні президентської клятви і конституції своїм наміром притягти військових до придушення протестів у Сполучених Штатах. Серед тих, хто підписали цю петицію, був колишній міністр оборони США Джеймс Меттіс, який сказав, що Трамп навмисно намагається розколоти суспільство (див. Al-JazeeraNet за 07.06.2020). Проблема не обмежилась колишніми міністрами, навпаки, вона гостро зачепила нинішнього міністра оборони.

Мережа новин «CNN» повідомила, що на минулому тижні президент США закликав до розгортання 10000 військовослужбовців для придушення акцій протесту в американській столиці Вашингтон та інших американських містах. Міністр оборони Марк Еспер, голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі і генеральний прокурор Уільям Барр виступили проти такого розміщення на тлі масових демонстрацій у Вашингтоні та інших американських та європейських містах проти расової дискримінації і насильства з боку поліції. Як повідомляє журнал «Нью-Йорк» з посиланням на достовірні джерела у Білому домі, під час засідання між президентом Трампом і генералом Марком Міллі спалахнула суперечка. Джерела видання розповідають, що Міллі у підвищених тонах виразив президенту свою незгоду з розміщенням солдатів на вулицях американських міст для придушення протесів. На думку Міллі, дана дія — розташування солдатів на вулицях — є протизаконною.

Період передвиборчих гонок

Ситуація загострилась іще і тим, що протести спалахнули на тлі початку передвиборчих кампаній обох претендентів, Джо Байдена з боку демократів і Дональда Трампа — з боку республіканців. Президент Трамп відчуває крайню занепокоєність за своє майбутнє на посту президента і хоче бути переобраним у листопаді поточного року, а це питання №1 у шкалі його пріоритетів. Проте головним і найбільш серйозним його занепокоєнням є наслідки коронавірусу, вплив цієї пандемії на американську економіку, втрата мільйонами американців своїх робочих місць, а також так звані «неадекватні» заходи про врегулюванню цієї кризи. Він побоюється того, що його опонент-демократ скористається цим чинником проти нього у передвиборчій гонці.

Коли спалахнули нещодавні протести, президент Трамп продемонстрував себе в образі сильної особистості, здатної встановити безпеку і захистити майно американців, щоб підняти свій рейтинг. Проте його опонент Джо Байден, представник Демократичної партії, та інші політичні сили постарались виставити його у негативному, зовсім протилежному світі. Вони виставили його як чоловіка, що бажає підсилити розкол американського суспільства і нездатного залікувати рани, нанесені американському суспільству після інциденту з вбивством Флойда, що викликав масові протести. Опозиційні сили покладають на Трампа усю відповідальність за акти насильства і безладу у ході масових протестів,що стали відповідною реакцією на провокаційні заяви Трампа проти демонстрантів.

Придушення протестів

Країни світу стали свідками звірського і нестерпного обходження американського уряду з масовими акціями протесту, заяв першої особи про застосування насильства для встановлення безпеки, про травлю скажених собак і застосування самої смертоносної зброї проти демонстрантів, а також тисяч арештів, неймовірних ударів дубинками і застосування сльозогінного газу в Америці, у відношенні якої не допускали подібні сцени на протязі десятків років. Те, що трапилось, позбавило Америку того аргументу, який вона використовувала проти своїх супротивників по усьому світу під приводом прав людини, права на вираження своєї думки, підтримку опозиції і т.д. Безумовно, це має прямий вплив на зовнішню політику США, а саме — позбавляє Вашингтон одного із самих популярних міжнародних приводів.

Саме це підкреслила прес-секретар МЗС Росії Марія Захарова. «З кінця травня — початку червня 2020 року XXI сторіччя США втрачають яке-небудь право робити комусь на цій планеті зауваження відносно праволюдської проблематики», — додала Захарова, коментуючи те, як влада США обходиться з демонстрантами, що брали участь в акціях протесту проти расизму і насильства з боку поліції у Сполучених Штатах: «Усе, на сьогоднішній момент цього права у них більше немає», — передає її слова інформагентство «Youm7» за 02.06.2020.

5 — Расова дискримінація

Расова дискримінація у Сполучених Штатах існувала з самого заснування державі є хронічною. Іноді вона вщухає на короткий час, а потім знов загострюється. Насправді, расизм виступає ідейною хворобою, яка лежить у витоків американської капіталістичної системи та усіх вигаданих людьми систем,оскільки усі вони так чи інакше підкоряються амбіціям і бажанням людей, які віддають перевагу білому над темношкірим чи навпаки, навіть якщо це несе збиток не лише іншим, але і самим собі з часом!

Тільки Іслам зміг і здатен усунути будь-яку расову дискримінацію. Іслам не віддає перевагу на основі кольору шкіри, соціального статусу чи фінансового стану. Усі люди рівні один перед одним Кращий із них — найбільш богобоязливий. Всевишній Аллах говорить:

يَا أَيُّهَا النَّاسُ إِنَّا خَلَقْنَاكُمْ مِنْ ذَكَرٍ وَأُنْثَى وَجَعَلْنَاكُمْ شُعُوباً وَقَبَائِلَ لِتَعَارَفُوا إِنَّ أَكْرَمَكُمْ عِنْدَ اللَّهِ أَتْقَاكُمْ إِنَّ اللَّهَ عَلِيمٌ خَبِير

«О, люди! Воістину, Ми створили вас із чоловіка і жінки і зробили вас народами і племенами, щоб ви пізнавали один одного, і найбільш вшанований перед Аллахом серед вас — найбільш богобоязливий. Воістину, Аллах — Знаючий, Відаючий» (49:13).

У хадісі, виведеному імамом аль-Байхакий, Посланець Аллаха (с.а.с.) говорить: «О, люди! Хіба не єдиний ваш Господь? Хіба не один у вас батько? Хіба є у араба перевага перед неарабом? Хіба є перевага у неараба перед арабом? Або ж у червоношкірого перед чорношкірим і навпаки? Тільки у богобоязливості і благочесті полягає перевага!». Потім він спитав у них: «Чи довів я до вас?». Вони відповіли: «Довів, о, Посланець Аллаха (мир йому і благословення Аллаха)». «Так нехай присутній доведе до відома відсутнього».

Вивів аль-Бусайрій і ат-Табараній цей хадіс зі словами: «Хіба є перевага у неараба перед арабом? Або ж у темношкірого перед білошкірим і навпаки?».

Тільки Іслам зможе покласти край расовій дискримінації, адже він ниспосланий від самого Господа світів і наставляє людство на істинний шлях, несучи світло в усі куточки земної кулі. Всевишній Аллах говорить:

أَفَمَنْ يَهْدِي إِلَى الْحَقِّ أَحَقُّ أَنْ يُتَّبَعَ أَمَّنْ لا يَهِدِّي إِلا أَنْ يُهْدَى فَمَا لَكُمْ كَيْفَ تَحْكُمُونَ

«Хто більш гідний того, щоб за ним слідували: той, хто сам вказує шлях до істини, або ж той, хто не може знайти вірного шляху, поки йому не вкажуть на нього? Що з вами? Як ви судите?» (10:35).

 

10 Шавваля 1441 р.х.
11.06.2020 р.